Постанова

від 19.06.2024 по справі 953/363/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/363/24 Головуючий 1 інстанції Бородіна Н.М.

Провадження № 33/818/995/24 Суддя судуапеляційної інстанції Курило О.М.

Категорія: ст.485 МК України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М.,при секретаревіКовері Р.М.,без участіособи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 ,з участюйого захисника ТаранаО.П.,з участюпредставника митниці ТупіковоїО.О.,за умови,що всіучасники належнимчином повідомленіпро розглядданої справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові, в режимі відеоконференції, справу заапеляційною скаргою правопорушника на постанову Київського районного суду м.Харкова від 07.05.2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Постановою Київського районного суду м.Харкова від 07.05.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 79 690 (сімдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто гривень ) грн. 595 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. на користь держави.

З постанови Київськогорайонного судум.Харковавід 07.05.2024року вбачається, що 02.02.2023 ОСОБА_1 ввіз на митну територію України у якості гуманітарної допомоги автомобіль «MITSUBISHI PAJERO», VIN-код: НОМЕР_1 . Згідно поданих ОСОБА_1 до митного оформлення документів одержувачем автомобіля був Харківський міський благодійний фонд «Батьківщина» (код ЄДРПОУ 33607454, м.Харків, проспект Героїв Харкова, буд.51). Вказаний транспортний засіб «MITSUBISHI PAJERO», VIN-код: НОМЕР_1 , до Харківського міського благодійного фонду «Батьківщина» доставлений не був, при цьому ОСОБА_1 передав ввезений автомобіль стороннім особам і в подальшому транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO, VIN-код: НОМЕР_1 , був проданий за грошові кошти цивільній особі. Згідно бази даних АСМО «Інспектор», транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO», VIN-код: НОМЕР_1 , було ввезено на митну територію України 02.02.2023 громадянином України ОСОБА_1 в зоні діяльності митного поста «Устилуг» Волинської митниці. Як підставу для ввезення на митну територію України вищевказаного транспортного засобу та для здійснення митного оформлення у якості гуманітарної допомоги ОСОБА_1 наданий пакет документів, відповідно до якого одержувачем автомобіля був Харківський міський благодійний фонд «Батьківщина». Управлінням Служби безпеки України в Харківській області до Харківської митниці направлений висновок Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 15.06.2023 №СЕ-19/121-23/12627-АВ, згідно якого вартість автомобіля MITSUBISHI PAJERO, VIN-код: НОМЕР_1 , складає 81824,92 грн. Згідно інформації управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД сума платежів, які б підлягали сплаті до державного бюджету України у разі оформлення вказаного автомобіля у вільний обіг станом на 02.02.2023 складає 159381,19 грн., з них: ввізне мито 8182,49 грн., акциз 110997,68 грн., ПДВ 40201,02 грн.

За даним фактом стосовно ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил за ознаками ст.485 Митного кодексу України.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На вказану постанову правопорушник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м.Харкова від 07.05.2024 року та прийняти нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з передачею матеріалу до органу досудового розслідування.

Зазначає, що його адвокатом до суду першої інстанції було подано клопотання про направлення матеріалу до органу досудового розслідування в порядку ст.253 КУпАП та про закриття провадження на підставі ч.2 ст.284 КУпАП. Водночас суд першої інстанції не розглянув вказане клопотання.

Вказує, що протокол складено з порушенням вимог ст.294 МК України, а саме: не вказано час та конкретне місце вчинення правопорушення.

Просить звернути увагу, що суд першої інстанції надав перевагу одним доказам над іншими, не дослідивши ні пояснення ОСОБА_1 , ні акт приймання-передачі автомобіля. Апелянт наголошує, що на даний момент немає жодного документу про визнання вказаного акту недійсним чи підробленим, однак суд першої інстанції проігнорував цей доказ, який спростовує саму суть пред`явленого звинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Зазначає, що суд першої інстанції навпаки взяв до уваги пояснення керівника благодійного фонду «Батьківщина», який проігнорував виклики до суду. Вважає, що його пояснення не можуть бути належними доказами.

Крім того, пояснює, що прокурорами Харківської окружної прокуратури Харківської області за супроводом Управлінням Служби безпеки України в Харківській області здійснюється процесуальне керівництво кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023222130000078 від 27.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України. Водночас Харківською митницею складено протокол про порушення митних правил за ознаками ст.485 Митного кодексу України.

Апелянт вважає, що у зв`язку з цим судовий розгляд вказаної прави є неможливим, оскільки відсутні остаточні результати досудового розслідування.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 вказує, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а матеріали направленню до органу досудового розслідування.

Позиції учасників судового апеляційного провадження.

ОСОБА_1 про дату та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з`явився. Крім того, від захисника Савенюка М.М. надійшло клопотання в якому йде мова про те, що ОСОБА_1 не зможе прибути до суду у зв`язку з територіальною віддаленістю від м.Харкова. Враховуючи це,а такожвимоги ст.ст.268,294КУпАП,суд вважаєза можливерозглянути апеляційнускаргу завідсутності правопорушника,з участюйого захисника адвоката Тарана О.П.,який брав участь у судовому засіданні за допомогою відеоконференції. Він підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

Крім того, у судовому засідання була присутня представник Харківської митниці Тупікова О.О. Вона заперечила проти задоволення вказаної апеляційної скарги.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ст.ст.245,252,280 КУпАП та ст.ст.486,489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Так, відповідно до положень ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення такої особи від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника та представника Харківської митниці,дослідивши доводиапеляційної скаргита матеріалипровадження,приходить довисновку,щопостанову Київського районного суду м.Харкова від 07.05.2024 року потрібно залишитибез змін, апеляційнускаргу необхіднозалишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про порушення митних правил №0140/80700/23 від 30.10.2023 року; висновком начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил ОСОБА_2 ; доповідною запискою головного державного інспектора ОВ УБК ПМП Харківської митниці Петрова О.; листом заступника начальника УСБУ в Харківській області Гордієнка В. від 16.08.2023; спискомVIN-кодів транспортних засобів;листом заступника начальника УСБУ в Харківській області Гордієнка В. від 23.08.2023; висновком №СЕ-19/121-23/12627-АВ від 15.06.2023 за результатами судової транспортно-товарознавчої експертизи, проведеної по кримінальному провадженню №42023222130000078 від 27.03.2023; запитом заступника начальника Харківської митниці Державної митної служби України ОСОБА_3 від 06.09.2023; відповіддю на запит, наданою в.о. заступника начальника митниці ОСОБА_4 ; декларацією про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; листом заступника начальника УСБУ в Харківській області Гордієнка В. №70/5/4-5313 від 08.09.2023; листом заступника начальника Харківської митниці №7.14-3/20-01/10/5078 від 11.09.2023; рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 21.09.2023; листом в.о. начальника Харківської митниці №7.14-1/20-01/10/5646 від 10.10.2023; рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 11.10.2023; листом в.о. начальника Харківської митниці державної митної служби України №7.14-1/20-01/7.3/5975 від 26.10.2023; службовою запискою т.в.о. начальника Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Поліщук Ю; даними диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску; листом заступника начальника начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил ОСОБА_5 від 02.11.2023 №7.3-20/13486; листом в.о. начальника Харківської митниці Державної митної служби України щодо доручення на проведення окремих процесуальних дій №7.14-1/20-04/7.3/6577 від 14.11.2023; відповіддю заступника начальника начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил від 20.11.2023 №7.3-20/14302; листом начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Харківської митниці Мороза Р. №7.14-20/20-04/10/6669 від 20.11.2023; листом в.о. начальника Харківської митниці Державної митної служби України №7.14-1/20-04/7.3/6772 від 20.11.2023; протоколом опитування ОСОБА_1 по справі про порушення митних правил №0140/80700/23 від 29.11.2023; протоколом допиту від 08.06.2023 свідка ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42023222130000078 від 27.03.2023.

Статтею 485 МК України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Так, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 ввіз на митну територію України у якості гуманітарної допомоги автомобіль «MITSUBISHI PAJERO», VIN-код: НОМЕР_1 , та продав його за кошти цивільній особі, не сплативши митні платежі, які б підлягали сплаті до державного бюджету України у разі оформлення вказаного транспортного засобу у вільний обіг.

Доводи апеляційної скарги про те, що судовий розгляд вказаної прави є неможливим, оскільки відсутні остаточні результати досудового розслідування, апеляційний суд вважає непереконливими, з наступних міркувань.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень представника Харківської митниці, ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023222130000078 від 27.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, має процесуальний статус свідка, що не перешкоджає притягненню останнього до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що склад адміністративного правопорушення за яким ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності відрізняється від складу злочину, за яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023222130000078.

Таким чином,суд вважаєза необхідневідмовити узадоволенні клопотанняпро направлення матеріалів до органу досудового розслідування.

Апеляційним судом було досліджено матеріали справи, у тому числі протокол про порушення митних правил, який складено з дотриманням вимог чинного законодавства. Так, він містить всі необхідні дані, зокрема, дату й місце вчинення правопорушення: «02.02.2023 ОСОБА_1 ввіз на митну територію України у якості гуманітарної допомоги автомобіль «MITSUBISHI PAJERO», VIN-код: НОМЕР_1 , в зоні діяльності митного поста «Устилуг» Волинської митниці», тому доводи апелянта в цій частині також не підлягають задоволенню.

Дійсно, керівник благодійного фонду «Батьківщина» ОСОБА_6 викликався до суду першої інстанції, однак не з`явився в судове засідання. Згідно з ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у провадженні не є перешкодою для розгляду справи. У зв`язку з цим судом першої інстанції разом з іншими доказами було досліджено покази ОСОБА_6 з яких вбачається, що стосовно пригону з-за кордону транспортних засобів, у т.ч. «MITSUBISHI PAJERO», VIN-код: НОМЕР_1 , йому нічого не відомо. Крім того, ОСОБА_6 зазначив, що жодних листів до Державної митної служби України та актів приймання-передачі транспортних засобів він не складав, не надсилав та не підписував, тому доля згаданого автомобіля йому не відома (а.с.133 т.2).

Суд апеляційної інстанції бере до уваги пояснення представника Харківської митниці про те, що в матеріалах справи міститься лише копія акту приймання-передачі автомобіля, а оригінал жодного разу не надавався до суду, тому вказаний документ не може сприйматись як беззаперечний доказ, який свідчить про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Враховуючи викладене, доводи апелянта щодо відсутності в матеріалах справи доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України не знайшли свого підтвердження. Навпаки всі зібрані докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Всі іншідоводи апелянта не знаходять свого підтвердження і спростовуються доказами, які наявні в матеріалах справи.

Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (вмотивованості) судових рішень.

До того ж, у пункті 34 рішення у справі «Шкіря проти України» (заява № 30850/11) ЄСПЛ повторює, щопункт 1статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватися виключно з огляду на обставини справи (див., наприклад, рішення у справах «Гарсія Руіз проти Іспанії» [ВП] (Garcia Ruiz v. Spain) [GC], заява № 30544/96, пункт 26,ЄСПЛ1999-I,«Проніна проти України»(Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 25, від 18 липня 2006 року,«Бендерський проти України»(Benderskiy v. Ukraine), заява № 22750/02, пункти 42-47, від 15 листопада 2007року, та«Богатова проти України»(Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, пункти 18 і 19, від 07 жовтня 2010 року).

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1, 7, 25, 33, 38, 294, 295 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського районного суду м.Харкова від 07.05.2024 року по справі щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України, залишити без змін.

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення.

Клопотання правопорушника про направлення матеріалів до органу досудового розслідування, залишити без задоволення.

Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст.294 КУпАП не передбачено.

Суддя Харківського апеляційного суду О.М.Курило