Ухвала

від 27.06.2024 по справі 500/5479/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2024 року

м. Київ

справа №500/5479/23

адміністративне провадження №К/990/23671/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі № 500/5479/23 за позовом Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Олім Топ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремістар», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецтрейдинг», Приватного агропромислового підприємства «Поділля-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Креспо центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрон», Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЛАЙФ ЕВОЛЮШН 2023», Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ВТОРЕКС» про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів,

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідач у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України а саме: судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови не враховано висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Проте, позивачем не зазначено належних обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у справі № 500/5479/23, що оскаржується, та у справах, на які скаржник посилається у касаційній скарзі, є подібними.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищезазначене, скаржнику необхідно зазначити підстави для касаційного оскарження судового рішення, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Згідно з статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків до матеріалів касаційної скарги долучило платіжну інструкцію про сплату судового збору від 24.05.2024 № 269 у розмірі 39556,13 грн.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (редакція чинна на час звернення з позовом до суду) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позову до адміністративного суду майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі подання позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (редакція чинна на час звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду) розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Адміністративний позов в даній справі містить вимоги майнового та не майнового характеру.

Згідно з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» та враховуючи ціну позову, скаржник повинен сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 42944,00 грн.

Таким чином, враховуючи часткову сплату судового збору у розмірі 39556,13 грн та вимоги статті 4 Закону України «Про судовий збір», скаржнику необхідно доплатити 3387,87 грн на рахунок для зарахування судового збору:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що строк, який надається для усунення недоліку позовної заяви, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, на виконання вимог статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачу в 10-денний строк необхідно зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень та надати документ про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Залишити касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у справі № 500/5479/23 без руху.

Надати Південному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

У разі не виконання вимог суду щодо усунення недоліків касаційної скарги вона буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Гончарова

І.Я.Олендер

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду