Ухвала

від 28.06.2024 по справі 631/965/24

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 631/965/24

Провадження № 2-о/615/45/24

УХВАЛА

28 червня 2024 року м. Валки

Суддя Валківського районного суду Харківської області Левченко А.М. розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Нововодолазької селищної ради об`єднаної територіальної громади Харківської області,про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ

Відповідно до розпорядження голови Нововодолазького районного суду Харківської від 11 червня 2024 року справу № 631/965/24 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бурма Юрій Миколайович, заінтересована особа: Орган опіки та піклування Нововодолазької селищної ради об`єднаної територіальної громади Харківської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна передано на розгляд до Валківського районного суду Харківської області, як найбільш територіально наближеного суду у зв`язку з неможливістю утворити склад суду.

Згідно ч. 3ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Отже заяви у справах окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями175,177 ЦПК України, так і спеціальним нормам процессуального законодавства, щов регульовують порядок вирішення судом порушенного питання, зокрема у справах за заявами про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, встановленогостаттями 295-299 ЦПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Так, за правилами ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Разом із тим, заявником не додано до заяви доказів родинних відносин з особою, недієздатність якої він просить визнати.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 299 ЦПК Українисправи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з`явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Конституційний Суд України у Рішенні від 1 червня 2016 року у справі № 2-рп/2016 зазначив, що недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод; хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Таким чином, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, така особа повинна бути повідомлена про розгляд справи, їй має бути роз`яснено її права, вона повинна мати можливість за бажання скористатися безоплатною правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях. Навіть у разі наявності реальних, доведених застережень щодо небезпеки безпосередньої участіцієї особи у розгляді справи для інших осіб або для неї самої суд повинен, принаймні, мати візуальний контакт із такою особою, а краще опитати її (за необхідності дистанційно, у режимі відеоконференції). Якщо на момент розгляду справи особа позбавлена волі як психічно хвора, суд має перевірити законність підстав позбавлення волі такої особи, щоб гарантувати права людини на свободу та справедливий суд.

Розгляд справи за заявою про визнання особи недієздатною за відсутності особи щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною є грубим порушенням вимог процесуального закону, зокремастатті 299 ЦПК України, подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №756/6838/17 (провадження №61-10584св20).

Заявникому заяві про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна не залучено до розгляду справи особу, щодо якої розглядається питання про визнання її недієздатною.

Крім вказаного, суд звертає увагу заявника на те, що за змістом ч. 5ст. 293 ЦПК Українирозгляд справ вказаної категорії проводиться судом за обов`язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа. У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Також, відповідно дост. 41ЦК Україниправовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.

Частиною 1 статті 60 ЦК Українипередбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно ч. 1ст. 300ЦПК Українисуд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства, захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Крім того, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подаєдо органузаяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17.06.1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, описїї майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.

Всупереч вищезазначеному,до заяви не додано доказів звернення заявника до органу опіки та піклування з клопотанням про призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я майбутнього опікуна, не зазначені докази, які підтверджують можливість заявника бути опікуном.

Враховуючи викладене, заявнику необхідно вжити заходів щодо усунення вищезазначених недоліків:уточнити коло суб`єктівучасників процесу, з наданням копії заяви та доданих матеріалів для них;додати до заяви докази на підтвердження родинних відносин з особою, недієздатність якої він просить визнати;долучити до заяви докази звернення заявника до органу опіки та піклування з клопотанням про призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я майбутнього опікуна.

Відповідно до ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з цим суд роз`яснює, що, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175і177Цивільного процесуального кодексу України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

При постановленні данного рішення судом враховано прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасницяці є ї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістяких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Вономоже бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З цього приводу прецедентними є рішення ЄСПЛ у справах «Осман протии Сполученого королівства» та «Креузпроти Польщі». У вказаних рішеннях також зазначено, що право на суд не є абсолютним, вономоже бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 року у справі «Тойшлер протии Німеччини»).

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях ЄСПЛ, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного, керуючисьст. ст.175,177,185, 260, 297, 299 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Нововодолазької селищної ради об`єднаної територіальної громади Харківської області,про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна- залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що в разі неусунення недоліків заяви у вказаний строк заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Левченко