Постанова

від 06.06.2024 по справі 904/1526/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1526/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дружба 2017" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/1526/23 (суддя Манько Г.В., повний текст рішення складено 16.08.2023)

за позовом Приватна фірма "Нік АН"

до Приватного підприємства "Дружба 2017"

третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєон Дніпро"

про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "НІК АН" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить: виселити Приватне підприємство Дружба 2017 (код ЄДРПОУ 41605074) з безпідставно займаного об`єкта нерухомого майна - автомобільної стоянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 362739512101) загальною площею 14 215 кв.м., - яка складається з: літера А-1 - будинок охорони, площею основи 18,8 кв.м.; літера а - ґанок будинку охорони, площею основи 3,8 кв.м.; літера а1 - балкон будинку охорони, площею основи 7,4 кв.м.; літера Б - бокси, площею основи 44,7 кв.м.; літера В - склад, площею основи 28,7 кв.м.; літера Г - склад, площею основи 28,3 кв.м.; літера Д - вартовий пост, площею основи 3,4 кв.м.; літера Е - металевий сарай, площею основи 1 220 кв.м.; літера Ж - навіси, площею основи 2 396 кв.м.; літера № 1 - ворота , площею основи 4,5 кв.м.; літера № 2 - ворота , площею основи 4,5 кв.м.; літера № 3 - огорожа, площею основи 915 кв.м.; літера І - мостіння, площею основи 10 464 кв.м., розташованої за адресою: місто Дніпро, вулиця Набережна Заводська, 110, яка належить на праві власності Приватній фірмі Нік Ан (код ЄДРПОУ 20225362) - шляхом звільнення всіх приміщень та територій такого об`єкта нерухомого майна від будь-яких речей та/або матеріальних цінностей та/або документів, які належать Приватному підприємству "Дружба 2017" (код ЄДРПОУ 41605074) та/або будь-яким іншим особам.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/1526/23 позов задоволено частково. Виселено Приватне підприємство "Дружба 2017" з безпідставно займаного об`єкта нерухомого майна - автомобільної стоянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 362739512101), яка складається з: А-1 будинок охорони, площею 18,8 кв. м, Б-бокси, площею 44,7 кв. м, В - склад, площею 28,7 кв.м, Г - склад, площею 28,3 кв. м, Е - металевий сарай, площею 1220 кв. м, Ж - навіси, площею 2396 кв. м, Д - сторожовий пост, площею 3,44 кв. м, № 1-3, 1 - споруди (ворота, огорожа, мостіння), розташованої за адресою вулиця Набережна Заводська, 110, м. Дніпро, яка належить на праві власності Приватній фірмі «Нік Ан» шляхом звільнення всіх приміщень та територій такого об`єкта нерухомого майна від будь-яких речей та/або матеріальних цінностей та/або документів, які належать Приватному підприємству "Дружба 2017". Стягнуто з Приватного підприємства «Дружба 2017» на користь приватної фірми "Нік АН" судовий збір в сумі 1431 грн. 46 коп. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне підприємство "Дружба 2017", з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права при винесенні рішення, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що ПП «Дружба 2017» є власником нерухомого майна, а саме: автостоянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 110А.

Однак, позивач звертаючись із позовом про виселення ПП «Дружба 2017» із належного йому нерухомого майна, фактично не надав жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження належності ПФ «Нік Ан» нерухомого майна, розташованого саме за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 110А.

Також, суд першої інстанції не здійснив належного дослідження цього факту та без жодного доказу та належного обґрунтування ототожнив об`єкти нерухомого майна розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 110 А та за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 110.

Більш того, судом першої інстанції не надано належної оцінки факту відсутності взагалі права власності у ПФ «Нік Ан» на нерухоме майно: автостоянку з наступних підстав:

Рішення державного реєстратора Лісоволенко Романа Михайловича Дніпропетровського міського управління юстиції, індексний номер: 13122706 від 19.05.2014, саме про первинну реєстрацію нерухомого майна за ПФ «Нік Ан» у визначеному реєстратором обсязі, є незаконним.

Зазначене рішення державного реєстратора Лісоволенка Р.М. Дніпровського міського управління юстиції щодо об`єктів: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий) Ж - навіс, № 1, 3 - споруди, І - мостіння - скасовано на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 у справі № 904/4080/22.

Більш того, як вбачається з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для внесення первинного запису про право власності на нерухоме майно за ПФ «Нік Ан» зазначено: свідоцтво про право власності б/н від 29.10.1998, видавник: Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради.

Проте, з детального огляду свідоцтва про право власності, виданого 29.10.1998 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, Приватній фірмі «Нік Ан» належить лише автомобільна стоянка, яка складається з літ. А-1 - будинок охорони. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 18.04.1996 №505.

Відомостей про інші складові частини спірного нерухомого майна Свідоцтво від 29.10.1998 року не мітить, що свідчить про відсутність належного та передбаченого законом документу щодо виникнення права власності ПФ «Нік Ан» на такі зареєстровані частини нерухомого майна, як: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1, 3, І - споруди.

А отже, Свідоцтво від 29.10.1998, видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради - не є документом, що породжує виникнення речового права на нерухоме майно, а саме: автомобільна стоянка яка складається з А-1 - вартова, Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1, 3, І - споруди, у ПФ «Нік Ан».

З урахуванням викладеного, реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме: автомобільна стоянка яка складається з А-1 - вартова, Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1, 3, І - споруди, за Приватною фірмою «Нік Ан» - є незаконною, оскільки Свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку від 29.10.1998, видане виконкомом Дніпропетровської міської ради, не підтверджує набуття права власності Приватної фірми «Нік Ан» на нерухоме майно в цілому.

Посилається на висновки Дніпропетровського апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 19.11.2013 у справі №10/5005/10928/2012, ухваленої внаслідок розгляду апеляційної скарги комунального підприємства «Міськавтопарк» Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 у справі за позовом Приватної фірми «Нік Ан» до Дніпропетровської міської ради, виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, комунального підприємства «Міськавтопарк», ФОП Патретної Наталії Станіславівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - комунальне підприємство «Дніпропетровське МЕТІ» м. Дніпропетровськ про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору, яка постановою Вищого Господарського Суду України від 26.03.2014 - була залишена без змін.

Так, у зазначеній справі Дніпропетровським апеляційним господарським судом встановлено:

«Наданий позивачем дозвіл на експлуатацію платної автостоянки від 08.01.2004 року серія ПА № 000061 підтверджує той факт, що протягом 2004 та 2005 років, приватна фірма «Нік Ан» експлуатувала автостоянку за наявності згоди Дніпропетровської міської ради, що додатково свідчить про відсутність права власності приватної фірми «Нік Ан» на автостоянку в цілому, і також підтверджує належність автостоянки до власності територіальної громади міста.

Викладене свідчить про недоведеність позивачем належними й допустимими доказами права власності приватної фірми «Нік Ан» на автостоянку в цілому по вул. Набережна Заводська, 110, а відтак доводи позивача про порушення його права власності у зв`язку з прийняттям оспорюваних рішень та укладенням договору між комунальним підприємством «Міськавтопарк» Дніпропетровської міської ради та фізичною особою-підприємцем Патретною Н.С. є безпідставними...».

Отже, вбачається, що ПФ «Нік Ан» на момент проведення вже скасованої державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в квітні 2014 року знало про встановлений судовим рішенням факт, що йому на праві власності належить автомобільна стоянка, яка складається лише з літ. А-1 - будинка охорони.

Проте, маючи намір в обхід нормам законодавства в сфері нерухомого майна та без отримання належних документів, маючи намір самовільного захвату земель територіальної громади міста Дніпра, ПФ «Нік Ан» звернулась до державного реєстратора Лісоволенко Р.М. Дніпропетровського міського управління юстиції, який вчинив реєстраційну дію із порушеннями та яка, відповідно, станом на сьогодення є скасованою.

Зазначає, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Однак, під час ухвалення судом оскаржуваного рішення не було надано належної оцінки фактичній відсутності права власності ПФ «Нік Ан» на нерухоме майно: автостоянка, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 110А та за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 110.

Позивач, Приватна фірма «Нік Ан», у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Зазначає, що зі змісту наявного в матеріалах справи листа Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради за вих. № 9/25-79 від 10.06.2019 вбачається, що відповідно до даних містобудівного кадастру та адресного плану м. Дніпра адреса вул. Набережна Заводська, 110А жодному об`єкту нерухомості не надавалась, відповідний документ, на підставі якого була присвоєна або змінена ця адреса, відсутній.

Вважає, що має місце «задвоєння» - подвійна реєстрація права власності на один і той же об`єкт нерухомого майна.

Зазначає, що в матеріалах справи наявна копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 852299 від 20.03.2023, складеного відносно ОСОБА_1 (директора Приватної фірми «Нік Ан») про вчинення дрібного хуліганства. Зі змісту вказаного протокол вбачається, що хуліганські дії вчинялися за адресою автостоянки по вул. Набережній Заводській, 110, а не по АДРЕСА_1 .

На спростування вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій Позивач зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 852299 від 20.03.2023 було передано на розгляд до Ленінського районного суду Дніпропетровська. Розгляд справи № 205/3256/23 про адміністративне правопорушення вказаним протоколом призначено до розгляду на 15.05.2023, однак станом на даний час вказана справа так і не розглянута. Отже, в силу положень ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення будь-яке адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не може бути накладене.

Більш того, за фактом складання згаданого протоколу директором позивача подано до Державного бюро розслідувань України заяву про вчинення кримінального правопорушення співробітником поліції, яка його склала.

В матеріалах справи також наявне рішення Дніпровської міської ради VII скликання від 15.11.2017 № 188/26, з якого вбачається, що Приватному підприємству «Дружба 2017» (код ЄДРПОУ 41605074) було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню автостоянки по АДРЕСА_1 . В той час, як спірний об`єкт нерухомості і всі дії Відповідача, спрямовані на перешкоджання Позивачеві у користуванні автостоянкою відбувалися у Новокадацькому районі м. Дніпро.

З огляду на той факт, що з картографічних матеріалів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 ) фізично існує лише один об`єкт, а об`єкта з адресою: АДРЕСА_1 не існує, як у Новокадацькому районі, так і в Чечелівському, що підтверджується листом Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради за вих. № 9/25-79 від 10.06.2019.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність у суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 08.09.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/1526/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2023 (колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Дружба 2017" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/1526/23; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 29.11.2023.

У судовому засіданні 29.11.2023 оголошена перерва до 16.01.2024.

У судовому засіданні 16.01.2024 оголошена перерва до 19.03.2024.

У судовому засіданні 19.03.2024 оголошена перерва до 28.05.2024.

06.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Приватної фірми "Нік Ан" про відмову від позову Приватної фірми "Нік АН" до Приватного підприємства "Дружба 2017" про виселення, підписана представником Позивача адвокатом Начиняним Вадимом Станіславовичем.

Також 06.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Приватної фірми "Нік Ан" про відмову від позову Приватної фірми "Нік АН" до Приватного підприємства "Дружба 2017" про виселення, підписана безпосередньо директором Позивача ОСОБА_1 .

08.04.2024 безпосередньо до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява Приватної фірми "Нік Ан" про відмову від позову Приватної фірми "Нік АН" до Приватного підприємства "Дружба 2017" про виселення, підписана директором Позивача Коваленко Сергієм Олексійовичем.

У заяві від 10.04.2024 Приватне підприємство "Дружба 2017" не заперечувало проти задоволення заяви Приватної фірми "Нік Ан" про відмову від позову.

У заяві від 10.04.2024 ТОВ «Леон Дніпро» не заперечував проти задоволення заяви Приватної фірми "Нік Ан" про відмову від позову. Розгляд справи просило провести до 28.05.2024.

Ухвалою суду від 11.04.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на 23.04.2024.

22.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Приватної фірми "Нік Ан", підписана директором Позивача Коваленко Сергієм Олексійовичем, про розгляд справи без його участі.

Також 22.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Приватної фірми "Нік Ан", підписана директором Позивача Коваленко Сергієм Олексійовичем, у якій Приватна фірма «Нік Ан» повідомила суд про відкликання та скасування раніш поданих заяв про відмову від позову та просила не приймати будь-яких відмов від позову чи визнання Позивачем апеляційної скарги у разі подання таких заяв адвокатом Начиняним В.С., оскільки такі його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Повідомленням про скасування довіреності від 22.04.2024, яке надійшло до суду засобами електронної пошти та підписано електронним цифровим підписом, директор Приватної фірми «Нік Ан» повідомив суд про скасування раніше виданої довіреності на ім`я адвоката Начиняного Вадима Станіславовича та заборону останньому приймати участь у судових засіданнях від імені Позивача при розгляді цієї справи.

З урахуванням поданих заяв, та з огляду на визнання обов`язковою явки в судове засідання директора ПФ «Нік Ан» Коваленка С.О., який в судове засідання не прибув, у справі оголошено перерву до 23.05.2024.

09.05.2024 до суду від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, з урахуванням неможливості явки директора Фірми (перебування на військовій службі) та неможливості участі у засіданні дистанційно.

В судове засідання 23.05.2024 директор ПФ «Нік Ан» не прибув. Натомість, представник позивача в судовому засіданні 23.05.2024 надав повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей (щодо перевірки дійсності довіреності) стосовно нотаріально посвідченої довіреності відповідача-1 на представника Начиняного В.С., яка досі є чинною (не скасованою).

Таким чином, нотаріальна довіреність ПФ «Нік Ан» на представника Начиняного В.С. від 06.04.2024, зі строком дії до 31.12.2027 є досі чинною, і у справі наявна відмова представника Позивача від позову, в той час, як від відмови від позову за підписом директора фірми сам позивач відмовився. З наведеного вбачається, непослідовна та суперечлива поведінка Позивача. З урахуванням наведених обставин та неявки директора Позивача, яку якого було визнано обов`язковою, колегія суддів оголосила перерву у судовому засіданні до 06.06.2024.

В судове засідання 06.06.2024 директор ПФ «Нік Ан» не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки безпосередньо директором ПФ «Нік Ан» подано клопотання про відкликання та скасування раніш поданих заяв про відмову від позову, то колегією суддів не прийнято та залишено без розгляду заяви про відмову від позову, подані, як директором ПФ «Нік Ан» Коваленком С.О., так і представником Позивача адвокатом Начиняним В.С.

В судовому засіданні 06.06.2024 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у попередніх судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів "Про закріплення за Ленінським районним відділом комунального господарства меж території автостоянки в районі мікрорайону Парус" від 21.05.1992 № 454 відповідно до листа Ленінського райвиконкому від 05.11.1991 № 3/7-178 вирішено: вилучити із земель лісгоспзагу земельну ділянку площею 1,5 га в районі мікрорайону "Парус" на якій фактично розташована автостоянка та закріпити її межі за Ленінським відділом комунального господарства та зобов`язати Ленінський відділ комунального господарства замовити в міськвиконкомі державний акт на право користування землею.

За доводами Позивача із "Висновку № 10 щодо відведення земельної ділянки під забудову" від 16.03.1992 вбачається відомча приналежність автостоянки на 450 місць до комунального господарства Ленінського району. Площа земельної ділянки під автостоянкою 1,48 га.

1 червня 1992 року на виконання рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 21.05.1992 № 454 Головним архітектурно-планувальним управлінням було складено "Акт на встановлення меж та червоних ліній в натурі". На автомобільну стоянку в мкр. Парус в Ленінському районі міста Дніпропетровська по вулиці Набережній Заводській, 110 Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради було сформовано матеріали технічної інвентаризації № 33661 в кв. (1205) 1196а, в якій перші документи (в т.ч. графічні) датовані 17.12.1992, а останні 03.07.1998.

З метою погашення фінансової заборгованості Приватній фірмі "Нік Ан" за виконані будівельно-монтажні роботи в 1995 році по облаштуванню водопровідних та каналізаційних мереж в обсязі 11,4 млрд. крб., з яких оплачено 54,5% (приблизно 6,2 млрд. крб.) Відділом комунального господарства було видано Наказ від 26.03.1996 № 3, яким вирішено: передати Приватній фірмі "Нік Ан" автостоянку розташовану по вул. Набережній Леніна в районі мкр. "Парус" площею 1,4215 га кошторисною вартістю 1,2 млрд. крб.

28 березня 1996 року спільною комісією відділу комунального господарства Ленінського району та Приватної фірми "Нік Ан" відповідно до Наказу відділу комунального господарства від 26.03.1996 № 3 було складено "Акт приймання-передачі автостоянки "Парус", згідно якого Приватній фірмі "Нік Ан" передана автостоянка розташована в районі мікрорайону "Парус", земельна ділянка під яку відведена рішенням виконкому від 21.05.1992 № 454 відділу комунального господарства, який за період експлуатації виконав наступні будівельно-монтажні роботи: - Будівництво огорожі вартістю 102 000 000 крб.; - Будівництво 96 критих навісів вартістю 319 000 000 крб.; - Будівництво асфальто-бетонного покриття вартістю 327 000 000 крб.; - Облаштування зовнішнього освітлення вартістю 65 000 000 крб.; - Будівництво сторожки вартістю 387 000 000 крб. Разом 1 200 000 000 крб. (1,2 млрд. крб.).

Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів "Про передачу автомобільної стоянки в районі мкр "Парус" приватній будівельній фірмі "Нікан" від 18.04.1996 №505 вирішено передати автомобільну стоянку в районі мкр "Парус" приватній будівельній фірмі "Нік Ан" за рахунок погашення заборгованості за виконані роботи по благоустрою району у 1995 році. Зобов`язано приватну будівельну фірму "Нікан" використовувати надану територію за цільовим призначенням.

Розпорядженням міського голови Дніпропетровської міської ради № 4052р від 21.10.1998 присвоєно об`єкту приватної фірми приватній будівельній фірмі "Нік Ан" поштову адресу автостоянці (раніше по вул. Набережна В.І. Леніна) вул. Набережна Заводська, 110.

29.10.1998 на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 18.04.1996 №505 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради видано Приватній фірмі "Нік Ан" Свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку Літ. А-1 будинок охорони по вул. Набережній Заводській, 110 у м. Дніпропетровськ.

15.05.2014 Комунальне підприємство "Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації" надало відповідь №5129 на запит №10.11-20/2661 від 07.05.2014, у якій зазначило, що станом на 30.12.2012 в інвентаризаційній справі містяться відомості про право власності за адресою: вул. Набережна Заводська, 110 на автомобільну стоянку літ.А-1 будинок охоронника за ПФ "Нік Ан" на підставі свідоцтва про право власності від 29.10.1998 виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. До листа додано ксерокопію плану земельної ділянки, який знаходиться в інвентаризаційній справі.

19.05.2014 державним реєстратором Лісоволенко Р.М. було здійснено реєстрацію права власності за Приватною фірмою "Нік Ан" на автомобільну стоянку по вул. Набережна Заводська, 110 у м. Дніпропетровську на підставі свідоцтва про право власності від 29.10.1998, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. Опис об`єкта нерухомого майна: автомобільна стоянка складається з: А-1 вартова, Б-бокси (тимчасові), В,Г- склад (тимчасовий), Д- вартовий пост (тимчасовий), Е-сарай, Ж-навіс, №1-3,І споруди.

19.05.2014 державним реєстратором Лісоволенко Р.М. прийнято рішення №13147981 щодо внесення змін до запису про нерухоме майно. Відповідно до даного рішення доповнено опис об`єкта нерухомого майна:І-мостіння.

Відповідно до матеріалів справи ПП «Дружба 2017» є власником нерухомого майна, а саме: автостоянка, опис об`єкта: літ А-1 - будівля вартової площею 20,4 кв.м., літ.а - навіс площею 7,3 кв.м., літ. аі - сходи площею 2,5 кв.м., літ.Б - навіс площею 1343,4 кв.м., літ.В - майстерня площею 30,2 кв.м., літ.Г - навіс площею 82,7 кв.м., літ.Д - навіс площею 71,5 кв.м., літ.Е - сарай площею 29,3 кв.м., літ.Ж - навіс площею 1125,8 кв.м., літ 3 - сарай площею 26,5 кв.м., літ. И - навіс площею 265,6 кв.м., літ.К - сарай площею 12,7 кв.м., № 1-4 - огорожі площею 1143,8 кв.м., літ І - замощення площею 11640,0 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Набережна Заводська, 110 А, м. Дніпро, Дніпропетровська область.

Підставою набуття права власності ПП «Дружба 2017» на зазначене нерухоме майно є Акт приймання-передачі нерухомого майна б/н від 20.09.2017, укладений між ОСОБА_2 та ПП «Дружба 2017», на підставі якого державним реєстратором в особі приватного нотаріуса Андрєєвої Г.О. проведено відповідну державну реєстрацію права власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 674732012101, номер запису про право власності: 22460367 від 20.09.2017.

За доводами відповідача, з цього моменту ПП «Дружба 2017» володіє зазначеним нерухомим майном та використовує його у своїй господарській діяльності. ПП «Дружба 2017» жодних правовідносин, в тому числі із ПФ «Нік Ан» щодо користування, розпорядження, володіння та інш. не укладало та відповідно не мало. Будь-яких угод чи спорів з приводу користування нерухомим майном: автостоянкою між ПП «Дружба 2017» та ПФ «Нік Ан» не існувало.

В матеріалах справи наявна копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 852299 від 20.03.2023, складеного відносно ОСОБА_1 (директора Приватної фірми «Нік Ан») про вчинення дрібного хуліганства.

Зі змісту вказаного протокол вбачається, що хуліганські дії вчинялися за адресою автостоянки по вул. Набережній Заводській, 110, а не по АДРЕСА_1 .

На спростування вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій Позивач зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 852299 від 20.03.2023 було передано на розгляд до Ленінського районного суду Дніпропетровська. Розгляд справи № 205/3256/23 про адміністративне правопорушення вказаним протоколом було призначено до розгляду на 15.05.2023, однак станом на даний час вказана справа так і не розглянута. Отже, в силу положень ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення будь-яке адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не може бути накладене.

Більш того, за фактом складання згаданого протоколу директором позивача подано до Державного бюро розслідувань України заяву про вчинення кримінального правопорушення співробітником поліції, яка його склала.

В матеріалах справи також наявне рішення Дніпровської міської ради VII скликання від 15.11.2017 № 188/26, з якого вбачається, що Приватному підприємству «Дружба 2017» (код ЄДРПОУ 41605074) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню автостоянки по вул. Набережній Заводській, 110А (Чечелівський район). В той час, як спірний об`єкт нерухомості і всі дії Відповідача, спрямовані на перешкоджання Позивачеві у користуванні автостоянкою відбувалися у Новокадацькому районі м. Дніпро.

З огляду на той факт, що з картографічних матеріалів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що за адресою: вул. Набережні Заводська, 110 (Новокадацький р-н м. Дніпро) фізично існує лише один об`єкт, а об`єкта з адресою: АДРЕСА_1 не існує, як у Новокадацькому районі, так і в Чечелівському, що підтверджується листом Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради за вих. № 9/25-79 від 10.06.2019.

Таким чином, за доводами Позивача, надані ним докази (у сукупності з іншими фактичними обставинами, встановленими судом) підтверджують факт перешкоджання йому у користуванні майном з боку Відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що наявними у справі доказами доведено факт вибуття з володіння позивача спірної автостоянки поза його волею. Наявність наведених обставин створює правові наслідки, які встановлені статтями 387, 388 ЦК України, і надають право позивачеві на виселення відповідача зі спірного нерухомого майна.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до ч 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В частині 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таке ж положення закріплено в ст. 1 ГПК України.

Відповідно до норм чинного законодавства особи, які мають певне право на майно, а саме право власності або інше речове праве, можуть звернутись з позовом про витребування такого майна.

Положеннями статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, воно є непорушеним.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами частини першої статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Тобто витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК, зокрема якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом). У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК.

Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів. Таким чином, наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

В постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25 січня 2017 року по справі № 916/2131/15 зазначається про те, що вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника в силу обставин, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК, зокрема, чи з волі власника майно вибуло із його володіння.

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа № 904/4080/22 за позовом Дніпровської міської ради до відповідачів, зокрема, Приватної фірми "Нік Ан" про скасування рішень державних реєстраторів

Предметом доказування у цій справі було встановлення правомірності вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації права власності за Приватною фірмою "Нік Ан" на автомобільну стоянку за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 110 у цілому та щодо певних об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за вказаною адресою.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 у справі №904/4080/22, яке набуло законної сили встановлені наступні обставини:

«З огляду на викладене колегія суддів констатує, що Свідоцтвом про право власності від 29.10.1998, виданим виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, підтверджується право власності Відповідача-1 на автомобільну стоянку лише щодо Літ-1 будинок охорони, а 19.05.2014 державним реєстратором Лісоволенко Р.М. без відповідної на те підстави було здійснено реєстрацію права власності за Приватною фірмою "Нік Ан" на автомобільну стоянку по вул. Набережна Заводська, 110 у м. Дніпропетровську на підставі свідоцтва про право власності від 29.10.1998, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради з описом об`єкта нерухомого майна: автомобільна стоянка, яка складається з: А-1 вартова, Б-бокси (тимчасові), В,Г- склад (тимчасовий), Д- вартовий пост (тимчасовий), Е-сарай, Ж-навіс, №1-3,І споруди, І-мостіння…

З детального огляду Свідоцтва про право власності, виданого 29.10.1998 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, вбачається, що приватній фірмі "Нік Ан" належить лише автомобільна стоянка, яка складається з літ. А-1 - будинок охорони. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 18.04.1996 року №505. Відомостей про інші складові частини спірного нерухомого майна, ані Свідоцтво від 29.10.1998, ані Рішення Виконкому від 18.04.1996 року №505 не містять, що свідчить про відсутність належного та передбаченого законом документу щодо виникнення права власності Приватної фірми "Нік Ан" на такі зареєстровані частини нерухомого майна, як: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий). Д - вартовий пост (тимчасовий), Е сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1,3,1- споруди.

А отже, Свідоцтво від 29.10.1998, видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради - не є документом, що породжує виникнення речового права на нерухоме майно, а саме на об`єкти: Б - бокси (тимчасові), В, Т - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1, 3, І - споруди, у Приватної фірми "Нік Ан", відповідно, державна реєстрація якого була проведена державним реєстратором Лісоволенко Романом Михайловичем Дніпропетровського міського управління юстиції, індексний номер: 13122706 від 19.05.2014.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме: автомобільна стоянка яка складається з А-1 - вартова, Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1-3-споруди, І-мостіння за Приватною фірмою "Нік Ан" - є безпідставною, оскільки Свідоцтво про право власності на автомобільну стоянку від 29.10.1998 не підтверджує набуття права власності Приватної фірми "Нік Ан" на нерухоме майно в цілому.

Інших же правовстановлюючих документів на зазначені об`єкти нерухомого майна суду не надано.».

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, до спірних правовідносин застосуванню підлягає принцип res judicata, тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 року у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Крім того, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини"; рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України"; від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії").

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Таким чином, у зв`язку із набранням законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 у справі №904/4080/22 обставини, встановлені у цьому рішенні, є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що з детального огляду свідоцтва про право власності, виданого 29.10.1998 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, Приватній фірмі «Нік Ан» належить лише автомобільна стоянка, яка складається з літ. А-1 - будинок охорони.

Відомостей про інші складові частини спірного нерухомого майна Свідоцтво від 29.10.1998 не мітить, що свідчить про відсутність належного та передбаченого законом документу щодо виникнення права власності ПФ «Нік Ан» на такі зареєстровані частини нерухомого майна, як: Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1, 3, І - споруди.

А отже, Свідоцтво від 29.10.1998, видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради - не є документом, що породжує виникнення речового права на нерухоме майно, а саме: автомобільна стоянка яка складається з Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1, 3, І - споруди, у ПФ «Нік Ан».

З огляду на викладене відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині виселення Приватного підприємства Дружба 2017 з займаного об`єкта нерухомого майна автомобільної стоянки, яка складається з Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1, 3, І - споруди.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що сумнівів у виникненні у Приватної фірми "Нік АН" прав на автомобільну стоянку, на якій розташований об`єкт А-1, при розгляді даної справи відсутні.

В той же час, Позивачем не доведено вчинення Приватним підприємством "Дружба 2017" будь-яких перешкод Позивачеві у здійсненні ним права користування та розпорядженням автомобільною стоянкою, на якій розташований саме об`єкт А-1. Через що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині виселення Приватного підприємства Дружба 2017 з автомобільної стоянки, яка складається з об`єкту А-1.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, господарський суд в оскаржуваному рішенні застосував норми ст. ст. 387, 388 ЦК України та вважав наявними обставини, що надають право Позивачу на виселення Відповідача зі спірного нерухомого майна.

Однак, обґрунтування позову та заявлена позовна вимога Позивачем про виселення відповідача, полягали саме в усуненні перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням майном в порядку негаторного позову, як нібито титульного володільця нерухомого майна із посиланням на перешкоди у реалізації повноважень власника.

Проте, суд першої інстанції, задовольняючи позов та посилаючись на ст. ст. 387, 388 ЦК України, підмінив поняття витребування майна (віндикаційний позов) та виселення (негаторний позов), та фактично послався на норми права, які не підлягають застосуванню в розрізі заявлених позовних вимог.

Підставою для звернення з позовом до суду про виселення в порядку ст. ст. 386, 391 ЦК України, є наявність порушення вже наявного права власності іншою особою або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, а ніяк не відібрання такого права за рішенням суду в іншої особи без наявних підстав.

Також, слід зазначити, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Однак, під час ухвалення судом оскаржуваного рішення не було надано належної оцінки фактичній відсутності права власності ПФ «Нік Ан» на нерухоме майно: автостоянка, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, 110 (яка складається з Б - бокси (тимчасові), В, Г - склад (тимчасовий), Д - вартовий пост (тимчасовий), Е - сарай (тимчасовий), Ж - навіс, № 1, 3, І - споруди) та недоведеності вчинення Відповідачем перешкод Приватній фірмі «Нік Ан» у користуванні чи розпорядженні автомобільною стоянкою, яка складається з літ. А-1 - будинок охорони.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повістю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права; зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення господарським судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у цій справі та відмові у задоволені позовних вимог.

Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь Відповідача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дружба 2017" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/1526/23 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 у справі №904/1526/23 скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Приватна фірма "Нік АН" до Приватного підприємства "Дружба 2017", третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєон Дніпро" про усунення перешкод у користуванні майном, - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Стягнути з Приватна фірма "Нік АН" на користь Приватного підприємства "Дружба 2017" 4026,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена та підписана 27.06.2024.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяЮ.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд