Постанова

від 28.06.2024 по справі 904/5209/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5209/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів:Чус О.В., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи заяву

Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22; ідентифікаційний код 23359034)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 9А, прим. 1; ідентифікаційний код 40466766)

про стягнення 20 681 грн. 90 коп.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний", про стягнення з 20 681 грн. 90 коп., що складає 20 484 грн. 91 коп. - заборгованості за необліковану електричну енергію та 196 грн. 99 коп. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 20 484 грн. 91 коп. - заборгованості, 193 грн. 62 коп. - 3% річних та 2 683 грн. 56 коп. - витрат на сплату судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" повідомляло суд, що попередній ( орієнтовний) розмір судових витрат Позивача, які він очікує понести під час апеляційного розгляду справи, складається з витрат на професійну правничу допомогу адвоката та становить 5 000 грн. Докази понесення судових витрат будуть надані суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня ухвалення судом постанови.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу ТОВ Управбуд Західний зазначило, що вважає безпідставним, незаконним та необґрунтованим попередній розрахунок судових витрат позивача, в розмірі 5000,00 грн., з огляду на наявність у АТ ДТЕК Дніпровські електромережі юридичного відділу та недоречності звернення до судових органів представника по довіреності, зокрема при розгляді апеляційної скарги в порядку письмового провадження без виклику сторін та із залученням на оплату правової допомоги коштів споживачів електричної енергії, з огляду на зареєстровані види діяльності підприємства.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024р. у справі № 904/5209/23 залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Скаржника.

27.05.2024р., від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до суду надійшла заява, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу, у сумі 5 000,00 грн..

Центральним апеляційним господарським судом направлено запит справи до Господарського суду Запорізької області.

12.06.2024 р. вказана справа надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2024р. розгляд питання щодо ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі №904/5209/23 призначено в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно із пунктом 3 частини 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, згідно із положеннями частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень частин 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених положень ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

Разом з тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу ( статті 126, 129 ГПК України ), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті ( розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню ) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у ст. 126 та частинах 5 - 7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами ст. 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

В пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що: не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21); при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін ( додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 р. у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 775/9215/15ц); суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 775/9215/15ц ).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 р. у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір ( позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 р. у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 р. у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 р. у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 р. у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 р. у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства ( вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України ), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Як вже зазначалось вище, у відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" повідомляло суд, що попередній ( орієнтовний) розмір судових витрат Позивача, які він очікує понести під час апеляційного розгляду справи, складається з витрат на професійну правничу допомогу адвоката та становить 5 000 грн. Докази понесення судових витрат будуть надані суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня ухвалення судом постанови.

На підтвердження понесених витрат, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" надано до матеріалів справи копії: Договору про надання правової допомоги № 210-ДЕ від 08.01.2021р., Додаткової угоди № 4 від 27.04.2021р. до договору № 210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021 та Додаткової угоди № 9360-ДнОЭМ/44 від 20.12.2023р. (про пролонгацію договору), Акту наданих послуг № 19/904/5209/23-ДнЕМ від 24.05.2024р., Довіреності та Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на підтвердження права на зайняття адвокатською діяльністю адвокатом Мельник К.О., Витягу з профілю адвоката Мельник К.О. з сайту Національної асоціації адвокатів України (https:lk.unba.org.ua); Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії АЕ № 001159 по адвокату Мельник К.О..

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення представництва інтересів Позивача в суді, зокрема у справі № 904/5209/23, та надання інших видів правової допомоги Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (Клієнт) уклало з Адвокатським об`єднанням «Перший Радник» (Виконавець) договір про надання правової допомоги № 210-ДЕ від 08.01.2021р. та додаткову угоду № 4 від 27.04.2021р. до договору № 210-ДЕ про надання правової допомоги від 08.01.2021р., за умовами п.п. 1.1 - 1.4 яких, в рамках даного Договору Виконавець зобов`язується надавати Клієнтові правову допомогу (надалі - Послуги) за окремими письмовими або усним дорученнями останнього. Зміст, обсяг і вартість Послуг, що надаються, встановлюється Сторонами у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору. Клієнт надає Виконавцю право, а Виконавець приймає на себе обов`язки здійснювати всі дії від імені і в інтересах Клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади. Для цього Виконавець має право бути представником Клієнта в органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, перед державними і недержавними підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, нотаріусами, адвокатами, фізичними особами, суб`єктами підприємницької діяльності, правоохоронними, контролюючими органами, органами внутрішніх справ, а також у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов`язаних із захистом прав Клієнта, у тому числі право: пред`явити від імені Клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях, слідчих діях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу Клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені Клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, запити, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо); засвідчувати власним підписом без обов`язкової необхідності додання печатки справжність копій документів; представляти інтереси Клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених Договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження при реалізації виконавчого документа; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, судовий збір, обов`язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені Кримінально-процесуальним Кодексом України, Цивільним процесуальним Кодексом України, Господарським процесуальним Кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України «Про виконавче провадження», іншим чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку представника, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених цим Договором. Документом, що підтверджує наявність у Виконавця повноважень на представництво Клієнта в ході розгляду справи, є довіреність юридичної особи або ордер.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору та додаткової угоди, приймання-передача Послуг за цим Договором здійснюється Сторонами за актами наданих послуг. Акт наданих послуг складається та підписується Виконавцем за результатом надання Послуг в день прийняття судом першої або апеляційної або касаційної інстанції судового рішення, яким закінчується розгляд справи у суді відповідної інстанції або у випадку настання інших обставин, що зумовлюють припинення надання правової допомоги за Договором. Акт наданих послуг містить детальний опис наданих Послуг, час, витрачений адвокатом на їх надання, загальну вартість наданих Послуг (розмір гонорару). Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється Виконавцем Клієнту. Клієнт зобов`язаний протягом 1 (одного) календарного дня з моменту отримання акту наданих послуг прийняти надані Виконавцем за цим Договором Послуги шляхом підписання отриманого акту наданих послуг або направити Клієнту мотивовану відмову від приймання наданих Послуг у разі невідповідності наданих Послуг умовами цього Договору з переліком виявлених недоліків і строком їх усунення.

Орієнтовна ціна Договору становить 500 000,00 грн. без ПДВ. Вартість Послуг, розмір витрат Виконавця та порядок розрахунків погоджується сторонами в Додаткових угодах, що є невід`ємною частиною даного Договору. Сторони домовилися про встановлення погодинного порядку обчислення розміру гонорару адвокатів Виконавця ( п.п. 4.1- 4.3 договору та додаткової угоди).

Як вбачається з матеріалів справи складання процесуальних документів в суді апеляційної інстанції від імені Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" складались адвокатом Мельник Катериною Олександрівною.

Так, в суді апеляційної інстанції, представником відповідача складено відзив на апеляційну скаргу, додаткові пояснення та заяву про ухвалення додаткового рішення.

В матеріалах справи наявна довіреність про представництво в суді інтересів позивача адвокатом Мельник Катериною Олександрівною, Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на підтвердження права на зайняття адвокатською діяльністю адвокатом Мельник К.О., Витяг з профілю адвоката Мельник К.О. з сайту Національної асоціації адвокатів України (https:lk.unba.org.ua) та Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України серії АЕ № 001159 по адвокату Мельник К.О..

На виконання договору, 24.05.2024р., сторони уклали Акт № 19/904/5209/23-ДнЕМ наданих послуг, за період з 04.03.2024р. по 24.05.2024р. за Договором про надання правової допомоги №210-ДЕ від 08.01.2021р. (в редакції, викладеній в Додатковій угоді № 4 від 27.04.2021 до Договору), за умовами п.1 якого, відповідно до Договору та на замовлення Клієнта, Виконавцем, у період з 04.03.2024 р. по 24.05.2024р., надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи № 904/5209/24, яка розглядалася Центральним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024р. у справі за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний", про стягнення 20 681 грн. 90 коп., у наступному обсязі: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу; підготовка та подання додаткових пояснень; підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 Акту, вартість наданих послуг (розмір гонорару) визначається у фіксованому розмірі і складає 5 000,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 3 Акту, Клієнт претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг не має. Гонорар виплачується Виконавцю в порядку і строки, передбачені Договором.

Акт № 19/904/5209/23-ДнЕМ від 24.05.2024р. підписано сторонами ЕЦП в сервісі Вчасно, про що свідчить відповідна довідка (а.с. 195).

В постановах від 25.10.2022р. у справі № 910/19650/20 та від 06.10.2022р. у справі № 916/840/21, Верховний Суд вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024р. у справі № 910/9714/22 заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. Подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Окремо, судова колегія зауважує, що в Акті № 19/904/5209/23-ДнЕМ наданих послуг адвокатом визначено окремим пунктом підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що не підлягає відшкодуванню.

Разом з тим, у вирішенні питання щодо витрат Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" на підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень, у розмірі 5 000,00 грн., з урахуванням заперечень Відповідача, щодо розміру судових витрат Суд, керуючись правилами, встановленими у ч. 5 ст. 129 ГПК України дійшов висновку не покладати на Товариство з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний", всі витрати АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень, у розмірі 5 000,00 грн.

При цьому, апеляційний суд враховує те, що правовідносини сторін у даній справі не є складними (не містять окремих нетипових обставин), представництво інтересів позивача здійснювалося тим самим адвокатом, позиція позивача не змінювалась, що свідчить про вже сформовану його правову позицію щодо розгляду даної справи, обсяг документів, їх зміст, що не потребувало від адвоката значного обсягу часу та зусиль, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, позивачем до цих витрат включено підготовку заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, що не відповідає вищенаведеним висновкам Верховного Суду у постанові №910/9714/22.

На підставі наведеного вище, апеляційний суд дійшов висновку, що витрати АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, визначені як фактично надані послуги на підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу та додаткових пояснень, підлягають лише частковому покладенню на Відповідача ( Скаржник). Зокрема, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, Суд вважає, що розмір таких витрат має становити 2 000,00 грн.

Таким чином, дослідивши надані АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Управбуд "Західний" на користь АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи № 904/5209/23. В іншій частині у задоволенні заяви АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" відмовити.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 282, 287, 288 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/5209/23- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 2 000,00 грн., про що видати наказ.

У задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної додаткової постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін