Постанова

від 26.06.2024 по справі 320/26481/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/26481/23 Головуючий у 1 інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Гарнізонної військово-лікарської комісії №2 на базі КНП «Олександрівська клінічна лікарня» м. Київ про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Гарнізонної військово-лікарської комісії №2 на базі КНП «Олександрівська клінічна лікарня» м. Київ, в якому просив:

- бездіяльність Гарнізонної військово-лікарської комісії №2 на базі КНП «Олександрівська клінічна лікарня» м. Київ, яка полягає у не повному, всебічному та справедливому медичному огляді - визнати противоправною;

- відмову Центральної військово-лікарська комісія Збройних сил України про скасування та внесення відповідних діагнозів, що виникли при отриманні поранення - визнати противоправною;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України встановити причинний зв`язок отримання поранення та ухвалити нове свідоцтво про хворобу з урахуванням внесення відповідних діагнозів, що були присутні при отриманні поранення (25.05.2022) при артилерійському обстрілі під час захисту Батьківщини в наступній редакції: Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок травми, (поранення, контузії каліцтва) та захворювання у наступній редакції:

наслідки артилерійського обстрілу (25.05.2022): низхідної часткової атрофії зорового нерву правого ока у вигляді звуження поля зору до 10-0,5 градусів від крапки фіксації правого ока та низхідної атрофії зорового нерву лівого ока у вигляді не визначення полів зору лівого ока та зниження гостроти зору правого ока 0,6-0,7 не корегує, гостроти зору лівого ока рух руки біля обличчя не коригується. - Захворювання, Так, пов`язано з захистом Батьківщини;

наслідки артилерійського обстрілу (25.05.2022): закрита черепно-мозкова травма середнього ступеню важкості, струс головного мозку, акубаротравма з ушкодженням барабанних перетинок у вигляді астено-вегативного та центрально-вестибулярного синдрому 3 ст., який проявляється порушенням функції рівноваги, спонтанним ністагмом вліво, непереносимістю слабких стимулів, стадії субкомпенсації низького рівня 3 ст., інсомніїї, гострої сенсоневральної двобічної приглуховатості справа - легка І ст., зліва - тяжка ІІІ ст. порушення функції звукосприймаючого апарату. - Поранення, Так, пов`язано з захистом Батьківщини.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року позовну заяву повернуто позивачеві без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вказав, що згідно з автоматизованою системою «Діловодство спеціалізованого суду», 10.07.2023 до Київського окружного адміністративного суду надійшов через систему «Електронний суд» позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Гарнізонної військово-лікарської комісії №2 на базі КНП "Олександрівська клінічна лікарня" м. Київ з аналогічними позовними вимогами, який зареєстрований судом 31.07.2023.

Адміністративній справі присвоєний номер 320/26480/23, головуючим суддею визначено Головенка О.Д., та в зазначеній справі постановлено ухвалу від 03.08.2023 про залишення позовної заяви без руху.

Станом на 18.08.2023 провадження у справі за вказаним позовом не відкрито.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї документами без розгляду, оскільки позивачем подано до цього самого суду інший позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав (справа №320/26480/23) і щодо такого позову на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Разом з тим, апелянт зазначає, що він 10.07.2023 через систему «Електронний Суд» подав адміністративний позов, оскільки у первинному позові помилково не було зазначено дві треті особи. При цьому, апелянт вказує, що 11.07.2023 звертався до суду першої інстанції з вимогою, щоб його адміністративний позов від 10.07.2023 не реєстрували, оскільки в цьому позові не було включено двох третіх сторін. Також, у зв`язку з цим, надсилав запит на інформацію голові суду та керівнику апарату суду першої інстанції.

Крім того, апелянт наголошує, що ним 01 серпня 2023 року до відкриття провадження в адміністративній справі, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України, було подано до Київського окружного адміністративного суду заяву про відкликання адміністративного позову від 10.07.2023 у справі № 320/26480/23. Проте, незважаючи на подану заяву про відкликання адміністративного позову, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі № 320/26480/23 позовну заяву залишено без руху.

Таким чином, апелянт вважає, що, постановляючи оскаржувану ухвалу від 18 серпня 2023 року у даній справі №320/26481/23 про повернення позовної заяви, на підставі п. 5 ч. 4 ст. 169 КАС України, судом першої інстанції не було враховано вищевказані обставини щодо відкликання адміністративного позову у справі №320/26480/23.

Надаючи оцінку вищевказаним висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія судів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Пунктом 5 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Як було вищезазначено, підставою для повернення позовної заяви став висновок суду першої інстанції про те, що позивач вже звертався з тотожним позовом до суду, такій адміністративній справі присвоєний номер 320/26480/23 та ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху, тобто, провадження у справі за вказаним позовом не відкрито.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що до постановлення Київським окружним адміністративним судом у справі №320/26480/23 ухвали від 03.08.2023 про залишення позовної заяви без руху, ОСОБА_1 01.08.2023 через систему «Електронний суд» було подано до Київського окружного адміністративного суду заяву про відкликання позовної заяви. Однак, така заява не була розглянута судом першої інстанції та на її підставі не прийнято процесуальне рішення.

Таким чином, оскільки, Київським окружним адміністративним судом у справі №320/26480/23 не було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 01.08.2023 про відкликання позовної заяви, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у даній справі №320/26481/23 дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 5 частини 4 статті 169 КАС України.

Згідно частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Також, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).

Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»).

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.