Рішення

від 28.06.2024 по справі 916/1760/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" червня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/1760/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.,

розглянувши справу № 916/1670/24 за правилами загального позовного провадження

за позовом: державного підприємства Адміністрація морських портів України Чорноморської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрації морського порту Чорноморськ) /ЄДРПОУ 38727770, адреса 68001, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6/

до відповідача: приватного підприємства ФРОГ Агросервіс /ЄДРПОУ 32066963, адреса 65012, м. Одеса, пров. Мукачівський, 4в/

про стягнення шкоди у розмірі 2 072 435,98 грн

за участі представників:

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за відсутності представника /вх. № 25184/24 від 28.06.2024/;

від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

23.04.2024 державне підприємство Адміністрація морських портів України Чорноморської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрації морського порту Чорноморськ) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1807/24/ до приватного підприємства ФРОГ Агросервіс про стягнення шкоди у розмірі 2 072 435,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на завдання шкоди внаслідок витоку речовин із судна.

Ухвалою суду від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1760/24; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.05.2024 о 09:45 год.

Ухвалою суду від 03.05.2024 постановлено здійснити проведення судового засідання 29.05.2024 о 09:45 в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua) з представником позивача.

У підготовчому засіданні 29.05.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.06.2024 на 12:30 год. в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua) з представником позивача.

У підготовчому засіданні 12.06.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/1760/24 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 28.06.2024 об 11:00 год.

28.06.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача /вх. № 25184/24/, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 у справі № 916/1760/24 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, до електронного кабінету.

Так, згідно довідки про доставку електронного документу, ухвала суду від 29.04.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 01.05.2024 о 02:10 год.

Також ухвали суду направлялися відповідачу на офіційну електронну адресу: frog.agroservis@gmail.com, яка вказана у Витязі в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/1760/24, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, відповідно до договору купівлі-продажу № 21/43-д/нд від 07.06.2021 ПП ФРОГ Агросервіс придбало бункерувальник МАРС (МО 8924264) та згідно з актом приймання-передачі судна, ПП ФРОГ Агросервіс прийняло дане судно від ДП МТП Чорноморськ. На момент придбання судно знаходилось в неморехідному стані, а на борту судна знаходились потенційно небезпечні для навколишнього природного середовища речовини, а саме: відпрацьовані паливно-мастильні матеріали - 10108,1 кг та лляльні води - 925 м3.

Капітаном Чорноморського морського порту видано Розпорядження від 21 листопада 2023 р. № 57/11 відповідно до якого, з метою запобігання забрудненню навколишнього природного середовища в морському порту Чорноморськ, у зв?язку із зміною стану судна МАРС, а саме посадка на мілину кормової частини зазначеного судна та ймовірний обрив якірного ланцюга, капітан порту зобов?язав відповідача провести ретельне обстеження зазначеного судна із складанням відповідного акту, який надати до служби капітана Чорноморського морського порту, та прийняти необхідні заходи щодо належної фіксації судна на місці стоянці та недопущення забруднення навколишнього природного середовища в морському порту Чорноморськ у строк до 30.11.2023.

Листом від 27.12.2023 № 2276/15-07-03/Вих Чорноморська філія державного підприємства Адміністрація морських портів України направила на адресу відповідача лист, в якому просила впровадити на підвідомчих відповідачу суднах відповідні заходи для підтримання необхідного рівня екологічної, пожежної та техногенної безпеки і мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій.

Листом № 59/15-07-03/Вих від 08.01.2024 позивач повідомив відповідача, що під час здійснення моніторингу стану акваторії морського порту Чорноморськ 08.01.2024 у районі необладнаного берегу за причалом № 24 був виявлений затонулий плавзасіб МАРС, ІМО: 8924264, що належить ПП ФРОГ Агросервіс, а враховуючи, що на борту судна знаходяться потенційно небезпечні для навколишнього природного середовища речовини, відповідачу необхідно за власний рахунок терміново вжити вичерпних заходів щодо недопущення погіршення стану вод акваторії морського порту Чорноморськ (бонування тощо) та видалення затонулого плавзасобу МАРС, ІМО: 8924264 з акваторії. Для огляду місця події та вжиття відповідних заходів представнику відповідача необхідно терміново прибути до затонулого плавзасобу МАРС, IMO: 8924264.

Листом 71/15-07-03/Вих від 09.01.2024 позивач про дану ситуацію повідомив Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.

Капітаном Чорноморського морського порту видано Розпорядження від 15 січня 2024 р. № 62/01, відповідно до якого відповідача зобов?язано провести ретельне обстеження зазначеного судна із складанням відповідного акту, який надати до служби капітана Чорноморського морського порту, та прийняти необхідні заходи щодо недопущення забруднення навколишнього природного середовища в морському порту Чорноморськ у строк до 19.01.2024.

Листом №129/15-07-03 від 16.01.2024 позивач повідомив капітана порту, що у зв?язку із тривалим періодом відстію, відсутності вахтового екіпажу та належного технічного обслуговування плавзасобу МАРС, ІМО: 8924264, а також наявність на борту плавзасобу небезпечних для навколишнього природного середовища речовин, створюється загроза для навколишнього середовища, а саме - загроза забруднення акваторії та погіршення стану якості вод морського порту Чорноморськ.

Листом № 148/15-07-03/Вих від 17.01.2024 позивачем на адресу відповідача було направлено розпорядження капітана порту від 15 січня 2024 р. № 62/01 та в листі позивач вимагав вжити вичерпних заходів направлених на недопущення забруднення вод акваторії судном МАРС, ІМО: 8924264, виконати вимоги Розпорядження Капітану Чорноморського морського порту від 15.01.2024 № 62/01. У листі позивач також повідомив відповідача, що в разі невиконання ним вимог Розпорядження Капітана порту від 15.01.2024 № 62/01 та у випадку забруднення судном відповідача вод акваторії порту за рахунок коштів та майна відповідача позивачем будуть вжиті заходи, направлені на усунення наслідків забруднення недопущення поширення забруднення вод акваторії.

В період з 08.01.2024 по 18.01.2024 спостерігалось посилення негативної динаміки плавучості судна МАРС, а саме: корма судна заглибилась у ґрунт та почався зсув судна до глибшої частини акваторії, що, у свою чергу, викликало занурення кормової частини судна під воду до 1,5 м та з?явився крен на лівий борт близько 5 градусів у порівнянні з 08.01.2024.

Листом № 158/15-07-03/Вих від 18.01.2024 позивач повторно вимагав від відповідача вжити заходів щодо недопущення забруднення акваторії порту.

19 січня 2024 року з судна МАРС почався виток забруднюючої речовини в акваторію порту, про що направлено відповідне повідомлення на адресу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеські області).

Адміністрацією порту проведено відбір проб фонових показників та обстеження акваторії з відбором проб вод в місці забруднення спільно з інспекторами Держекоінспекції.

19.01.2024 позивачем було проведено відбір фонових показників якості води в контрольній точці (не в місці забруднення), про що було складено акт відбору проб фонових показників якості води в акваторії порту. Згідно висновку, викладеному в Протоколі випробувань проба води з акваторії порту (фонова точка) за дослідженими показниками відповідає вимогам Постанови КМУ №є431 від 29.03.2002 "Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення" та Постанови № 828 від 21.08.2019.

За результатами дослідження проб біля судна МАРС виявлено значне перевищення вмісту нафтопродуктів.

20.01.2024 за фактом забруднення акваторії порту слідчім відділенням відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області зареєстроване кримінальне провадження за ч. 1 ст. 243 КК України.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що для запобігання та локалізації виниклих наслідків забруднення, а також їх ліквідації забруднення, позивачем вжито заходи:

- 18.01.2024 о 11:30 встановлено внутрішню нитку сорбуючих бонових загороджень за допомогою м/б Смелий. Згідно з матеріалами фотофіксації стану судна МАРС за 18.01.2024 корма судна була майже повністю занурена у воду, що свідчить про наявність реального ризику забруднення навколишнього середовища паливо-мастильними матеріалами (ПММ) та лляльними водами, які наявні на судні. Сорбентні бонові загородження дозволили локалізувати забруднення, запобігаючи його розповсюдженню та мінімізували шкоду для довкілля.

- 19.01.2024 та 21.01.2024 проводились роботи м/б Смелий з сорбуючими бонами та обладнанням біля затонулого судна, з метою збору витоку паливо-мастильних матеріалів, лляльних вод та очищення акваторії порту;

- 21.01.2024 виконувались роботи СПК Богатир з обладнанням біля затонулого судна, з метою запобігання подальшому розливу паливо-мастильних матеріалів та лляльних вод з судна, а також зменшення ризику поширення забруднення;

- ??з 21.01.2024 по 31.01.2024 т/х НМС-23 здійснювалось чергування для забезпечення екологічної безпеки, з метою моніторингу ситуації та швидкого реагування на будь-які нові викиди, оскільки існував ризик повторного забруднення;

??- 20.01.2024, 24.01.2024 та 31.01.2024 виконувались роботи НМС-28 з ліквідації забруднення біля затонулого судна, з метою очищення акваторії порту від залишків забруднень, відновлення екосистеми акваторії та зменшення негативного впливу забруднюючих речовин на довкілля;

-з 26.01.2024 по 02.02.2024 проводилось вимірювання забруднюючої речовини у присутності контролюючих органів. Станом на 30.01.2024 зібрано 406,9 літрів нафтопродуктів, які були наслідком витоку з судна МАРС.

Відповідно до витягів із суднових журналів та інших первинних документів слідує, що у лютому та березні 2024 року відповідач продовжував ухилятися від вжиття заходів щодо забезпечення належного стану свого майна - судном МАРС, в зв?язку із чим позивач вимушений був продовжити вживати заходи, направлені на усунення наслідків забруднення та недопущення поширення забруднення вод акваторії, а саме: робота судна нафтозбирача для збору нових забруднень; постановка і зняття бонових загороджень для локалізації забруднення та запобігання його поширенню у водоймі; використання сорбенту Еконадін та сорбенту Еколан для розщеплення нафтопродуктів та інших забруднюючих речовин.

Відповідно до складеного кошторису розмір збитків, які поніс позивач на усунення наслідків витоку речовин із судна складає 2 072 435,98 грн.

Позивачем на адресу відповідача були направлені претензії.

Оскільки відповідачем не відшкодовано шкоду, завдану внаслідок витоку речовин із судна, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення шкоди у розмірі 2 072 435,98 грн.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої, пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов?язує. Власник не може погіршувати екологічну ситуацію.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов?язаний утримувати майно.

В силу ст. 319, 322 ЦК України Відповідач зобов?язаний був вживати заходів щодо належного утримання майна та для запобігання надзвичайній ситуації, пов?язаної із затопленням судна та забрудненням навколишнього середовища.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України Про охорону навколишнього природного середовища, земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 78 КТМ України до функцій капітана морського порту належить в т. ч. нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 79 КТМ України розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов?язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту.

Положення пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України Про морські порти України визначають, що адміністрація морських портів України державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об?єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту).

Адміністрація морських портів України, суб?єкти господарювання, що провалять свою діяльність у морському порту, вживають невідкладних заходів для ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, які призвели до порушення роботи в морському порту.

Адміністрація морських портів України утворюється з метою, зокрема: забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом участі в межах визначеної законодавством компетенції у виявленні випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту. Порядок взаємодії адміністрації морських портів та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, із забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища у разі виявлення випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту встановлюється Кабінетом Міністрів України; забезпечення проведення робіт з ліквідації наслідків забруднення території та акваторії морського порту (частина 1 статті 15 Закону України Про морські порти України).

Приписами пункту 2 Порядку взаємодії державного підприємства Адміністрація морських портів України та Державної екологічної інспекції із забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища у разі виявлення випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії морського порту, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 670, встановлено, що забруднююча речовина будь-яка шкідлива речовина, що скидається з судна, визначення якої наведено у статті 2 Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року.

Пункт 3 вищенаведеного Порядку передбачає, що у разі виявлення адміністрацією порту видимих слідів нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в акваторії порту адміністрація порту невідкладно вживає у разі потреби заходів щодо локалізації та ліквідації наслідків забруднення акваторії порту.

Згідно статті 101 Водного кодексу України власники засобів водного транспорту трубопроводів, плавучих та інших споруд на водних об?єктах, а також інші юридичні та фізичні особи зобов?язані забезпечувати охорону вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин.

Пункт 14 Порядку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 670 передбачає, що адміністрація порту, власник морського терміналу, інші суб?єкти господарювання мають право виставити власнику судна, винному в забрудненні акваторії порту, претензії щодо відшкодування витрат з проведення робіт з локалізації та ліквідації наслідків забруднення, відбору проб фонових показників якості води в акваторії порту та проведення їх аналізу, здійснених за їх рахунок, використання плавзасобів таких суб?єктів господарювання.

Положення статті 110 ВК України передбачають, що відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод. Відповідно до положень статті 111 ВК України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов?язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до п. 9 Порядку надання послуг із забезпечення запобігання і ліквідації розливу забруднюючих речовин у морських портах України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 21.08.2013 № 631, компенсація витрат, які понесли Адміністрація та субпідрядні організації на ліквідацію розливу (забруднення), здійснюється згідно із законодавством України.

За приписами статті 304 Кодексу торговельного мореплавства України власник судна відповідає за шкоду від забруднення, заподіяну внаслідок витоку з його судна або скиду з нього нафти чи інших речовин, шкідливих для здоров?я людей або живих ресурсів моря. Шкода від забруднення - це шкода, заподіяна за межами судна забруднюючими речовинами морському середовищу, узбережжю або будь-яким іншим об?єктам (суднам, рибопромисловим знаряддям тощо). Вона включає також вартість розумних заходів, вжитих будь-якою особою після події, що могла спричинити або спричинила витік чи скид забруднюючих речовин, для відвернення або зменшення шкоди від забруднення, а також збитки, заподіяні внаслідок вжиття таких заходів.

Відповідно до ч, ч. 4, 5 ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов?язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Частиною 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди встановлено статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положення статті 1187 ЦК України є спеціальними відносно статті 1166 ЦК України, у зв?язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.

Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки - стаття 1188 ЦК України), є те, що володілець такого джерела зобов?язаний відшкодувати завдану шкоду незалежно від його вини.

Перед потерпілим несуть однаковий обов?язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об?єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Тобто, на відміну від загального порядку та умов відшкодування шкоди безпосередньо встановленого статтею 1166 ЦК України, умовами відшкодування за статтею 1187 ЦК України шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є: 1) протиправність поведінки заподіювача шкоди, 2) наявність цієї шкоди у потерпілого і 3) причинного зв?язку між ними.

Отже, зобов?язання про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки виникає за таких умов: 1) наявність шкоди; 2) протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; 3) наявність причинного зв?язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою (висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 674/166б/14-ц).

Таким чином, розподіл між сторонами спору про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки обов?язків доказування і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України здійснюється таким чином:

??особа, якій завдано шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участі відповідача, розмір заподіяної шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов?язана відшкодувати шкоду,

??володілець джерела підвищеної небезпеки доводить умисел потерпілого або наявності непереборної сили законом, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди (подібний висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 904/2830/20).

Аналізуючи встановлені судом обставини, господарський суд зазначає, що в даному випадку протиправна поведінка відповідача полягає в тому, що відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, не забезпечив дотримання безпечних умов перебування судна біля причалу. Причинний зв?язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою полягає в тому, що в наслідок не забезпечення належного технічного стану судна, відбувся його крен, що привело до потрапляння шкідливих хімічних речовин в акваторію порту. Відповідачем не заперечувалась вказана обставина.

Відповідно до складеного кошторису розмір збитків, які поніс позивач на усунення наслідків витоку речовин із судна складає 2 072 435,98 грн.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

При цьому суд зауважує, що відповідачем у ході розгляду справи не надано жодних заперечень та доказів на їх підтвердження, які б спростовували встановлені судом обставини. Так, відповідачем не доведено умисел потерпілого або наявності непереборної сили законом; не доведено факту відсутності понесеної шкоди внаслідок забруднення акваторії порту.

Суд зауважує, що чинне законодавство не передбачає такої підстави для звільнення від відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки як вина потерпілого, зокрема, неповідомлення власника джерела підвищеної небезпеки про наявність шкоди, спричиненої внаслідок не забезпечення останнім справного технічного стану його судна. Відповідачем власного контррозрахунку збитків не надано.

При цьому суд наголошує, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №280/1222/17 (провадження №61-42888св18) та від 28.03.2018 у справі №204/3783/16-ц.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги державного підприємства Адміністрація морських портів України Чорноморської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрації морського порту Чорноморськ) підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 24 869,23 грн., що вбачається із платіжної інструкції № 836 від 12.04.2024.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 24 869,23 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги державного підприємства Адміністрація морських портів України Чорноморської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрації морського порту Чорноморськ) задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з приватного підприємства ФРОГ Агросервіс /ЄДРПОУ 32066963, адреса 65012, м. Одеса, пров. Мукачівський, 4в/ на користь державного підприємства Адміністрація морських портів України Чорноморської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрації морського порту Чорноморськ) /ЄДРПОУ 38727770, адреса 68001, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6/ шкоду у розмірі 2 072 435,98 грн /два мільйони сімдесят дві тисячі чотириста тридцять п`ять гривень 98 копійок/ та судовий збір у розмірі 24 869,23 грн /двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят дев`ять гривень 23 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 28 червня 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко