Ухвала

від 13.05.2024 по справі 202/8061/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8061/22

Провадження № 1-кс/202/3324/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 03.08.2022 року доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42022040000000245,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2023 року у справі № 202/8061/22 було накладено арешт на майно екскаватор марка «Hitachi», модель «ZX330LC-3», VIN-код (ідентифікаційний номер) « НОМЕР_1 », власником якого є ФОП ОСОБА_6 , з ключами від виявленого екскаватору. Заборонено відчужувати, розпоряджатися тa користуватися вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку. Проте, в ухвалі не зазначено який саме характер речових доказів має вказане майно для досудового розслідування. На даний час у накладенні арешту відпала потреба. Просив суд задовольити клопотання.

Представник власника майна в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що арештоване майно має характер речових доказів та з ним планується проведення слідчих дій.

Дослідивши клопотання та надані матеріали, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Згідно зі статтею 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 174 цього Кодексу. Таким чином, правомірність володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватись в порядку, визначеному зазначеними статтями.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, згідно із п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права є завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозри обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Аналогічна позиція викладена, також, у рішеннях по справах «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Прессос компанія ОСОБА_2 та інші проти Бельгії, «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія», «Василеску проти Румунії» та інші.

Судом встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені 03.08.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022040000000245 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 240 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 накладено арешт на Екскаватор марка «Hitachi», модель «ZX330LC-3», VIN-код (ідентифікаційний номер) « НОМЕР_1 », власником якого є ФОП ОСОБА_6 , з ключами від виявленого екскаватору із забороною відчуження, розпорядження тa користування вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.

При цьому слідчий суддя зауважує, що арешт на вказане майно накладено з метою збереження їх як речового доказу.

Тобто арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна.

Посилання представника власника майна на те, що органом досудового розслідування проведено всі слідчі дії, у зв`язку із чим відпала потреба в подальшому арешті та скасування арешту не вплине на подальше досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчий суддя не може прийняти до уваги, оскільки доказів на підтвердження даних фактів слідчому судді не надано.

Екскаватор марка «Hitachi», модель «ZX330LC-3», VIN-код (ідентифікаційний номер) « НОМЕР_1 », власником якого є ФОП ОСОБА_6 , визнаний речовими доказами у кримінальному провадженні, має доказове значення у даному кримінальному провадженні, а отже, з урахуванням того, що досудове розслідування на даний час не завершено, підстав вважати, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба немає.

Враховуючи викладене слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки заявником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту минула потреба, оскільки досудове розслідування по кримінальному провадженні, відомості прояке внесені03.08.2021 до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 42022040000000245 за ознакамикримінального правопорушення,передбачених ч.3ст.240КК України триває.

Враховуючи наведене у сукупності, клопотання про скасування арешту майна на даному етапі досудового розслідування задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 170, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання відмовити з необґрунтованістю.

Копію ухвали надіслати зацікавленим особам.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1