ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3927/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від скаржника: Сліпець С.С. (в залі суду);
від боржника: не з`явився;
арбітражний керуючий: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 (суддя Примак С.А.) у справі № 904/3927/22
за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" (м. Кам`янське)
про визнання грошових вимог на суму 4 161 483,23 грн та 5 368,00 грн судового збору,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі № 904/3927/22 визнано частково грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" на суму 5 368,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 45 110,00 грн - 3 черга задоволення вимог кредиторів та 82 119,00 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить скасувати зазначену ухвалу в частині відмови у заявлених грошових вимог та направити справу в даній частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що відмовляючи у задоволенні грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області, судом зазначено про набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі №160/21552/23, яким визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення рішення (ППР).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 по справі №160/21552/23 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху та надано строк на усунення недоліків такої апеляційної скарги шляхом надання до суду документу про сплату судового збору.
Проте, у зв`язку із відсутністю можливості сплатити судовий збір через відсутність коштів на рахунках контролюючого органу, вимоги ухвали ТААС від 09.01.2024 по справі №160/21552/23 залишились невиконаними.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 по справі №160/21552/23 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області повернуто.
Проте, повернення апеляційної скарги не позбавляє контролюючий орган права на повторне звернення із такою апеляційною скаргою після усунення недоліків, встановлених при первісному поверненні такої скарги.
Таким чином, повторно реалізувати право на звернення до суду апеляційної інстанції в межах справи №160/21552/23 буде можливо лише за умови сплати судового збору за подання такої апеляційної скарги.
Вважає, що відмова у визнанні грошових вимог на підставі набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/21552/23, є передчасною.
Так, до заяви про визнання грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надано як копії ППР, так і копії актів перевірки, які в свою чергу, на думку контролюючого органу, доводять наявність та розмір заявлених грошових вимог.
Зазначає, що скасування рішення контролюючого органу не є тотожним до поняття наявності грошових вимог, оскільки фактична наявність грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області не залежить від документування таких вимог, оскільки обов`язок сплачувати податки та збори в розмірах та визначені терміни встановлено законодавством України, зокрема Конституцією України.
Таким чином, документування грошових вимог у формі ППР та акту перевірки є необхідними діями для надання можливості контролюючому органу вжити заходи з метою погашення таких грошових зобов`язань у разі набуття останніми статусу податкового боргу.
Враховуючи вищевикладене, ППР та акт перевірки є доказом фактичної наявності грошових зобов`язань.
До того ж, судом не надано оцінки обставинам, що стали підставою для скасування ППР в межах справи №160/21552/23, оскільки такі ППР могли бути скасовані виключно через порушення процедури їх винесення.
Таким чином, як вбачається із оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було надано оцінки обставинам виникнення грошових зобов`язань, не надано оцінки доказам, в тому числі акту перевірки від 2067/04-36-07 13/43520328, що, на думку контролюючого органу, підтверджує наявність в тому числі й відмовлених грошових вимог у період з 19.02.2020 по 01.06.2023.
Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган вважає, що ненадання судом першої інстанції оцінки вищезазначеним доказам свідчить про порушення норм процесуального права, а відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа №904/3927/22 в частині відмовлених грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області підлягає поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд.
Арбітражний керуючий Маглиш Л.С. у відзиві на апеляційну скаргу заперечила щодо її задоволення, зазначила, що посилання заявника апеляційної скарги на доказ фактичної наявності грошових зобов`язань, а саме: акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 01.06.2023 № 2067/04-36-07-13-/43520328 та податкові повідомлення-рішення від 21.07.2023, винесені у відповідності до акту перевірки, спростовується саме рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 160/21552/23, про що суд зазначив в ухвалі, що оскаржується.
Відповідно до частини четвертої ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України та частини четвертої ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 06.03.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/3927/22 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
08.03.2024 матеріали справи №904/3027/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 8052 грн), доказів направлення скарги учасникам справи. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі №904/3927/22; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 18.06.2024.
В судовому засіданні 18.06.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Провадження у справі про банкротство Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" перебуває на стадії ліквідації.
До господарського суду 23.10.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" на суму у загальному розмірі 18 693 485,25 грн.
У судовому засіданні 20.02.2024 долучено до матеріалів справи роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №160/21552/23.
Грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" обґрунтовані наступним.
Відповідно до інтегрованих карток платника податків на момент звернення, за боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" обліковується податковий борг на загальну суму 18 693 485,25 грн. (основний платіж 14 898 115,00 грн., штрафна санкція 3 795 370,25 грн., пеня 0 грн.) а саме:
- податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 18 325 819,00 грн. (ППР №0193640713 від 24.07.2023 на суму 18 245 060,00 грн. (14 596 048,00 грн. - основний платіж; 3 649 012,00 грн. - штрафна санкція) та ППР №0193700713 від 21.07.2023 на суму 80 759,00 грн. (штрафна санкція));
- податковий борг по податку на прибуток виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 321 536,25 грн. (ППР №0193620713 від 21.07.2023 на суму 321 196,25 грн. (256 957,00 грн. - основний платіж, 64 239,25 грн. - штрафна санкція) та ППР №0193720713 від 21.07.2023 на суму 340,00 грн. (штрафна санкція));
- податковий борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 1020,00 грн. (ППР №0193720713 від 26.07.2023 на суму 1020,00 грн. (штрафна санкція));
- податковий борг по військовому збору виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов`язань у загальному розмірі 45 110,00 грн. (ППР №0193670713 від 21.07.2023 на суму 45 110,00 грн. (основний платіж)).
Відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №160/21552/23 встановлено, що даним рішенням:
- позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (ППР) задоволено частково;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193620713, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 321 196, 25 грн. (256 957,00 грн. основний платіж, 64 239,25 грн. штрафні санкції);
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193630713, яким зменшено розмір від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 441 000,00 грн.;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193640713, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 18 245 060,00 грн. (14 596 048, 00 грн. основний платіж, 3 649 012, 00 грн. штрафні санкції);
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193660713, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 323 400, 00 грн.
- в решті позовних вимог відмовлено;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" судовий збір у сумі 25455, 00 грн.
Оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024, якою лише частково визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, мотивована тим, що з огляду на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №160/21552/23, господарський суд вважає за необхідне визнати частково грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" на суму 5 368,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 45 110,00 грн - 3 черга задоволення вимог кредиторів та 82 119,00 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Згідно зі ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня
Відповідно до пп. 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 191 Податкового кодексу України визначено функції органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики, зокрема, здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (пп. 191.1.22 п.191.1 ст. 191 ПК України), функції звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до пп. 20.1.39 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду із заявами щодо порушення справ про банкрутство.
Згідно з п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
У відповідності до п.41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заході щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Як вже зазначалося відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №160/21552/23 встановлено, що даним рішенням:
- позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Оптимум" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (ППР) задоволено частково;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193620713, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 321 196, 25 грн. (256 957,00 грн. основний платіж, 64 239,25 грн. штрафні санкції);
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193630713, яким зменшено розмір від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 441 000,00 грн.;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193640713, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 18 245 060,00 грн. (14 596 048, 00 грн. основний платіж, 3 649 012, 00 грн. штрафні санкції);
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.07.2023 № 0193660713, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 323 400, 00 грн.
- в решті позовних вимог відмовлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, до спірних правовідносин застосуванню підлягає принцип res judicata, тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 року у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Крім того, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини"; рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України"; від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії").
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Немає винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи.
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Таким чином, у зв`язку із набранням законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №160/21552/23 обставини, встановлені у цьому рішенні, є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Враховуючи викладене, посилання заявника апеляційної скарги на доказ фактичної наявності грошових зобов`язань, а саме: акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 01.06.2023 № 2067/04-36-07-13-/43520328 та податкові повідомлення-рішення від 21.07.2023, винесені у відповідності до акту перевірки, спростовується саме рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 160/21552/23, про що суд зазначив в ухвалі, що оскаржується.
Відповідно до частини другої ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Частиною другою ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України
Посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору з метою повторного звернення з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 160/21552/23 не може бути аргументом та підставою для скасування ухвали господарського суду від 20.02.2024 по справі № 904/3927/22, оскільки на дату винесення судового рішення щодо часткового визнання кредиторських вимог податкового органу рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 160/21552/23 станом на дату розгляду кредиторських вимог апелянта набрало чинності, про що господарський суд зазначив в ухвалі, прийнятій за підсумками розгляду заяви з кредиторськими вимогами апелянта.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі №904/3927/22 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі №904/3927/22 залишити без змін.
Судові витрати Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.255 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.06.2024.
Головуючий суддяО.Г. Іванов
СуддяТ.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2024 |
Оприлюднено | 01.07.2024 |
Номер документу | 120058136 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні