Рішення

від 19.06.2024 по справі 904/224/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024м. ДніпроСправа № 904/224/24Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Васильєва С.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, м. Хмельницький

до Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро", м. Дніпро

про стягнення збитків у розмірі 85 060,00грн.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник відповідача Лаврищев В.В. (в залі суду)

Представник позивача Ковальчук Віктор Миколайович (поза межами приміщення суду)

СУТЬ СПОРУ:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" про стягнення збитків у розмірі 85 060 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 (суддя Ярошенко В.І.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача 15.02.2024 подав до суду клопотання, в якому просить суд передати матеріали справи № 904/224/24 до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду спору по суті в межах справи № 904/5271/23 про банкрутство відповідача.

15.02.2024 від Арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича надійшло повідомлення про те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 відкрито провадження у справі № 904/5271/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн України" до боржника Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" про визнання банкрутом.

Згідно з частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 (суддя Ярошенко В.І.) матеріали справи № 904/224/24 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до відповідача Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" передані для розгляду в межах справи № 904/5271/23 про банкрутство Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро", для розгляду спору по суті в межах цієї справи.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №57 від 26.02.2024, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суд суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/5271/23.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.02.2024 матеріали справи № 904/224/23 передано на розгляд судді Владимиренко І.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 прийнято до провадження судді Владимиренко І.В. справу №904/224/24 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, м. Хмельницький до Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро", м. Дніпро про стягнення збитків у розмірі 85 060,00грн. Розгляд справи №904/224/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02.04.2024р. о 12:00год. Викликано у підготовче засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою.

25.03.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Судом відзив прийнятий до відома та долучений до матеріалів справи.

28.03.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача. Судом відповідь на відзив прийнята до відома та долучена до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 відкладено підготовче засідання на 07.05.2024р. о 12:00год. Викликано у підготовче засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. До засідання подати: позивачу: оригінали документів, доданих до заяви (для огляду в судовому засіданні); у разі наявності додаткові обґрунтування, заперечення та пояснення; відповідачу: заперечення на відповідь на відзив (у разі її отримання - до дня підготовчого засідання), складене відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, документальне і нормативне обґрунтування викладених доводів; докази направлення копії заперечення позивачу. Звернуто увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170 Господарського процесуального кодексу України. Попереджено учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Господарський суд зазначає, що сторони мають право направляти всі звернення до господарського суду засобами електронного зв`язку.

06.05.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

07.05.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 клопотання представника відповідача від 07.05.2024 про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів - задоволено. Продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Клопотання представника відповідача від 06.05.2024 про відкладення підготовчого засідання на іншу дату - задоволено. Відкладено підготовче засідання суду на 21.05.2024р. о 13:00 год. Викликано у підготовче засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов`язковою. До засідання подати: позивачу: у разі наявності додаткові обґрунтування, заперечення та пояснення; відповідачу: у разі наявності додаткові обґрунтування, заперечення та пояснення. Господарський суд зазначає, що сторони мають право направляти всі звернення до господарського суду засобами електронного зв`язку.

В підготовче засідання 21.05.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляд у по суті на 19.06.2024 р. о 12:45 год.

В судове засідання 19.06.2024 з`явився представники позивача та відповідача.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.06.2024р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2016 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький та Українсько-німецьким сільськогосподарським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" було укладено договір № 243 (далі Договір), відповідно до умов п. 1.1 вказаного Договору, Позивач зобов`язується за умови сприяння та підтримки Відповідача протягом визначеного в Договорі строку, надавати за плату послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, що є власністю Держави в особі Міністерства оборони України та належать КЕВ м. Хмельницький на підставі державного акту на право постійного користування, а Українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" зобов`язується вчасно оплачувати надані послуги згідно умов цього Договору.

Загальна орієнтовна площа землі, на якій буде здійснюватися надання послуг становить 2 303 га, згідно актів обстеження, які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно 3 п. 2.1.3 Договору, грошова сума, яку Сторона-2 (Відповідач по справі) перераховує Стороні-1 (Позивач по справі) за надані Послуги складає 7 369 600, 00 гривень (Сім мільйонів триста шістдесят дев`ять тисяч 00 коп.) на рік в т.ч. ПДВ, із розрахунку 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.) (в т.ч. ПДВ) за 1 га площі земель на яких надаються послуги. Загальна сума підлягає уточненню з урахуванням даних технічної документації із землеустрою, щодо фактичної площі земельних ділянок, на яких будуть надаватися Послуги. Грошова сума, яка підлягає оплаті не залежить від розміру доходу Сторони-2 від реалізації сільськогосподарської продукції, отриманого за результатами Послуг, наданих за цим Договором.

Позивач у позовній заяві зазначив, що 11.12.2020 за результатом топографічної перевірки проведеною військовою частиною НОМЕР_1 було встановлено, що фактична площа земель які використовувалися ТОВ "МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО" в період 11.11.2016 по 22.02.2021 перевищує на 89,52 га (2303,00 2392,52) зазначену Договорі. За період (11.12.2020 22.02.2021) ТОВ "МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО" не сплачувало кошти за додаткові гектари, (89,52 га) які були встановлені топографічною експертизою проведеною військовою частиною НОМЕР_1 , за які КЕВ м. Хмельницький недоотримало 85 060,00 грн.

Між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький та Українсько-німецьким сільськогосподарським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" було укладено додаткову угоду від 23.02.2021 року задля уточнення площі, на якій здійснюється обробіток земель, а саме: "Загальна орієнтовна площа землі, на якій буде здійснюватися надання послуг становить 2 392,52 га" у відповідності до умов пунктів 1.1, 2.1.3 зазначеного Договору.

Відтак, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 85 060,00 грн.

Відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО", заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що позивач намагається в односторонньому порядку змінити умови цього Договору в частині загальної орієнтовної площі землі, на якій повинно було здійснюватися надання послуг, а саме попре те, що відповідне збільшення передбачено додатковою угодою від 23.02.2021 року, позивач нараховує суми за грудень 2020 року, січень 2021 року та лютий (весь) 2021 року.

Крім того, позивач стверджує, що додаткову угоду щодо змінення загальної площі земельної ділянки було укладено 23 лютого 2021 року. За цей період (11.12.2020 22.02.2021) ТОВ "МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО" не сплачувало кошти за додаткові гектари (89,52 га), які були встановлені топографічною експертизою, проведеною військовою частиною НОМЕР_1 , за які КЕВ м. Хмельницький недоотримало 85 060,00 грн. та відмовлялося укласти додаткову угоду щодо збільшення фактичної площі обробітку. Зазначає, що вивченням додатків до позовної заяви (доказів позивача) існування топографічної експертизи, проведеної військовою частиною НОМЕР_1 не встановлено.

Також умови пунктів 1.1., 2.1.3 Договору передбачають розроблення позивачем «технічної документації із землеустрою», а не створення власними працівниками «витягів топографів щодо здійснення обробітку земель оборони».

Разом з тим відповідач спростовує доводи позивача щодо обробки більшої площі земельної ділянки ніж це передбачено Договором, тобто без належного права користування землі оборони, вважаючи, що з витягів топографів щодо здійснення обробітку земель оборони не можливо встановити та підтвердити те, що відповідачем оброблено більшу частину земельної ділянки ніж визначена договором.

Позивач у відповіді на відзив в контраргумент зазначає, що КЕВ м. Хмельницький не змінює в односторонньому порядку Договір, а стягує майнову шкоду, яку було завдано КЕВ м. Хмельницький шляхом використання надлишковою площі земельної ділянки, яка не передбачалася договором до укладення Додаткової угоди, так як умовами договору передбачалася спільна обробка земельної ділянки площею 2 303 га., а результатом топографічної перевірки проведеною військовою частиною НОМЕР_1 було встановлено, що фактична площа земель які використовувалися Відповідачем в період 11.11.2016 по 22.02.2021 перевищує на 89,52 га (2303,00 2392,52) зазначену площу у Договорі.

Крім того, Відповідач під час укладання додаткової угоди №3 від 23.02.2021 до Договору не брав під сумнів чинність топографічної перевірки яку виконала військова частина НОМЕР_1 . Тобто дана перевірка визнається належною, як позивачем так і відповідачем.

Щодо витягу топографів як доказу обробітку земельної ділянки відповідачем, позивач зазначає, що подав відповідний документ, який є належним та допустим доказом в рамках ГПК України. Проте, представник відповідача, заперечуючи факт використання земельної ділянки площею більшою ніж передбачено договором, позивач не надає жодного доказу та підтвердження своїх слів станом на день подання відповіді на відзив в матеріалах справи є лише докази, які обґрунтовують позицію КЕВ та відсутні ті, які спростовували б позицію Відповідача.

Предметом дослідження у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків, понесених у зв`язку із зміною умов Договору і подальшим втрачанням неотриманої вигоди.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Положенням ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи на підставі доказів у порядку ст. 86 ГПК України.

Зазначений принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, щоб задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17.

Таким чином, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності одночасно всіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, в задоволенні яких слід відмовити у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Оскільки матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог, чи на спростування наведених вище висновків, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказах та з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, вважає заявлені позовні вимоги не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В процесі розгляду справи № 904/224/24 судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача та відповідача, надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову, надавати додаткові докази та заявляти відповідні клопотання.

З урахуванням наведеного, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233,237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро", м. Дніпро про стягнення збитків у розмірі 85 060,00грн.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено - 28.06.2024р.

Суддя І.В. Владимиренко