Ухвала

від 28.06.2024 по справі 278/3509/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №278/3509/24

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

28 червня 2024 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування дитини на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із вище вказаною заявою.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов таких міркувань.

Відповідно до ч. 3ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Пунктом 5 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипередбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 5ст. 177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 1ст. 318 ЦПК Українивстановлено, що в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2ст. 318 ЦПК України).

У заяві заявник зазначає, що йому "необхідно встановити факт перебування його доньки на його утриманні, оскільки від встановлення даного факту залежить виникнення в нього прав та обов`язків в органах місцевого самоврядування та вплине на інтереси його дитини" (дослівно).

Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Так, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати,що цізаяви повиннівідповідати вимогамщодо їїзмісту,передбаченим ст.318цього Кодексу. Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. З урахуванням зазначеної в заяві мети суд, у тому числі, визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі, та має визначитись, чи дійсно заявлені вимоги розглядаються в окремому провадженні шляхом встановлення саме певного юридичного факту.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно роз`яснень, які містяться в пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Отже, заявником не зазначено з якою саме метою заявник просить встановити даний факт, а також до матеріалів заяви не надано доказів на підтвердження причини неможливості одержання документів, що посвідчують цей факт.

З огляду на наведене, враховуючи невідповідність заяви вимогам ст. ст.175,177,318 ЦПК України, суд відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, вважає за потрібне залишити заяву без руху.

Керуючисьст. 185 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування дитини на утриманні, надавши заявнику строк для усунення її недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання примірника цієї ухвали.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Дубовік