Ухвала

від 24.05.2024 по справі 761/31179/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/31179/20

Провадження № 2/761/1007/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Сіромашенко Н.В.,

при секретарі - Дем`янчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Електрична Компанія» про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2020 року позивач інтереси якого представлені адвокатом звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому уточнивши позовні вимоги просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 400 000,00 грн..

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Рибака М.А..

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які 19.10.2020 року були усуненні представником позивача (суддя Рибак М.А.).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2020 відкрито провадження, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (суддя Рибак М.А.).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.08.2021 вказану позовну заяву залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача.

Постановою Київського апеляційного суду від 11.02.2022 ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30.08.2021 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.05.2022 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Рибака М.А..

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.06.2022 прийнято позовну заяву та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (суддя Рибак М.А.).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В..

Позивач повторно не з`явився в судове засідання, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив і від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не з`явився, зокрема, в дане судове засідання, а також в судові засідання, призначені на 28.03.2024, 24.05.2024 був належним чином сповіщений про місце та час розгляд справи.

При цьому в судовому засіданні 28.03.2024 явка позивача була визнана обов`язковою.

Заст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 43 ЦПК України передбачені права та обов`язки учасників справи. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Разом з тим, відповідно до п.4 ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності належно повідомленого учасника справи, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Відтак норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Тож, під час вирішення в даному разі питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання, а також визнання його явки обов`язковою.

Поряд з цим, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Відтак, суд зобов`язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, якщо його явка визнана обов`язковою.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 20 травня 2022 року у справі № № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи з аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Електрична Компанія» про стягнення заробітної плати - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Н.В. Сіромашенко