ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 753/16132/22
провадження № 61-5448св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Міністерство юстиції України, Публічне акціонерне товариство «Астра Банк», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Товарна біржа «Електронні торгові системи», ОСОБА_3 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Міністерства юстиції України, Публічного акціонерного товариства «Астра Банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товарної біржі «Електронні торгові системи», ОСОБА_3 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поділ майна, що є спільною сумісною власністю, та визнання недійсними результатів електронних торгів
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право спільної часткової власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсними результати проведення електронних торгів, оформлених протоколом електронних торгів від 24 липня 2018 року № UA-EA-2018-07-16-000021-b щодо лота F11G28047; найменування активів (майна) лота (склад лота): нерухомість: квартира, однокімнатна, загальною площею 39,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані особи відсутні.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Федорова С. В. подала до місцевого суду клопотання про забезпечення судових витрат, у якому на підставі частини четвертої статті 135 ЦПК України просила зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду 25 000,00 грн для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи клопотання, представник ОСОБА_3 посилалася на те, що поданий позивачем позов має ознаки завідомо безпідставного, оскільки вже в трьох судових процесах розглядались питання, пов`язані зі спірною квартирою, а саме щодо правомірності набуття банком права власності на квартиру та її подальшого продажу на торгах.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Дарницький районний суд міста Києва ухвалою від 09 березня 2023 року клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнив. Зобов`язав ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Дарницького районного суду міста Києва 25 000,00 грн для забезпечення можливого відшкодування витрат ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу. Визначив ОСОБА_1 строк для внесення суми, визначеної в цій ухвалі, на депозитний рахунок суду - п`ять днів від отримання ухвали. Попередив ОСОБА_1 , що у разі невнесення у строк та повної суми коштів у забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, що визначені в цій ухвалі, суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що матеріали справи та доводи представника відповідача дають підстави вважати, що витрати ОСОБА_3 на правничу допомогу з оплати гонорару адвокату можуть скласти суму в розмірі 25 000,00 грн.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Київський апеляційний суд ухвалою від 27 грудня 2023 року поновив ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року та відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 10 квітня 2024 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що зазначені в ухвалі Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року висновки, з урахуванням внесених постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року змін, створюють права та обов`язки лише для сторін у справі - ОСОБА_1 і ОСОБА_3 . Питання про права та обов`язки ОСОБА_2 оскаржуваною ухвалою суд не вирішував.
Апеляційна скарга, ОСОБА_2 не містить належного обґрунтування, в чому він вбачає порушення своїх прав та законних інтересів у зв`язку з вирішенням судом питання про зобов`язання ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Дарницького районного суду міста Києва грошових коштів для забезпечення можливого відшкодування витрат ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу у цій справі.
За таких обставин, заявник не має права ініціювати апеляційний перегляд справи та на оскарження судового рішення у цій справі.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У квітні 2024 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року і передати справу на новий розгляд.
Підставою касаційного оскарження зазначив те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 2-2823/11, від 07 вересня 2023 року у справі № 202/830/21, від 30 жовтня 2023 року у справі № 490/10490/19, від 29 липня 2020 року у справі № 748/2581/18, від 03 березня 2021 року у справі № 509/2803/19, від 19 травня 2021 року у справі № 693/624/19, від 19 лютого 2024 року у справі № 756/14908/20.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки ухвала місцевого суду стосується інтересів ОСОБА_2 , тому що буде виконуватися за рахунок грошових коштів, набутих за час шлюбу, які є у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У травні 2024 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України, а за відсутності підстав для закриття касаційного провадження - в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
03 вересня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що 27 січня 2023 року між адвокатом Федоровою С. В. та ОСОБА_3 був укладений договір про надання правової допомоги, згідно з яким витрати на професійну правничу допомогу у цій справі становлять 25 000,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року в частині визначення суми змінено, зменшено розмір коштів, які позивачка має внести на депозитний рахунок Дарницького районного суду для забезпечення можливого відшкодування витрат ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу з 25 000,00 грн до 10 000,00 грн. В іншій частині ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року залишено без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18)).
Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
За обставинами цієї справи апеляційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року подав ОСОБА_2 , який має процесуальний статус відповідача.
Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить належного обґрунтування порушення його прав та законних інтересів у зв`язку з вирішенням судом питання про зобов`язання ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок грошові кошти для забезпечення можливого відшкодування витрат ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу у цій справі. За таких обставин, заявник не має права ініціювати апеляційний перегляд справи та оскаржувати судове рішення у цій справі.
Водночас суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 є відповідачем у цій справі, тобто відповідно до статті 42 ЦПК України - учасником справи, а повноваження закрити апеляційне провадження з підстав непорушення прав та інтересів за змістом пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України наявне лише у випадку, коли з апеляційною скаргою звертається особа, яка не була залучена до участі у справі.
Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 127/17736/22 (провадження № 61-14781св23).
Таким чином, апеляційний суд зробив помилковий висновок про закриття апеляційного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу просив закрити касаційне провадження, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Враховуючи висновки, наведені в мотивувальній частині цієї постанови, підстав для закриття касаційного провадження згідно з пунктом 5 частини першої статті 396 ЦПК України колегія суддів не встановила.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2024 |
Оприлюднено | 09.10.2024 |
Номер документу | 122153529 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Зайцев Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні