Рішення

від 20.06.2024 по справі 990/71/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

РІШЕННЯ

Іменем України

20 червня 2024 року

м. Київ

справа №990/71/24

адміністративне провадження № П/990/71/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П., Чиркіна С.М.

секретар судового засідання Романова А.В.

за участі представників сторін:

від позивача Лук`яненко Є.В.

від відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 990/71/24

за позовом ОСОБА_2

до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. 14.03.2024 ОСОБА_2 через підсистему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), у якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06.02.2024 №108/дс-24;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно провести співбесіду з ОСОБА_2 щодо надання рекомендації для призначення на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова.

2. До позовної заяви ОСОБА_2 додала клопотання, в якому просила Верховний Суд визнати причини пропуску строку поважними та поновити їй строк на звернення до суду, яке мотивоване тим, що під час засідання Комісії було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення від 06.02.2024 №108/дс-24. Своєю чергою, ОСОБА_2 08.02.2024 звернулась до Комісії з листом про надання копії рішення Комісії від 06.02.2024 №108/дс-24, яку отримала 22.02.2024 на електронну пошту.

3. Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2024 поновлено ОСОБА_2 строк на звернення до суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення Комісії від 06.02.2024 №108/дс-24 та зобов`язання вчинити дії та відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення Комісії від 06.02.2024 №108/дс-24 та зобов`язання вчинити дії.

4. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення Комісії від 06.02.2024 №108/дс-24 з підстав порушення відповідачем прав та законних інтересів позивачки щодо її участі в конкурсі та отримання рекомендації на посаду судді, конституційного принципу верховенства права, статей 69, 74, 79, 79-5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), статті 6 Закону України "Про запобігання та протидії дискримінації в Україні".

Позивачка зазначає про прийняття відповідачем рішення з порушенням вимог статей 8, 19 Конституції України, статей 69, 74, 79, 79-5 Закону №1402-VIII, конституційного принципу верховенства права, юридичної визначеності, належного урядування, легітимних очікувань та принципу in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права).

Позивачка вважає, що: (1) відповідач, приймаючи рішення не керувався частиною дев`ятою статті 69 Закону №1402-VIII, Кодексом етики та Бангалорськими принципами та не зазначив в рішенні від 06.02.2024 №108/дс-24 норми цих актів, яким вона не відповідає; (2) мотиви і висновки, викладені відповідачем в оскаржуваному рішенні, є формальними, без наведення жодного нормативного обґрунтування зроблених відповідачем висновків стосовно позивачки; (3) відсутність належних обґрунтувань щодо невідповідності позивачки вимогам частини дев`ятої статті 69 Закону №1402-VIII є свідченням відповідності позивачки критеріям доброчесності та професійної етики, а відмова у наданні їй рекомендації на посаду судді викликана виключно суб`єктивними підставами, які не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Позивачка зазначає, що підставами для прийняття оспорюваного рішення слугували висновки відповідача про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності її критеріям доброчесності та професійної етики: (1) зазначення у декларації квартири (площа 102,4 кв.м) без вартості; (2) зазначення у декларації транспортного засобу VW Tiguan, який належить чоловіку, без вартості; (3) зазначення у декларації про відсутність даних закордонного паспорта чоловіка; (4) не підвищення професійного досвіду більш ніж 4 роки та не відповідність критерію компетентності.

Однак позивачка вважає, що зазначені підстави не можуть свідчити про її некомпетентність з огляду на те, що: (1) інвестування у будівництво квартири та отримання правовстановлюючих документів відбулось до виникнення у позивачки обов`язку декларувати вартість цього майна та до участі у процедурі добору, оголошеного рішенням Комісії від 03.04.2017, і їй, як звичайній фізичній особі, для належного володіння квартирою було достатньо свідоцтва про право власності, в якому не містяться відомості про вартість набутого майна, інші документи щодо вартості майна вона не зберігала за відсутності такої законодавчої вимоги і фактичної потреби; (2) транспортний засіб належить чоловіку позивачки, придбавався на аукціоні в США як пошкоджений автомобіль, що потребує капітального ремонту, документ на підтвердження точної вартості майна чоловік позивачці не надав у зв`язку з його відсутністю.

Позивачка зауважує, що єдиною підставою для висновку Комісії стосовно її невідповідності критерію професійної етики стало посилання на Бангалорські принципи, а саме, що суддя має бути обізнаним про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумні заходи з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини, що на її думку, є надуманим, оскільки вона під час декларування вживала заходи для отримання відповідної інформації та керувалася роз`ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції.

Позивачка доводить, що незазначення нею у декларації даних закордонного паспорту чоловіка не може слугувати підставою для прийняття відповідачем рішення про її невідповідність критеріям доброчесності з огляду на те, що на час подання декларації вона проживала з дитиною у Німеччині, і в неї не було даних закордонного паспорту чоловіка.

Позивачка вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з підстав того, що висновок відповідача про невідповідність позивачки критерію кваліфікації та не підвищення своїх знань є таким, що суперечить нормам статей 69, 74 Закону №1402-VIII, обставинам справи та виходить за межі повноважень відповідача під час проведення співбесіди.

Позивачка посилається на невідповідність оскаржуваного рішення принципу юридичної визначеності і, як наслідок, вважає його прийнятим з порушенням вимог статті 8 Конституції України з огляду на результати проведених співбесід з іншими кандидатами, відносно яких були аналогічні зауваження стосовно недоліків у поданих ними деклараціях.

Також позивачка зазначає про: порушення відповідачем принципу належного урядування під час прийняття оспорюваного рішення, яке виразилось в тому, що відповідач, приймаючи рішення, не забезпечив чітких та прозорих процедур, які визначають послідовність його дій та забезпечують передбачуваність наслідків дій кандидатів на посаду судді, чіткі критерії встановлення обґрунтованого сумніву відповідності критеріям компетентності та професійної етики; невідповідність оскаржуваного рішення принципу легітимності очікування з підстав того, що перед допуском кандидата до участі у конкурсі відповідачем проводилась перевірка поданих кандидатом на посаду судді документів та даних з метою встановлення відповідності вимогам до кандидатів на посаду судді, визначеним статтею 69 Закону №1402-VIII (у тому числі вимогам до доброчесності та професійної етики), за результатами якої рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.12.2023 №11/дс-23 позивачку було допущено до участі у конкурсі як особу, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, визначеним статтею 69 Закону №1402-VIII.

Крім того, позивачка, зважаючи на те, що поведінка кандидата на посаду судді під час заповнення інформації у декларації та підтримання свого професійного рівня після складання кваліфікаційного іспиту відповідно до частини 9 статті 69 Закону №1402-VIII та Кодексу етики не визначена як критерій доброчесності та професійної етики, вільне тлумачення законодавства не на користь позивачки є, на думку позивачки, порушенням відповідачем під час прийняття оспорюваного рішення принципу in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права).

5. Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачці у задоволенні позову.

Відповідач у відзиві посилається на те, що повноваження Комісії щодо перевірки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики визначені статтею 79-5 Закону №1402-VIII.

Відповідач доводить, що оцінка відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики належить до дискреційних повноважень Комісії, яка є колегіальним органом і вирішує це питання шляхом голосування.

Відповідач вважає помилковим твердження позивачки, що в оскаржуваному рішенні Комісії здійснено оцінку відповідності ОСОБА_2 критерію компетентності, оскільки зміст оскаржуваного рішення не містить тверджень про невідповідність позивачки вказаному критерію та врахування такого висновку як підстави для ухвалення оскаржуваного рішення. У спірному рішенні зазначено зміст проведеної співбесіди з позивачкою та відображено питання, які були предметом обговорення на співбесіді, наголошено на необхідності кандидату на посаду судді вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок, питання невжиття позивачкою заходів щодо поглиблення знань та практичних навичок не стало підставою для висновку про невідповідність вимогам статті 79-5 Закону №1402-VIII.

Відповідач зазначає, що ним правомірно прийнято оспорюване рішення відповідно до його дискреційних повноважень, в межах, порядку та у спосіб, визначених Законом №1402-VIII.

6. Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові, просила позовні вимоги задовольнити.

7. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.04.2017 №28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду.

9. ОСОБА_2 05.05.2017 звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду.

10. Рішенням Комісії від 26.09.2017 №151/дс-17 ОСОБА_2 допущено до участі в доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду та складання відбіркового іспиту як особу, яка не має трирічного стажу роботи на посаді помічника судді.

11. У грудні 2017 року Комісією направлено до Національної поліції України, Міністерства юстиції України, Міністерства освіти і науки України, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації, Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров`я, запити про перевірку відомостей стосовно особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального та особливо відповідального становища.

12. На запити Комісії одержано наступну інформацію: (1) від Національної поліції України, що станом на 13.12.2017 позивачка до кримінальної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення, не притягувалась та засудженою не значиться; (2) від Міністерства юстиції України - про відсутність інформації в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення стосовно позивачки; (3) від Міністерства освіти і науки України - про те, що диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданий позивачці є дійсним; (4) від НАЗК - про не встановлення розбіжностей між відомостями, зазначеними у розділах 3 "Об`єкти нерухомості", 6 "Цінне рухоме майно - транспортні засоби", 8 "Корпоративні права", 9 "Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї", 15 "Робота за сумісництвом суб`єкта декларування" декларації та наявною у Національному агентстві інформацією, базами даних та встановлення розбіжностей у розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки", де зазначено дохід позивачки у вигляді заробітної плати у сумі 273481,00 грн, а відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми доходів, нарахованих фізичним особам податковими агентами, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб за І-ІV квартали 2016 року позивачці нараховано дохід у вигляді заробітної плати 273481,23 грн, та перевірка відомостей, які знаходяться у цих розділах потребує пояснень суб`єкта декларування; (5) від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - про відсутність інформації щодо володіння позивачем значними пакетами акцій (10 відсотків і більше статутного капіталу) емітентів; (6) від Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації - про дійсність медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серія 12ЯЯФ №034151 та сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серія 12ЯЯФ №654616; (7) від Державної судової адміністрації України - про відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень обвинувальних вироків суду, які набрали законної сили стосовно позивачки; (8) від Міністерства охорони здоров`я - про відсутність інформації, що перешкоджає зайняттю позивачкою посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком.

13. Рішенням Комісії від 07.06.2018 №252/дс-18 ОСОБА_2 визнано такою, що за результатами спеціальної перевірки відповідає установленим Законом №1402-VIII вимогам до кандидата на посаду судді.

14. Рішенням Комісії від 01.08.2023 №45/зп-23 продовжено термін дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого загального, адміністративного, господарського судів, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та затверджено резерв на заміщення вакантних посад суддів.

15. Рішенням Комісії від 14.09.2023 №95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів.

16. ОСОБА_2 26.09.2023 звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в оголошеному конкурсі як особа, яка відповідає вимогам статті 69 Закону №1402-VIII, перебуває в резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.

17. У жовтні 2023 року відповідач з метою сприяння Комісії у проведенні конкурсу на посади суддів місцевих судів та вирішення питання допуску кандидатів на посади суддів місцевих судів звернувся із запитом про надання інформації, що може вказувати про відповідність позивачки критерію доброчесності до Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Генерального прокурора України, Служби безпеки України, Національного агентства з питань запобігання корупції.

18. На запити Комісії отримано інформацію: (1) від Державної прикордонної служби України - про відсутність відомостей щодо перетинання позивачкою державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями в період з 08.11.2017 по 26.10.2023; (2) від Національної поліції України, від Національного агентства з питань запобігання корупції, в яких відсутні відомості відносно позивачки, які свідчать про її недоброчесність; (3) від Офісу Генерального прокурора - про відсутність відомостей про притягнення позивачки до кримінальної відповідальності; (4) від Служби безпеки України - про відсутність інформації, що може вказувати про невідповідність позивачки критерію доброчесності, зокрема щодо можливої колобораційної діяльності, перебування на тимчасово окупованих територіях України, наявності громадянства інших країн, причетності до корупційної діяльності, тощо.

19. Рішенням Комісії від 01.12.2023 №11/дс-23 ОСОБА_2 допущено до участі в конкурсі, оголошеному рішенням від 14.09.2023 №95/зп-23. У цьому рішенні зазначено, що за результатами опрацювання заяв та доданих матеріалів не встановлено обставин, що перешкоджають допуску позивачки до участі у конкурсі.

20. Рішенням Комісії від 19.12.2023 №177/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті відповідача рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №95/зп-23, зокрема, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова, в якому ОСОБА_2 посіла переможну позицію.

21. Комісією 06.02.2024 проведено співбесіду з позивачкою, за результатами якої ухвалено рішення від 06.02.2024 №108/дс-24, яким відмовлено у наданні рекомендації для призначення ОСОБА_2 на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова.

22. Вказане рішення обґрунтовано тим, що наявність допущених помилок в декларації, незазначення інформації під час заповнення декларації ставить під сумнів відповідність позивачки критерію доброчесності, а поведінка свідчить про несумлінне виконання обов`язку щодо декларування відомостей, визначених статтею 46 Закону України "Про запобігання корупції". З огляду на те, що позивачка не вживала заходів з метою отримання інформації про вартість квартири площею 102,4 кв.м та транспортного засобу Volkswagen Tiguan, Комісія за результатами проведеної співбесіди з ОСОБА_2 дійшла висновку про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова у зв`язку з наявністю обгрунтованого сумніву щодо її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

23. Не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії суддів України, ОСОБА_2 звернулась до суду.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

25. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.

26. Частиною першою статті 92 Закону №1402-VIII встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

27. Статтею 79 Закону №1402-VIII передбачено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

28. Частиною першою статті 79-2 Закону №1402-VIII визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад: суддів місцевого суду - на основі рейтингу кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду відповідно до статті 82 цього Закону.

29. Відповідно до частини першої статті 79-4 Закону №1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні переможця - учасника конкурсу, який має найвищу позицію за рейтингом.

30. Частинами 1-3 статті 79-5 Закону №1402-VIII встановлено, що після визначення переможця конкурсу Комісія на своєму засіданні проводить з ним співбесіду.

За результатами співбесіди Комісія ухвалює: (1) рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді; (2) рішення про рекомендацію про переведення судді (якщо переможцем конкурсу на посаду судді місцевого суду став суддя).

Комісія ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді у разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики. У такому разі переможцем конкурсу визначається наступний у рейтингу кандидат.

31. Частиною дев`ятою статті 69 Закону №1402-VIII передбачено, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

32. Вимоги до професійної етики судді визначені Кодексом суддівської етики, затвердженим ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 та Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19.05.2006, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №1006/23.

З огляду на вимогу доброчесності від особи, яка реалізує право на заняття посади судді, очікується обов`язок кандидата стосовно розкриття даних під участі у відповідному конкурсі, а також чітка, логічна та послідовна позиція.

33. Відповідно до частини першої статті 88 Закону №1402-VІІІ Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

34. Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: (1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; (2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; (3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; (4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків (частина третя статті 88 Закону № 1402-VІІІ).

35. На виконання вимог статті 79 Закону № 1402-VІІІ Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 02.11.2016 №141/зп-16 затвердила Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді (далі - Положення № 141/зп-16). Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29.02.2024 №72/зп-24 до зазначеного Положення №141/зп-16 були внесені зміни і викладено його в новій редакції.

36. Внесення змін до цього Положення було обумовлено тим, що 30.12.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри" від 09.12.2023 №3511-ІХ. У результаті внесених змін було впорядковано як окремі механізми конкурсу щодо зайняття вакантних посад суддів місцевого суду, так і в цілому удосконалено процедуру, зокрема закріплено загальні строки для подання заяви та документів, актуалізовано їх перелік, унормовано окремі особливості, а також визначено нові етапи проведення конкурсу.

Одним із законодавчих нововведень було запровадження у конкурсі на зайняття посади судді місцевого суду етапу проведення Комісією співбесіди з переможцем конкурсу.

Положення №141/зп-16 у новій редакції встановило відповідний порядок проведення такої співбесіди, її етапів і кола питань для обговорення. Це Положення у попередній редакції таких положень не містило.

37. У цій справі спірне рішення Комісії ухвалено 06.02.2024, тобто, до набрання чинності нової редакції Положення №141/зп-16, що дає підстави для висновку, що під час проведення такої співбесіди Комісія мала керуватися загальними принципами її проведення, які визначені, зокрема Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи Положенням №141/зп-16.

38. За змістом Положення №141/зп-16 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді за результатами дослідження досьє; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію; послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов`язковому обговоренню з суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

Суддя (кандидат на посаду судді) до проведення співбесіди має право: знайомитися з матеріалами досьє не пізніше ніж за десять робочих днів до проведення співбесіди, крім випадку проведення кваліфікаційного оцінювання за рішенням Комісії у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення; надавати документи (завірені копії документів) чи іншу інформацію, яка дорівнює, спростовує чи уточнює дані, що містяться у досьє; надати свої пояснення, зокрема у письмовому вигляді. Письмові пояснення надаються суддею (кандидатом на посаду судді) не пізніше п`яти робочих днів з дня ознайомлення з матеріалами досьє. Усні пояснення надаються суддею під час проведення співбесіди.

Суддя (кандидат на посаду судді), який проходить кваліфікаційне оцінювання, під час співбесіди має право надавати пояснення з питань, пов`язаних з проходженням іспиту, та інформації і документів, що містяться у його досьє, надавати коментарі, документи та інформацію за розділами досьє. Члени Комісії мають право ставити судді (кандидату на посаду судді) запитання щодо оголошених під час доповіді показників, самостійно знайомитися з досьє, ставити запитання доповідачу, порушувати перед Комісією питання, які виникли під час ознайомлення з досьє.

Подібний за своїм змістом порядок проведення співбесіди в подальшому і був закріплений у новій редакції Положення №141/зп-16.

39. Позивачка під час проведення співбесіди надала пояснення щодо причини незазначення нею такої інформації та послалася на те, що свідоцтво про право власності, яке підтверджує право власності на майно, не містить інформацію щодо вартості цього майна. Також, позивачка зауважила, що нею не була зазначена вартість квартири та автотранспортного засобу, які належать їй та членам її родини, з підстав відсутності у неї інформації щодо цієї вартості, оскільки нею документи не зберігались і в період, за який позивачка подавала декларацію, вона не була суб`єктом декларування і не повинна була зберігати інформацію про вартість придбаного майна або здійснювати оцінку цього майна, яке належить їй та членам її родини на праві власності.

40. Відповідно до частини 9 статті 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Оскаржуване рішення обґрунтовано тим, що наявність допущених помилок в декларації, незазначення інформації під час заповнення декларації ставить під сумнів відповідність позивачки критерію доброчесності, а поведінка свідчить про несумлінне виконання обов`язку щодо декларування відомостей, визначених статтею 46 Закону України "Про запобігання корупції". Крім того, з огляду на те, що позивачка не зазначила інформацію і не вживала заходів щодо отримання інформації про вартість квартири площею 102,4 кв.м та транспортного засобу Volkswagen Tiguan, Вища кваліфікаційна комісія суддів України дійшла висновку про невідповідність позивачки критерію професійної етики.

41. Підставою для ухвалення оскаржуваного рішення Комісії від 06.02.2024 №108/дс-24 про відмову в наданні рекомендації для призначення ОСОБА_2 на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова слугували висновки Комісії про невідповідність позивачки критеріям доброчесності та професійної етики та відсутність, на думку відповідача, намірів і бажання кандидата використати час, який був у неї в розпорядженні (коли Комісія не мала повноважень) для отримання необхідних знань, навичок та досвіду роботи.

42. Водночас, позивачка була обізнана про своє право ознайомитися із матеріалами досьє (та ознайомилися з ним) та надати пояснення з приводу вартості придбаного майна. Водночас вона не надала Комісії документів в підтвердження вартості придбаного майна до проведення співбесіди та під час її проведення. Не були надані ці документи і під час розгляду справи у суді. Натомість позивачка наполягала, що з огляду на відсутність відомостей про вартість майна у правовстановлюючих документах, її дії щодо позначення у відповідному розділі декларації щодо вартості майна «Не відомо» є правомірними.

43. За таких обставин доводи позивачки про допущення Комісією порушення процедури проведення співбесіди з нею з точки зору завчасного неповідомлення її про обставини, які були предметом обговорення під час співбесіди, та/або не оголошення перерви під час такої не знаходять свого ані правового, ані фактичного підтвердження. Комісія не перешкоджала позивачці у наданні відомостей, зокрема, про вартість майна, однак позивачка вважала, що надання таких відомостей не є її обов`язком.

44. Висновки Комісії ґрунтуються на відсутності інформації щодо вартості майна, відсутності інформації про вжиття позивачкою передбачених заходів щодо отримання такої інформації. За таких обставин Комісія була позбавлена можливості оцінити співвідношення доходів та видатків, оскільки відсутня інформація про вартість видатків, пов`язаних з придбанням майна, а отже - відсутні вихідні дані оцінки обов`язкового критерію.

45. Визначені законом етапи добору, конкурсу та призначення на посаду судді покликані встановити відповідність кандидата передбаченим Конституцією України та Законом №1402-VIII вимогам, зокрема, критеріям доброчесності та професійної етики, Комісія має перевірити наявність інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з призначенням кандидата на посаду судді. Ці заходи об`єднані метою забезпечити авторитет та довіру до судової влади, які формуються залежно від персонального складу осіб, що призначаються на посади суддів.

46. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, зокрема від 10.11.2022 у справі №9901/355/21, від 30.05.2024 у справі №990/3/24, неодноразово зазначала, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.

Доброчесність - це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об`єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов`язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміну, який подано у Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципі добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв`язку з таким призначенням.

Легітимна мета вимірювання доброчесності полягає в здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.

47. Здійснюючи судовий контроль за правомірністю рішення Комісії, Суд звертає увагу, що у межах процедури проведення конкурсу та призначення на посаду судді, з урахуванням мети і завдань його проведення, обов`язком (повноваженням) Комісії є з`ясування й оцінка усіх аспектів життя і діяльності такого кандидата не лише професійного характеру, але й морально-етичного.

48. Вища кваліфікаційна комісія суддів України, з огляду на свій правовий статус, повинна визначити, чи відповідає поведінка кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів, а також у Кодексі суддівської етики.

49. Повноваження Комісії стосовно проведення конкурсу, кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією Комісії як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою.

При цьому оцінювання кандидатів відбувається з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за встановленими законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.

Жоден суб`єкт, у тому числі й суд, не вправі втручатися у здійснення Комісією компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на заняття вакантних посад суддів.

Така правова позиція неодноразово була викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 28.08.2018 у справі №800/294/17, від 26.03.2019 у справі №800/336/17, від 27.01.2021 у справі №9901/116/19, від 13.05.2020 у справі №9901/212/19, від 19.05.2021 у справі №9901/126/19, від 18.04.2024 у справі №9901/110/19.

50. Разом з тим, суд здійснює контроль за дотриманням Комісією вимог закону при проведенні кваліфікаційного оцінювання на посаду судді в разі оскарження рішення (дії чи бездіяльності) Комісії. Судовий контроль щодо дискреційних повноважень Комісії надати оцінку кандидату на посаду судді на предмет його відповідності встановленим законом критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України покликаний забезпечити, щоб ці повноваження були використані відповідно до мети, з якою вони були надані, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом (запобігаючи всім формам дискримінації), пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на дослідження яких спрямоване прийняте Комісією рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання). Іншими словами, суд повинен забезпечити, щоб реалізація Комісією дискреційних повноважень при проведенні кваліфікаційного оцінювання не була свавільною.

51. Оскільки члени Комісії, приймаючи одне з передбачених законом рішень за результатом проведеного оцінювання кандидатів на посаду судді, керуються своїм внутрішнім переконанням, на Комісію покладається обов`язок наведення відповідних мотивів та їх обґрунтувань стосовно своєї позиції, особливо коли виникають підстави вважати, що такий кандидат не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.

52. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити обґрунтований висновок про те, за якими саме критеріями (компетентності, професійної етики або доброчесності) та на підставі яких доведених фактів, показників особа не відповідає вимогам для надання їй рекомендацій для призначення суддею.

53. З наведеного у мотивувальній частині спірного рішення Комісії формулювання підстав, покладених в основу висновку про відмову в наданні рекомендації для призначення ОСОБА_2 на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова, вбачається, що підставою для такого висновку слугували висновки відповідача про: (1) відсутність інформації у поданих деклараціях позивачки за 2016, 2022 роки про вартість задекларованого майна, що унеможливило здійснення оцінки законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам та (2) відсутність намірів і небажання кандидата використати час, який був у неї в розпорядженні (коли Комісія не мала повноважень) для отримання необхідних знань, навичок та досвіду роботи, зокрема зі справами кримінальної юрисдикції.

54. За правилами частини 4 статті 75 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" для формування досьє кандидата на посаду судді та проведення спеціальної перевірки Комісія також має право безоплатно отримувати інформацію стосовно кандидата та членів його сім`ї або близьких осіб у порядку, передбаченому статтею 86 цього Закону.

55. Згідно з частиною 7 статті 75 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якщо Вища кваліфікаційна комісія суддів України отримала інформацію, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді вимогам, встановленим цим Законом, колегія Комісії проводить перевірку зазначеної інформації та розглядає її на засіданні із запрошенням такого кандидата. Кандидат має право ознайомитися з цією інформацією, надавати пояснення, докази на її спростування.

У разі встановлення за результатами перевірки, що така інформація є обґрунтованою, колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалює вмотивоване рішення про невідповідність кандидата на посаду судді встановленим цим Законом вимогам та припинення його подальшої участі у доборі на посаду судді.

56. Позивачкою в деклараціях було зазначено майно, разом з тим до декларації за 2022 рік не була внесена інформація щодо вартості цього майна, зокрема, нерухомого майна та транспортних засобів. Комісія у спірному рішенні дійшла висновку, що наведене свідчить про недоброчесність кандидата на посаду судді.

Судова колегія зазначає, що ненадання цієї інформації унеможливлює оцінку Комісією законності набуття майна кандидатом, свідчить про обґрунтованість сумніву у джерелах походження майна.

57. Застосовуючи вищенаведені загальні висновки в контексті обставин справи, Суд бере до уваги, що висновок про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності позивачки критерію доброчесності та професійної етики формувався внаслідок оцінювання конкретних обставин, а саме: незазначення у декларації за 2022 рік вартості придбаного майна (квартири та автотранспортного засобу), даних закордонного паспорту чоловіка. Позивачка ці факти не заперечує.

Зазначене призвело до неможливості встановлення Комісією законності джерел походження її майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

58. Оцінюючи доводи позивачки, Суд вважає, що викладені в оспорюваному рішенні Комісії висновки щодо обставин у справі не є довільними чи нераціональними, підтверджені доказами і не є помилковими щодо фактів. Досліджуючи ці обставини у сукупності, Комісія дійшла висновку про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності ОСОБА_2 критерію доброчесності та професійної етики. Такий висновок не видається свавільним чи необґрунтованим і не виходить за межі виключної дискреції Комісії оцінювати кандидатів. Позивачка під час розгляду справи в суді такий висновок не вважала за необхідне спростувати, вважаючи що діяла правомірно.

Позивачка відмовилася надати інформацію чи в інший спосіб підтвердити вартість і джерела походження майна, чим перешкодила Комісії у встановленні законності джерел походження її майна, відповідності рівня життя кандидатки на посаду судді або членів її сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидатки на посаду судді її попередньому статусу, як того вимагають приписи частини 9 статті 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

59. Стосовно доводів позивачки про застосування Комісією до неї під час проведення співбесіди дискримінаційного підходу Верховний Суд виходить з таких міркувань.

Гарантована статтею 21 Конституції України рівність усіх у правах і свободах означає необхідність забезпечення рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод.

Статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06.09.2012 №5207-VІ дискримінація - це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

У рішенні від 07.11.2013 у справі "Пічкур проти України" Європейській суд з прав людини констатував, що дискримінація означає поводження з особами в різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях. Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну мету або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю.

Подібний підхід в оцінці правових обмежень застосовує й Конституційний Суд України, висновуючи, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими. У протилежному випадку встановлення обмежень означало б дискримінацію (абзац сьомий пункту 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 07.07.2004 №14-рп/2004).

60. Факт дискримінації може бути встановлений, якщо: 1) державний захід, дія чи бездіяльність, які оскаржуються, підпадають під чинність (захист, регулювання, дію) іншого положення закону, яким встановлені певні права та свободи; 2) є відмінність у поводженні проти інших осіб, котрі знаходяться в аналогічній або схожій ситуації (становищі, стані). При цьому поводження з особою, яка заявляє про дискримінаційне ставлення до неї, є істотно (разюче) відмінним і менш справедливим, ніж з іншими особами; підставами для розрізнення є особиста характеристика або статус заявника; інші особи, з якими така особа себе порівнює, знаходяться в аналогічній ситуації, а різниця у ставленні до особи не мотивована притаманною їй певною персональною ознакою.

Такий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила, зокрема, в постановах від 15.06.2023 у справі №800/582/16, від 18.04.2024 у справі №9901/110/19.

61. У позові позивачка зазначає, що вбачає дискримінацію в різній оцінці Комісією однакових обставин щодо неї та інших кандидатів, які також брали участь у конкурсі на посаду судді. Встановлені відносно позивачки обставини щодо відсутності інформації про вартість майна спростовують ці доводи.

Разом з тим, позивачка не вказує та, відповідно, не обґрунтовує, наявність у неї певної ознаки (через що саме), яка б могла вплинути на інший, у порівнянні з іншими учасниками конкурсу, підхід Комісії під час її кваліфікаційного оцінювання. Доводи позивачки про дискримінаційний характер кваліфікаційного оцінювання щодо неї ґрунтуються на тому, що Комісія не зробила негативного висновку стосовно інших учасників конкурсу, які допустили помилки під час заповнення декларації. Однак навіть при встановленні такого факту сам по собі він не може бути достатнім для твердження, що Комісія діяла щодо позивачки вибірково несправедливо, оскільки кандидати в процедурі конкурсу оцінювалися за сукупністю обставин, інформація щодо яких була в їхніх досьє, та за результатами співбесіди. Таке припущення позивачки про порушення її права на справедливе кваліфікаційне оцінювання не можна пов`язувати з дискримінацією.

62. За таких обставин, колегія суддів відхиляє довід позивачки про дискримінаційний характер оскаржуваного нею рішення Комісії.

63. Частиною другою статті 2 КАС України визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб`єкта владних повноважень у справах про їх оскарження.

64. У відповідності з вимогами Закону №1402-VIII Суд з`ясував, що: обставини, які б свідчили про неповноважний склад колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка ухвалила спірне рішення, відсутні; спірне рішення підписали усі члени колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які брали участь в його ухваленні; під час ухвалення рішення позивачка була присутня; в оскаржуваному рішенні наведено посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла висновків про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності ОСОБА_2 критерію доброчесності та професійної етики.

65. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06.02.2024 №108/дс-24 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстави для визнання протиправним і скасування вказаного рішення відсутні.

66. Підсумовуючи викладене, підстави для зобов`язання Комісію провести повторну співбесіду з позивачкою відсутні, оскільки такі вимоги є похідними від скасування рішення про відмову у наданні рекомендації про призначення кандидатки на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова, яке, як вже зазначалося, відповідає критеріям правомірності, визначеним статтею 2 КАС України.

67. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

68. За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання позову у цій справі відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246, 266, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.І. Рибачук

Суддя О.П. Стародуб

Суддя С.М. Чиркін