Рішення

від 28.06.2024 по справі 260/2372/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року м. Ужгород№ 260/2372/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина 1493) (далі відповідач, НОМЕР_1 прикордонний загін), в якому просить:

1) Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 01 грудня 2015 року по 04 травня 2016 року та 02 вересня 2016 року по 10 березня 2017 року.

2) Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін вчинити дії щодо нарахування та виплати, ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період із 01 грудня 2015 року по 04 травня 2016 року та 02 вересня 2016 року по 10 березня 2017 року - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

3) Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 22 листопада 2018 року по 17 грудня 2022 року із урахуванням базового місяця березень 2018 року та без застосування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

4) Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22 листопада 2018 року по 17 грудня 2022 року, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходила військову службу в різних органах Державної прикордонної служби України. Звільнилася з військової служби з НОМЕР_1 прикордонного загону. У відповідності до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 17.12.2022 року № 928-ОС, у зв`язку зі звільненням з військової служби була виключена із списків особового складу та всіх видів забезпечення прикордонного загону. Остаточною датою закінчення військової служби, цим наказом, було визначено 17.12.2022 року.

У березні 2024 року через свого представника, позивач звернулася до НОМЕР_1 прикордонного загону про отримання карток грошового забезпечення із 2015 по 2022 роки та стосовно нарахування та виплати індексації. В квітні 2024 року надійшли відповіді та копії карток грошового забезпечення позивача.

Із копій особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 із НОМЕР_1 прикордонного загону із 2015 по 2017 роки вбачається, що: виплачено індексації грошового забезпечення у 2015 році - 2 185,14 грн.; у 2016 році - 0,00 грн.; у 2017 році - 0,00 грн.; із січня по жовтень 2015 року; з січня по травень 2016 року; із січня по березень 2017 року - індексація грошового забезпечення в загалі не була нарахована та виплачена, а у місяцях, коли їй була виплачена індексація у ці роки, її нарахування було проведено відповідачем на власний розсуд без врахування індексу споживчих цін та застосування базового місяця при нарахуванні індексації грошового забезпечення, тобто з порушенням вищевказаних законодавчих норм, а саме підвищення посадового окладу на законодавчому рівні у січні 2008 року.

Також, із копій особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 із НОМЕР_1 прикордонного загону із 2018 по 2022 роки вбачається, що індексації грошового забезпечення у ці роки нараховувалась та виплачувалась без врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що відповідачем протиправно зменшено розмір індексації грошового забезпечення. В жодному разі нарахована індексація не може бути зменшена без застосування базового місяця, допускається лише її виплата в фіксованому розмірі, або в більшому при збільшені індексу інфляції.

Ухвалою судді від 13.05.2024 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

27.05.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого, відповідач вважає вимоги щодо проведення індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 року - незаконними, необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Зазначає, що НОМЕР_1 прикордонний загін діяв в межах наданих повноважень та у повному обсязі виконав свої фінансові зобов`язання перед позивачем, що підтверджується довідкою № 109 від 16.05.2024 року.

Щодо нарахування та виплати індексації за період з 22.11.2018 по 17.12.2022 відповідно до вимог п. 5 абз. 4,5,6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, вказує, що у березні 2018 року посадовий оклад позивача збільшився і відповідно підвищився її грошовий дохід. Докази того, що розмір підвищення грошового доходу є нижчим за суму індексації, матеріали справи не містять.

Відповідно до положень ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу в органах Державної прикордонної служби України.

Наказом начальника начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 17.12.2022 року № 928-ОС у зв`язку зі звільненням з військової служби, була виключена із списків особового складу та всіх видів забезпечення прикордонного загону. Остаточною датою закінчення військової служби, цим наказом було визначено 17.12.2022 року.

З метою з`ясування правильності нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, представник позивача звернувся із відповідними запитами до відповідача про отримання карток грошового забезпечення із 2015 по 2022 року.

Із копій особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 із НОМЕР_1 прикордонного загону із 2015 по 2017 роки вбачається, що: виплачено індексації грошового забезпечення у 2015 році - 2 185,14 грн.; у 2016 році - 0,00 грн.; у 2017 році - 0,00 грн.; із січня по жовтень 2015 року; з січня по травень 2016 року; із січня по березень 2017 року - індексація грошового забезпечення в загалі не була нарахована та виплачена, а у місяцях, коли їй була виплачена індексація у ці роки, її нарахування було проведено відповідачем на власний розсуд без врахування індексу споживчих цін та застосування базового місяця при нарахуванні індексації грошового забезпечення, тобто з порушенням вищевказаних законодавчих норм, а саме підвищення посадового окладу на законодавчому рівні у січні 2008 року.

Також, із копій особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 із НОМЕР_1 прикордонного загону із 2018 по 2022 роки вбачається, що індексації грошового забезпечення у ці роки нараховувалась та виплачувалась без врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Вважаючи, що індексації її грошового забезпечення здійснена відповідачем невірно, обчислена з порушенням вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною п`ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під ефективним засобом (способом) судового захисту слід розуміти такий, що призводить до бажаних наслідків, дає найбільший ефект для відновлення юридичного становища особи, яке існувало до порушення її прав чи законних інтересів. Тому ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) засіб захисту повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що вирішення питання щодо визначення базового місяця, який належить застосувати при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за спірний період, сприятиме досягненню мети правосуддя та цілей ефективного захисту судом порушеного права позивача.

Указаний висновок відповідає правовій позиції і підходу, які застосував Верховний Суд у постанові від 12.05.2022 року у справі № 580/3335/21 з подібними правовідносинами (пункти 26-34).

У цьому контексті суд зазначає, що з аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) і Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №1282-ХІІ) вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 року у справі № 380/1513/20).

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 року у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 року у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 року у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Стосовно дискреційних повноважень, Верховний Суд уже зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.12.2018 року у справі № 802/412/17-а, від 11.04.2018 року у справі № 806/2208/17.

Стосовно справ з подібними правовідносинами, то Верховний Суд у своїй практиці указував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Зазначені висновки Суд виклав у постановах від 29.11.2021 року у справі № 120/313/20-а, від 26.01.2022 року у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 року у справі № 420/3593/20.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Так, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, у згаданих справах № 400/1118/21 і 420/3593/20 Верховний Суд указав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Одночасно з цим суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Зрештою на основі аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Правовідносини у наведених справах і даній справі є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Указана постанова була чинна з 01.01.2008 року до 01.03.2018 року.

З січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.

Як встановлено судом, відповідно до довідки №109 від 16.05.2024 року, індексація ОСОБА_1 виплачувалася таким чином, а саме: 2015 рік виплата проводилася листопад та грудень в сумі 2185,14 при базовому місяці лютий 2015 року (зміна премії); 2016 рік виплата не проводилася базовий місяць встановлювався лютий 2015 року (зміна премії); 2017 рік виплата не проводилася базовий місяць встановлювався лютий 2015 року (зміна премії ); 2018 рік виплата не проводилася базовому місяці березень 2018 року (зміна посадового окладу); 2019 рік виплата проводилася у червні та з листопада по грудень в розмірі 1991,44 грн., при базовому місяці березень 2018 року (зміна посадового окладу); 2020 рік виплата проводилася з січня по грудень у сумі 2664,32 грн. при базовому місяці березень 2018 року (зміна посадового окладу); 2021 рік виплата проводилася з січня по листопад у сумі 4940,64 грн. при базовому місяці березень 2018 року (зміна посадового окладу); 2022 рік виплата проводилася з січня по грудень у сумі 12880,68 грн. при базовому місяці березень 2018 року (зміна посадового окладу).

Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) - є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Суд не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах наявних фінансових ресурсів бюджетів на відповідний рік (як на підтвердження правомірності своїх дій по не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення), оскільки невиплата індексації є обмеженням його права на оплату праці та не може залежати від наявності або відсутності фінансових ресурсів бюджету.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» з цього приводу зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд звертає увагу також на правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у п. 23 справи «Сук проти України» від 10.03.2011 року, заява №10972/05, де зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Крім того, як уже зазначено судом, 01.03.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Отже, за період з 01.03.2018 року по день закінчення служби позивачем індексація грошового забезпечення нараховується виходячи з місяця підвищення доходів березня 2018 року у зв`язку із набранням чинності Порядком № 704.

Відповідно до абзацу 1 п. 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Відтак, оскільки підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 відбулось у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 року постанови за №704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078, є місяцем підвищення доходів (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1 %, в квітні 2018 року становив 100,8 %, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%. Таким чином, лише у жовтні 2018 поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) було перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, індексацію необхідно було проводити з грудня 2018.

Водночас, питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), врегульовано абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Крім того, підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах. У даному випадку суб`єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.

Таким чином, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, відтак встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення. Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Разом з тим, у межах спірних правовідносин відповідач безпідставно оминув вищезгадані норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року).

Як уже зазначено судом, в період з 01.03.2018 року по 17.12.2022 року нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу здійснювалась відповідачем із застосуванням базового місяця для її нарахування березень 2018 року.

Разом з тим, такий алгоритм розрахунку не відповідає вимогам абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року № 141, якою змінений порядок визначення розміру індексації та умов її нарахування.

З огляду на це, індексація грошового забезпечення позивача повинна була нараховуватись з 01.03.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березня 2018 року та з урахуванням положень абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Отже, слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.12.2022 року з урахуванням положень абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21.

Щодо вимог позовної заяви про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (далі Порядок № 44), цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пунктів 2-5 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Як вказано вище, індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, компенсація втрати частини доходів, як основні державні гарантії щодо оплати праці військовослужбовців, підлягають обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про те, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову, із зазначених у рішенні підстав.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо неналежного визначення базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 04 травня 2016 року та 02 вересня 2016 року по 10 березня 2017 року.

3. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 04 травня 2016 року та 02 вересня 2016 року по 10 березня 2017 року із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року

4. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населеній» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 17.12.2022 року.

5. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 17.12.2022 року, із застосуванням базового місяця березень 2018 року та з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та здійснити виплату із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року.

6. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

СуддяС.І. Рейті