Постанова

від 26.06.2024 по справі 760/10846/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/9043/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 760/10846/22

26 червня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Болотова Є.В.

при секретарі - Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Токовенка Олексія Володимировича на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року, постановленої під головуванням судді Букіної О.М.. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Ургазбанк», Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» про визнання поруки припиненою,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк», ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» про визнання поруки припиненою, у якому просила суд: визнати припиненою поруку ОСОБА_1 за Договором поруки № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-П2від 06.08.2020, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк», ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» та ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 06 серпня 2020 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» було укладено Генеральний кредитний договір № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД.

Відповідно до Розділу 1 Генеральний кредитний договір визначає загальні умови та порядок здійснення Банком на користь Позичальника Кредитних операцій у межах Загального ліміту визначеного п.1.3. Генерального кредитного договору, а також встановлює права та обов`язки, відповідальність Сторін та інші умови, які визнаються Сторонами обов`язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального кредитного договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі Генерального кредитного договору та Додаткових договорів, укладених в рамках Генерального кредитного договору, які зазначені в Додатку 1 до Генерального кредитного договору (п. 1.1.).

Кредитні операції здійснюються у порядку, визначеному у відповідних Додаткових договорах та з урахуванням положень Генерального кредитного договору проводяться виключно після укладання Додаткових договорів до Генерального кредитного договору, які є невід`ємною частиною Генерального кредитного договору та містять посилання на Генеральний кредитним договір (п. 1.2.).

Загальний ліміт за Генеральним кредитним договором встановлюється в розмірі 15 000 000,00 (п`ятнадцять мільйонів) гривень 00 копійок. Ліміт кредитування за кожним Додатковим договором встановлюється в межах Загального ліміту кредитування. У випадку, якщо у будь-яку дату з будь-якої причини сума Основної заборгованості Позичальника у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на поточну дату за всіма Додатковими договорами перевищуватиме Загальний ліміт кредитування, зазначений у цьому пункті, Позичальник зобов`язується здійснити Погашення заборгованості у сумі, що призводить до такого перевищення, протягом 5 (п`яти) Банківських днів з дня відправлення Банком Позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення (п. 1.З.).

Строк кредитування та проведення Кредитних операцій за Генеральним кредитним договором встановлюється з «06» серпня 2020 року по «05» серпня 2025 року (включно).

Строки кредитування та строки проведення Кредитних операцій за Додатковими договорами встановлюються в Додаткових договорах, але в будь - якому разі не можуть перевищувати строк кредитування та проведення Кредитних операцій, що встановлений даним пунктом Генерального кредитного договору (п. 1.4.).

06 серпня 2020 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» укладено Додатковий договір № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ до Генерального кредитного Договору № 1239/2020/30Д-МСБ-ГКД від 06.08.2020 року про відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до пункту 1 Додаткового договору - «Банк на умовах Генерального кредитного договору та цього Додаткового договору відкриває Позичальнику відновлювану кредитну лінію в сумі 10 000 000,00 (десять мільйонів) гривень 00 копійок (далі - «Ліміт кредитування за Додатковим договором)» в межах встановленого Загального ліміту кредитування за Генеральним кредитним договором, а Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитними коштами та повернути Кредит у порядку та на умовах, визначених цим Додатковим договором та Генеральним кредитним договором».

Відповідно до пункту 2.2. Додаткового договору - «Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредит у строки визначення в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за Додатковим договором (Додаток 1 до цього Додаткового договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по «05» серпня 2021 року (включно)».

Згідно Графіку зменшення ліміту відновлювальною кредитної лінії (Додаток 1) до Додаткового договору, Позичальник зобов`язується виплатити Банку суму Кредиту відповідно до наступного графіку:1) з 06.08.2020 року по 15.06.2021 року - 10 000 000,00 грн.;2) з 16.06.2021 року по 15.07.2021 року - 6 666 666,00 грн.;3) з 16.07.2021 року по 05.08.2021 року - 3 333 332,00 грн.

30 квітня 2021 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» укладено Додатковий договір № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ2 до Генерального кредитного договору № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД від 06.08.2020 року про відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - Додатковий договір-2).

Відповідно до пункту 1 Додаткового договору-2 - «Банк на умовах Генерального кредитного договору та цього Додаткового договору відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в сумі 12 000 000,00 (дванадцять мільйонів) гривень 00 копійок (далі - «Ліміт кредитування за Додатковим договором)» в межах встановленого Загального ліміту кредитування за Генеральним кредитним договором, а Позичальник зобов`язується^ сплачувати проценти за користування кредитними коштами та повернути Кредит у порядку та на умовах, визначених цим Додатковим договором та Генеральним кредитним договором».

Відповідно до пункту 2.2. Додаткового договору-2 - «Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредит у строки визначення в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за Додатковим договором (Додаток 1 до цього Додаткового договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по «29» квітня 2022 року (включно)».

Згідно Графіку зменшення ліміту відновлювальною кредитної лінії (Додаток 1) до Додаткового договору, Позичальник зобов`язується виплатити Банку суму Кредиту відповідно до наступного графіку:1) з 30.04.2021 року по 15.02.2022 року - 12 000 000,00 грн.;2) з 16.02.2022 року по 15.03.2022 року-8 000 000,00 грн.;3) з 16.03.2022 року по 29.04.2022 року - 4 000 000,00 грн.

06 серпня 2020 року, в забезпечення зобов`язань за Генеральним кредитним договором, між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-П2.

Відповідно до пункту 1.1. Договору поруки - «Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником зобов`язань по Генеральному кредитному договору №1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД від 06.08.2020 року, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, згідно якого Позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі, не пізніше 05.08.2025 року (включно)».

Відповідно до пункту 2.1. Договору поруки - «У випадку невиконання Позичальником зобов`язань по Кредитному договору Кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язання по кредитному договору до Позичальника та Поручителя».

Стверджувала, що умовами договору поруки передбачено, що «Позичальник зобов`язаний повідомити в письмовій формі Поручителя про внесення до Кредитного договору будь-яких змін та доповнень стосовно суми кредитних коштів, розміру комісії, розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, строків виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами на адресу Поручителя» (пункт 2.4. Договору поруки).

Однак, до даного часу відсутнє будь-яке письмове повідомлення про укладення Додаткової угоди № 1 до Додаткового договору № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-ВВКЛ2 від 30.04.2021 року до Генерального кредитного договору №1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД від 06.08.2020 року про відкриття відновлювальної кредитної лінії, якою збільшено відповідальність Поручителя щонайменше на 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) гривень 00 копійок.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що кредитний ліміт за кредитними зобов`язаннями боржника збільшено без погодження з поручителем, порука за Договором від «06» серпня 2020 року № 1239/2020/ЗОП-МСБ-ГКД-П 1 є припиненою в силу положень частини першої статті 559 ЦК України.

Вказувала, що 06 серпня 2020 року на виконання умов Генерального кредитного договору, між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» було укладено Договір іпотеки № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-І відповідно умов якого ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» передало ПАТ АБ «Укргазбанк» в іпотеку об`єкти нерухомості майновий комплекс, а саме; склад готової продукції інв. №36, площею 3 712,0 кв.м., позначений на плані літерою Б-3; будівля котельно- компресорної інв. № 34, 31, площею 1 262,6 кв.м., позначена на плані літерою В-2; будівля контори інв. № 1,5,23, площею 1 063,9 кв.м., позначена на плані літерою Г-2; дрожейний цех інв. № 2, площею 449,8 кв. м., позначений на плані літерою Д-2; будівля їдальні інв. № 37, площею 393,7 кв.м., позначена на плані літерою Е; будівля Гаражу з деревообробним цехом інв. № 7, площею 139,7 кв.м., позначена на плані літерою И, И1; склад сировини інв. № З, площею 605,5 кв.м., позначений на плані літерою Ж; склад - навіс інв. № 20, площею 360,9 кв.м., позначений на плані літерою К; будівля двоповерхова інв. №35, площею 195,4 кв.м., позначена на плані літерою 3-2, 31-2; будівля цукеркового цеху №1 інв. №8, площею 14 646,0 кв.м., позначена на плані літерою А-5, А-3 з підвалом літерою пді, та підвалом літерою пд2; пожежна водойма інв. № 66, позначена на плані цифрою 8; будівля вагової, площею 82,0 кв.м., позначена на плані літерою М; будівля складу панельного, площею 965,4 кв.м., позначена на плані літерою Н; будівля складу Док, площею 223,1 кв.м., позначена на плані літерою О; будівля гаражу, площею 45,9 кв.м., позначена на плані літерою С; будівля складу балонів, площею 9,9 кв.м., позначена на плані літерою Т; який належать Позичальнику та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Майновий комплекс знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер: 2310100000:01:017:0105, площею 2,0935 га, цільове призначення: для розташування промислового майданчика, адреса: АДРЕСА_1 , ринкова вартість якого складає 21 305 000,00 грн.

Тому вважає, що вимоги банку можуть бути забезпечені за рахунок іпотечного майна, а тому пред`явивши вимоги про стягнення заборгованості із поручителів, банк обрав невірний спосіб захисту порушеного права.

Посилаючись на наведене, позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою Солом'янського районного суду від 22 січня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк», ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» про визнання поруки припиненою закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Токовенко О.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що спірний договір укладений з фізичною особою, яка не є підприємцем, а отже справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відтак, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що спір у даній справі підлягає розгляду в господарському судочинстві.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ АБ «Ургазбанк» - Кузнєцова М.І. просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу про закриття провадження залишити без змін, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначала, що в провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/1067/22 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика», про стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД від 06.08.2020. Після звернення АБ «Ургазбанк» з позовом про стягнення коштів з поручителів не може бути окремо ініційовано вирішення спору про визнання відсутності у кредитора права вимоги (про визнання поруки припиненою); такий окремий позов не є належним способом захисту, а тому його не можна задовольнити. Наявність у поручителя відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування банком боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення коштів. Вказувала, що оскільки АБ «Укргазбанк» ініційовано вирішення такого спору, поручитель може ефективно захистити своє право саме у справі № 908/1067/22, заперечуючи проти позову кредитора, наприклад, через те, що порука припинилася.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Токовенко О.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 06 серпня 2020 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» було укладено Генеральний кредитний договір № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД.

06 серпня 2020 року, в забезпечення зобов`язань за Генеральним кредитним договором, між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-П2.Відповідно до пункту 1.1. Договору поруки поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником зобов`язань по Генеральному кредитному договору № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД від 06.08.2020 року, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, згідно якого Позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі, не пізніше 05.08.2025 року (включно).

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спір у цій справі виник щодо правочину (договору поруки), укладеного на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи: ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика», тому такий спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40цс18) зазначено, що: «з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18) зазначено, що: «законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 910/9362/19 (провадження № 12-180гс19) зазначено, що: «до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18), від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18). Велика Палата Верховного Суду додатково звертає увагу на те, що положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 року у справі № 201/8793/21-ц (провадження № 61-7797св23) зазначено, що: «у справі, яка переглядається, сторонами основного зобов`язання - кредитних договорів від 30 серпня 2006 року № 116/1013/В-06 та № 115/1013/В-06 є АТ «УкрСиббанк» та ТОВ ПМТЗ «Агро-комплект», а договір - господарським. Ті ж самі сторони уклали і забезпечувальний договір іпотеки. Спір виник стосовно договорів про відступлення права вимоги за кредитними договорами та іпотечним договором, а тому такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства, незважаючи на те, що сторонами оспорюваних правочинів (договорів уступки права вимоги) є фізичні особи. Заміна однієї із сторін забезпечувального зобов`язання не впливає на визначення юрисдикції вказаного спору, який підлягає розгляду в тому із судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 345/1537/21 (провадження № 14-41цс22)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 березня 2024 року у справі № 347/237/21 (провадження № 61-5644св22) зазначено, що: «06 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Депт фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір № 01/03-20 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги за договором кредиту у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії між Івано-Франківською філією АТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Беркут ЛТД» № 1825 від 13 січня 2006 року та додаткових угод до нього. 11 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Депт фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором № 37-Д від 02 лютого 2006 року; спір виник щодо визнання недійсним договору № 01/03-20 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 06 березня 2020 року, укладений ТОВ «ФК «Депт фінанс» з ОСОБА_1 щодо передачі права вимоги за договором кредиту у вигляді відкличної поновлюваної кредитної лінії між Івано-Франківською філією АТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Беркут ЛТД» № 1825 від 13 січня 2006 року та додаткових угод до нього. Тобто сторонами основного зобов`язання є юридичні особи - АТ «Брокбізнесбанк» (правонаступник ПАТ «Брокбізнесбанк») та ТОВ «Беркут ЛТД»; ТОВ «Беркут ЛТД» звернулося з позовом у лютому 2021 року, тобто після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»; судам слід було закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства».

Однією з підстав закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк», ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» про визнання поруки припиненою, у якому просила суд: визнати припиненою поруку ОСОБА_1 за Договором поруки № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-П2від 06.08.2020, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк», ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» та ОСОБА_1 .

В обгрунтування позову вказала, що 06 серпня 2020 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» було укладено Генеральний кредитний договір № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД.

06 серпня 2020 року, в забезпечення зобов`язань за Генеральним кредитним договором, між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-П2.Відповідно до пункту 1.1. Договору поруки поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником зобов`язань по Генеральному кредитному договору № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД від 06.08.2020 року, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, згідно якого Позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі, не пізніше 05.08.2025 року (включно).

Спір у даній справі виник щодо визнання припиненою поруки за договором поруки № 1239/2020/ЗОД-МСБ-ГКД-П2від 06 серпня 2020 року, укладений між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика».

Тобто сторонами основного зобов'язання є юридичні особи - ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика».

Крім того, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29 липня 2022 року відкрито провадження у справі № 908/1067/22 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, тому позивачка не позбавлена можливості захистити своє право саме при розгляді справи 908/1067/22, заперечуючи проти позову кредитора, зокрема, що порука припинилася.

Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про закриття провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Оскільки правильне застосування судом першої інстанції норм права є очевидним, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та відсутні підстави для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Токовенка Олексія Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 27 червня 2024 року.

Головуючий: Судді: