Постанова

від 19.06.2024 по справі 175/1685/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5560/24 Справа № 175/1685/23 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , Барвінківської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Захарова Ніна Василівна про визнання права власності на спадщину за законом,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки, площею 10,0598 га, кадастровий номер 6320483700:01:000:0076 та земельної ділянки, площею 11,2668 га, кадастровий номер 6320483700:01:000:0077, які він успадкував після смерті батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

21 квітня 2022 року вона звернулася до приватного нотаріуса Ізюмського райнного нотаріального округу Харківської області із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 та в подальшому із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, однак постановою приватного нотаріуса від 07 січня 2022 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, у зв`язку із неможливістю встановити коло спадкоємців з метою визначення частку кожного спадкоємця.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є малолітніми дітьми спадкодавця, які у розумінні положень ч. 4 ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину автоматично, але не звернулися до нотаріуса із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно та будучи громадянами російської федерації не відчужили протягом року майно, тому не мають жодних прав на спадщину після померлого батька ОСОБА_5 .

Позивач зазначає, що вона є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після померлого батька, тому просила визнати за нею право власності на все майно в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для задоволення позову, оскільки крім позивача наявні інші спадкоємці, які у розумінні положень ст. 1261, ч.4 ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину, однак, враховуючи те, що відповідачі є іноземцями, в силу ч.5 ст. 22, ч. 4 ст. 81, ст. 130, ч.1,2,4 ст. 145 Земельного кодексу України, набули на них право власності та протягом року не відчужили земельні ділянки, що є наслідком конфіскації у таких іноземців земельних ділянок, а питання про конфіскацію земельних ділянок вирішується судом за позовом органу, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, що, в свою чергу, не пов`язано з предметом даного позову, та Барвінківська міська рада не є належним відповідачем у справі.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що малолітні діти спадкоємця, які прийняли фактично спадщину після смерті батька, не звернулись до нотаріуса за отриманням свідоцтва про спадщину та не відчужили земельні ділянки протягом року.

Відповідачі не скористались своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, та відзив на апеляційну скаргу не подали.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню із частковим задоволенням позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого Барвінківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 08 травня 2020 року, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис №40, батьком записаний ОСОБА_8 , матір`ю ОСОБА_7 .

Згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 №740164, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №99, розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації Ради народних депутатів від 17 квітня 2003 року №66, земельна ділянка загальною площею 10,0598 га, кадастровий номер 6320483700:01:000:0076, яка розташована на території Іллічівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, була видана ОСОБА_8 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 №740164, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №99, розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації Ради народних депутатів від 17 квітня 2003 року №66, земельна ділянка загальною площею 11,2668 га, кадастровий номер 6320483700:01:000:0077, яка розташована на території Іллічівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, була видана ОСОБА_7 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер, про що 03 січня 2005 року зроблено актовий запис №01, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Барвінківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 19 травня 2020 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 , про що 21 квітня 2020 року зроблено актовий запис №04, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Іллічівською сільською радою Барвінківського району Харківської області від 21 квітня 2020 року.

Як вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 27 грудня 2023 року, земельні ділянки з кадастровим номером 6320483700:01:000:0076 та 6320483700:01:000:0077 зареєстровані за ОСОБА_7

15 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_5 відкрилася спадкова справа №74/2020 після смерті ОСОБА_7 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Барвінківського районного управління юстиції від 10 грудня 2002 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено актовий запис №104. Батьком записаний ОСОБА_5 , матір`ю ОСОБА_9 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого Іллічівською сільською радою Барвінківського району Харківської області від 25 серпня 2011 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис №03. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_11 та ОСОБА_11 .

У вищевказаному шлюбі народилися діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого Іллічівською сільською радою Барвінківського району Харківської області від 24 листопада 2011 року, про що зроблено актовий запис №11 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого від 14 липня 2015 року «отделом по Ангарскому району и г. Ангарску в управлении государственной регистрации службы записи актов гражданського состояния Иркутской области».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер у с. Рідне, Барвінківський район, Харківська область, про що зроблено актовий запис №243, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого Барвінківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 26 січня 2021 року.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, що підтверджується копією спадкової справи №32/2021, відкритої приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області.

До складу спадщини увійшли, зокрема, земельна ділянка площею 10,0598 га, кадастровий номер 6320483700:01:000:0076 та земельна ділянки площею 11,2668 га, кадастровий номер 6320483700:01:000:0077, які ОСОБА_5 успадкував після смерті матері ОСОБА_7 .

21 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області з заявою про прийняття спадщини.

Постановою приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області від 27 січня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом, оскільки неможливо встановити коло спадкоємців та визначити частку кожному з них. Також зазначено, що крім позивачки, спадкоємцями є малолітні діти спадкодавця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вважав, що малолітні спадкоємці, у відповідності до положень ч.4 ст. 1268 ЦК України, прийняли спадщину, однак, враховуючи, що відповідачі є іноземцями, та, в силу ч.5 ст. 22, ч. 4 ст. 81, ст. 130, ч.1,2,4 ст. 145 ЗК України, набули на них право власності і протягом року не відчужили земельні ділянки, що є наслідком конфіскації у таких іноземців земельних ділянок, тому і не є належними відповідачами у справі, як і Барвінківська міська рада, яка не порушувала вимог щодо конфіскації землі у відповідачів, а, відтак, і не порушувала майнових прав позивача у цій справі.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції не в повній мірі надано правову оцінку матеріалам спадкових справ, які заведені після смерті ОСОБА_7 та після смерті ОСОБА_5 (а.с.200-245 Том І).

Так, колегією суддів встановлено, що спадкова справа №74/2020 заведена 15 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_5 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 його матері ОСОБА_7 , на момент смерті якої померлій належали обидві спірні земельні ділянки, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27 грудня 2023 року (а.с.55-8 Том ІІ).

З наданої у копії цієї спадкової справи встановлюється, що ОСОБА_5 виявив бажання прийняти спадщину, однак свої спадкові права не оформив, що, в силу положень ч.3 ст. 1296 ЦК України, не позбавило ОСОБА_5 права на спадщину та з моменту смерті матері ОСОБА_7 ,у батько позивача виникли майнові права на спірні земельні ділянки.

На цих підставах колегія суддів вважає, що спадкоємці ОСОБА_5 набули право успадкувати майнові права на спірні земельні ділянки.

З наданої у копії спадкової справи №32/2021, заведеної 21 квітня 2021 року за заявою його доньки - позивача по справі, ОСОБА_1 , колегією суддів встановлено, що 27 липня 2021 року до нотаріуса звернулася ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах двох малолітніх дітей з заявою про видачу свідоцтва про спадщину за законом (а.с.220,221). Заява міститься в матеріалах спадкової справи з українським перекладом.

Відповідно до положень статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Положеннями ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч. 4 ст. 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Тобто, зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину завжди, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном з дозволу органу опіки та піклування. Таким чином, подання заяви про прийняття спадщини такими особами не є обов`язковим.

Аналогічний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 183/4406/16 (провадження № 61-472 св 17).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли у рівних частках позивач ОСОБА_1 та двоє малолітніх дітей померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Суд першої інстанції не взяв до уваги те, що після закінчення шестимісячного строку, за відсутності заперечень з боку інших спадкоємців та за умови надання необхідних документів, іноземець отримує свідоцтво на право на спадщину (ст. 1268, 1269 ЦК України). Після отримання свідоцтва спадкоємцю необхідно зареєструвати свої права на успадковане майно.

Підтвердженням держреєстрації є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Якщо землі сільськогосподарського призначення прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, то протягом року з моменту отримання права на них зазначені особи мають їх відчужити (ч. 4 ст. 81, ст. 145 ЗК України).

Відповідно до ст. 1296 ЦК видача спадкоємцям свідоцтва ніяким строком не обмежена, а його відсутність не позбавляє їх прав на спадщину. Тобто фактично примусове відчуження успадкованої земельної ділянки може бути відстрочено. Якщо іноземець не зареєстрував своє право власності на успадковану земельну ділянку тобто не отримав Витяг, він не може розпоряджатися нею.

Відповідачі не отримували свідоцтво на право на спадщину, а тому і не зареєстрували свої майнові права на спірні земельні ділянки після смерті батька ОСОБА_5 , щоб надавало їм можливість реалізувати їх обов`язок відчуження землі протягом року в добровільному порядку, зі спливом якого таке право іноземців припиняється, в силу положень ст. 140 ЗК України.

В даному випадку зазначене унеможливлює застосування положень ч.4 ст. 81, ст. 145 ЗК України, а тому суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про припинення права відповідачів на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті батька.

За таких обставин, згідно з положеннями ч.1 ст.1267 ЦК України, обов`язкові частки у спадщині після ОСОБА_5 між позивачем та малолітніми відповідачами є рівними та складають по 1/3 частці у спадщині.

Відповідно до ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У цій справі у позивача дійсно існують перешкоди в оформленні спадкових прав на 1/3 частину у двох земельних ділянках, скільки постановою приватного нотаріуса їй було у цьому відмовлено, як це встановлено з матеріалів справи, саме тому колегія суддів вважає, що за позивачем належить визнати право власності на 1/3 частину земельної ділянки, яка знаходиться на території Іллічівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,2668 гектарів, кадастровий номер №6320483700:01:000:0077 та на 1/3 частину земельної ділянки, яка знаходиться на території Іллічівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,0598 гектарів, кадастровий номер №6320483700:01:000:0076, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Колегія суддів частково приймає до уваги доводи апелянта, оскільки майнові права позивача дійсно є порушеними та підлягають судовому захисту у заявлений нею належний спосіб захисту, а інші доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовані фактичні обставини справи, не вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду у відповідності до ст. 376 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а рішення суду скасувати із ухваленням нового рішення суду про часткове задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2024 року -скасувати та ухвалити нове рішення.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки, яка знаходиться на території Іллічівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,2668 гектарів, кадастровий номер №6320483700:01:000:0077, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки, яка знаходиться на території Іллічівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,0598 гектарів, кадастровий номер №6320483700:01:000:0076, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3660,00 грн., а саме по 1830,00 грн. з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна