Постанова
від 06.06.2024 по справі 904/1371/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1371/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024

у справі № 904/1371/23

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс"

про стягнення суми

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс"

до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на свою користь 78 480,00 грн пені. Судові витрати щодо сплати судового збору просить стягнути з відповідача.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" надійшла зустрічна позовна заява, у якій просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на свою користь 11 000,00 грн матеріальних збитків. Судовий збір просить покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 у справі №904/1371/23 позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про стягнення 78 480,00 грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 26 550,00 пені, 12 150,00 грн. штрафу, 1 323,53 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення 11 000,00 грн. відмовлено. Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс".

Не погодившись з вказаним рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 у справі № 904/1371/23 в частині задоволення позову ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" та про відмову в задоволенні зустрічного позову. Окрім того, просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Ісполін Плюс" 35 800,00 грн правничої допомоги та 6 710,00 грн судових витрат.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято за нез`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, в результаті неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- факт поставки недоброякісного товару підтверджується відповідним актом про порушення умов Договору, який має бути разом із протоколами випробувань (експертними висновками), тобто для встановлення факту та обставин поставки неякісного товару, необхідна наявність одночасно двох зазначених документів: акт про порушення умов договору і протокол випробування або експертного висновку, проте судом не було досліджено ті обставини, що в порушенні умов Договору, позивачем за первісним позовом, не була проведена обов`язкова перевірка окремих показників поставленого товару від 21.04.2022 р. - порушено п.п. 5.7.1. Договору; не направлено товар на відповідальне зберігання через підстави сумніву в якості товару, через що не направлено в подальшому такі зразки товару на дослідження до відповідної належної лабораторії при Держпродспоживслужби України - порушено п.п. 5.7.2. Договору; не запрошено відповідних компетентних осіб для здійснення відбору зразків (проб) товару - порушено п.п. 5.7.3. Договору; через що не складено акт про відбір зразків (проб) товару, тощо) - порушено п.п. 5.7.4. Договору;

- відсутність підпису водія ОСОБА_1 в Акті № 5 від 21.04.2022 р. пов`язане з тим, що ВЧ НОМЕР_1 такому представнику не надала вільний заїзд транспортному засобу з продуктами харчування;

- судом першої інстанції не було зазначено про те, що докази щодо технічних паспортів на термометр та ваги відсутні з боку ВЧ НОМЕР_1 , а посилання на фото термометра з боку представника є недоречним, адже точність та якість показників термометра можливо ставити під сумнів, оскільки невідомо його місце придбання;

- відповідно до ДСТУ 3143:2013, що є законодавчим актом, прямо встановлюється вказівка, що транспортування відповідного товару повинно бути здійснено не вище ніж мінус 8 С включно (п. 4 ДСТУ 3143:2013 - класифікування), а відтак посилання суду першої інстанції на декларацію виробника, що транспортування повинно бути здійснено при температурі (мінус) 18 градусів по Цельсію, є недоречно, адже Виробник лише надає рекомендації у такій декларації, а умови транспортування затверджується відповідним Законом, ДСТУ, в даному випадку 3143:2013;

- Акт від 21.04.2022 р. є сфабрикованим з боку Військової частини, адже представник Постачальника та сам Постачальник участі у складенні такого Акту не приймали;

- судом першої інстанції при ухваленні рішення від 22.11.2022 р., не було досліджено ті обставини, що відповідач за первісним позовом, на свій власний ризик, здійснив поставку товару 21.04.2022 р. - м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном), адже офіційної заявки з боку позивача за первісним позовом, на поставку товару на 21.04.2022 р не було, така усна заявка була виконана протягом 1 (однієї) доби з боку відповідача за первісним позовом;

- у відповідному тексті листа (вих, № 06/05/22-19 від 06.05.2022 р,) ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» не надає чіткого посилання, яку саме офіційну заявку підприємство отримало від ВЧ НОМЕР_1 на поставку товару;

- апелянт не згоден з відмовою суду у задоволенні зустрічного позову, оскільки не може погодитися з доводами суду щодо порушення температурного режиму під час поставки відповідного товару, та не надання заперечень з боку представників Постачальника на Акт №5 від 21.04.2022, який був складений в односторонньому порядку лише з боку ВЧ НОМЕР_1 . Так, в наявності протиправна поведінка відповідача за зустрічним позовом - не прийняття товару безпідставно, без проведення дослідження якості товару, наявність через такі дії нанесення збитків щодо понесення транспортних витрат, а саме транспортування товару, який не прийнятий та повернення такого товару на склад Постачальника, ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС», наявність понесення збитків ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» у розмірі 11 000,00 грн. Доказами понесення таких збитків з боку позивача за зустрічним позовом є: Договір заявка № 19/04-1 від 20.04.2022 р. на транспортно-експедиційні послуги, рахунок № 195 від 20.04.2022 р. на оплату транспортних послуг. Акт № 195 здачі-прийняття робіт (надання послуг), що був укладений між ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» та Перевізником, калькуляція щодо визначення ціни на послугу;

- судом в порушення норм матеріального права, не були розглянуті вимоги відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом про стягнення правових витрат у розмірі 27 800, 00 грн., які заявлялись під час подання відзиву та про стягнення яких з позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом.

Також, ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» зазначає, що йому була надана додаткова правова допомога з боку адвоката ОСОБА_2 , що полягає у підготовці, складанні та поданні до Центрального апеляційного господарського суду апеляційної скарги, через що поніс додаткові витрати у розмірі 8 000,00 грн.

Крім того, додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про розподіл судових витрат у справі №904/1371/23 задоволено частково. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 100,00 грн. Відмовлено у решті витрат на правничу допомогу.

Не погодившись з вказаним додатковим рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить змінити додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/1371/23 в частині стягнення з апелянта витрат на правничу допомогу у розмірі 5 100,00 грн., в задоволенні заяви відмовити.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято за внаслідок неповного з`ясування судом обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- оскільки у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісполін Плюс» до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення 11000,00 грн. відмовлено, вважаю що витрати на професійну правничу допомогу, слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісполін Плюс».

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 у справі № 904/1371/23. Об`єднано апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/1371/23 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 у справі № 904/1371/23.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

31.01.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

09.02.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача (апелянта) надійшла відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів позивача та підтримав свою апеляційну скаргу, наполягав на наявності підстав для її задоволення.

В судове засідання 06.06.2024 сторони, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не проінформували.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G.B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Так, апеляційне провадження у даній справі здійснюється на підставі поданих сторонами апеляційних скарг, в межах їх доводів та вимог, що відповідає приписам ч. 1 ст. 269 ГПК України.

Жодних доповнень до апеляційних скарг протягом визначеного ГПК України процесуального строку не подавалося.

Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи та обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішень суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників сторін.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України без фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 16.03.2022 між ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (постачальник) укладено договір №89-22 відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується у визначені договором строки передати покупцю у власність м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) (код ДК 021:2015 - 15110000-2: М`ясо) далі - товар, якість, кількість, асортимент і ціна якого, зазначені у специфікації та технічному завданню, які є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1), (додаток 2), а замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити на умовах цього договору.

Якість товару, що поставляється постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид товару та технічному завданню (додаток 2). Разом з товаром постачальник в обов`язковому порядку повинен передати покупцю документи на всю партію, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", а саме: декларація виробника (якісне посвідчення) та експертний висновок (протокол досліджень), завірені постачальником, відповідно до вимог чинного законодавства у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 18,06.2015р. № 1000/5. Строк придатності товару повинен відповідати строку визначеному у ГОСТ, ГСТУ, ДСТУ, СОУ або ТУ на цей вид товару і становити не менше 85% від терміну зберігання даного виду товару з дня поставки його на склад покупця (пункт 2.1 договору).

Сторони домовились, що "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості" від 15.06.65 №П-6 та "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості" від 25.04.66 №П-7 не застосовуються до умов цього договору (пункт 2.12 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору загальна сума договору складає 247 500,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 20% 41 250,00 грн.

Розрахунки за товар проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 45 календарних днів (пункт 4.2 договору)

Відвантаження та доставка товару до покупця проводиться на підставі документів оформлених замовником з подальшим його перевезенням за кінцевим місцем призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Поставка товару здійснюється за рахунок та автотранспортом постачальника або автотранспортом компаній-перевізників за рахунок постачальника, який має санітарний паспорт, водій якого повинен мати санітарну книжку. Замовник має право та повинен перевіряти наявність санітарного паспорту на транспорт та санітарну книжку водія постачальника, в строки передбачені п 5.2 цього договору (пункт 5.1 договору).

Поставка товару за цим договором складає три робочих дні з моменту отримання заявки.

Заявка покупця подається шляхом надсилання її на електронну пошту постачальника, зазначену в договорі, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 Доказом отримання заявки вважати лист підтвердження направлений на електронну пошту покупця cherkasy_gcpos@dpsu.gov.ua про отримання заявки від Постачальника протягом однієї робочої доби. У разі відсутності такого листа, доказом отримання постачальником заявки покупця вважати лист - підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену @dpsu.gov.ua. (провайдера) (пункт 5.2 договору).

До кожної партії товару що постачається, постачальник обов`язково надає покупцю видаткові накладні (не менше трьох примірників покупцю), рахунки - фактури (не менше одного примірника покупцю), завірені підписами уповноваженої особи (осіб) постачальника (пункт 5.3 договору).

Присутність представника постачальника під час приймання товару покупцем є обов`язковою. Представник постачальника повинен мати підтверджуючий документ (доручення, довіреність), який уповноважує його на участь в прийманні товару, відбору зразків для проведення досліджень щодо якості товару (у разі потреби). У разі відсутності підтверджуючих документів, які уповноважують представника постачальника на участь в прийманні покупцем товару, відбору зразків для проведення досліджень щодо якості товару, приймання товару покупцем не проводиться (пункт 5.7 договору).

Відповідно до пункту 5.7.1. при поставці кожної партії товару покупець проводить обов`язкову перевірку окремих показників якості та безпечності товару, що постачається постачальником. Обов`язкова перевірка включає в себе перевірку безпечності та окремих показників якості - за зовнішнім виглядом, органолептичними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування, тощо) товару, що постачається відповідно до умов цього договору, відповідність транспортних засобів, що використовуються для транспортування товару за цим договором, відповідно до вимог ст. 44 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та іншим нормативно-правовим документам.

При перевірці доставленого товару та у разі виявлення представниками покупця порушень вимог щодо якості та безпечності, або маркування, або тари, або упаковки, встановлених вимогами нормативних документів (ДСТУ, ТОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ), відомості про такі порушення зазначаються в Акті огляду та повернення товару (додаток 3), який є невід`ємною частиною цього договору. Вищезазначений акт складається у 3-ох примірниках, які підписуються представниками покупця, що здійснювали перевірку та представником постачальника. У разі відмови представника постачальника від підписання та отримання примірника акту - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника покупця, та в подальшому такий акт протягом 3 (трьох) календарних днів, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, що вважається належним доказом ознайомлення постачальника з вищезазначеним актом.

Якщо під час проведення перевірки за вимогою покупця виникає потреба підтвердження якості товару лабораторним шляхом, зразок такого товару відбирається комісією покупця, за участі постачальника (представника постачальника) та у відповідності до вимог чинного законодавства і направляється до уповноваженої лабораторії, яка може проводити лабораторні дослідження (випробовування) для цілей державного контролю (далі - уповноважена лабораторія), яку визначає покупець та узгоджує з постачальником (представником постачальника), для проведення лабораторних досліджень. Такими уповноваженими лабораторіями можуть бути лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

При встановленому порушенні вимог щодо якості за результатом лабораторного дослідження, навіть за одним з показників якості, постачальник протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання результатів досліджень, має право звернутись листом до покупця щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості та направити до уповноваженої лабораторії, яку визначає замовник за узгодженням з постачальником (представником постачальника). Результати повторних досліджень є остаточними, але виключно якщо вони проводились за зверненням постачальника. У разі відсутності у визначений термін звернення постачальника про проведення повторного відбору зразків (проб), остаточними є результати первинних досліджень.

Згідно з пунктом 5.7.2 договору у разі проведення лабораторного дослідження під час приймання товару фактично поставленого на адресу покупця, партія товару, з якої було здійснено відбір зразків (проб), вважається переданою на тимчасове зберігання покупцю. Така партія товару розміщується на складі покупця з дотриманням вимог щодо умов зберігання, на строк достатній для встановлення показників якості товару. У разі встановлення порушення вимог щодо якості, партія товару, яка знаходиться на тимчасовому зберіганні, підлягає поверненню постачальнику у найкоротші терміни, але не більше 5 (п`яти) робочих днів з дати повідомлення постачальника про таке порушення.

Факт приймання покупцем партії товару на тимчасове зберігання, засвідчується сторонами шляхом підписання Акту приймання на тимчасове зберігання, який складається у двох примірниках протягом 24 годин з моменту направлення відібраних зразків (проб) до уповноваженої лабораторії. Один примірник залишається у покупця, другий примірник надається представнику постачальника під підпис, а у разі відмови від підписання Акту приймання на тимчасове зберігання засвідчується підписами (у складі не менше трьох осіб) представників покупця та протягом 3 (трьох) календарних днів надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, що вважається належним доказом ознайомлення постачальника з вищезазначеним актом.

Згідно з пунктом 5.7.3 договору покупець має право запросити для здійснення відбору зразків (проб) компетентних осіб (за родом роботи, за освітою, з досвіду трудової діяльності) у питаннях визначення якості і комплектності продукції, відбору зразків (проб) продукції або інших незацікавлених осіб.

Відповідно до пункту 5.7.4 договору про відбір зразків (проб) складається акт, який підписується представниками покупця, постачальником (представником постачальника) та іншими незацікавленими або компетентними особами (у разі їх залучення), які приймають участь у відборі.

В акті відбору зразків (проб) повинно бути зазначено:

1) дата, місце час і складання акту, найменування замовника продукції, прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб);

2) найменування виробника та постачальника продукції;

3) номер і дата накладної, за якою надійшла продукція, супровідні документи щодо якості продукції;

4) дата виробництва, вага партії товару, з якої відбиралися зразки (проби) продукції;

5) опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах), їхні номера;

6) чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами;

7) до якої уповноваженої лабораторії направлені відібранні зразки (проби): назва установи та її адреса;

8) інші дані, у тому числі заперечення (застереження), які представники замовника, постачальник або представник постачальника та інші незацікавлені або компетентні особи (у разі їхнього залучення) вважають необхідним включити в акт для більш докладної характеристики зразків (проб).

Акт відбору зразків (проб) затверджується керівником установи та скріплюється печаткою установи.

Згідно пунктом 5.7.5. відібрані зразки (проби) упаковуються і опечатуються (опломбовуються) представниками покупця, представником постачальника та іншими незацікавленими або компетентними особами (у разі їхнього залучення).

З відібраних зразків (проб) один залишається у покупця, другий зразок надається представнику постачальника, про що зазначається у акті відбору зразків (проб). Третій зразок направляється до уповноваженої лабораторії. Транспортування відібраних зразків до уповноваженої лабораторії здійснюється представниками покупця у день відбору, але не пізніше наступного дня. Постачальник (представник постачальника) має право бути присутнім при транспортуванні та передачі відібраних зразків (проб) до уповноваженої лабораторії (пункт 5.7.6 договору)

Відвантаження товару проводиться постачальником у тарі й упаковці з відповідним маркуванням згідно з вимогами ГОСТ, ДСТУ, СОУ, ТУ. Тара та упаковка товару під час транспортування до місця поставки повинна бути цілісною і непошкодженою (пункт 5.9 договору)

Транспортування товару, здійснюється на плоских конструкціях - палетах (піддонах), що забезпечує розвантаження будь-яким пересувним вантажопідйомним засобом. Транспортування проводиться постачальником спеціалізованим транспортом або в спеціалізованих контейнерах (боксах) (пункт 5.10 договору).

В розділі 6 договору сторони погодили свої права та обов`язки, серед яких

- покупець має право:

- на одностороннє розірвання цього договору у разі невиконання зобов`язань з боку постачальника, повідомивши постачальника рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладення, направленим на адресу постачальника, зазначену в цьому договорі, за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання цього договору;

- на одностороннє розірвання цього договору за умови відсутності фінансування покупця, повідомивши постачальника рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладення, направленим на адресу постачальника, зазначену в цьому договорі, за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання цього договору;

- контролювати поставку товарів у строки, встановлені цим договором;

- на коригування строку поставки та/або кількості товару, що постачається за цим договором, залежно від загальної фактичної потреби у цьому товарі. Такі коригування (строку поставки та/або кількості товару, що постачається) оформлюються належним чином листом замовника (на фірмовому бланку за підписом особи замовника, уповноваженої на підписання господарських договорів), який має юридичну силу та є невід`ємною частиною цього договору. У разі такого коригування у всіх підпунктах договору вважаються дійсними ті кількість, асортимент, ціни та строк поставки, з урахуванням виконаного коригування відповідно до цього підпункту договору;

- повернути рахунки постачальника без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.4 розділу 4 цього договору (пункт 6.2 договору).

Постачальник в свою чергу, відповідно до пункту 6.3 договору зобов`язаний:

- забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором;

- забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору;

- здійснити поставку товару до товароодержувачів, визначених в специфікації;

- попередити замовника про всі права третіх осіб (у разі їх наявності) на товар, що є предметом цього договору.

Згідно пунктом 6.4 договору постачальник має право:

- своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари;

- у разі невиконання зобов`язань покупцем щодо своєчасної сплати за поставлений товар, постачальник має право достроково розірвати цей договір, письмово повідомивши про це замовника у десятиденний строк.

В розділі 13 Банківські реквізити та юридичні адреси сторін поміж іншим наведено і електронні адреси сторін, замовника (покупця) - cherkasy gcpos@dpsu.gov.ua; та постачальника - ІНФОРМАЦІЯ_2

Сторонами укладено специфікацію (додаток №1 до договору), в якій погоджено поставку певного товару: "М`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена)", код ДК 021:2015 15110000-6, термін постачання - до 31.12.2022.

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) посилається на те, що направляв на електронну адресу Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", зазначену в договорі - ispolin@gmail.com, заявки на поставку товару за договором:

- Заявка №1 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 500,00 кг продукції на суму 22 500,00 грн надіслана 12.04.2022 об 11 годині 10 хвилин;

- Заявка №2 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 2 000,00 кг продукції на суму 90 000,00 грн надіслана 26.04.2022 об 11 годині 26 хвилин;

- Заявка №3 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 3 000,00 кг продукції на суму 135 000,00 грн надіслана 04.05.2022 об 11 годині 45 хвилин;

- Заявка №4 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 3 000,00 кг продукції на суму 135 000,00 грн надіслана

ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) посилається на те, що заявки на поставку продукції Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" не виконані, поставлена продукція 21.04.2022 повернута як така, що не відповідає якості, у зв`язку з чим нарахував та просить стягнути штрафні санкції, проти чого заперечує Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", що і є причиною виникнення спору за первісним позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" посилається на безпідставне повернення товару, яке надійшло на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 21.04.2022, тому просить стягнути збитки у вигляді вартості здійсненого перевезення, проти чого заперечує ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), що і є причиною виникнення спору за зустрічним позовом/

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 26 550,00 грн. пені та 12 150 грн. штрафу, відмовивши в задоволенні решти вимог.

В частині зустрічного позову суд виснував, що 21.04.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" поставлено товар - м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) без дотримання умов договору №89-22 від 16.03.2022 (недотримання температурного режиму, встановленого, в тому числі, декларацією виробника (ТОВ "Сільмаш Харків") №15/04 та ДСТУ 3143:2013), а тому позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором № 89-22 від 16.03.2022 в частині якісної та своєчасної поставки товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що заявка покупця подається шляхом надсилання її на електронну пошту постачальника, зазначену в договорі № 89-22, а саме ispolin@gmail.com. Позивач за первісним позовом зазначає, що за заявкою від 12.04.2022, відповідач за зустрічним позовом повинен був поставити товар до 15.04.2022 включно, однак фактично автомобіль прибув до Головного центру 21.04.2022.

В ході комісійного приймання товару від відповідача складено акт огляду та повернення продукції № 5 від 21.04.2022 року у зв`язку з невідповідністю продукції вимогам пункту 2.1 та 2.7 Розділу 2 пунктів 5.7.1 та 5.9 Розділу 5, порушенням з боку постачальника вимог пункту 6.3. Розділу 6 Договору № 89-22.

Претензією позивача від 26 жовтня 2022 року № 701/4933-22~вих відповідача було проінформовано про порушення пункту 5.2. Розділу 5 договору № 89-22, а саме зазначено, що заявка на постачання від 12.04.2022 в кількості 500,00 кг., продукції па загальну суму 22 500 грн. не виконана та станом на 24.10.2022 бракована продукція в повному обсязі замінена на якісну не була, чим постачання продукції протерміновано на 192 дні.

У зв`язку з чим нараховані штрафні санкції:

- відповідно до пункту 7.3 Розділу 7 Договору № 89-22 становить - 22 500 грн*0,1 %*192 дні = 4 320 грн та 22 500 грн*7 % - 1 575 грн.

- відповідно до пункту 7.4 Розділу 7 Договору № 89-22 становить - 22 500 грн*5 % = 1125 грн 00 коп.;

- відповідно до пункту 7.5 Розділу 7 Договору № 89-22 становить - 22 500 грн*2 % = 450 грн 00 коп.;

26.04.2022 об 11 год. 26 хв. позивач звернувся із заявкою до відповідача на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 2 000,00 кг., на загальну суму 90 000 грн, яка не виконана та станом на 24.10.2022, фактичне постачання товару не відбулось, чим постачання продукції протерміновано на 179 днів.

У зв`язку з чим нараховані штрафні санкції:

- відповідно до пункту 7.3 Розділу 7 Договору №89-22 становить - 90 000 грн*0,1 %*179 днів = 16 110 грн та 90 000 грн*7 % = 6 300 грн.

04.05.2022 об 11 год. 45 хв. позивач звернувся із заявкою до відповідача на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 3 000,00 кг на загальну суму 135 000,00 грн, яка не виконана та станом на 24.10.2022, фактичне постачання товару не відбулось, чим постачання продукції протерміновано на 167 днів.

У зв`язку з чим нараховані штрафні санкції:

- відповідно до пункту 7.3 Розділу 7 договору №89-22 становить -135 000 грн*0,1 %*167 дні = 22 545 грн. 00 коп. та 135 000 грн*7 % = 9 450 грн.

29.08.2022 з поштового домену @dpsu.gov.ua позивач вкотре звернувся із заявкою до відповідача на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 3000,00 кг, продукції на загальну суму 135 000,00 грн., яка не виконана та станом на 24.10.2022 року фактичне постачання товару не відбулось, чим постачання продукції протерміновано на 53 дні.

У зв`язку з чим нараховані штрафні санкції:

- відповідно до пункту 7.3 Розділу 7 договору № 89-22 становить -135 000 грн.*0,1 %*53 дні = 7 155 гри. 00 коп. та 135 000 грн.*7 % - 9 450 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані неприйняттям товару під час поставки такого товару на вказану частину, без дотримання процедури дослідження якості товару, через що підприємство понесло збитки, пов`язані з транспортуванням, логістикою даного товару.

Зазначає, що при перевірці доставленого товару та у разі виявлення представниками покупця порушень вимог щодо якості та безпечності, або маркування, або тари, або упаковки, встановлених вимогами нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ), відомості про такі порушення зазначаються в Акті огляду та повернення товару (додаток 4), який є невід`ємною частиною цього договору. Вищезазначений Акт складається у 3-ох примірниках, які підписуються представниками покупця, що здійснювали перевірку та представником постачальника. У разі відмови представника постачальника від підписання та отримання примірника акту, - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника покупця, та в подальшому такий акт протягом 3 (трьох) календарних днів, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, що вважається належним доказом ознайомлення постачальника з вищезазначеним актом.

Якщо під час проведення перевірки, за вимогою покупця, виникає потреба підтвердження якості товару лабораторним шляхом, зразок такого товару відбирається комісією покупця, за участі постачальника (представника постачальника) та у відповідності до вимог чинного законодавства і направляється до уповноваженої лабораторії, яка може проводити лабораторні дослідження (випробовування) для цілей державного контролю (далі - уповноважена лабораторія), яку визначає покупець та узгоджує з постачальником (представником постачальника), для проведення лабораторних досліджень. Такими уповноваженими лабораторіями можуть бути лабораторії Державної служби України а питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

При встановленому порушенні вимог щодо якості за результатом лабораторного дослідження, навіть за одним із показників якості, постачальник протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання результатів досліджень, має право звернутись листом до покупця щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості та направити до уповноваженої лабораторії, яку визначає замовник за узгодженням з постачальником (представником постачальника). Результати повторних досліджень є остаточними, але виключно якщо вони проводились за зверненням постачальника. У разі відсутності у визначений термін звернення постачальника про проведення повторного відбору зразків (проб), остаточними є результати первинних досліджень.

Після укладення між сторонами договору, позивач за зустрічним позовом, направив 20.04.2022 товар на адресу відповідача за зустрічним позовом на підставі вимоги, що була зазначена в телефонній розмові між сторонами, з приводу поставки необхідної продукції у відповідній кількості 500.000 кг відповідно до товарно-транспортної накладної № ТТН326 від 20.04.2022, рахунку-фактури № СФ-326 від 20.04.202, видаткової накладної № РН-326 від 20.04.2022 на суму товару 22 500,00 гри.

Зазначена поставка товару, здійснювалась позивачем за зустрічним позовом за допомогою послуг перевезень, які надав перевізник Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ АВТОТРАНС" (код ЄДРПОУ 44096294), що підтверджується договором-заявкою № 19/04-1 від 20.04.2022 на транспортно-експедиційні послуги, рахунком № 20/4 від 20.04.2022, Актом № 20/4 здачі-прийняття робіт (надання послуг), за відповідні послуги перевезення товару, що здійснювалось водієм ОСОБА_3 , позивач за зустрічним позовом, сплатив перевізнику 11 000,00 грн.

Однак, прибувши на територію Військова частина НОМЕР_1 об 10 год. 00 хв. ранку 21.04.2022, представники відповідача за зустрічним позовом, попросили почекати водія (експедитора), ОСОБА_3 , який був уповноважений позивачем за зустрічним позовом, здійснювати послуги перевезення та відвантаження товару на адресу Військова частина НОМЕР_1 , на підставі довіреності № 239 від 20.04.2022, із замороженою продукцією, де таке очікування було до 16 год. 30 хв., після чого представник Військової частини НОМЕР_1 , а саме ветеринарний лікар оглянув транспортний засіб із поставленою необхідною продукцією позивачем за зустрічним позовом і повідомив, що продукти харчування не відповідають вимогам, а саме в товарі м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном)заморожена) багато води.

Замовник безпідставно без дослідження належним чином якості товару, повернув поставлений товар позивачу за зустрічним позовом. Через що з боку відповідача за зустрічним позовом, позивачу за зустрічним позовом, було нанесено матеріальні збитки у розмірі 11 000, 00 грн через невмотивоване неприйняття товару, де таке транспортування товару було здійснено за допомогою послуг перевезень ТОВ "ВІКТОРІЯ АВТОТРАНС".

Щодо акту № 5 огляду та повернення продовольства від 21.04.2022, складеного в с. Оршанець зауважує, що акт складений не відповідно до додатку № 3 до договору, а саме: замість слова "продовольство" повинно бути слово "товару"; дата вказана в акті повинна бути не в тому місці; відсутній наказ по призначенню комісії; не вказано хто є головою комісії, а хто членами комісії; відсутня дата виробництва, об`єм партії товару, метод пакування товару, супровідні документи: фінансові та якісні, ТТН, тощо; причини невідповідності з посиланням на нормативно правові акти (Закони України, Постанови КМУ, ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ, пункт договору, тощо); відсутні додатки до акту; відсутні пропозиції до Акту.

Таким чином, предметом спору за первісним позовом є стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 78 480,00 грн. штрафних санкцій.

Предметом спору за зустрічним позовом є стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 11 000,00 грн. збитків.

Тому предметом доказування у справі є обставини укладання договору №89-22 від 16.03.2022, строк дії договору, порядок та строки поставки товару, факт направлення /не направлення заявок на отримання товару, факт отримання /неотримання заявок на поставлення товару, наявність / відсутність прострочення поставки товару, наявність / відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару, поставку товару неналежної якості, наявність понесення витрат на поставку товару 21.04.2022, наявність / відсутність підстав для повернення товару 21.04.20222, наявність / відсутність підстав для стягнення збитків.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Згідно статей 626 - 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За визначенням ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

В свою чергу, ч.ч. 1, 3, 5 ст. 268 ГК України передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили (ст. 679 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 ГК України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem "двічі за одне і те саме не карають") має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.

Згідно п. 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів законодавства України та цим договором.

За порушення строку поставки товару, зазначеного у пункті 5.2 цього договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості недопоставленого товару (п. 7.3 договору).

У разі поставки товару з порушенням вимог щодо якості товару постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 5% вартості недоброякісного товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань (п. 7.4 договору).

У разі поставки товару з порушенням вимог щодо тари, упаковки та маркування відповідно п. 5.9 цього договору постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 2% вартості товару, поставленого з порушенням таких вимог, з подальшою заміною такого товару (п. 7.3 договору).

Головний центр підготовки особового складу Державної прикордонної посилається на те, що направляв на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", зазначену в договорі - ispolin@gmail.com, заявки на поставку товару за договором:

- Заявка №1 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 500,00 кг продукції на суму 22 500,00 грн. надіслана 12.04.2022 об 11 годині 10 хвилин (заявка направлена з електронної адреси замовника - sergey.momot@ukr.net);

- Заявка №3 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 3 000,00 кг продукції на суму 135 00,00 грн надіслана 04.05.2022 об 11 годині 45 хвилин(заявка направлена з електронної адреси замовника - sergey.momot@ukr.net);

- Заявка №4 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 3 000,00 кг продукції на суму 135 00,00 грн надіслана 29.08.2022 з поштового домену @dpsu.gov.ua.

Матеріалами справи підтверджується, що 21.04.2022 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" прибув товар м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) у кількості 500 кг згідно видаткової накладної №РН-225 від 20.04.2022 вартістю 22 500,00 грн.

21.04.2022 комісією у складі заступника начальника Головного центру з тилу полковника ОСОБА_4 , головного бухгалтера - начальника фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби) підполковника ОСОБА_5 , начальника відділу матеріального забезпечення підполковника ОСОБА_6 , заступника начальника відділу - начальника відділення продовольчого забезпечення відділу матеріального забезпечення підполковника ОСОБА_7 , офіцера відділення продовольчого забезпечення відділу матеріального забезпечення капітана ОСОБА_8 , старшого інструктора - начальника їдальні відділення матеріального забезпечення майстер - сержанта ОСОБА_9 за участю начальника служби - начальника ветеринарного лазарету служби безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини старшого лейтенанта м/с ОСОБА_10 складено акт №5 огляду та повернення продовольства про те, що до Головного центру о 11:30 год. 21.04.22, зокрема, доставлено відповідно до договору №89-22 від 16.03.2022 м`ясо птиці м`ясо птиці "ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена 500 кг згідно ТТН №326 від 20.04.2022, видаткової накладної №РН-326 від 20.04.2022 та декларації виробника №15/04 (без дати). Доставка здійснювалась автомобільним транспортом постачальника-автомобіль IVECO (фургон-рефрижиратор) державний номер НОМЕР_2 , неопломбований. Водій ОСОБА_1 .

Згідно умов транспортування санітарний стан автомобіля рефрижератора задовільний. Під час огляду транспортного засобу встановлено, що фактична температура повітря в кузові авторефрижератора +4 С- температурні показники транспортування швидкопсувних харчових продуктів (-18-12С) не дотримані.

Представник постачальника: ОСОБА_1 відповідно до довіреності №238 від 20.04.2022 за підписом директора ТОВ "Ісполін Плюс" Тарасової Людмили.

Виробник продукції (м`ясо птиці "ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена): ТОВ "Сільмаш Харків".

Документи, що підтверджують безпечність та якість (м`ясо птиці м`ясо птиці "ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена): декларації виробника №15/04 (без дати).

М`ясо птиці перевірялося на відповідність умов договору №89-22 від 16.03.2022 та вимогам ДСТУ 3143:2013 "М`ясо птиці". Під час огляду даної продукції виникли сумніви щодо можливого інжектування м`яса птиці (ніжна заморожена).

Постачальника та представнику постачальника було повідомлено про невідповідність товару передбаченого вищезазначеним договором. Також було запропоновано відібрати зразки м`яса птиці (ніжна заморожена) для проведення додаткових лабораторних досліджень щодо відсоткового вмісту вологи, відповідно до ДСТУ 3143:2013. Постачальник та представник постачальника від даної процедури відмовились.

Висновок: у зв`язку з недотриманням вимог договору №89-22 від 16.03.22 м`ясо птиці "Ніжка куряча гомілка з стегном заморожена" в кількості 500 кг продукція була повернута постачальнику ТОВ "Ісполін Плюс" у повному обсязі.

Акт складений у трьох примірниках і надається: примірник №1 - до справи № 702/1 Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України; примірник №2 - до в/ч НОМЕР_3 ; примірник №3 - постачальнику продукції.

Акт підписаний 21.04.22 лише членами комісії представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в акті міститься відмітка, що водій ОСОБА_11 відмовився від підпису (т. 2 а.с. 126-129).

У зв`язку з чим нараховані штрафні санкції:

- відповідно до пункту 7.3 Розділу 7 Договору № 89-22 становить - 22 500 грн*0,1 %*192 дні = 4 320 грн та 22 500 грн*7 % - 1 575 грн.

- відповідно до пункту 7.4 Розділу 7 Договору № 89-22 становить - 22 500 грн*5 % = 1125 грн 00 коп.;

- відповідно до пункту 7.5 Розділу 7 Договору № 89-22 становить - 22 500 грн*2 % = 450 грн 00 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" зазначає, що при перевірці доставленого товару та у разі виявлення представниками покупця порушень вимог щодо якості та безпечності, або маркування, або тари, або упаковки, встановлених вимогами нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ), відомості про такі порушення зазначаються в Акті огляду та повернення товару (додаток 4), який є невід`ємною частиною цього договору. Постачальник посилається на те, що акт №5 від 21.04.2022 складений без дотримання умов договору щодо його складання, без участі представника постачальника, тому не повернення товару 21.04.2022 є безпідставним.

Втім, матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" 21.02.2022 поставлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) товар м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) у кількості 500 кг, виробника продукції (м`ясо птиці м`ясо птиці "ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена): ТОВ "Сільмаш Харків; документи, що підтверджують безпечність та якість (м`ясо птиці м`ясо птиці "ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена): декларації виробника №15/04 (без дати).

Як зазначено у декларації виробника (ТОВ "Сільмаш Харків") №15/04 м`ясо птиці "ніжка заморожена) дата виробництва 15.04.2022, умови зберігання при відносній вологості повітря не більше 75% температура (мінус) 18 градусів по Цельсію.

Між тим, в акті від 21.04.2022 зазначено, що під час огляду транспортного засобу встановлено, що фактична температура повітря в кузові авторефрижератора +4С - температурні показники транспортування швидкопсувних харчових продуктів (-18-12С) не дотримані.

Постачальника та представника постачальника було повідомлено про невідповідність товару передбаченого вищезазначеним договором. Також було запропоновано відібрати зразки м`яса птиці (ніжна заморожена) для проведення додаткових лабораторних досліджень щодо відсоткового вмісту вологи, відповідно до ДСТУ 3143:2013. Постачальник та представник постачальника від даної процедури відмовились.

При цьому в акті зазначено, що від постачальника був присутній представник постачальника: ОСОБА_1 відповідно до довіреності №238 від 20.04.2022 за підписом директора ТОВ "Ісполін Плюс" Тарасової Людмили, який від підпису відмовився, що також зафіксовано в акті.

Таким чином, враховуючи зафіксовану відмову представника постачальника відібрати зразки м`яса птиці (ніжна заморожена) для проведення додаткових лабораторних досліджень щодо відсоткового вмісту вологи, відповідно до ДСТУ 3143:2013, доводи відповідача за первісним позовом (апелянта) щодо не відібрання відповідних зразків та непроведення лабораторних досліджень є безпідставними.

Щодо аргументів скаржника про те, що факт поставки недоброякісного товару підтверджується відповідним актом про порушення умов Договору, який має бути разом із протоколами випробувань (експертними висновками), тобто для встановлення факту та обставин поставки неякісного товару, необхідна наявність одночасно двох зазначених документів: акт про порушення умов договору і протокол випробування або експертного висновку, проте судом в порушенні норм матеріального права не було досліджено ті обставини, що в порушенні умов Договору, позивачем за первісним позовом, не була проведена обов`язкова перевірка окремих показників поставленого товару від 21.04.2022 р. - порушено п.п. 5.7.1. Договору; не направлено товар на відповідальне зберігання через підстави сумніву в якості товару, через що не направлено в подальшому такі зразки товару на дослідження до відповідної належної лабораторії при Держпродспоживслужби України - порушено п.п. 5.7.2. Договору; не запрошено відповідних компетентних осіб для здійснення відбору зразків (проб) товару - порушено п.п. 5.7.3. Договору; через що не складено акт про відбір зразків (проб) товару, тощо) - порушено п.п. 5.7.4. Договору, то такі визнаються необґрунтованими та відхиляються колегією суддів з огляду на таке.

Відповідно до пп. 5.7.1 п. 5.7 Розділу 5. Договору № 89 22 визначено, що при поставці кожної партії Товару, Покупець проводить обов`язкову перевірку окремих показників якості та безпечності Товару, що постачається Постачальником. Обов`язкова перевірка включає в себе перевірку безпечності та окремих показників якості за зовнішнім виглядом, органолептичними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування, тощо) Товару, що постачається відповідно до умов вищезазначеного Договору, відповідність транспортних засобів, що використовується для транспортування Товару за цим Договором, відповідно до вимог статті 44 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та іншим нормативно правовим документам.

При перевірці доставленого товару та у разі виявлення Представником Покупця порушень вимог щодо якості та безпечності, або маркування, або тари, або упаковки встановлених вимогам нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ) відомості про такі порушення зазначаються в Акті огляду та повернення товару, який є невід`ємною частиною Договору № 89 22. Вищезазначений акт складається у 3-ох примірниках, які підписуються представниками Покупця, що здійснювали перевірку та представником Постачальника. У разі відмови представника Постачальника від підписання та отримання примірника акту комісійно (у складі не менше трьох осіб представника Покупця, та в подальшому такий акт протягом 3 (трьох)) календарних днів, надсилається Постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, що вважається належним доказом ознайомлення Постачальника з вищезазначеним актом.

Позивачем за первісним позовом було проведено перевірку безпечності та окремих показників якості за зовнішнім виглядом, органолептичними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування, тощо) Товару, що постачається відповідно до умов вищезазначеного Договору, відповідність транспортних засобів, що використовується для транспортування Товару за цим Договором, відповідно до вимог статті 44 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та іншим нормативно правовим документам.

У зв`язку з невідповідністю за зовнішнім виглядом, органолептичними показниками, неналежного маркування (етикетування, пакування), потреби в підтвердженні якості товару лабораторним шляхом не було.

На підставі чого, в ході комісійного приймання товару від Відповідача складено акт огляду та повернення продукції № 5 від 21.04.2022 року, у зв`язку з невідповідністю продукції вимогам пункту 2.1 та 2.7 Розділу 2 пунктів 5.7.1 та 5.9 Розділу 5, порушенням з боку постачальника вимог пункту 6.3. Розділу 6 Договору № 89-22., який підписаний представниками Покупця. Водій ОСОБА_1 відмовився від підписання акту № 5.

В свою чергу, зі змісту п. 5.7.1. Договору слідує, що підтвердження якості товару лабораторним шляхом з відібранням зразків товару є правом Покупця, а не обов`язком.

У даному випадку у Покупця не було сумнівів щодо невідповідності товару умовам договору та вимогам чинного законодавства, тому необхідності у проведенні лабораторних досліджень не було.

Щодо участі при прийманні 21.04.2022 представника постачальника водія ОСОБА_1 / водія ОСОБА_3 , то в акті зазначено, що від постачальника був присутній представник постачальника: Карпенко Віталій Олександрович відповідно до довіреності №238 від 20.04.2022 за підписом директора ТОВ "Ісполін Плюс" Тарасової Людмили.

У матеріалах справи міститься копія довіреності №238 від 20.04.2022, видана водію ОСОБА_1 на передачу представникам Військової частини НОМЕР_1 товару (продукції), в тому числі, м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена). Довіреність надається для права: підписувати документи, пов`язані виключно із здійсненням поставки (перевезення) продукції, що належить ТОВ "Ісполін Плюс" та її передання представникам Військової частини НОМЕР_1 без проставлення печатки. Ця довіреність видана без права передоручення третім особам та діє до 31.12.2022 (т. 1 а.с. 25).

Вказана довіреність була передана ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), що засвідчено позивачем за первісним позовом та підтверджується поданням копії вказаної довіреності ним до позову.

Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" посилається на те, що на перевезення товару м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) ним уповноважено іншого водія ОСОБА_3 на підставі довіреності №239 від 20.04.2022.

До матеріалів справи долучено копію довіреності №239 від 20.04.2022, що видана водію ОСОБА_3 на передачу представникам Військової частини НОМЕР_1 товару (продукції) м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена). Довіреність надана для права: підписувати документи, пов`язані виключно із здійсненням поставки (перевезення) продукції, що належить ТОВ "Ісполін Плюс" та її передання представникам Військової частини НОМЕР_1 без проставлення печатки. Ця довіреність видана без права передоручення третім особам та діє до 31.12.2022 (т. 1 а.с. 100).

Судом встановлено та не спростовано сторонами, що спочатку Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" була видана довіреність №238 від 20.04.2022 водію ОСОБА_1 на передачу представникам Військової частини НОМЕР_1 товару (продукції), м`ясо свинини заморожене першої категорії (півтуші без голови, ніг та внутрішнього жиру, яловичини (м`ясні блоки заморожені), м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена), яка не була скасована чи відізвана, а потім були видані окремі довіреності на перевезення кожного виду м`яса окремо іншим водіям, зокрема, довіреність №239 від 20.04.2022 водію ОСОБА_3 на передачу представникам Військової частини НОМЕР_1 товару (продукції) м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена).

Звідси слідує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на передачу представникам Військової частини НОМЕР_1 товару (продукції) м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) видано дві довіреності: №238 від 20.04.2022 водію ОСОБА_1 та №239 водію ОСОБА_3 .

Отже, під час приймання товару 21.04.2022 ОСОБА_1 були надані ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) докази наявності необхідного обсягу повноважень (довіреність №238 від 20.04.2022) як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на передачу представникам Військової частини НОМЕР_1 товару (продукції) м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном), відповідно, є безпідставними твердження відповідача за зустрічним позовом, що приймання (фактично відмова прийняти) продукції відбулось без участі представника постачальника.

Щодо заяви свідка ОСОБА_1 , то така апеляційним судом не приймається до уваги, позаяк вказаною заявою ОСОБА_1 повідомляє, що не приймав участі у складі комісії щодо визначення якості поставленого іншого товару м`ясо свинини заморожена першої категорії (півтуші без голови, ніг та внутрішніх органів та внутрішнього жиру), який не був прийнятий ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 21.04.2022 (т. 2 а.с. 203). Тобто вказана заява стосується поставки іншого товару, виконання зобов`язань щодо якого не є предметом розгляду даної справи.

Посилання апелянта на те, що відсутність підпису водія ОСОБА_1 в Акті № 5 від 21.04.2022 р. пов`язане з тим, що ВЧ НОМЕР_1 такому представнику не надала вільний заїзд транспортному засобу з продуктами харчування, відхиляються колегією суддів, адже в матеріалах справи наявні 2 (дві) перепустки № 465 та 2308 видані ОСОБА_1 позивачем.

Крім того, судом встановлено, що у декларації виробника (ТОВ "Сільмаш Харків") №15/04 м`ясо птиці "ніжка заморожена) дата виробництва 15.04.2022 вказані умови зберігання при відносній вологості повітря не більше 75% температура (мінус) 18 градусів по Цельсію.

Водночас, в акті від 21.04.2022 зазначено, що під час огляду транспортного засобу встановлено, що фактична температура повітря в кузові авторефрижератора +4 С- температурні показники транспортування швидкопсувних харчових продуктів (-18-12С) не дотримані.

В акті зазначено, що постачальника та представнику постачальника було повідомлено про невідповідність товару передбаченого вищезазначеним договором. Також було запропоновано відібрати зразки м`яса птиці (ніжна заморожена) для проведення додаткових лабораторних досліджень щодо відсоткового вмісту вологи, відповідно до ДСТУ 3143:2013. Постачальник та представник постачальника від даної процедури відмовились.

Відтак, є доведеними належними та допустимими доказами обставини того, що 21.04.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" поставлено товар - м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) без дотримання умов договору №89-22 від 16.03.2022 (недотримання температурного режиму, встановленого, в тому числі, декларацією виробника (ТОВ "Сільмаш Харків") №15/04 та ДСТУ 3143:2013).

Посилання відповідача за первісним позовом (апелянта), що «температуру було виміряно невідомо який термометром», відхиляються апеляційним судом з огляду на те, що товар був привезений особою, яка мала довіреність від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", в тому числі й підписувати зауваження щодо приймання товару, однак таких зауважень зроблено не було (не зафіксовано належним чином).

В свою чергу, щодо тверджень скаржника, що судом першої інстанції не було зазначено про те, що докази щодо технічних паспортів на термометр та ваги відсутні з боку ВЧ НОМЕР_1 , а посилання на фото термометра з боку представника є недоречним, адже точність та якість показників термометра можливо ставити під сумнів, оскільки невідомо його місце придбання, слід зауважити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про дотримання Постачальником температурного режиму при транспортуванні швидкопсувних харчових продуктів (-18-12?), що б могли спростувати висновки Акта №5 від 21.04.2022.

В цьому аспекті є недоречним й аргументація апеляційної скарги, що відповідно до ДСТУ 3143:2013, що є законодавчим актом, прямо встановлюється вказівка, що транспортування відповідного товару повинно бути здійснено не вище ніж мінус 8 С включно (п. 4 ДСТУ 3143:2013 - класифікування), а відтак посилання суду першої інстанції на декларацію виробника, що транспортування повинно бути здійснено при температурі (мінус) 18 градусів по Цельсію, є недоречно, адже Виробник лише надає рекомендації у такій декларації, а умови транспортування затверджується відповідним Законом, ДСТУ, в даному випадку 3143:2013; оскільки навіть цей температурний режим не було витримано, фактична температура повітря в кузові авторефрижератора склала +4 С, що є суттєвим відхиленням від показника у -8 С.

Доводи про те, що Акт від 21.04.2022 р. є сфабрикованим з боку Військової частини, адже представник Постачальника та сам Постачальник участі у складенні такого Акту не приймали, не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами, а відсутність підпису представника відповідача - водія ОСОБА_1 пов`язана з його відмовою і жодним чином не може вказувати на штучний характер такого Акту.

Необхідно зауважити, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

ЄСПЛ у рішенні від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України" зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з урахуванням стандарту доказування "вірогідності доказів" та відсутності будь-яких доказів зі сторони Постачальника, які б свідчили про дотримання ним температурного режиму при транспортуванні швидкопсувних харчових продуктів (-18-12?) та могли б спростувати висновки Акта №5 від 21.04.2022, апеляційний суд доходить висновку про порушення ТОВ "Ісполін Плюс" вимог щодо якості поставленого товару, а тому є правомірним нарахування відповідачу штрафу у розмірі 1 125,00 грн на підставі пункту 7.4 договору та відповідно стягнення його господарським судом на користь позивача.

Водночас, щодо нарахування штрафу у сумі 450,00 грн. на підставі пункту 7.5 договору, господарський суд обґрунтовано визнав позовні вимоги в цій частині безпідставними, оскільки в акті №5 від 21.04.2022 не зазначено жодних зауважень щодо пакування м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном). Позивачем рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується.

Щодо нарахування штрафу та пені за прострочення поставки товару на підставі пункту 7.3 договору, слід зазначити наступне.

За умовами договору поставка товару за цим договором складає три робочих дні з моменту отримання заявки.

Заявка покупця подається шляхом надсилання її на електронну пошту постачальника, зазначену в договорі, а саме: ispolin@gmail.com. Доказом отримання заявки вважати лист підтвердження направлений на електронну пошту покупця cherkasy_gcpos@dpsu.gov.ua. про отримання заявки від Постачальника протягом однієї робочої доби. У разі відсутності такого листа, доказом отримання постачальником заявки покупця вважати лист - підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену @dpsu.gov.ua. (провайдера) (пункт 5.2 договору).

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) посилається на те, що направляв на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", зазначену в договорі - ispolin@gmail.com, Заявку №1 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 500,00 кг. продукції на суму 22 500,00 грн. надіслана 12.04.2022 об 11 годині 10 хвилин (заявка направлена з електронної адреси замовника - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), тобто з іншої електронної адреси, яка не передбачена умовами договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" заперечує факт отримання вказаної заяви та зазначає, що заявку на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 500,00 кг. продукції на суму 22 500,00 грн. отримало 20.04.2022 в телефонному режимі.

Враховуючи те, що Головним центром підготовки особового складу Державної прикордонної не надано доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" Заявки №1 від 12.04.2022 в порядку, встановленому договором 12.04.2022, однак постачальником визнано факт отримання такої заявки 20.04.2022, в свою чергу фактична поставку товару відбулась 21.04.2022 (проте товар не був прийнятий), можливо погодитися з висновком господарського суду, що датою отримання заявки на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 500,00 кг. продукції на суму 22 500,00 грн. є 20.04.2022, відповідно строк поставки до 23.04.2022.

При цьому колегія суддів визнає безпідставними посилання скаржника на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення від 22.11.2022 р., не було досліджено ті обставини, що відповідач за первісним позовом, на свій власний ризик, здійснив поставку товару 21.04.2022 р. - м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном), адже офіційної заявки з боку позивача за первісним позовом, на поставку товару на 21.04.2022 р не було, така усна заявка була виконана протягом 1 (однієї) доби з боку відповідача за первісним позовом, оскільки за умовами п. 5.2. Договору поставка товару здійснюється протягом 3 робочих днів на підставі отриманої Постачальником заявки.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій на підставі пункту 7.3 договору правомірно задоволені судом частково, а саме стягнено з відповідача пеню у сумі 4 140,00 грн. (за період з 24.04.2022 по 24.10.2022) та штраф у сумі 1 575,00 грн.

Щодо нарахованих штрафних санкцій по заявці №2 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 2 000,00 кг продукції на суму 90 000,00 грн судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) посилається на те, що направляв на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", зазначену в договорі - ispolin@gmail.com, Заявка №2 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 2 000,00 кг продукції на суму 90 000,00 грн надіслана 26.04.2022 об 11 годині 26 хвилин (заявка направлена з електронної адреси замовника - ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" заперечує факт отримання вказаної заявки.

Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) не надано доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" Заявки №2 від 26.04.2022 в порядку, встановленому договором, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення на підставі пункту 7.3 договору пені у сумі 16 110,00 грн. та штрафу у розмірі 6 300,00 грн. Позивачем рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується.

Щодо нарахованих штрафних санкцій по заявці №3 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 3 000,00 кг продукції на суму 135 00,00 грн судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) посилається на те, що направляв на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", зазначену в договорі - ispolin@gmail.com, Заявка №3 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 3 000,00 кг продукції на суму 135 00,00 грн надіслана 04.05.2022 об 11 годині 45 хвилин (заявка направлена з електронної адреси замовника - ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" заперечує факт отримання вказаної заявки.

Між тим, в матеріалах справи міститься копія листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" №06/05/22-19 від 06.05.2022, яка надана позивачем за первісним позовом (т. 1 а.с. 66) та відповідачем (т. 2 а.с. 70 на звороті) які хоч і є різними за своїм змістом, однак і в примірнику покупця і в примірнику постачальника міститься посилання на отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" 06.05.2022 заявки на постачання продукції, зокрема, згідно договору №89-22 від 16.03.2022 на поставку м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 3 000,00 кг.

В обох примірниках листа №06/05/22-19 від 06.05.2022 зазначено про отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" 06.05.2022 заявки та про погодження Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" 06.05.2022 здійснити таке постачання та зазначено, що через брак паливно-мастильних матеріалів постачання буде здійснено двома поставками протягом 09-13 травня 2022 року (т. 1 а.с. 66, т. 2 а.с. 70 на звороті).

При цьому аргументи апелянта про те, що у відповідному тексті листа (вих. № 06/05/22-19 від 06.05.2022 р,) ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» не надає чіткого посилання, яку саме офіційну заявку підприємство отримало від ВЧ НОМЕР_1 на поставку товару, спростовуються вчиненими відповідачем конклюдентними діями щодо постачання позивачу товару в кількості та обсягом, визначеним ним у заявці № 3.

Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) не надано доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" Заявки №3 від 04.05.2022 в порядку, встановленому договором 04.05.2022, однак постачальником визнається факт отримання такої заявки 06.05.2022, видається можливим погодитися з висновком господарського суду, що датою отримання заявки на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 3 000,00 кг. продукції на суму 135 000,00 грн. є 06.05.2022, відповідно строк поставки до 11.05.2022.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій на підставі пункту 7.3 договору правомірно задоволені судом частково, а саме стягнено з відповідача пеню у сумі 22 410,00 грн. (за період з 12.05.2022 по 24.10.2022) та штраф у сумі 9 450,00 грн.

Щодо нарахованих штрафних санкцій по заявці №4 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 3 000,00 кг продукції на суму 135 000,00 грн, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) посилається на те, що направляв на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", зазначену в договорі - ispolin@gmail.com, Заявка №4 на постачання м`яса птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном) заморожена) в кількості 3 000,00 кг продукції на суму 135 00,00 грн надіслана ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" заперечує факт отримання вказаної заявки.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) не надано доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" Заявки №4 від 29.08.2022 в порядку, встановленому договором 29.08.2022, а постачальником заперечується отримання такої заявки, враховуючи також те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" Заявки №4 від 29.08.2022, господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій на підставі пункту 7.3 договору задоволенню не підлягають. Позивачем рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується.

Підсумовуючи, є підстави вважати правильним висновок господарського суду, що первісний позов належить задовольнити частково, а саме в частині стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 26 550,00 грн. пені та 12 150 грн. штрафу, відмовивши в решті вимог.

При цьому апеляційний суд погоджується з тим, що ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 8 ст. 269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред`явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

До того ж сторонами договір 89-22 укладено 16.03.2022, тобто вже після внесення змін до чинного законодавства.

Тому, сторони на момент укладення договору розуміли, що строк нарахування штрафних вже не буде обмежений 6-місячним строком.

Варто зазначити, що рішення суду в частині відмови в задоволенні первісного позову позивачем не оскаржувалось, а відповідач не навів своїх мотивів незгоди з таким результатом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо доводів апеляційної скарги " ОСОБА_12 " в частині вимог зустрічного позову про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на свою користь 11 000,00 грн матеріальних збитків.

Так, позовні вимоги мотивовані неприйняттям товару під час поставки такого товару на вказану частину, без дотримання процедури дослідження якості товару, через що підприємство понесло збитки, пов`язані з транспортуванням, логістикою даного товару. Замовник безпідставно без дослідження належним чином якості товару, повернув поставлений товар позивачу за зустрічним позовом. Через що з боку відповідача за зустрічним позовом, позивачу за зустрічним позовом, було нанесено матеріальні збитки у розмірі 11 000, 00 грн через невмотивоване неприйняття товару, де таке транспортування товару було здійснено за допомогою послуг перевезень ТОВ "ВІКТОРІЯ АВТОТРАНС".

За приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно п. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відсутність підстав для стягнення збитків з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) у розмірі вартості перевезення вантажу 11 000,00 грн., оскільки ТОВ "Ісполін Плюс" не виконало умови договору про поставку товару відповідно до Технічного завдання та Договору; поставило 21.04.2022 товар - м`ясо птиці (ніжка куряча (гомілка з стегном), який не відповідав положенням договору №89-22 від 16.03.2022 щодо вимог по якості товару (без дотримання температурного режиму, встановленого, в тому числі, декларацією виробника (ТОВ "Сільмаш Харків") №15/04 та ДСТУ 3143:2013), та не був прийнятий позивачем; поставка товару за заявками № 1 від 12.04.2022 та № 3 від 04.05.2022 здійснена з порушенням умов договору та визнана судом такою, що не відбулася.

Таким чином, відсутність вини в діях позивача причинно-наслідкового зв`язку та протиправних дій унеможливлює задоволення позовних вимог за зустрічним позовом. Більше того, як вбачається з матеріалів справи та встановлених обставин, повернення неякісної продукції відбулося саме з вини ТОВ "Ісполін Плюс".

Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених обставин, підтверджених відповідними доказами, з огляду на положення ст.ст. 74-80, 86 ГПК України та норми законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, відсутні правові підстави для задоволення зустрічного позову.

Щодо тверджень апелянта про те, що судом в порушення норм матеріального права, не були розглянуті вимоги відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом про стягнення правових витрат у розмірі 27 800,00 грн., які заявлялись під час подання відзиву та про стягнення яких з позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом.

Як передбачено ч.ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на те, що відповідне процесуальне питання судом першої інстанції не розглядалось та не вирішувалось в оскаржуваному рішенні, відсутні правові підстави для надання оцінки вимог ТОВ "Ісполін Плюс" про покладення понесених правових витрат на правову допомогу у розмірі 27 800,00 грн на ВЧ НОМЕР_1 .

До того ж, як зазначає сам скаржник, наразі з боку відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом, подано до Господарського суду Дніпропетровської області по справі, відповідне клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, та нормами права, які їх регулюють, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їх належну правову оцінку.

Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, не встановлено.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку не знайшли, не спростовують мотивів та висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 у справі №904/1371/23.

В свою чергу, ТОВ "Ісполін Плюс" було сплачено за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 8 052,00 грн, а також заявлено додаткові витрати на правову допомогу в сумі 8 000,00 грн, що стосуються підготовки, складання та подання апеляційної скарги, яка була залишена без задоволення, а тому вказані судові витрати ТОВ "Ісполін Плюс" на підставі приписів ст. 129 ГПК України покладаються на самого апелянта.

Щодо апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №904/1371/23 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Варто зауважити, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18).

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики, адвокату необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Згідно ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Згідно ч.ч. 3-5 ст. 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз відповідних норм процесуального закону засвідчує, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Апеляційний суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч. 4 ст. 129 ГПК України, у ч. 5 цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

До того ж суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи засвідчується наступне.

30.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" до господарського суду надійшла заява в якій просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" правових витрат у розмірі 13 708,18 гривень.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу в розмірі 13 708,18 грн, заявником наданий договір про надання правової допомоги №0201НК/23 від 02.01.23 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (далі - клієнт, позивача) та між Адвокатом Мондріч Аліною Євгеніївною (далі - адвокат) відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати йому правову допомогу на умовах, передбачених пунктом 2.1 цього договору під час розгляду справи (справ) про стягнення штрафних санкцій за договорами поставки № 88-22 від 16.03.2022, № 89-22 від 16.03.22, № 91-22 від 16.03.2022, № 92-22 від 16.03.2022 (т. 1 а.с. 81-82).

За правову допомогу, надану адвокатом, Клієнт сплачує гонорар, розмір та порядок сплати якого є конфіденційною інформацією і зазначається в додатковій угоді, яка є частиною цього договору (пункт 4.1. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та укладений на строк до 31.12.2023 та доки не будуть вичерпані всі надані національним законодавством засоби захисту і в справі не буде прийнято остаточного рішення (пункт 7.1 договору).

Додатковою угодою №1 до договору про надання правової допомоги №0201НК/23 від 02.01.2023, визначено вартість послуг, що складають:

- представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 1 година 2 000,00 грн.;

- представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні, яке не відбулось за вини суду 1 година - 500,00 грн.;

- складання заяв, клопотань 1 000,00 грн. за 1 годину вартості роботи.;

- складання та подання позову 2 000,00 грн. за 1 годину вартості роботи;

- складання пояснення, відзиву, відповіді на відзив, доповнення до позову, уточнення позову 1 500,00 грн. за 1 годину вартості роботи;

- складання та подання апеляційної скарги 3 000,00 грн. за 1 годину вартості роботи;

- складання та подання касаційної скарги 4 000,00 грн. за 1 годину вартості роботи;

- вихід адвоката до державних установ, органів, др. для збору інформації, доказів для

підготовки справи, подання матеріалів до суду і т.п. 1 000,00 грн. за 1 годину зайнятості адвоката в даних установах;

- складання та подання адвокатського запиту 1 500,00 грн. за 1 годину вартості роботи;

- ознайомлення з матеріалами справи - 800,00 грн. за 1 годину ознайомлення з матеріалами справи;

- витрати, понесені по справі, які включають копіювання, роздруківка первинних документів, телефонний, поштовий зв`язок, транспортні витрати 585,73 грн. за 1 годину вартості роботи.

На підтвердження виконання вказаного договору між позивачем та адвокатом був підписаний акт надання юридичних послуг №1/НК/23 на суму 27 800,00 грн (т. 2 а.с. 84).

Для оплати послуг з надання професійної правової допомоги адвокатом виставлено рахунок № 1004/23 від 11.04.2023 на суму 27 800,00 грн (т. 2 а.с. 85).

Платіжною інструкцією № 903 від 14.04.2023 підтверджується оплата ТОВ "Ісполін Плюс" послуг за надання професійної правової допомоги у загальному розмірі 27 800,00 грн.

18.12.2023 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) надійшло заперечення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в якому просить суд в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про стягнення витрат професійну правничу допомогу відмовити в повному обсязі у зв`язку з тим, що у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення 11 000,00 грн відмовлено.

Частково задовольняючи заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, господарський суд, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, дійшов висновку за можливе не розподіляти всю заявлену до стягнення суму правничої допомоги та стягнути з позивача на користь відповідача 5 100,00 грн витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому слід зауважити, що оскільки первісні позовні вимоги було задоволено частково, витрати на правову допомогу, понесені ТОВ "Ісполін Плюс" в суді першої інстанції при розгляді даної справи підлягають стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) лише в частині надання послуг адвоката щодо позовних вимог за первісним позовом, оскільки у задоволенні зустрічного позову було відмовлено.

Оцінивши надані ТОВ "Ісполін Плюс" докази на підтвердження понесених витрат щодо надання правової допомоги в контексті співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на зазначені положення ГПК України, визначені практикою ЄСПЛ критерії, принципи реальності та розумності судових витрат, враховуючи доводи позивача за первісним позовом щодо необґрунтованості заявлених витрат, принцип пропорційності, диспозитивності та змагальності, колегія суддів вважає обґрунтованою суму витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 10000,00 грн.

При цьому суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн підлягають розподілу пропорційно до розміру незадоволених вимог, таким чином, з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом правомірно стягнено 5 100,00 грн.

Щодо тверджень ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про те, що витрати на правничу допомогу не підлягають стягненню, оскільки у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" відмовлено, колегія суддів зазначає, що судом здійснено розподіл витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем за результатами розгляду первісного позову, розмір яких розраховано пропорційно сумі позовних вимог, у задоволенні яких позивачу було відмовлено.

Апелянтом не наведено змістовних аргументів щодо неправильного вирішення судом питання розподілу судових витрат, а апеляційним судом не встановлено порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на усе вищевказане, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, як необґрунтовані.

Відтак, відсутні підстави для зміни або скасування додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/1371/23, яке ухвалено з дотриманням вимог ст. 236 ГПК України.

За розгляд апеляційної скарги при зверненні до суду апеляційної інстанції ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) сплатив судовий збір у розмірі 3 220,80 грн, що підтверджується платіжним інструкцією № 129 від 02.02.2024.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18 дійшла висновку, що судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов`язані із вимогами позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.

Отже, апеляційні та касаційні скарги подані на судове рішення місцевого суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, не є об`єктом справляння судового збору.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постановах від 01.10.2020 у справі № 910/15191/19, від 22.02.2021 у справі № 922/3439/19, від 02.11.2021 у справі № 922/4198/20, від 09.12.2021 у справі № 910/570/16, від 14.12.2021 у справі № 910/17870/20, від 26.05.2022 у справі № 918/339/21, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20.

Враховуючи викладене, подана апеляційна скарга на додаткове рішення не підлягала оплаті судовим збором відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 цієї статті у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

А як передбачено ч. 5 цієї статті повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Таким чином, сплачений апелянтом за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 3 220,80 грн може бути повернутий з державного бюджету за умов подання відповідного клопотання, як це передбачено Законом України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 у справі № 904/1371/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023 у справі №904/1371/23 без змін.

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №904/1371/23 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/1371/23 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 27.06.2024

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	06.06.2024
Оприлюднено	01.07.2024
Номер документу	120058085
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Мороз Валентин Федорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 06.06.2024 по справі 904/1371/23ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —904/1371/23

Постанова від 06.06.2024

Постанова
від 06.06.2024 по справі 904/1371/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД