Ухвала

від 28.06.2024 по справі 906/1378/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"28" червня 2024 р. Справа № 906/1378/23

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Тимошенко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Комбінат "Рекорд" Державного агентства резерву України на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 14.05.2024 (суддя Кравець С.Г., повний текст складено 22.05.2024) у справі № 906/1378/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Ресурс"

до Державної організації "Комбінат "Рекорд"

за участю в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандтермінал"

за участю в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Міністерства економіки України,

2) Державного агентства резерву України,

про зобов`язання вчинити певні дії та визнання припиненим зобов`язання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.05.2024 позов задоволено частково. Визнано припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Ресурс" за Договором зберігання нафтопродуктів № 27/02-22 від 27.02.2022 в частині повернення Державній організації "Комбінат "Рекорд" дизельного палива (зимового) у кількості 1 060 272,95 кг, що перебувало на зберіганні на нафтобазі за адресою: 43023, м. Луцьк, вул. Єршова, буд. 1. Стягнуто з Державної організації "Комбінат "Рекорд" Державного агентства резерву України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Ресурс" 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач - Державне підприємства "Комбінат "Рекорд" Державного агентства резерву України (код ЄДРПОУ 14373176) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у даній справі, рішення Господарського суду Житомирської області від 14.05.2024 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Одночасно скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та поновити строк на апеляційне провадження.

Апеляційна скарга сформована у системі "Електронний суд" 12.06.2024 та надійшла до апеляційного господарського суду 12.06.2024 (згідно відмітки канцелярії).

Листом від 12.06.2024 справу витребувано із Господарського суду Житомирської області.

Матеріали справи № 906/1378/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду 28.06.2024.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору суд апеляційної інстанцій зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 912/3514/20 зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 зазначеного Закону, норма якої є спеціальною.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 виснувала, що із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на зазначене, приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

Судом констатується, що предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відсутність чи обмежений характер фінансування установи не може бути підставою для звільнення, відстрочення сплати судового збору, встановленого законом.

Поруч з цим суд відмічає, що жодних доказів відсутності фінансування скаржником не подано.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана скаржником апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.

Положеннями ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, визначено форму та зміст апеляційної скарги, а також перелік документів, що додаються до скарги.

Зокрема, пунктом 2 частини 3 ст. 258 ГПК передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно приписів ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684,00 гривень.

При цьому, відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Зважаючи на те, що апелянт просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, звертаючись до суду з апеляційною скаргою останній повинен був сплатити судовий збір в розмірі 8 052,00 грн. (2 684,00 грн х 2 х 150%).

Разом з цим, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене, сплаті підлягає судовий збір в розмірі 6 441,60 грн (8 052,00 грн х 0,8).

Натомість, до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

До усунення недоліків скарги розгляд клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги судом не здійснюється.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Державного підприємства "Комбінат "Рекорд" Державного агентства резерву України про звільнення від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Комбінат "Рекорд" Державного агентства резерву України на рішення Господарського суду Житомирської області від 14.05.2024 у справі № 906/1378/23 - залишити без руху.

3. Запропонувати апелянту протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, надавши докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі в розмірі 6 441,60 грн.

4. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається останньому.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя Тимошенко О.М.