Рішення

від 28.06.2024 по справі 380/9433/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2024 рокусправа № 380/9433/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Галнафтохім" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Галнафтохім" звернулося в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ055164 від 10.04.2024 року.

В обґрунтування позову зазначає, що товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним з доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів та є підставою для оплати за надані послуги. В даному випадку був відсутній обов`язок мати товарно-транспортну накладну, оскільки перевезення вантажу відбувалось власним транспортним засобом для власних потреб. Тобто, у даному випадку позивач не надавав послуги з перевезення вантажу та не виступав автомобільним перевізником. Згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» водій повинен мати товарно-транспортну накладу або інший визначений законодавством документ на вантаж. Такі документи на вантаж, а саме накладні на переміщення товару між складами агроцентрами АрАТ «Галнафтохім» водій пред`явив інспектору для перевірки.

Відповідач у відзиві зазначає, що саме автомобільний перевізник, який зацікавлений в доведенні свої позиції, має надати всю інформацію, яка може вплинути на результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Законодавством покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія пред`явлення для перевірки відповідних документів. Стверджує, що жоден з документів, на які посилається позивач, не містить того обсягу інформації, що зазначається у товарно-транспортній накладній, яка на сьогодні є єдиним та обов`язковим документом на вантаж. Зазначає, що позивач не заперечує, що на момент перевірки у водія була відсутня товарно-транспортна накладна.

У відповіді на відзив позивач вказує, що із зазначеної позиції відповідача можна резюмувати, що якщо послуги з перевезення не надавались, то відсутні правові підстави для притягнення до відповідальності згідно Закону України «Про автомобільний транспорт». Стверджує, що товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах, документує рух товару та є одним з доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів та є підставою для оплати за надані послуги.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач посилається на норми Закону України «Про автомобільний транспорт».

Ухвалою суду від 07.05.2024 року відкрито спрощене позовне провадження.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті під час перевірки транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №014506, у якому встановлено наступні порушення позивачем: відсутня товарно-транспортна накладна або інший документ передбачений законодавством.

Водій транспортного засобу із вказаним актом був ознайомлений.

Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу складеною Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ 055164 від 10.04.2024 року у зв`язку із допущенням порушення законодавства про автомобільний транспорт (перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»), відповідальність за яке передбачена абзацом третім ч.1 ст.60 вказаного Закону України на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. 00 коп.

Не погодившись із згаданою постановою позивач звернувся із позовом до адміністративного суду.

Змістом спірних правовідносин є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ 055164 від 10.04.2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2344-III).

Згідно із ст.1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно із ч.14 ст.6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно вимог ст.34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно - правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

У відповідності до ч.1 ст.48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом третім ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом другим Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1567) передбачено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила №363).

Згідно із абзацом вісімнадцятим розділу І Правил №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

З урахуванням змісту вказаних норм слідує висновок, що відповідальність у даному випадку несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють, у тому числі, за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.

При цьому, із статті першої Закону №2344-ІІІ та розділу І Правил №363 вбачається, що законодавець розмежовує поняття «перевезення вантажу на комерційній» та «перевезення вантажу за власний кошт».

Зокрема, перевезення на комерційній основі означає надання послуг замовнику із перевезення вантажу за певну плату, а перевезення за власний кошт перевезення вантажу для власних потреб.

Згідно із абзацом двадцять шостого розділу І Правил №363 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відповідно до абзацу двадцять сьомого розділу І Правил №363 передбачено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, суд зазначає, що наявність товарно-транспортної накладної є обов`язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах.

У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - остання не оформлюється.

Аналогічного правового висновку дійшов також Верховний суд у постанові від 29.04.2021 року у справі №810/3713/16.

При цьому, суд звертає увагу, що частиною другою ст.48 Закону №2344-ІІІ чітко передбачено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

В матеріалах справи наявні наступні документи: накладні на переміщення №451 від 27.02.2024 року, №450 від 27.02.2024 року, №449 від 27.02.2024 року, №447 від 27.02.2024 року, №446 від 27.02.2024 року, №443 від 27.02.2024 року, №444 від 27.02.2024 року, №439 від 27.02.2024 року, з яких вбачається, що товар перевозився з головного складу промтоварів позивача до складів, торгових залів, агромагазинів позивача.

Іншими словами, вантаж перевозився позивачем для власних потреб.

Окрім того, зазначені документи містять достатньо інших відомостей щодо переміщуваного позивачем товару.

Зазначені документи надавались позивачем і відповідачу, що ним не заперечується.

Відтак, суд вважає, що жодних порушень у цій частині позивач не допустив, оскільки такі порушення не знайшли свого підтвердження наявними в матеріалах справи доказами та встановленими обставинами.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими.

При цьому, судом не беруться до уваги інші твердження відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова не відповідає критеріям правомірності, передбачених пунктами 1, 3 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо судового збору, то у відповідності до ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ055164 від 10.04.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: м.Київ, вул.Фізкультури, 9; код ЄДРПОУ 39816845) на користь Приватного акціонерного товариства "Галнафтохім" (адреса: м.Львів, вул.Пасічна, 167; код ЄДРПОУ 23958622) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович