Ухвала

від 26.06.2024 по справі 641/6260/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/6260/23 Головуючий суддя І інстанції Маньковська О. О.

Провадження № 22-ц/818/1102/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26червня 2024року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Березюк А.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" Роздолянської Оксани Валеріївни на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2023 року, по цивільній справі № 641/6260/23, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив стягнути на його користь з відповідача суму боргу за договором позики у розмірі 10000000,00 грн., судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що між ним та ОСОБА_2 16.12.2022 було укладено договір позики на загальну грошову суму в розмірі 10000000 (десять мільйонів) грн. Факт укладення договору позики, а також отримання грошових коштів ОСОБА_2 підтверджується самим договором. Відповідно до п. 10 договору, Позичальник та Позикодавець домовились про укладання цього договору, як додаткового до договору позики від 16.11.2022 року та укладеного відповідно до нього договору застави транспортних засобів від 16.11.2022, в якості забезпечення умов виконання повернення позики Позичальником за вищезазначеними договорами позики. Згідно з п. 1 договору, відповідач ОСОБА_2 бере в борг у позивача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10000000 грн, які зобов`язується повернути до 16.09.2023. Пунктом 2 договору, визначено, що платіж повинен бути здійснений в м. Харкові. Відповідно до п. 4 договору, якщо Позичальник не виплатить позичені Позикодавцемгроші до зазначеного строку, тоді Позикодавець має право пред`явити цей договір до стягнення шляхом пред`явлення позову до суду. 20.09.2023 на адресу боржника позивачем була направлена Вимога про повернення грошових коштів в повному обсязі, строком до 27.09.2023. 25.09.2023 позивач отримав відповідь на Вимогу від ОСОБА_2 , в якій він зазначив про неможливість повернення позичених у позивача грошових коштів, ані зараз, ані у найближчий час. Станом на дату подання позовної заяви відповідачем заборгованість в розмірі 10000000 грн не погашена. Таким чином, позивач змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Комінтернівського районного суду від 26 жовтня 2023 року позову задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 16.12.2022 року в розмірі 10000000 (десять мільйонів) грн. 00 коп. та суму судового збору в розмірі 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «ГПЛ» посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права просить рішення скасувати, відмовити в задоволенні позовних вимог, визнати недійсним договір позики від 16.11.2022 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнати недійсним договір застави транспортних засобів №438 від 16.11.2022 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Скарга мотивована тим, що станом на дату написання апеляційної скарги у скаржника є законне право стягнути з відповідача грошові кошти в загальній сумі 3630656,24 грн.

Не зважаючи на наявність рішень господарських судів про задоволення позовних вимог скаржника щодо стягнення заборгованості за договорами поставки з відповідачем, правовідносини між скаржником та відповідачем за договорами поставки виникли ще до укладення спірного договору позики грошових коштів між позивачем та відповідачем і наявність заборгованості відповідача перед скаржником знаходиться у прямому причинному зв`язку із укладення між скаржником та відповідачем договору позики та додатку до нього, укладених у простій письмовій формі.

Скаржник вважає, що між позивачем та відповідачем було укладено фраудаторний правочин для приховання активів та ухилення від сплати боргів.

Вважає, що метою звернення позивачем до суду першої інстанції із відповідним позовом було уникнення сплати боргу та не виконувати судові рішення з боку відповідача по даній справі.

Вказує, що по справам №922/1856/23 та №922/1857/23 судом було застосовано заходи забезпечення позову, в результаті яких, на все рухоме майно та банківські рахунки відповідача був накладений арешт.

Вважає, що на момент винесення рішення, скаржник мав права по відношенню до відповідача, підтвердженням чого є судові рішення по справах №922/1856/23 та №922/1857/23, а тому скаржник повинен був бути долучений до розгляду справи №641/6260/23 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Зауважує, що судом не було досліджено факт перебування чи не перебування позивача у шлюбі, що в свою чергу призвело до недослідження судом необхідності надання позивачем письмової згоди іншого з подружжя

Вказує, що вартість предмета застави відповідно до договору №438 від 16.11.2022 значно перевищує розмір заборгованості відповідача перед позивачем, що прямо свідчить про удаваність та фіктивність даного правочину.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що скаржник, з незрозумілих мотивів, намагається визнати договори позики та застави між позивачем та відповідачем шляхом подання апеляційної скарги, не зважаючи на те, що вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вказує, що апелянт звернувся до відповідача з позовом до Ленінського районного суду м.Харкова (цивільна справа №642/672/24), що вказує на недобросовісну поведінку апелянта.

Зауважує, що момент вчинення оспорюваних договорів відбувався до відкриття провадження про стягнення коштів у справах за позовом ТОВ «ГПЛ» до ФОП ОСОБА_2 про стягнення боргу. В договорі позики визначена ринкова вартість транспортних засобів, вартість яких прораховувалась відповідними ліцензованими спеціалістами про що до укладення договору надано звіт нотаріусу та це зазначено в договорі. Відсутня подія, коли боржник відчужує ТЗ на користь іншої особи після пред`явлення до нього позову.

Вказує, що з наданих апелянтом судових рішень у господарських справах також чітко видно поведінку ОСОБА_2 де він визнає основну суму боргу та бажає її сплатити, а лише заперечує проти нарахування штрафу на пені. З цього можна зробити висновок, що відповідач ніколи не ухилявся від боргових зобов`язань та чесно їх визнавав.

Вказує, що такими діями апелянт порушує права ОСОБА_1 як особи, яка зазнала порушення своїх прав внаслідок неповернення йому боргу ОСОБА_2 та відновивши їх шляхом отримання законного рішення суду першої інстанції, втручається в майнові права сторонніх осіб, бажаючи в незаконний спосіб збагатитися за рахунок чужого майна.

Зауважує, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження з наступних підстав.

Частиною першоюстатті 352 ЦПК Українипередбачено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки має право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Водночас судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободположення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 910/20190/16).

Відповідно до пункту третього частини першоїстатті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалось.

Отже, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1статті 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушено та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 22.07.2019 у справі № 911/2635/17, від 19.09.2020 у справі № 910/17558/18).

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі № 910/16430/14.

З рішенняКомінтернівського районногосуду м.Харкова від26жовтня 2023року вбачається,що між позивачем та відповідачем вчинений правочин, згідно якого виникли правовідносини з 16.12.2022 року, пов`язані з укладенням договору позики, на підтвердження якого наданий договір позики, відповідно до якого позичальником підтверджено отримання від позикодавця грошової суми за вказаним договором та строк їх повернення позикодавцеві, а також, враховуючи, що грошові кошти не були повернуті у визначений в договорі позики строк, тому позовна вимога щодо стягнення боргу в розмірі 10000000,00 грн. підлягає задоволенню

Апелянт звертаючись до суду з апеляційною скаргою, зазначає, що оскаржуваним рішенням чіпляються його права, оскільки не зважаючи на наявність рішень господарських судів про задоволення позовних вимог скаржника щодо стягнення заборгованості за договорами поставки з відповідачем, правовідносини між скаржником та відповідачем за договорами поставки виникли ще до укладення спірного договору позики грошових коштів між позивачем та відповідачем і наявність заборгованості відповідача перед скаржником знаходиться у прямому причинному зв`язку із укладення між скаржником та відповідачем договору позики та додатку до нього, укладених у простій письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Харківської області від 25 серпня 2023 року у справі № 922/1856/23 були встановлені боргові зобов`язання ФОП ОСОБА_2 вже після укладення вищевказаних договору позики 16.12.2022 року, який є підставою позову, що був розглянутий судом першої інстанції у даній цивільній справі. Як пояснив ОСОБА_2 він був змушений укладати цей догові позики для відшкодування шкоди, завданої внаслідок знищення його активів в результаті російської військової агресії проти України - ракетного обстрілу міста Харкова.

За також обставин колегія суддів вважає недоведеними доводи скарги про те, що позика була фіктивною та мала на меті ухилення ФОП ОСОБА_2 на уникнення від виконання рішення господарського суду про стягнення боргу, відповідний умисел на укладення фраудаторного правочину апелянт не довів.

Означене свідчить про недоведеність апелянтом факту порушення рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від26 жовтня 2023 року його прав, інтересів або обов`язків.

Таким чином, оскаржуване судове рішення не встановлює, не змінює, не обмежує або припиняє права або обов`язки, інтереси та свободиТОВ «ГПЛ», як особи, яка не була залучена до участі у справі, оскільки її права не порушені, спір стосовно вказаної особи не вирішувався, мотивувальна частина рішення не містить суджень про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, а резолютивна частина рішення не містить прямої вказівки про права та обов`язки цієї особи.

У зв`язку із чим колегія суддів вважає, що ТОВ «ГПЛ» не є належним суб`єктом оскарження рішення суду, оскільки не має права на його оскарження.

Установивши в ході апеляційного перегляду, що ТОВ «ГПЛ» не має права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки таким не вирішено питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, колегія суддів приходить до висновку про необхідність закриття апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст.362,367,368,381,382,383,384 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження заапеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" - Роздолянської Оксани Валеріївни на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2023 року, по цивільній справі № 641/6260/23, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики- закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 28 червня 2024 року.

Головуючий В.Б.Яцина

Судді Ю.М.Мальований

О.В. Маміна