Рішення

від 28.03.2024 по справі 911/1241/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2024 р. м. Київ Справа №911/1241/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ермітаж Хаус» (73003 м. Херсон, вул. Кольцова, 57)

до Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни ( АДРЕСА_1 )

про розірвання договору, зобов`язання повернути об`єкт оренди та стягнення 694287,32 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: Лакотош Д.В.

від відповідача: Кузнецов М.А.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ермітаж Хаус» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни (далі відповідач) про розірвання договору, зобов`язання повернути об`єкт оренди та стягнення 694287,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем в якості орендаря та відповідачем в якості суборендаря було укладено договір суборенди від 01.10.2021, за яким позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування (суборенду) нежитлове приміщення №82 за адресою: 08132 Київська область, м.Вишневе, вул.Першотравнева, 21/25, надалі договір суборенди. Позивач посилався на те, що відповідач неналежним чином сплачував орендну плату за користування об`єктом суборенди, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість (основний борг) в сумі 562200,00 грн. З наведених підстав позивачем в позовній заяві були заявлені такі позовні вимоги до відповідача: 1) про розірвання договору суборенди; 2) про зобов`язання відповідача повернути позивачу об`єкт суборенди за договором суборенди; 3) про стягнення з відповідача 562200,00 грн заборгованості з орендної плати (основного боргу), а також 83376,55 грн пені, 5473,98 грн 3% річних та 43236,69 грн інфляційних втрат за порушення строків сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.05.2023 у справі №911/1241/23 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.

В установлений строк позивач надав до Господарського суду Київської області заяву про усунення недоліків разом із позовною заявою в новій редакції, якою усунув недоліки позовної заяви. В позовній заяві в новій редакції вимога про розірвання договору суборенди позивачем не заявляється, при цьому позивачем викладена обставина того, позивач на підставі п.15.2 договору суборенди направив відповідачу лист-повідомлення від 05.04.2023 про розірвання договору суборенди, а тому в позовній заяві (в новій редакції) позивач зазначає, що договір суборенди вже є розірваним з 17.04.2023.

З урахуванням наведеного, у позовній заяві в новій редакції позивачем до відповідача в підсумку заявлені такі позовні вимоги, а саме: 1) про зобов`язання відповідача повернути позивачу об`єкт суборенди за договором суборенди; 2) про стягнення з відповідача 497986,66 грн заборгованості з орендної плати (основного боргу), а також 62241,31 грн пені, 3906,81 грн 3% річних та 27993,87 грн інфляційних втрат за порушення строків сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.05.2023 у справі №911/1241/23 позовну заяву з урахуванням поданої позивачем заяви про усунення недоліків позовної заяви прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.06.2023, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

У підготовче засідання 08.06.2023 сторони не з`явились, ухвалою від 08.06.2023 підготовче засідання відкладено на 20.07.2023.

У підготовче засідання 20.07.2023 сторони не з`явились, від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача з підстав зайнятості останнього в іншій справі, від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання відповідачу можливості підготувати свою правову позицію щодо суті спору, ухвалою суду від 20.07.2023 підготовче засідання відкладено на 03.08.2023.

27.07.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав, пославшись на те, що він належним чином сплачував орендну плату позивачу, а у зв`язку із збройною агресією РФ проти України та введенням воєнного стану з 24.02.2022 подальший безготівковий розрахунок між сторонами став неможливим, тому позивач через свого представника ОСОБА_1 просив відповідача проводити оплату орендної плати готівкою, враховуючи, що керівник позивача знаходився закордоном, а місцезнаходження позивача знаходилось на окупованій території в м.Херсоні. Тому, як зазначає відповідач, з березня 2022 сторони проводили оплати готівкою, на підтвердження чого відповідач посилається на наданий ним акт звірки розрахунків від 01.11.2022. У зв`язку з цим відповідач у відзиві на позов стверджує, що заборгованість за договором суборенди відсутня, рівно як і відсутні підстави для розірвання договору та повернення об`єкта суборенди відповідачем-суборендарем позивачу-суборендодавцю.

У підготовче засідання 03.08.2023 з`явився відповідач, не з`явився позивач, який подав клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання позивачу можливості підготувати відповідь на відзив, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 14.09.2023.

30.08.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив доводи відповідача у відзиві, пославшись на те, що відповідачем не надано допустимих доказів проведення готівкових розрахунків між сторонами, а наданий відповідачем акт звірки розрахунків від 01.11.2022, на думку позивача, не є допустимим доказом, не містить печатки позивача, директор позивача цей акт звірки не підписував, готівкових грошових коштів від відповідача позивач не отримував.

У підготовче засідання 14.09.2023 сторони не з`явились, від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання відповідачу можливості підготувати правову позицію щодо відповіді позивача на відзив, ухвалою суду від 14.09.2023 підготовче засідання відкладено на 28.09.2023.

В підготовче засідання 28.09.2023 з`явився позивач, відповідач не з`явився, позивач в підготовчому засіданні повторно, як і у відповіді на відзив, зазначив, що директор позивача не підписував акт звірки розрахунків від 01.11.2022, на який посилається відповідач і копію якого відповідачем додано до відзиву на позов. В підготовчому засіданні позивачем поставлено під сумнів відповідність наданої відповідачем копії акта звірки розрахунків від 01.11.2022 його оригіналу та заявлено клопотання про витребування від відповідача оригіналу зазначеного акта звірки розрахунків в порядку ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України. Протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 19.10.2023 з метою вирішення питання про витребування оригіналу доказу за клопотанням позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2023 у справі №911/1241/23 за клопотанням позивача витребувано від відповідача оригінал акта звірки розрахунків від 01.11.2022 до договору суборенди.

В підготовче засідання 19.10.2023 з`явився позивач, відповідач не з`явився, витребуваний судом оригінал доказу не подав, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 09.11.2023.

В підготовче засідання 09.11.2023 з`явились сторони, відповідач надав суду витребуваний оригінал акта звірки розрахунків від 01.11.2022. Позивач повторив свою правову позицію про те, що директор позивача, який в акті звірки розрахунків від 01.11.2022 значиться його підписантом, цей акт не підписував, у зв`язку з чим позивач заявив усно клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи підпису, який міститься на акті звірки розрахунків від 01.11.2022, та про відкладення підготовчого засідання з метою надання можливості письмово подати свої пропозиції щодо проведення вказаної судової експертизи. Протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 23.11.2023.

23.11.2023 до Господарського суду від відповідача надійшло клопотання, у якому відповідач виклав свої пропозиції щодо кандидатури експертної установи та переліку питань для проведення судової почеркознавчої експертизи підпису, який міститься на акті звірки розрахунків від 01.11.2022 від імені позивача.

В підготовче засідання 23.11.2023 з`явились сторони, відповідач заявив, що він не заперечує щодо проведення за ініціативою позивача судової почеркознавчої експертизи підпису, який міститься на акті звірки розрахунків від 01.11.2022 від імені позивача. В той же час в підготовчому засіданні 23.11.2023 позивач не підтримав раніше заявлене ним клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи підпису, який міститься на акті звірки розрахунків від 01.11.2022 від імені позивача. Позивач при цьому пояснив, що він не вбачає за доцільним проводити вказану судову почеркознавчу експертизу у даній справі, оскільки, як вважає позивач, сам цей акт звірки розрахунків не є допустимим засобом доказування для підтвердження факту готівкових розрахунків відповідача з позивачем, враховуючи відсутність на цьому акті відбитки печатки позивача, ненадання відповідачем суду касових ордерів чи інших первинних платіжних документів про внесення відповідачем готівки, а також враховуючи, що умовами договору суборенди була встановлена не готівкова, а безготівкова форма розрахунків між сторонами. Враховуючи, що позивач відмовився від раніше заявленого ним клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, та приймаючи до уваги, що судочинство відповідно до ст.13 та 14 Господарського процесуального кодексу України здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності, суд за наслідками з`ясування думки позивача та відповідача про можливість закриття підготовчого провадження протокольною ухвалою закрив підготовче провадження на призначив справу до судового розгляду по суті на 11.01.2024.

Судове засідання 11.01.2024 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, ухвалою суду від 12.01.2024 судове засідання перепризначено на 25.01.2024.

25.01.2024, 22.02.2024, 07.03.2024 та 11.03.2024 відбулись судові засідання у справі №911/1241/23, у яких позивач та відповідач надали суду пояснення по суті спору, протокольною ухвалою в судовому засіданні 11.03.2024 оголошена перерва на 28.03.2024.

28.02.2024 до Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі, у яких позивач повторив свою правову позицію про відсутність доказів оплати відповідачем орендної плати готівкою.

07.03.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення у справі, у яких відповідач повторив свою правову позицію про те, що наданий ним акт звірки розрахунків від 01.11.2022 є доказом сплати відповідачем готівкових коштів позивачу. Також відповідач повідомив суд, що з метою збирання додаткових доказів адвокат відповідача направив позивачу адвокатський запит від 06.03.2024 про надання інформації.

07.03.2024 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про витребування доказів від ГУ ДПС у м.Києві та від відповідача, а саме: 1) копії декларації відповідача про майновий стан і доходи за 2022 рік (річну та квартальні у разі їх подання); 2) інформації про задекларовані готівкові розрахунки відповідача перед позивачем за період з 01.01.2022 по 01.11.2022; 3) копії книги доходів та витрат відповідача за період з 01.01.2022 по 31.12.2022; 4) виписки по субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.01.2022 по 31.12.2022. Також у вказаному клопотанні позивача про витребування доказів містилась заява про поновлення процесуального строку для подання вказаного клопотання позивачем.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2024 відмовлено в задоволенні заяви позивача про поновлення процесуального строку для подання клопотання від 07.03.2024 про витребування доказів, враховуючи, що у обох сторін була можливість та достатньо часу для подання на стадії підготовчого провадження протягом червня-листопада 2023 необхідних клопотань та заяв, зокрема, клопотань про витребування доказів, однак позивач такого клопотання не заявляв, а поважності пропуску вказаного процесуального строку позивачем не доведено. Також, протокольною ухвалою в судовому засіданні 11.03.2024 клопотання позивача про витребування доказів залишено без задоволення, враховуючи, що воно подано на стадії розгляду справи по суті та відсутність об`єктивних поважних причин, з яких вказане клопотання не могло бути подано позивачем на стадії підготовчого провадження.

28.03.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення разом з доказами з урахуванням поданого позивачем до суду 07.03.2024 клопотання про витребування доказів від ГУ ДПС у м.Києві та від відповідача. У додаткових поясненнях відповідач пояснив, що він як фізична особа-підприємець не веде бухгалтерський облік у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік», а тому не може надати виписку по субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, про надання якої відповідачем просив позивач у клопотанні про витребування доказів. Разом з тим, відповідачем до вказаних додаткових пояснень додано інші додаткові докази, а саме:

1) розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2022 рік;

2) розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходу фізичних осіб та військового збору за 2022 рік;

3) податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік;

4) витяг із книги доходів та витрат у період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

В судове засідання 28.03.2024 з`явились сторони, які надали суду пояснення по суті справи. За результатами з`ясування обставин справи, перевірки їх доказами та проведення судових дебатів 28.03.2024 у судовому засіданні після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, пояснення позивача та відповідача, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

01.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ермітаж Хаус» (позивач) в якості орендаря та Фізичною особою-підприємцем Горбенко Марією Віталіївною (відповідач) в якості суборендаря було укладено договір суборенди №0109/21-2 (надалі Договір), за умовами пунктів 1.1 та 1.4 якого орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення №82 загальною площею 140 кв.м., яке розташоване за адресою: Київська область, м.Вишневе, вул.Першотравнева, буд.21/25, (надалі об`єкт оренди) для здійснення господарської діяльності, а саме розміщення закладу громадського харчування (піцерії).

Згідно з пунктом 2.1. Договору об`єкт орендар передає об`єкт суборенди в момент підписання акту приймання-передачі, який є Додатком 1 до цього Договору.

Пунктом 3.1 Договору сторони визначили строк суборенди, а саме тридцять п`ять місяців з 01.10.2021, тобто період суборенди за цим Договором становить з 01.10.2021 по 01.09.2024.

Пунктом 4.2 Договору сторони узгодили, що розмір щомісячної орендної плати, яка підлягає сплаті суборендарем-відповідачем орендарю-позивачу, становить 44800,00 грн без ПДВ із розрахунку 320,00 грн за 1 кв.м.

Як випливає із п.4.1 Договору, орендна плата за перший місяць оренди, тобто за жовтень 2021, підлягала сплати відповідачем позивачу протягом 10 днів після підписання Договору, тобто в строк до 11.10.2021.

Крім того, пунктом 4.1 Договору сторони встановили зобов`язання відповідача сплатити орендну плату за останній місяць оренди авансом в такому порядку: до 10.10.2021 в розмірі 11200,00 грн, до 10.11.2021 в розмірі 11200,00 грн, до 10.12.2021 в розмірі 11200,00 грн та до 10.01.2022 в розмірі 11200,00 грн.

Як випливає із пункту 4.3 Договору, сторони визначили, що орендна плата за поточні місяці оренди підлягає сплаті суборендарем-відповідачем орендарю-позивачу в безготівковому порядку не пізніше 10 числа кожного місяця за поточний місяць.

Порядок повернення майна орендареві сторони визначили в статті 13 Договору, відповідно до пункту 13.1 якої після закінчення терміну суборенди за даним договором суборендар-відповідач зобов`язаний протягом 1 календарного дня повернути об`єкт суборенди орендарю-позивачу за актом передачі та приймання об`єкта суборенди.

Пунктом 14.3.1 Договору сторони визначили, що за порушення строків сплати орендної плати, комунальних та інших платежів, передбачених даним Договором, орендар-позивач має право виставити, а суборендар-відповідач повинен сплатити пеню на користь орендаря у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Також, відповідно до п.15.2 Договору у разі прострочення суборендарем сплати орендної плати або інших платежів, передбачених даним Договором, одноразово протягом 10 календарних днів, або два і більше разів понад 1 і більше календарних днів, орендар має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, попередивши суборендаря за п`ять днів до такого розірвання. Суборендар зобов`язаний звільнити орендоване приміщення в строк, вказаний у відповідному повідомленні орендаря.

Фактична передача об`єкта суборенди орендарем-позивачем в суборенду суборендарю-відповідачу за Договором підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі об`єкта суборенди від 01.10.2021 (Додаток №1 до Договору), відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування нежитлове приміщення №82 загальною площею 140 кв.м. за адресою: 08132 Київська область, м.Вишневе, вул.Першотравнева, буд.21/25 (тут і надалі - об`єкт суборенди).

Листом від 05.04.2023, який був направлений відповідачу 06.04.2023 згідно з описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком «Укрпошти» від 06.04.2023, позивач повідомив відповідача про розірвання Договору з 17.04.2023 в порядку пункту 15.2 Договору з підстав порушення відповідачем строків сплати орендної плати, а також повідомив про обов`язок відповідача звільнити об`єкт суборенди в строк до 20.04.2023 у зв`язку з розірванням Договору позивачем.

Наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок позивача про безготівкові перерахування відповідачем позивачу орендних платежів підтверджується, що:

- відповідачем позивачу в безготівковій формі була сплачена орендна плата за Договором в загальній сумі 333800,00 грн,

- в той час як загальна сума орендної плати до сплати відповідачем позивачу за період суборенди з 01.10.2021 (дата початку строку суборенди) по 17.04.2023 (дата дострокового розірвання Договору позивачем) становить 831786,67 грн, а саме:

Вид належного платежу за Договором (місяць, за який сплачується орендна плата)Сума до сплатиСтрок сплати за умовами ДоговоруФактична дата сплати відповідачемФактично сплачена сумаПрострочений борг відповідача: 123456=(2-5)Аванс «за останній місяць»11200До 10.10.2021 11200 04.11.202144800-33600Орендна плата за жовтень 202144800До 11.11.2021 11200Аванс «за останній місяць»11200До 10.11.2021 22400Орендна плата за листопад 202144800До 10.11.2021 67200Аванс «за останній місяць»11200До 10.11.2021 78400Орендна плата за грудень 202144800До 10.12.2021 123200 17.12.202111500111700 20.12.202111500100200 28.12.20212300077200 04.01.20225000027200 10.01.202230000-2800Аванс «за останній місяць»11200До 10.01.2022 8400Орендна плата за січень 202244800До 10.01.2022 53200 17.01.20222000033200 20.01.20221020023000 24.01.202223200-200Орендна плата за лютий 202244800До 10.02.2022 44600 21.02.20222000024600Орендна плата за березень 202244800До 10.03.2022 69400Орендна плата за квітень 202244800До 11.04.2022 114200Орендна плата за травень 202244800До 10.05.2022 159000Орендна плата за червень 202244800До 10.06.2022 203800Орендна плата за липень 202244800До 11.07.2022 248600Орендна плата за серпень 202244800До 10.08.2022 293400Орендна плата за вересень 202244800До 12.09.2022 338200Орендна плата за жовтень 202244800До 10.10.2022 383000Орендна плата за листопад 202244800До 10.11.2022 427800 08.12.202222400405400Орендна плата за грудень 202244800До 12.12.2022 450200 26.12.202222400427800 03.01.202315400412400 05.01.20237000405400Орендна плата за січень 202344800До 10.01.2023 450200Орендна плата за лютий 202344800До 10.02.2023 495000 17.02.20237400487600 20.02.20235000482600 27.02.202310000472600Орендна плата за березень 202344800До 10.03.2023 517400Орендна плата за 01-17 квітня 2023 (17 днів)25386,67-44800= - 19413,33Сплачена авансом «за останній місяць» 497986,67Всього:831786,67 333800,00497986,67Як випливає із таблиці вище, співставлення строків, в які мала бути сплачена відповідачем орендна плата за умовами Договору, із календарними датами, в яких відповідач фактично сплачував орендну плату, вказує на те, що відповідач неодноразово порушував строки сплати орендної плати, передбачені Договором. Зокрема, станом на 11.12.2021 загальна сума простроченого основного боргу відповідача по орендній платі становила 123200,00 грн, станом на 11.01.2022 53200,00 грн, станом на 11.02.2022 44600,00 грн тощо.

Звертаючись до Господарського суду Київської області з даним позовом (в новій редакції позову з урахуванням заяви позивача про усунення недоліків позовної заяви), позивач зазначає, що після дострокового розірвання позивачем з 17.04.2023 Договору (згідно з листом позивача від 05.04.2023) відповідач не виконав зобов`язання з повернення позивачу об`єкта суборенди за договором суборенди. Також позивач просить стягнути з відповідача прострочений основний борг по орендній платі за період суборенди з 01.10.2021 по 17.04.2023 в сумі 497986,66 грн, а також 62241,31 грн пені, 3906,81 грн 3% річних та 27993,87 грн інфляційних втрат за порушення строків сплати орендної плати за місяці суборенди квітень-листопад 2022.

Заперечуючи проти позову повністю, відповідач зазначає, що заборгованість за договором суборенди відсутня, рівно як і відсутні підстави для розірвання договору та повернення об`єкта суборенди відповідачем-суборендарем позивачу-орендарю. Відповідач при цьому пояснює, що з березня 2022 він проводив оплату орендної плати позивачу готівкою, на підтвердження чого відповідач посилається на наданий ним в якості доказу акт звірки розрахунків від 01.11.2022, відповідно до якого станом на 01.11.2022 розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 1200,00 грн.

Надаючи правову оцінку укладеному сторонами Договору від 01.10.2021, суд виходить з того, що між сторонами на підставі Договору від 01.10.2021 виникли правовідносини за договором суборенди, який є різновидом договору найму (оренди).

Так, згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч.3 ст.285 та ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи спір між сторонами в питанні того, чи проводились готівкові розрахунки між сторонами, на що посилається відповідач-суборендар і що заперечує позивач-орендар, в т.ч. надаючи оцінку наданим сторонами доказам з цього приводу, суд зазначає, що відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, передбачений статтею 13 Господарського процесуального кодексу України принцип змагальності господарського судочинства надає сторонам достатні процесуальні можливості у представленні та доказуванні своєї позиції, спростуванні позиції інших учасників процесу з метою правильного вирішення спору.

Статтею 86 цього Кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наданий відповідачем акт звірки розрахунків від 01.11.2022 в якості доказу здійснення, як стверджує відповідач, готівкових оплат орендної плати відповідачем позивачу, суд зауважує, по-перше, що цей акт не містить відомостей про конкретні дати господарських операцій (дати сплати відповідачем позивачу готівкових коштів), на наявність яких (внесення готівки) посилається відповідач у відзиві.

При намаганні суду під час розгляду справи з`ясувати у представника відповідача конкретні обставини передачі відповідачем позивачу готівкових коштів, загальний розмір яких, як стверджує відповідач у відзиві, становить 402000,00 грн, (а саме з`ясувати місце передачі коштів, календарні дати, в які передавалась готівка, розмір переданої готівки в ці дати), представник відповідача під час розгляду справи по суті не зміг вказати такі конкретні обставини передачі готівки (місце, дата, суми траншей), пояснивши, що він сам як представник не брав участі в цих операціях з передачі готівки, але йому відомо, що готівкові кошти передавались відповідачем представнику позивача Голубу Т.А. Таким чином, суд відмічає, що відповідач не спромігся довести суду конкретні дати господарських операцій (дати сплати відповідачем позивачу готівкових коштів), на наявність яких (внесення сум готівки) посилається відповідач у спорі.

По-друге, суд відмічає, що за умовами пункту 4.3 Договору орендна плата підлягала сплаті відповідачем позивачу саме в безготівковій формі, а не готівкою. Доказів внесення сторонами змін в п.4.3 Договору, яким була передбачена саме безготівкова форма розрахунків, відповідачем суду також не надано.

Аналізуючи доводи відповідача про те, що у зв`язку із збройною агресією РФ проти України та введенням воєнного стану з 24.02.2022 подальший безготівковий розрахунок між сторонами став неможливим, оскільки керівник позивача знаходився закордоном, а місцезнаходження позивача знаходилось на окупованій території в м.Херсоні, суд зазначає наступне.

Дійсно, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан. Дана обставина широкомасштабної військової агресії РФ проти України та введення з 24.02.2022 воєнного стану є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування відповідно до ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Місцезнаходженням позивача-орендаря є місто Херсон, яке у періоді з 01.03.2022 по 11.11.2022 відносилось до тимчасово окупованих територій відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309.

Разом з тим, як випливає із наявних в матеріалах справи банківських виписок, сплата відповідачем-суборендарем позивачу-орендарю орендної плати безготівковими переказами в листопаді 2021-січні 2022, тобто до початку широкомасштабної військової агресії РФ проти України 24.02.2022, так і в подальшому в грудні 2022-лютому 2023 здійснювалась на банківський рахунок позивача в Акціонерному банку «Південний» (МФО 328209), місцезнаходження якого відповідно до загальнодоступного реєстру банків Національного Банку України (https://bank.gov.ua/ua/supervision) є м. Одеса, вул. Краснова, 6/1.

У зв`язку з цим суд оцінює критично доводи відповідача про неможливість здійснення відповідачем безготівкового розрахунку за Договором після 24.02.2022 з початком широкомасштабної військової агресії РФ проти України та окупації м.Херсона, враховуючи, що безготівкові платежі підлягали перерахуванню відповідачем на поточний рахунок позивача в Акціонерному банку «Південний» (МФО 328209) з місцем розташуванням не на окупованій території в Херсоні, а в Одесі, тобто банківська установа, в якій позивачем був відкритий поточний рахунок, не припиняла свою роботу і при цьому відповідачем не надано доказів об`єктивної неможливості здійснення безготівкових переказів (сплати орендної плати) на вказаний банківський рахунок позивача в АБ «Південний», на який відповідач періодично сплачував позивачу орендну плату до початку широкомасштабного вторгнення РФ на територію України 24.02.2022.

По-третє, суд також відмічає, що відповідач у даній справі є суб`єктом господарської діяльності і брав об`єкт (приміщення) в суборенду за Договором для здійснення в ньому діяльності закладу громадського харчування, тобто предметом діяльності самого відповідача у цій справі є виробничо-торгівельна діяльність, при здійсненні якої поширеним є використання саме готівки під час розрахунків населенням (споживачами) за послуги громадського харчування. У зв`язку з цим відповідач, який здійснював діяльність в сфері громадського харчування, що передбачало приймання ним готівки як засобу платежу, не міг не знати про особливості використання готівки як засобу платежу, а саме про вимогу оформлення касового чека, прибуткового касового ордеру чи іншого розрахункового документа при розрахунках готівкою.

Так, вимога про обов`язковість оформлення касового чека, прибуткового касового ордеру чи іншого розрахункового документа при розрахунках готівкою є відносно давньою та сталою в законодавстві, що регулює обіг готівки. Типова форма прибуткового касового ордеру КО-1 спочатку була затверджена наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996 №51, а постановою Правління Національного Банку України від 29.12.2017 №148 затверджена чинна редакція Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, надалі Положення про ведення касових операцій, та нова форма прибуткового касового ордеру КО-1.

Також, пунктом 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 (в редакції Закону від 28.12.2014 №71-VIII із змінами згідно із Законом від 20.09.2019 №128-IX), надалі Закон про РРО, встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно пункту 1 статті 9 зазначеного Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб`єкта господарювання.

Крім того, як випливає із пункту 1 розділу І вказаного Положення про ведення касових операцій, це Положення поширюється як на юридичних осіб (крім банків), так і на фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі разом у тексті цього Положення - суб`єкти господарювання).

Відповідно до підпунктів 10 та 18 пункту 3 вказаного Положення касовий ордер це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; оприбуткування готівки це проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Відповідно до п.11 цього Положення:

-готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі;

-оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

-оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії);

-оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами програмних РРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених програмними РРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

-оприбуткуванням готівки в касах суб`єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

-оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Відповідно до п.23 цього Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, електронними розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних інструментів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Відповідно до п.26 цього Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Пунктом 28 цього Положення встановлено, що касир проводить видачу готівки тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.

Відповідно до пункту 25 цього Положення приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

Із наведених норм законодавства, що регулює обіг готівки, випливає, що, використання готівки як засобу платежу при розрахунках та оприбуткування готівки в касу передбачає обов`язковість оформлення при цьому встановленого законодавством первинного документа прибуткового касового ордеру, фіскального чека, розрахункової квитанції або іншого касового документа згідно із законодавством України.

Оскільки в розрахунках готівкою задіяно декілька учасників: (1) платник (покупець/замовник), який сплачує готівку, (2) суб`єкт господарювання-отримувач готівки та (3) касир суб`єкта господарювання, то встановлена законодавством вимога про обов`язковість оформлення касового документа при розрахунках готівкою покликана тим самим захистити інтереси усіх учасників, задіяних у готівковому розрахунку, а саме: 1) платника, який сплачує готівку та якому на підтвердження отримання готівки касир суб`єкта господарювання-отримувача готівки повинен видати відповідний касовий документ, який є належним первинним документом обліку господарської операції отримання готівки від платника; 2) суб`єкта господарювання-отримувача коштів, оскільки виданий його касиром касовий документ є одночасно також документальним оформленням настання матеріальної відповідальності цього касира, який, як правило, несе повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих ним в касу валютних цінностей; 3) самого касира, оскільки останній несе повну матеріальну відповідальність у межах лише фактично оприбуткованих ним валютних цінностей.

Отже, виходячи із вищевказаних правил готівкового розрахунку, обставина проведення готівкового розрахунку між суб`єктами господарювання повинна бути підтверджена саме прибутковим касовим ордером, фіскальним чеком, розрахунковою квитанцією або іншим касовим документом, що оформлюється при розрахунках готівкою згідно із законодавством України, що регулює правила готівкового обігу.

В той же час, наданий відповідачем в якості доказу акт звірки розрахунків від 01.11.2022 не є таким первинним документом (доказом), що засвідчує факт проведення готівкових розрахунків відповідачем з позивачем.

Правова позиція про те, сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, є сталою у судовій практиці і відображена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018 у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

В то же час, в цьому спорі у цій справі №911/1241/23 відповідач посилається на акт звірки не як на доказ визнання боржником (відповідачем) боргу, а як на доказ проведення готівкових розрахунків відповідачем з позивачем, хоча, як зазначено судом вище, допустимими доказами проведення готівкового розрахунку між суб`єктами господарювання є саме прибуткові касові ордери чи інші касові документи про оприбуткування готівки, але таких доказів відповідачем суду не надано.

Крім того, доводи самого відповідача, який у поясненнях від 28.03.2024 стверджує, що на нього не поширюється Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і що сам відповідач в розумінні цього Закону взагалі не веде бухгалтерський облік, також не свідчать на користь правової позиції відповідача у спорі про те, що акт звірки розрахунків (за яким зазвичай бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік) є належним доказом.

При цьому, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що наданий відповідачем акт звірки розрахунків від 01.11.2022 не є належним та допустимим доказом проведення готівкових розрахунків відповідачем з позивачем за Договором в розумінні ст.76 та 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки при цьому:

- умовами Договору була передбачена саме безготівкова форма розрахунків, а не готівковий розрахунок; письмові докази зміни умов Договору щодо форми розрахунку та можливості відповідача вносити готівку відповідачем суду не надано;

- допустимими засобами доказування обставин у разі проведення готівкових розрахунків відповідачем з позивачем є прибуткові касові ордери чи інші касові документи про оприбуткування готівки, але такі докази відповідачем суду не надані;

- позивач заперечує факт оприбуткування готівки в касу позивача, а відповідач доказів оприбуткування готівки в касу позивача суду не надав.

Надані відповідачем інші докази розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2022 рік, розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходу фізичних осіб та військового збору за 2022 рік, податкова декларація про майновий стан і доходи за 2022 рік, витяг із книги доходів та витрат у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 також не є належними та допустимими доказами проведення готівкових розрахунків відповідачем з позивачем, оскільки не містять відомостей про обставини проведення готівкових розрахунків відповідачем з позивачем (про дату господарської операції щодо передачі готівки відповідачем позивачу, підставу господарської операції; суму переданих позивачем відповідачу коштів готівкою в якості оплати орендної плати).

За правилами ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач заперечує факт отримання готівкових коштів від відповідача, а відповідачем не надано допустимих доказів на підтвердження факту проведення відповідачем готівкових розрахунків по сплаті позивачу орендної плати за Договором, суд приходить до висновку про те, що основний борг відповідача в сумі 497986,66 грн, який заявлений позивачем до стягнення, матеріалами справи підтверджений, відповідачем не спростований та позовні вимоги в цій в частині підлягають задоволенню.

Наведений висновок суду не позбавляє права відповідача, якщо він передавав певній фізичній особі готівкові кошти в певному розмірі, доказувати у рамках іншого провадження (спору відповідача з такою фізичною особою) відповідні обставини передачі цих коштів відповідачем такій фізичній особі, однак докази отримання цих готівкових коштів від відповідача самим позивачем в касу позивача та докази проведення відповідачем з позивачем розрахунків готівкою за Договором суду у справі №911/1241/23 не надані.

Крім того, позивачем у цій справі також заявлені позовні вимоги про стягнення 62241,31 грн пені, 3906,81 грн 3% річних та 27993,87 грн інфляційних втрат за порушення строків сплати орендної плати за місяці суборенди квітень-листопад 2022.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 14.3.1 Договору сторони визначили відповідальність відповідача за порушення строків сплати орендної плати у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши за допомогою системи «ЛІГА:ЗАКОН» розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що у межах заявленого позивачем періоду прострочення та розміру основного боргу, розмір пені становить 61676,72 грн, 3% річних 3866,30 грн, інфляційних витрат 27993,87 грн, у зв`язку з чим вказані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме:

Заявлений позивачем платіж, який відповідач прострочив Сума простроченого платежу Період нарахування (в межах періоду, заявленого в позові)Пеня3% річнихІнфляційні втрати123456Орендна плата за квітень 202244800З 12.04 по 08.12.202212 875,40887,417 568,96Орендна плата за травень 202244800З 11.05 по 08.12.202212 163,51780,625 994,33 Орендна плата за червень 202244800З 11.06 по 08.12.202211 107,95666,484 658,94Орендна плата за липень 202244800З 12.07 по 08.12.20229 205,48552,333 171,82Орендна плата за серпень 202244800З 11.08 по 08.12.20227 364,38441,862 838,35Орендна плата за вересень 202244800З 13.09 по 08.12.20225 339,18320,352 320,03Орендна плата за жовтень 202244800З 11.10 по 08.12.20223 620,82217,251 441,44Всього:313600 61676,723866,3027993,87Крім того, позивачем в позовній заяві була заявлена також вимога до відповідача про повернення об`єкта оренди за договором суборенди №0109/21-2 від 01.10.2021 нежитлового приміщення №82 загальною площею 140,00 кв.м., яке розміщене за адресою Київська обл, м.Вишневе, вул.Першотравнева, буд.21/25.

Відповідач проти позову в цій частині заперечував також, посилаючись на відсутність заборгованості за договором суборенди та відсутність підстав для розірвання договору та повернення об`єкта суборенди відповідачем-суборендарем позивачу-орендарю.

В той же час, під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 28.03.2024 представники позивача та відповідача не заперечували, що станом на момент розгляду справи судом об`єкт оренди за договором суборенди №0109/21-2 від 01.10.2021 був фактично повернутий відповідачем позивачу. У зв`язку з цим позивач в судовому засіданні 28.03.2024 зазначив, що позивач надалі не підтримує вказану позовну вимогу про зобов`язання відповідача повернути об`єкт оренди, враховуючи, що відповідачем об`єкт оренди вже фактично повернутий позивачу до моменту ухвалення рішення у цій справі, а тому предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній.

Розглядаючи спір в цій частині позовних вимог, суд зазначає, що як випливає із обставин справи та відображено в таблиці вище про розмір основного боргу відповідача, відповідач неодноразово порушував строки сплати орендної плати.

Оскільки сторони в п.15.2 Договору встановили право позивача на дострокове розірвання договору у разі прострочення суборендарем сплати орендної плати або інших платежів, передбачених даним Договором, одноразово протягом 10 календарних днів, або два і більше разів понад 1 і більше календарних днів, то, враховуючи факт неодноразового порушення відповідачем строків внесення орендної плати, позивач правомірно розірвав Договір з 17.04.2023, направивши відповідачу лист-повідомлення від 05.04.2023 про розірвання Договору з 17.04.2023.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність підстав для розірвання Договору судом відхиляються як такі, що спростовуються встановленими обставинами справи, а саме фактом неодноразового порушення відповідачем строків внесення орендної плати.

Разом з тим, оскільки, як визнає сам позивач, на момент розгляду спору судом об`єкт оренди за договором суборенди №0109/21-2 від 01.10.2021 був фактично повернутий відповідачем позивачу, то суд приходить до висновку про те, що предмет спору в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути позивачу об`єкт оренди за договором суборенди №0109/21-2 від 01.10.2021 на момент розгляду справи судом відсутній.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням наведеного, провадження у справі №911/1241/23 в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути позивачу об`єкт оренди за договором суборенди №0109/21-2 від 01.10.2021 нежитлове приміщення №82 загальною площею 140,00 кв.м., розміщене за адресою Київська обл, м.Вишневе, вул.Першотравнева, буд.21/25, підлягає закриттю згідно з п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із частковим задоволенням судом позовних вимог та оскільки спір виник в тому числі внаслідок неправильних дій відповідача сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача в сумі 11556,85 грн з урахуванням розміру задоволених позовних вимог (8881,93 х 591523,55 : 592128,65 + 2684 за немайнову вимогу =11556,85).

Керуючись ст. 2, 4, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ермітаж Хаус» до Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни про стягнення 497986,66 грн основного боргу, 62241,31 грн пені, 3906,81 грн 3% річних та 27993,87 грн інфляційних витрат та про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ермітаж Хаус» об`єкт оренди за договором суборенди №0109/21-2 від 01.10.2021 нежитлове приміщення №82 загальною площею 140,00 кв.м., яке розміщене за адресою Київська обл, м.Вишневе, вул.Першотравнева, буд.21/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ермітаж Хаус» (73003, м. Херсон, вул. Кольцова, 57, код ЄДРПОУ 42475493) 497986 (чотириста дев`яносто сім тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн 66 грн основного боргу, 61676 (шістдесят одну тисячу шістсот сімдесят шість) грн 72 коп. пені, 3866 (три тисячі вісімсот шістдесят шість) грн 30 коп. 3% річних, 27993 (двадцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн 87 коп. інфляційних витрат та 11556 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) грн 85 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Закрити провадження у справі №911/1241/23 в частині позовних вимог про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ермітаж Хаус» об`єкт оренди за договором суборенди №0109/21-2 від 01.10.2021 нежитлове приміщення №82 загальною площею 140,00 кв.м., розміщене за адресою Київська обл, м.Вишневе, вул.Першотравнева, буд.21/25.

4. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ермітаж Хаус» до Фізичної особи-підприємця Горбенко Марії Віталіївни в частині стягнення 564,59 грн пені та 40,51 грн 3% річних відмовити.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.06.2024.

Суддя О.О. Третьякова