Рішення

від 28.06.2024 по справі 380/20898/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2024 рокусправа № 380/20898/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 30.08.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №380/10794/22;

- стягнути з Військово-медичного клінічного центру Західного регіону на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у сумі 66907 гривень 46 копійок у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 30.08.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №380/10794/22.

В обґрунтування позовних вимог позивача вказала, що відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою належного грошового забезпечення на підставі судового рішення.

Ухвалою суду від 25.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що здійснив позивачу виплату на виконання рішення суду, що має разовий характер та не включена до переліку грошових доходів, що підлягають компенсації в розумінні Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати». Також, зазначив, що для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів особа має звернутися з відповідною заяв, що позивач не вчинила.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 по 16.03.2018, яка знаходиться на грошовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2018 №79, позивач виключена із списків особового складу військової частині НОМЕР_1 та всіх видів грошового забезпечення.

Вказані обставини встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №380/10794/22, яке набрало законної сили 28.03.2023.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №380/10794/22, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023, позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.04.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення («базового» місяця) та з врахуванням виплачених сум.

На виконання рішення суду відповідач здійснив 30.08.2023 виплату нарахованої індексації грошового забезпечення. Проте не здійснив нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів.

Позивач вважаючи, що відповідач протиправно не здійснив виплату компенсації втрати частини доходів, звернулася до суду.

Вирішуючи спір суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Наявність у позивача права на перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 10.01.2017 встановлено судовим рішенням у справі №380/8993/22, яке набрало законної сили.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі Порядок №159).

Статтею 1 Закону №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: - пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); - соціальні виплати; - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення); - сума індексації грошових доходів громадян; - суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; - суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до норм статей 3, 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4).

Відповідно до абзацу 4 статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок - власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; - коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; - коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159.

За змістом положень Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 (пункт 2).

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат) (пункт 3).

Пунктом 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З аналізу норм Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 слід виснувати, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги (такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №240/6583/20).

Верховний Суд ухвалюючи постанову від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 виходив із аналізу норм Закону №2050-ІІІ, відповідно до статті 2 якого компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).

Системний аналіз викладених норм, за позицією Верховного Суду у вказаній справі дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.03.2023 у справі №620/7687/21.

Окрім цього, у зазначеній постанові від 21.03.2023 у справі №620/7687/21 Верховний Суд вказав, що на належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013.

У справі №240/11882/19 Верховний Суд зауважив, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 46 Закону №1058-ІV, статті 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №815/3998/16, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20, від 21.03.2023 у справі №620/7687/21.

Також слід зауважити, що норми Закону №2050-ІІІ і Порядку №159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов`язку додатково звертатися до відповідного органу за виплатою такої компенсації.

Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З доказів у справі суд встановив, що відповідач здійснив виплату належних позивачу сум грошового забезпечення за період з 06.04.2016 по 28.02.2018 у сумі 72012,30 грн. на виконання рішення суду від 16.11.2022 у справі №380/10794/22 лише 30.08.2023, після звільнення позивача з військової служби.

Таким чином, враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу сум грошового забезпечення за спірний період, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення по дату фактичної виплати заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

З позиції суду, ефективним та достатнім способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 30.08.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №380/10794/22.

Щодо позовної вимоги щодо стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у сумі 66907,46 грн., суд відмовляє з огляду на таке.

У позовній заяві позивачем жодним чином не обґрунтовує зазначену суму. При цьому, проведення розрахунок компенсації втрати грошових доходів є компетенцією (дискреційною функцією) відповідача як органу, який виплачував позивачу грошове забезпечення, тому в даному випадку саме на відповідача покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, здійснивши відповідні розрахунки.

Крім того, стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані, але не виплачені.

Визначення судом лише періоду, за який повинна бути здійснена компенсація втрати частини доходів без зазначення розміру, який підлягає нарахуванню та виплаті відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 14.05.2019 у справі №487/6312/16-а та від 14.05.2019 у справі №804/2994/18.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладена суд дійшов висновку, про часткову обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 30.08.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №380/10794/22.

3. Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону (79010, вул. Личаківська, 26, м. Львів; ЄДРПОУ 08160677) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченого 30.08.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі №380/10794/22.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (79010, вул. Личаківська, 26, м. Львів; ЄДРПОУ 08160677) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 429 (чотириста двадцять дев`ять) грн. 88 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович