Ухвала

від 28.06.2024 по справі 916/2333/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"28" червня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/2333/24Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши заяву позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий термінал Кілія про забезпечення позову /вх. № 2-1076/24 від 27.06.2024/ у справі № 916/2333/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий термінал Кілія /ЄДРПОУ 43098924, адреса 65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, 31/

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОКВАРЦ /ЄДРПОУ 43709638, адреса 65102, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 253/;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Краншип /ЄДРПОУ 32428972, адреса 14013, м. Чернігів, пр-т. Перемоги, 139, оф. 413, e-mail: tb@tship.od.ua/;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Еліксир Україна /ЄДРПОУ 14054005, адреса 21029, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 114-в, оф. 203-6/

про солідарне стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1 100 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

27.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Зерновий термінал Кілія /позивач/ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 2391/24/ до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОКВАРЦ /відповідач1/, Товариства з обмеженою відповідальністю Краншип /відповідач2/, Товариства з обмеженою відповідальністю Еліксир Україна /відповідач3/ про стягнення солідарно в рівних частинах завданої матеріальної шкоди знищенням Шнекового транспортера товариства, як частини зернопереробного комплексу літ. Ц, розташованого за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4 у розмірі 1 100 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на завдання відповідачами матеріальної шкоди протиправними діями, а саме знищенням Шнекового транспортера, який був складовою зернопереробного комплексу літ. Ц, розташованого за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 316, 317, 1166, 1172, 1192 ЦК України, ст.ст. 147, 224 ГК України.

Ухвалою суду від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2333/24; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

27.06.2024 на адресу суду надійшла заява позивача товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий термінал Кілія про забезпечення позову /вх. № 2-1076/24/ у справі № 916/2333/24, в якій позивач просить заборонити ТОВ «Еліксир», ТОВ «Краншип» та будь-яким третім особам залученим останніми, перешкоджати проходу представникам та працівникам ТОВ «Зерновий Термінал Кілія», а також проїзду спеціалізованої техніки, іншого автотранспорту до власного майна, а саме до зернопереробного комплексу, літ. «Ц» (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що яка складається з декількох частин: пульту керування, підйомної платформа, прийомного бункеру, двох рамп (в`їзд - виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення де розташований прийомний бункер від 4,0 м. до 4,6 м., висота приміщення де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в`їзд - виїзд) - 1,8 м), загальна площа тимчасової споруди - 364,5 м2), розташованої за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4 порто-пункт Кілія порту Усть-Дунайськ, з метою належного використання останнього та не допущення спричинення більшої шкоди обладнання (в тому числі, шляхом проведення належного обслуговування майна, відновлення, консервації), яке є складовим зазначеного зернопереробного комплексу «Ц» до набрання рішенням по даній справі законної сили.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Зерновий термінал Кілія» є власником споруди, яка розташована на території порто-пункту «Кілія» порту «Усть-Дунайськ», а саме: літ. «Ц» (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що яка складається з декількох частин: пульту керування, підйомної платформа, прийомного бункеру, двох рамп (в`їзд - виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення де розташований прийомний бункер - від 4,0 м до 4,6 м, висота приміщення де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в`їзд - виїзд) - 1,8 м), загальна площа тимчасової споруди - 364,5м2), до якого також входить

Шнековий транспортер, що встановлено рішеннями Господарського суду Одеської області по справам № 916/2925/21, 916/3971/21, 916/1828/22, 916/2514/21.

Позивач вказує, що транспортні лінії, які зв`язували зернопереробний комплекс літ. «Ц» та шнековий транспортер у вантажному складі літ. «Г», які є частиною зернопереробного комплексу літ. «Ц» внаслідок пошкодження відповідачами, кожного дня внаслідок контакту з навколишнім середовищем, та внаслідок не проведення робіт по консервації після варварського демонтажу пошкоджуються, що в цілому ставить під загрозу існування комплексу літ. «Ц».

Подальше руйнування майна ТОВ «ЗТК» призведе до необхідності ТОВ «ЗТК» звертатись з додатковими вимогами про стягнення з відповідачів вартості пошкодженого майна, проведення вартісних експертних досліджень, збору доказів, отже фактично крім знищеного шнекового транспортеру, будуть знищені транспортні лінії, які є частиною шнекового транспортера та зернопереробного комплексу літ. «Ц», які фактично були об`єднані одним виробничим циклом, що визначено Висновком експерта № 39/23 від 18.09.2023.

Вказує, що ТОВ «ЗТК», та працівники останнього не мають доступу до зазначеного майна.

27.06.2024 на адресу суду надійшли заперечення відповідача3 - ТОВ "Еліксир Україна" позивача про забезпечення позову /вх. № 25097/24/, в якій відповідач3 просить відмовити у задоволенні заяви. Також відповідач3 просить призначити розгляд заяви у судовому засіданні з викликом сторін.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач3 посилається на те, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову не мають жодного відношення до предмета спору у цій справі. Відповідач вказує, що заявлений позивачем захід забезпечення позову не має жодного відношення до предмета спору у цій справі і, відповідно, невжиття такого заходу не призведе та апріорі не може призвести ні до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду (адже у разі задоволення позову таке рішення буде постановляти виключно стягнути з Відповідачів відповідні суми грошових коштів), ні до ускладнення або унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду в рамках цієї справи (адже предметом позову у цій справі не є захист, поновлення або визнання будь-яких інших прав або інтересів позивача, окрім єдиної позовної вимоги про стягнення грошових коштів з відповідачів).

Відповідач3 наголошує, що вжиття заходів забезпечення позову, заявлених позивачем, створить перешкоди у реалізації капітального ремонту аварійного об`єкту та істотні ризики завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Відповідач3 зауважує, що внаслідок ворожої атаки технічний стан Складу Г, власником якого є відповідач3, став аварійним, а використання Складу Г за призначенням стало неможливим. Факт аварійного стану складу підтверджений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 № 916/4327/23. З метою недопущення настання негативних наслідків, було ініційовано реалізацію проекту «Капітального ремонту будівлі складу літ. Г за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Кілійська територіальна громада, м. Кілія, вул. Железнякова (вул. Портова, 4)». Станом на сьогоднішній день, будівельні роботи з капітального ремонту складу Г ще не завершено.

Відповідач вказує, що заходи забезпечення позову, про які просить позивач, у разі їх вжиття судом, передбачатимуть безперешкодний доступ необмеженого кола осіб до зони будівельного майданчика, створеної для проведення капітального ремонту вантажного складу літ Г., необхідного для усунення його аварійності. Така ситуація, безумовно, несе дуже високу небезпеку для всіх оточуючих, в тому числі й для персоналу позивача та залучених ним третіх осіб. Проведення капітального ремонту вимагає виключення перебування будь-яких сторонніх осіб в межах зони, необхідної для проведення цих будівельних робіт, як в цілях можливості реалізації відповідних будівельних робіт як таких, так і з метою убезпечення таких третіх осіб від високого ризику завдання шкоди життю або здоров`ю, який (ризик), очевидно, існує під час перебування в зоні виконання вищевказаних ремонтних робіт.

Тобто, за словами відповідача3, заявлені позивачем заходи забезпечення позову, у разі їх задоволення судом, окрім існуючих ризиків обвалення аварійної будівлі створять додаткові ризики її обвалення, а знаходження персоналу в зоні потенційного обвалення аварійної будівлі становить реальну загрозу для життя і здоров`я осіб як працівників самого позивача, так і залучених ним третіх осіб.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову /вх. № 2-1076/24 від 27.06.2024/ у справі № 916/2333/24, господарський суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Господарський суд зазначає, що реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Згідно із статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно положень ч.ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

З аналізу положень ст. 140 ГПК України слідує, що розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін є винятковим випадком, та може бути застосований судом, проте не є обов`язком.

Господарський суд зазначає, що з огляду на те, що заява про забезпечення позову подана після відкриття провадження у справі, матеріали справи є значними за обсягом /4 томи/, кожним із трьох відповідачів подано до суду відзив, які залучені до справи, а також враховуючи надходження заперечень відповідача3 на заяву про забезпечення позову, а відтак наявно достатньо доказів та пояснень від сторін, тому суд не вбачає виняткових обставин для розгляду заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін. У зв`язку із чим суд відхиляє клопотання відповідача3 у цій частині.

За змістом ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (близькі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справі №914/2157/19, від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/19, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Крім того, має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Перелік заходів забезпечення позову наведений в частині першій статті 137 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Предметом позову у даній справі є солідарне стягнення завданої матеріальної шкоди знищенням Шнекового транспортера товариства, як частини зернопереробного комплексу літ. Ц, розташованого за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4 у розмірі 1 100 000, 00 грн.

Отже позивач звернувся до суду з позовною вимогою майнового характеру.

Оскільки в даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами майнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі № 910/18193/21 міститься висновок, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Так, згідно зі статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України, cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

При цьому, судом має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав та захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача покладається саме на заявника.

ТОВ «Зерновий термінал Кілія» є власником споруди, яка розташована на території порто-пункту «Кілія» порту «Усть-Дунайськ», а саме: літ. «Ц» (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що яка складається з декількох частин: пульту керування, підйомної платформа, прийомного бункеру, двох рамп (в`їзд - виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення де розташований прийомний бункер - від 4,0 м до 4,6 м, висота приміщення де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в`їзд - виїзд) - 1,8 м), загальна площа тимчасової споруди - 364,5м2), до якого також входить Шнековий транспортер.

Як вбачається з технічного паспорту зернопереробного комплексу «Ц», зазначена споруда розташована поблизу критого складу літ. «Г» у портовому пункті Кілія за адресою м. Кілія, вул. Портова, 4, (загальна площа 1040 кв. м, корисна площа 960 кв. м, інвент. номер 767), а також є технологічно пов`язаною з останнім.

Шнековий транспортер це технологічне обладнання, яке на праві власності належить ТОВ «ЗТК», наразі розташовано у вантажному критому складі літ. «Г», шляхом закріплення на балках та перекриттях (без зайняття фізично корисної площі критого складу), виходить до причалу №1 та безпосередньо функціонально пов`язаний з зернопереробним комплексом «Ц» та не може існувати без втрати функціонального призначення та переривання виробничого циклу.

Судовим експертом Рапач К.В. складено Висновок експерта № 39/23 від 18.09.2023, відповідно до п.1 резолютивної частини Висновку: «При проведенні дослідження встановлено, що шнековий транспортер, який проходить через склад літ. «Г» є невід`ємною частиною зернопереробного комплексу літ. «Ц», фактично зернопереробний комплекс літ. Ц» не може функціонувати без даного шнекового транспортера та забезпечувати безперервність циклу».

Відповідно до п.2 резолютивної частини Висновку експерта № 39/23 від 18.09.2023: «Згідно проведеного дослідження зроблено висновок, що демонтаж шнекового транспортеру зі складу літ. «Г» призведе до втрати функціонального призначення та виробничого циклу.»

24.11.2023 ТОВ «ЗТК» з приводу умисного знищення майна товариства - Шнекового транспортеру відповідачами, звернулось з заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст.194 КК України, до відділення поліції № 1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області.

Ухвалою слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області Березніковим О.В. зобов`язано уповноважених осіб ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області внести відомості про знищення майна ТОВ «ЗТК» - шнекового транспортеру до ЄРДР, наразі слідство триває.

Суд зазначає, що факт знищення Шнекового транспортеру є предметом доказування у даній справі.

Відповідно до службової записки заступника директора ТОВ «ЗТК» від 25.06.2024 вбачається, що за наслідком незаконного демонтажу вантажного складу літ. «Г», а також шнекового транспортера, транспортні лінії, які з`єднували шнековий транспортер та зернопереробний комплекс літ. «Ц» наразі необхідно законсервувати, тобто вчинити дії з метою недопущення подальшого руйнування виробничих частин зазначеного комплексу літ. «Ц». Однак, ні працівники ТОВ «ЗТК», ні підрядники не мають можливості доступу спеціалізованою технікою, автотранспортом оскільки ТОВ «Еліксир Україна» та ТОВ «Краншип» встановили паркан вздовж усього зернопереробного комплексу літ. «Ц». У зв`язку з чим, заступник директора ТОВ «ЗТК» Коваленко Д.І. доводить до директора ТОВ «ЗТК» про неможливість виконання завдання, щодо консервування транспортних ліній, а також проведення ремонтно - відновлювальних робіт до моменту забезпечення відповідного доступу, як працівникам, так і автотранспорту, зокрема спеціалізованого.

Позивачем посилається на акт огляду адвоката від 15.12.2023, фототаблицю, відеоматеріали.

Позивач вказує, що після встановлення відповідачем-1 та відповідачем-2 паркану, у ТОВ «ЗТК» була відсутня будь-яка можливість доступу до зернопереробного комплексу літ. Ц, та зокрема його невід`ємної частини Шнекового транспортеру, який було розміщено у критому вантажному складі літ. «Г».

Суд враховує доводи відповідача3, що внаслідок ворожої атаки 06.09.2023 технічний стан Складу Г, власником якого є відповідач3, став аварійним. Ініційовано реалізацію проекту «Капітального ремонту будівлі складу літ. Г за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Кілійська територіальна громада, м. Кілія, вул. Железнякова (вул. Портова, 4)», будівельні роботи з капітального ремонту якого ще не завершено.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши встановлені обставини, господарський суд приходить до висновку, що оскільки предметом даного позову, є стягнення грошових коштів за завдану шкоду майну, а саме знищення шнекового транспортеру, а подальше руйнування майна транспортних ліній, які з`єднували зазначений транспортер та зернопереробний комплекс літ. «Ц», внаслідок перекриття доступу парканом з боку відповідачів призведе до додаткових витрат, збільшення ціни позову та необхідності у майбутньому звертатись з новими позовами для відновлення порушеного права. У зв`язку із чим суд вважає належним, співмірним та адекватним запропонований позивачем вид заходу забезпечення. За таких обставин суд відхиляє заперечення відповідача в частині того, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не мають жодного відношення до предмета спору у цій справі.

Разом із тим, суд вказує, що в даному випадку у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

При цьому судом враховується, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

За правилами ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову. У зв`язку із чим заява позивача товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий термінал Кілія про забезпечення позову /вх. № 2-1076/24 від 27.06.2024/ у справі № 916/2333/24 підлягає задоволенню, так як обґрунтована та доведена.

При цьому суд зауважує, що запропонований позивачем вид заходу забезпечення позову відповідає заходам забезпечення позову, що визначені ч. 1 ст. 137 ГПК України.

Разом із тим, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачам.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.

Стосовно зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 141 ГПК України для застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 141, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий термінал Кілія про забезпечення позову /вх. № 2-1076/24 від 27.06.2024/ у справі № 916/2333/24 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Еліксир Україна /ЄДРПОУ 14054005, адреса 21029, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 114-в, оф. 203-6/ та Товариству з обмеженою відповідальністю Краншип /ЄДРПОУ 32428972, адреса 14013, м. Чернігів, пр-т. Перемоги, 139, оф. 413, e-mail: tb@tship.od.ua/ та будь-яким третім особам залученими останніми, перешкоджати проходу представникам та працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий Термінал Кілія» /ЄДРПОУ 43098924, адреса 65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, 31/, а також проїзду спеціалізованої техніки, іншого автотранспорту до власного майна, а саме до зернопереробного комплексу, літ. «Ц» (естакада для розміщення вантажно-розвантажувального обладнання, прямокутна різнорівнева каркасна споруда, що яка складається з декількох частин: пульту керування, підйомної платформа, прийомного бункеру, двох рамп (в`їзд - виїзд), висота підйомної - 1,8 м, висота приміщення де розташований прийомний бункер від 4,0 м. до 4,6 м., висота приміщення де розташований пульт керування - 3,1 м, висота рампи (в`їзд - виїзд) - 1,8 м), загальна площа тимчасової споруди - 364,5 м2), розташованої за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4 порто-пункт Кілія порту Усть-Дунайськ, з метою належного використання останнього та не допущення спричинення більшої шкоди обладнання (в тому числі, шляхом проведення належного обслуговування майна, відновлення, консервації), яке є складовим зазначеного зернопереробного комплексу «Ц» до набрання рішенням по даній справі законної сили.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Зерновий термінал Кілія /ЄДРПОУ 43098924, адреса - 65020, м. Одеса, вуя. Спиридонівська, буд. 31/

Боржник1: Товариство з обмеженою відповідальністю Еліксир Україна /ЄДРПОУ 14054005, адреса 21029, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 114-в, оф. 203-6/

Боржник2: Товариство з обмеженою відповідальністю Краншип /ЄДРПОУ 32428972, адреса 14013, м. Чернігів, пр-т. Перемоги, 139, оф. 413, e-mail: tb@tship.od.ua/

Ухвала дійсна до пред`явлення до виконання згідно положень ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала складена та підписана 28.06.2024.

Ухвала набрала законної сили 28.06.2024 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Петренко Наталія Дмитрівна