Постанова

від 11.12.2024 по справі 904/224/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/224/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 у справі №904/224/24 (суддя Владимиренко І.В.)

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, м. Хмельницький

до Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро", м. Дніпро

про стягнення збитків у розмірі 85 060,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" про стягнення збитків у розмірі 85 060 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 у справі №904/224/24 відмовлено в задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро", м.Дніпро про стягнення збитків у розмірі 85 060,00грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог, чи на спростування наведених вище висновків, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказах та з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, вважає заявлені позовні вимоги не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В процесі розгляду справи № 904/224/24 судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача та відповідача, надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову, надавати додаткові докази та заявляти відповідні клопотання.

З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 у справі №904/224/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що у позовній заяві йдеться про відшкодування шкоди яку відповідач завдав тим, що обробляв земельну ділянку більшу чим передбачено договором чим завдавав майнової шкоди КЕВ м. Хмельницький, а додатковою угодую № 3 було приведено у відповідність площу обробітку, але це було зроблено значно пізніше і за цей період КЕВ м. Хмельницький недоотримав 85 060,00 грн. (упущеної вигоди). Тобто саме упущена вигода мала бути об`єктом дослідження, а не зміна умов договору і подальше втрачанням коштів.

Зміна умов договору навпаки сприяли відновленню порушених прав та подальшим правомірним відносинам сторін.

КЕВ м. Хмельницький надав достатньо доказів які доводять, що відповідач обробляв більшу площу земельної ділянки ніж це передбачено у договорі - це встановлено в рішенні суду першої інстанції.

А саме було надано договір № 243 із додатковими угодами, як доказ правовідносин між сторонами, лист військової частини з картографічними матеріалами, як доказ того, що відповідач обробляв більшу площу земельної ділянки, чим це передбачено у договорі.

Дані докази про зміну площі обробітку визнаються і відповідачем, адже на підставі картографічних матеріалів і було укладено додаткову угоду № 3 в якій приведено у відповідність площу обробітку земельної ділянки.

Відповідач протягом зазначеного періоду (11.12.2020-22.02.2021) затягував укладання додаткової угоди, а тому своїми діями завдав збитків державному бюджету України розміром 85 060,00 грн.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 року без змін.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/224/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/224/24.

31.07.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 у справі №904/224/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2016 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький та Українсько-німецьким сільськогосподарським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" було укладено договір № 243 (далі Договір), відповідно до умов п. 1.1 вказаного Договору, Позивач зобов`язується за умови сприяння та підтримки Відповідача протягом визначеного в Договорі строку, надавати за плату послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, що є власністю Держави в особі Міністерства оборони України та належать КЕВ м. Хмельницький на підставі державного акту на право постійного користування, а Українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" зобов`язується вчасно оплачувати надані послуги згідно умов цього Договору.

Загальна орієнтовна площа землі, на якій буде здійснюватися надання послуг становить 2 303 га, згідно актів обстеження, які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно 3 п. 2.1.3 Договору, грошова сума, яку Сторона-2 (Відповідач по справі) перераховує Стороні-1 (Позивач по справі) за надані Послуги складає 7 369 600, 00 гривень (Сім мільйонів триста шістдесят дев`ять тисяч 00 коп.) на рік в т.ч. ПДВ, із розрахунку 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.) (в т.ч. ПДВ) за 1 га площі земель на яких надаються послуги. Загальна сума підлягає уточненню з урахуванням даних технічної документації із землеустрою, щодо фактичної площі земельних ділянок, на яких будуть надаватися Послуги. Грошова сума, яка підлягає оплаті не залежить від розміру доходу Сторони-2 від реалізації сільськогосподарської продукції, отриманого за результатами Послуг, наданих за цим Договором.

Позивач у позовній заяві зазначив, що 11.12.2020 за результатом топографічної перевірки проведеною військовою частиною НОМЕР_1 було встановлено, що фактична площа земель які використовувалися ТОВ "МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО" в період 11.11.2016 по 22.02.2021 перевищує на 89,52 га (2303,00 2392,52) зазначену Договорі. За період (11.12.2020 22.02.2021) ТОВ "МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО" не сплачувало кошти за додаткові гектари, (89,52 га) які були встановлені топографічною експертизою проведеною військовою частиною НОМЕР_1 , за які КЕВ м. Хмельницький недоотримало 85 060,00 грн.

Між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький та Українсько-німецьким сільськогосподарським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" було укладено додаткову угоду від 23.02.2021 року задля уточнення площі, на якій здійснюється обробіток земель, а саме: "Загальна орієнтовна площа землі, на якій буде здійснюватися надання послуг становить 2 392,52 га" у відповідності до умов пунктів 1.1, 2.1.3 зазначеного Договору.

Відтак, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 85 060,00 грн.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України не перевіряється правильність висновків суду першої інстанцїі в частині не оспорюваних сторонами фактичних обставин справи в частині того, що : 11.11.2016 року між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький та Українсько-німецьким сільськогосподарським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Аграр Дніпро»» було укладено договір № 243 (Далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Позивач зобов`язується за умови сприяння та підтримки Відповідача протягом визначеного в Договорі строку, надавати за плату послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, що є власністю Держави в особі Міністерства оборони України та належать КЕВ м. Хмельницький на підставі державного акту на право постійного користування, а Українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Аграр Дніпро» зобов`язується вчасно оплачувати надані послуги згідно умов цього Договору. Загальна орієнтовна площа землі, на якій буде здійснюватися надання послуг становить 2 303 га, згідно актів обстеження, які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно із п. 2.1.3 Договору, грошова сума, яку Сторона-2 (Відповідач по справі) перераховує Стороні-1 (Позивач по справі) за надані Послуги складає 7 369 600, 00 гривень (Сім мільйонів триста шістдесят дев`ять тисяч 00 коп.) на рік в т.ч. ПДВ, із розрахунку 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.) (в т.ч. ПДВ) за 1 га площі земель на яких надаються послуги.

В подальшому, за розпорядженням командувача Сил підтримки Збройних Сил України від 11.11.2020 № 343/7651 та від 27.11.2020 № 343/8129 було доручено військовій частині НОМЕР_1 здійснити уточнення земельних ділянок земле користувачів Міністерства оборони України. За результатом топографічної перевірки проведеною військовою частиною НОМЕР_1 було встановлено, що фактична площа земель які використовувалися ТОВ «МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО» в період 11.11.2016 по 22.02.2021 перевищує на 89,52 га (2303,00 - 2392,52) зазначену площу у договорі № 243.

Військова частинна НОМЕР_1 здійснивши уточнення площі земельної ділянки виявила, що площа на якій здійснюється обробіток не відповідає площі зазначеній у договорі, а саме перевищує її на 89,52 га (2303,00 - 2392,52) зазначену площу у договорі № 243.

11.12.2020 військова частина НОМЕР_1 направила лист до КЕВ м. Хмельницький, в якому повідомила про невідповідність фактичної площі земельної ділянки та площі зазначеної у договорі № 243.

При цьому, додаткову угоду щодо змінення загальної площі земельної ділянки було укладено 23 лютого 2021 року.

В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:

«Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».

Отже підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги, а саме факти, які мають значення для судового захисту суб`єктивного цивільного права.

Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і докази, що підтверджують позов. Підстави позову, які підтверджують, що спірне право належить позивачу, а на відповідача покладено певні обов`язки, становлять активну підставу. До їх складу входять також факти, які обґрунтовують належність доказів до справи, те, що позивач і відповідач є суб`єктами прав та обов`язків спірних правовідносин. Пасивну підставу позову становлять факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на заперечення права позивача або утвердження за собою права, яке йому не належить. Ці факти обґрунтовують потребу подання позову та захисту прав чи інтересів позивача. Вони свідчать, що право позивача порушене, оспорене чи невизнане, є загроза його порушення чи потреба у зміні існуючих між сторонами правовідносин.

Предметом позовних вимог є матеріально правова вимога позивача про стягнення з відповідача 85 060,00 грн .

В якості підстав позову позивачем визначено фактични обставини справи, які, на його думку, свідчать про завдання йому збитків у вигляді втрати доходів, які він міг, на його думку, реально отримати за звичайних обставин, якби його право не було порушено (упущена вигода).

Не вдаючись до теоретичних дискусій з надмірно ускладненою проблемою поняття про підставу позову, колегія суддів зауважує, що для потреб практичної діяльності апелянту досить усвідомлювати, що на підтвердження своїх вимог потрібно подати фактичні дані (відомості про факти), тобто те, що можна назвати матеріально-правовою складовою підстави позову. Але при цьому такі дані мають встановлюватись передбаченими та дозволеними процесуальним законом засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, письмовими доказами, речовими доказами, висновками експертів). І перелік цих засобів є вичерпним.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про наступні фактичні обставини: «11.11.2016 року між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький та Українсько-німецьким сільськогосподарським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Аграр Дніпро»» було укладено договір № 243 (Далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Позивач зобов`язується за умови сприяння та підтримки Відповідача протягом визначеного в Договорі строку, надавати за плату послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, що є власністю Держави в особі Міністерства оборони України та належать КЕВ м. Хмельницький на підставі державного акту на право постійного користування, а Українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Аграр Дніпро» зобов`язується вчасно оплачувати надані послуги згідно умов цього Договору. Загальна орієнтовна площа землі, на якій буде здійснюватися надання послуг становить 2 303 га, згідно актів обстеження, які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно із п. 2.1.3 Договору, грошова сума, яку Сторона-2 (Відповідач по справі) перераховує Стороні-1 (Позивач по справі) за надані Послуги складає 7 369 600, 00 гривень (Сім мільйонів триста шістдесят дев`ять тисяч 00 коп.) на рік в т.ч. ПДВ, із розрахунку 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.) (в т.ч. ПДВ) за 1 га площі земель на яких надаються послуги. Загальна сума підлягає уточненню з урахуванням даних технічної документації із землеустрою, щодо фактичної площі земельних ділянок, на яких будуть надаватися Послуги. Грошова сума, яка підлягає оплаті не залежить від розміру доходу Сторони-2 від реалізації сільськогосподарської продукції, отриманого за результатами Послуг, наданих за цим договором.

В подальшому, за розпорядженням командувача Сил підтримки Збройних Сил України від 11.11.2020 № 343/7651 та від 27.11.2020 № 343/8129 було доручено військовій частині НОМЕР_1 здійснити уточнення земельних ділянок земле користувачів Міністерства оборони України. За результатом топографічної перевірки проведеною військовою частиною НОМЕР_1 було встановлено, що фактична площа земель які використовувалися ТОВ «МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО» в період 11.11.2016 по 22.02.2021 перевищує на 89,52 га (2303,00 - 2392,52) зазначену площу у договорі № 243.

11.12.2020 військова частина НОМЕР_1 направила лист до КЕВ м. Хмельницький, в якому повідомила про невідповідність фактичної площі земельної ділянки та площі зазначеної у договорі № 243.

При цьому, додаткову угоду щодо змінення загальної площі земельної ділянки було укладено 23 лютого 2021 року. За цей період (11.12.2020 - 22.02.2021) ТОВ «МУЛЬТІ- АГРАР ДНІПРО» не сплачувало кошти за додаткові гектари, (89,52 га) які були встановлені топографічною експертизою проведеною військовою частиною НОМЕР_1 , за які КЕВ м. Хмельницький недоотримало 85 060,00 грн. та відмовлялося укласти додаткову угоду щодо збільшення фактичної площі обробітку.

Також дана сума обґрунтовується розрахунком:

Сума недоотриманих кошті за грудень 2020 року:

(23,87+10,43)/31*21= 23,23 тис. грн., в тому числі;

- 23,87 - сума недотриманого фінансування по договору;

- 10,43 - сума недотриманого фінансування по земельному податку

- 31 - кількість днів в місяці;

- 21 - кількість днів в місяці у які було недоотримання коштів ресурсів.

Сума недоотриманих коштів за січень 2021 року:

23,87 + 11,46 = 35,33 тис. грн. в тому числі;

- 23,87 - сума недотриманого фінансування по договору;

- 11, 46 сума недотриманого фінансування по земельному податку.

Сума недоотриманих коштів за лютий 2021 року:

- 11,46 - сума недотриманого фінансування по земельному податку;

- 23,87 - сума недотриманого фінансування по договору;

- 28 - кількість днів в місяці

- 21 - кількість днів в місяці у які було недоотримання коштів ресурсів.

Всього заборгованість склала:

23,23+35,33+26,50 = 85,06 тис. грн..

Пунктами 1.1, 2.1.3 договору № 243 від 11.11.2016 передбачено умови щодо уточнення площі, на якій здійснюється обробіток земель, що і було зроблено шляхом укладання додаткової угоди до Договору № 243 від 11.11.2016.

При цьому, угода була укладена значно пізніше від дати виявлення розбіжності фактичної площі та площі зазначеної у договорі через що ТОВ «МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО» не сплатив за цей проміжок часу, чим заподіяв фінансову шкоду державному бюджету.»

…

Варто зазначити, що ТОВ «МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО» протягом зазначеного періоду (11.11.2016-22.02.2021) затягувало укладання додаткової угоди, а тому діями ТОВ «МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО» завдав збитків державному бюджету України.

Окрім того, збитки (упущена вигода в даному випадку) полягає саме в неодоотриманих коштах, оскільки якби вказана земельна ділянка використовувалась би не відповідачем, то КЕВ м. Хмельницький міг би використовувати її за іншим призначенням, зокрема навіть спільно обробляти з іншим контрагентом.

3)причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та збитками;

Вказаний елемент також присутній у складі правопорушення, адже саме через діяння (як дію (обробіток землі) так і бездіяльність (вчасне не укладення додаткової угоди)) для КЕВ м. Хмельницький утворилися збитки у вигляди упущеної вигоди.

4)вина особи, яка заподіяла збитки, в даному випадку полягає у ставленні особи до своїх протиправних дій або до бездіяльності та їхніх наслідків, а саме обізнаність відповідача у тому, що останній обробляє більшу площу землі, проте відмова від вчасного укладення додаткової угоди та приведення договірних відносин сторін у відповідність.

Ваша честь я звертаю Вашу увагу, що КЕВ м. Хмельницький співпрацювало не лише з ТОВ «МультіАграр Дніпро». Аналогічні договори були укладені також з іншими контрагентами, що свідчить про те, що КЕВ м. Хмельницький в реальності міг би отримати вказані кошти на підставі співпраці і із іншими особами. Окрім того, вказані кошти реально були б отримані, в разі вчасного підписання відповідачем додаткової угоди,оскількивідповідач частину земель оборони, та отримував більше реального результату від такого спільного обробітку, а тому у відповідності до договору, КЕВ м. Хмельницький мав право на отримання більшої кількості коштів (оскільки оплата вираховується у відповідності до кількості спільно оброблених гектарів землі).

Саме тому, КЕВ м. Хмельницький прагне стягнути з ТОВ «МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО» обґрунтовану суму, яку мало б отримати за звичайних обставин, якби не було б зловживання (затягування) з боку відповідача у період укладання додаткової угоди.

Також, я звертаю увагу на тому, що сума вказаних коштів з боку КЕВ м. Хмельницький є обґрунтованою, оскільки позивач не має на меті стягнути якісь інші кошти, ніж ті, які би передбачалися договором в разі вчасного укладення сторонами додаткової угоди.

Розрахунок, який подає КЕВ м. Хмельницький передбачає собою лише такий самий розрахунок, який передбачений договором, із врахуванням кількості реально засіяних гектарів землі та кількості днів, протягом яких така земля використовувалась. Тобто, КЕВ м. Хмельницький не застосовує та не просить стягнути будь-які штрафні санкції чи інші кошти, ніж ті які передбачені договором, а тому сума є обґрунтованою та підлягає стягненню із відповідача.

На підставі вищевказаного, відповідно до зазначеного, КЕВ м. Хмельницький вважає, що ТОВ «МУЛЬТІ-АГРАР ДНІПРО» не сплатило 85 060,00 грн. чим завдало збитки державному бюджету України.

Важливо також звернути увагу суду на тому, що наразі на території України введений та продовжений воєнний стан у зв`язку із озброєною агресією російської федерації проти України.

КЕВ м. Хмельницький є структурний підрозділ МО України, яке в такий не легкий час здійснює захист терен нашої країни.».

Предметом доказування у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків, понесених у зв`язку із зміною умов Договору і подальшим втрачанням неотриманої вигоди.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Положенням ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи на підставі доказів у порядку ст. 86 ГПК України.

Зазначений принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, щоб задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17.

Таким чином, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що позивач не довів наявності одночасно всіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, в задоволенні яких слід відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що : « …

Своїми діями відповідач шляхом не законного заволодіння земельної завдав майнової шкоди державному бюджету України.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України,…

…

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Саме неодержання доходів, які б КЕВ м. Хмельницький одержав при правомірній поведінці відповідача і було предметом позову.

А предметом дослідження суду першої інстанції у даній справі була наявність або відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків, понесених у зв 'язку із зміною умов Договору і подальшим втрачанням неотриманої вигоди.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що збитки - це об`єктивне зменшення будь- яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Звертаю Вашу увагу, що у позовній заяві йдеться про відшкодування шкоди яку відповідач завдав тим, що обробляв земельну ділянку більшу чим передбачено договором чим завдавав майнової шкоди КЕВ м. Хмельницький, а додатковою угодую № 3 було приведено у відповідність площу обробітку, але це було зроблено значно пізніше і за цей період КЕВ м. Хмельницький недоотримав 85 060,00 грн. (упущеної вигоди). Тобто саме упущена вигода мала бути об`єктом дослідження, а не зміна умов договору і подальше втрачанням коштів.

Зміна умов договору навпаки сприяли відновленню порушених прав та подальшим правомірним відносинам сторін.

КЕВ м. Хмельницький надав достатньо доказів які доводять, що відповідач обробляв більшу площу земельної ділянки ніж це передбачено у договорі - це встановлено в рішенні суду першої інстанції.

А саме було надано договір № 243 із додатковими угодами, як доказ правовідносин між сторонами, лист військової частини з картографічними матеріалами, як доказ того, що відповідач обробляв більшу площу земельної ділянки, чим це передбачено у договорі.

Дані докази про зміну площі обробітку визнаються і відповідачем, адже на підставі картографічних матеріалів і було укладено додаткову угоду № 3 в якій приведено у відповідність площу обробітку земельної ділянки.

Обґрунтування суду першої інстанції щодо відсутності всіх елементів цивільного правопорушення, є єдиною причиною відмови у позовній заяві.

Вважаю, що рішення суду першої інстанції є упередженим та необґрунтованим, адже під час судового розгляду судом не піднімалося питання складу цивільного правопорушення та недостатності доказів.

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Слід вказати, що весь склад цивільного (господарського) правопорушення в даному випадку присутній, а саме:

1)протиправна поведінка особи (боржника), яка полягає у тому, що відповідач обробляв в реальності більшу площу земельної ділянки ніж це передбачено договором, тобто без належного права використовував землі оборони, чим спричинив майнової, що було виявлено підчас топографічної перевірки проведеною військовою частиною НОМЕР_1 .

2)збитки, заподіяних такою особою.

Відповідач протягом зазначеного періоду (11.12.2020- 22.02.2021) затягував

укладання додаткової угоди, а тому своїми діями завдав збитків державному бюджету України розміром 85 060,00 грн.

3)причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та збитками;

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та збитками присутній у складі правопорушення, адже саме через діяння (як дію (обробіток землі) так і бездіяльність (вчасне не укладення додаткової угоди) для КЕВ м. Хмельницький утворилися збитки у вигляди упущеної вигоди.

4)вина особи, яка заподіяла збитки, в даному випадку полягає у ставленні особи до своїх протиправних дій або до бездіяльності та їхніх наслідків, а саме обізнаність відповідача у тому, що останній обробляє більшу площу землі, проте відмова від вчасного укладення додаткової угоди та приведення договірних відносин сторін у відповідність.

Зважаючи на вищевикладене, КЕВ міста Хмельницький вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 року по справі № 904/224/24 є незаконне та необґрунтоване, а також прийняте з порушенням застосування норм матеріального та процесуального права, а тому позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький щодо стягнення таких коштів є правомірними та підлягають задоволенню…» відхиляються колегією суддів як такі, що грунтуються на неправильному розумінні апелянтом питання порядку доведення факту заподіяння йому збитків у спірних правовідносинах і не містять в собі посилань на докази, які не були враховані судом першої інстанцїі при прийнятті

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 у справі №904/224/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 у справі №904/224/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 у справі №904/224/24 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.В. Чус

СуддяІ.М. Кощеєв