Постанова

від 27.06.2024 по справі 759/6221/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 759/6221/22

номер провадження 22-ц/824/7216/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року /суддя Журибеда О.М./

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фомальгаут-Полімін» про визнання наказу незаконним, стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Фомальгаут-Полімін» в якому просить, з врахуванням заяви про зміну предмету позову: - визнати наказ №3-ОД від 24.02.2022 року «Про призупинення роботи підприємства у зв`язку з військовим станом в Україні» незаконним; - стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату з моменту винесення незаконного наказу, тобто з 24.02.2022 року і по день фактичної виплати; - стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 15000, 00 грн.; - судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. /а.с. 203-208/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема, не враховані обставини, на які позивач посилався в обґрунтування позовних вимог. Вказував, що відповідачем до суду надані неналежні та недопустимі докази, зокрема, витяг з наказу №4-ОД від 25.02.2022 р., який не містить підпису директора товариства, оригінал надано для огляду не було. Аналогічно це стосується і витягів з наказу №5 від 24.03.2022 р., наказу №6 від 25.04.2022 р., наказу №7 від 25.05.2022 р. Вказував, що документи, долучені до відзиву, які взяті судом першої інстанції до уваги, сфальсифіковані, складені минулою датою, після подачі позову саме для того, щоб перестала існувати підстава визнавати незаконним предмет позову - наказ №3-ОД від 24.02.2022 р.

Представник «Фомальгаут-Полімін» Боренко О.В. звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність її доводів. Наголошував, що твердження про те, що витяги з наказів є сфальсифіковані та не мають юридичної сили, у зв`язку відсутністю на них підписів директора товариства, є помилковими. Крім того, у поданому для суду першої інстанції відзиві на позовну заяву відповідач інформував, що оригінали документів, копії яких додано до відзиву на позовну заяву, наявні і можуть бути надані на вимогу суду для ознайомлення. Позивач жодних заяв чи клопотань з цього приводу в суд першої інстанції не подавав. Більше того, був відсутній на судових засіданнях при розгляді справи в суді першої інстанції. Отже, вказував, що апелянт не зазначив, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції; які норми права, на думку апелянта, суд першої інстанції неправильно витлумачив або застосував закон, який не підлягає застосуванню, або не застосував закон (норму), який підлягав застосуванню.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 03.07.2020 року позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Фомальгаут-Полімін» на посаді начальника виробничо-технічного відділу.

З 29.12.2022 року ОСОБА_1 був призначений на посаду директора з виробництва групи компаній ТОВ «Фомальгаут-Полімін».

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому неодноразово було породжувався та триває на момент розгляду справи.

У зв`язку із цим прийнято наказ №3-ОД від 24.02.2022 року «Про призупинення роботи підприємства в зв`язку з військовим станом в Україні», згідно якого: з 24.02.022 року призупинено роботу підприємства у зв`язку з введенням в Україні військового стану.

Пунктом 2 вказаного наказу, визначено керівникам підрозділів спостерігати за ситуацією в країні, підтримувати зв`язок з відділом кадрів та керівництвом компанії щодо повернення робітників до роботи; у разі необхідності, деякі працівники можуть бути залучені до роботи за їх згодою; скласти списки працівників, що залучалися до роботи в період призупинення роботи підприємства та надати їх до відділу кадрів.

Наступного дня, видано наказ №4-ОД «Про відновлення роботи підприємства та встановлення деяких особливостей умов праці в період дії військового стану» від 25.02.2022 року, яким спірний наказ №3-ОД від 24.02.2022 року «Про призупинення роботи підприємства в зв`язку з військовим станом в Україні» прийнято вважати таким, що втратив чинність та роботу підприємства відновлено з 25.02.2022 року.

Пунктом 3 вище вказаного наказу, надано право працівникам підприємства визначитись з можливістю виходу на роботу в період військового стану на умовах повного, неповного робочого часу чи працювати дистанційно й доступним способом проінформувати про своє рішення відділ кадрів для подальшого документального оформлення умов праці й виплати заробітної плати.

24.03.2022 року наказом №5 «Про тимчасове призупинення трудових договорів» призупинено тимчасово з 24.03.2022 року до 05:30 год. 25.04.2022 року дію трудових договорів з працівниками Товариства у відповідності з додатком №1 до цього наказу.

Згідно витягу з Додатку №1 до наказу №5 від 24.03.2022 року, з ОСОБА_1 тимчасово призупинено дію трудового договору.

Наказом №6 від 25.04.2022 року «Про продовження дії Наказу №5 від 24.03.2022 року «Про тимчасове призупинення трудових договорів» продовжено дію наказу №5 від 24.03.2022 року до 05:30 год. 25.05.2022 року.

Відповідно до витягу з Додатку №1 (оновлений) до Наказу №5 від 24.03.2022 року з ОСОБА_1 тимчасово призупинено трудовий договір.

Наказом №7 від 25.05.2022 року «Про продовження дії Наказу №5 від 24.03.2022 року «Про тимчасове призупинення трудових договорів» дію Наказу №5 від 24.03.2022 року ще продовжено до 05:30 год. 23.08.2022 року.

З витягу з Додатку №1 (оновлений) до Наказу №5 від 24.03.2022 року призупинено трудовий договір з ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» який визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 р.) допускається призупинення дії трудового договору, тобто, тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

В подальшому ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ від 01.07.2022 внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

У редакції Закону від 19.07.2022 стаття 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» викладена в новій (розширеній) редакції. Зокрема у ч.1 даної статті дане більш розширене визначення поняттю призупинення дії трудового договору та вказано, що це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

У частині 2 даної статі вказано, що наказ про призупинення дії трудового договору повинен містити кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові інші персональні данні відповідних працівників.

Таким чином, законодавець прямо передбачив, що призупинення дії трудового договору може відбуватись не по відношенню до всього персоналу, а відносно конкретних працівників (наведених у відповідному переліку).

При цьому, умовами такого призупинення є неможливість надання та виконання роботи (в новій редакції ст. 13 Закону неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором).

Умовами Наказу №4-ОД від 25.02.2022 року встановлено деякі особливості умов праці в період дії військового стану, зокрема, надано право працівникам підприємства визначитись з можливістю виходу на роботу в період військового стану на умовах повного, неповного (скороченого) робочого часу чи працювати дистанційно (віддалено) й доступним способом проінформувати про своє рішення відділ кадрів для подальшого документального оформлення умов праці й виплати заробітної плати.

Отже, на момент звернення позивача в червні 2022 року до суду з позовом, спірний наказ №3-ОД від 24.02.2022 року «Про призупинення роботи підприємства у зв`язку з військовим станом в Україні» втратив чинність.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у вимогах про визнання наказу «3-ОД від 24.02.2022 року «Про призупинення роботи підприємства у зв`язку з військовим станом в Україні».

Крім того, позивач не висуває вимоги про неправомірність та/або безпідставність наказів «Про тимчасове призупинення трудових договорів», не оскаржує їх саме стосовно себе. Апеляційний суд вказує і на те, що в оскарженому наказі відсутнє посилання на зупинення оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції і відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неналежності доказів - наказів підприємства, прийнятих з 25.02.2022 р. як недоведені.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 11 ст. 83 ЦПК України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

За матеріалами справи в суді першої інстанції відсутня інформація, про те, що позивач ставив під сумнів надані копії наказів, клопотав про огляд оригіналів в судовому засіданні, або просив виключити сумнівні, на його думку, докази з переліку досліджуваних судом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року - залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: