Рішення

від 28.06.2024 по справі 420/14873/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14873/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського квартирно-експлуатаційного управління, третя особа Міністерство оборони України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Одеського квартирно-експлуатаційного управління (по стройовій частині) № 150 від 30.04.2024 року, яким підполковника ОСОБА_1 , начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління Одеського квартирно-експлуатаційного управління, призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року № 678, переведено на посаду старшого офіцера організаційно-планового відділу логістики управління 10 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, вважати, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З 30 квітня виключити зі списків особового складу Одеського квартирно-експлуатаційного управління та знято з усіх видів забезпечення; поновити підполковника ОСОБА_1 на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління Одеського квартирно-експлуатаційного управління; включити з 30.04.2024 року підполковника ОСОБА_1 до списків особового складу Одеського квартирно-експлуатаційного управління та поставити на усі види забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після виходу з лікарняного 29.04.2024 ним пройдено ВЛК, за рішенням якої позивач потребує відпустки для лікування після захворювання на 45 календарних днів. Позивач прибув до військової частини та написав рапорт на відпустку, проте ОСОБА_2 відмовився його брати, у зв`язку із чим позивач направив рапорт засобами поштового зв`язку 30.04.2024. Також 30.04.2024 ОСОБА_3 прибув за місцем проживання позивача разом із комісією в кількості 10 осіб. Цього ж дня було винесено оскаржуваний наказ № 150 від 30.04.2024, яким підполковника ОСОБА_1 , начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління Одеського квартирно-експлуатаційного управління, призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року № 678, переведено на посаду старшого офіцера організаційно-планового відділу логістики управління 10 армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, вважати, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З 30 квітня виключити зі списків особового складу Одеського квартирно-експлуатаційного управління та знято з усіх видів забезпечення. Таким чином, звернення позивача із рапортом 29 та 30 квітня 2024 були проігноровані, а натомість було винесено спірний наказ, в якому не зазначено жодної з п`яти визначених Наказом МОУ № 170 від 10.04.2009 підстав для переведення з військової частини.

Ухвалою судді від 20.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05.06.2024 до суду від Одеського квартирно-експлуатаційного управління надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 звільнено підполковника ОСОБА_1 з займаної посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено на посаду старшого офіцера організаційно-планового відділу логістики управління 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. У вказаному наказі визначено підставу його прийняття, а саме: «Призначається на посаду передбачену штатом воєнного часу, у зв`язку із введенням правового режиму воєнного стану з шпк "підполковник" на шпк "підполковник". Підстава: рішення Головнокомандувача ЗС України від 19.04.2024 №62635/С». Витяг із вказаного наказу надійшов до Одеського КЕУ 25.04.2024, при цьому на той час, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2347, підполковник ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону з 25.03.2024 по 29.04.2024. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.04.2024 №140 для прийняття справ та посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ призначено комісію у складі: голова комісії - начальник служби охорони праці Одеського КЕУ працівник Збройних Сил України ОСОБА_4 , члени комісії: провідний інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Одеського КЕУ працівник Збройних Сил України ОСОБА_5 , економіст паливної групи Одеського КЕУ працівник Збройних Сил України ОСОБА_6 , бухгалтер фінансовоекономічного відділу Одеського КЕУ працівник Збройних Сил України ОСОБА_7 . Відповідно до наказу начальника Одеського КЕУ (по стройовій частині) від 29.04.2024 №149, підполковник ОСОБА_1 прибув з Військово-медичного клінічного центру Південного регіону та повернувся до виконання службових обов`язків за посадою. В день повернення підполковника ОСОБА_1 на військову службу з лікування, останньому було доведено наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 в присутності комісії, призначеної наказом начальника Одеського КЕУ від 25.04.2024 №140, а також інженера відділу матеріально-технічного забезпечення Одеського КЕУ працівника Збройних Сил України ОСОБА_8 та тимчасово виконуючої обов`язки помічника начальника управління з правової роботи начальника юридичної групи Одеського КЕУ працівника Збройних Сил України ОСОБА_9 . Варто звернути увагу, що чинними нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, не визначено обов`язку командира (начальника) військової частини (установи, організації) доводити накази про переведення того чи іншого військовослужбовця до нового місця служби йому під підпис. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.04.2024 №144 зобов`язано підполковника ОСОБА_1 у термін з 29.04.2024 по 30.04.2024 здати посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ. Твердження представника позивача, що останньому не було доведено наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 не відповідають дійсності оскільки підполковнику ОСОБА_10 достеменно було відомо про наявність такого наказу та його зміст, а також про необхідність здачі займаної посади та убуття до нового місця служби. 29.04.2024 підполковник ОСОБА_1 звернувся до начальника Одеського КЕУ з рапортом за вх.№3820 про надання відпустки для лікування у зв`язку із хворобою на підставі довідки ВЛК від 26.04.2024 №1072. Начальником Одеського КЕУ було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання підполковника ОСОБА_1 та накладено на рапорті резолюцію наступного змісту: «На виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 вибути до нового місця служби і там порушити клопотання про відпустку. Справу та посаду передати працівнику ЗСУ ОСОБА_8 в термін до 30.04.2024». Отже, доводи представника позивача про те, що рапорт підполковника ОСОБА_1 не було розглянуто начальником Одеського КЕУ не відповідає дійсності. Варто звернути увагу, що відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2347 підполковник ОСОБА_1 виписується із стаціонарного лікування у задовільному стані під спостереження невропатолога та лікаря частини за місцем служби. 30.04.2024 інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Одеського КЕУ працівник Збройних Сил України ОСОБА_8 рапортом за вх. №3882 доповів начальнику Одеського КЕУ про відсутність підполковника ОСОБА_1 на робочому місці. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.04.2024 №147 призначено службове розслідування за фактом відсутності підполковника ОСОБА_1 на військовій службі без поважних причин. Того ж дня, з метою встановлення місця перебування підполковника ОСОБА_1 , начальник Одеського КЕУ разом із комісією, призначеної наказом начальника Одеського КЕУ від 25.04.2024 №140, та тимчасово виконуючою обов`язки помічника начальника управління з правової роботи начальника юридичної групи Одеського КЕУ працівником Збройних Сил України ОСОБА_9 виїхали до місця проживання відсутнього на військовій службі військовослужбовця за адресою: АДРЕСА_1 . Підполковник ОСОБА_1 перебував за місцем свого проживання. Начальник Одеського КЕУ усно наказав йому з`явитися на службу, повторно довів йому наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 та намагався вручити припис на вибуття до нового місця служби. Однак, підполковник ОСОБА_11 відкрито відмовився від отримання припису та від виконання вказаного наказу Головнокомандувача Збройних Сил України. Зазначений факт було зафіксованого комісією актом про відмову від отримання припису про вибуття на нове місце служби за вх.№3879 від 30.04.2024. Згідно припису Одеського КЕУ за вих.№1932 від 30.04.2024, підполковник ОСОБА_1 на виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 повинен був 30.04.2024 вибути до нового місця проходження військової служби із встановленим строком прибуття 02.05.2024. У зв`язку із тим, що начальником Одеського КЕУ здійснено всі належні дії для виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 з 30.04.2024, а саме доведено цей наказ підполковнику ОСОБА_1 , створено всі умови для здачі справ та посади, а також для убуття до нового місця служби, між тим останній відмовився виконувати як наказ Головнокомандувача Збройних Сил України та і накази начальника Одеського КЕУ. Вказані викладені обставини передували спірному наказу начальника Одеського КЕУ (по стройовій частині) від 30.04.2024 №150, яким підполковника ОСОБА_1 , на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 з 30.04.2024 виключено зі списків особового складу Одеського КЕУ. За результатами службового розслідування, призначеного наказом начальника Одеського КЕУ (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.05.2024 №158, встановлено, що підполковник ОСОБА_1 30.04.2024 відкрито відмовився від виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 та від вибуття до нового місця проходження військової служби та з 30.04.2024 по теперішній час підполковник ОСОБА_1 є відсутнім на військовій службі без поважних причин. На підставі наказу начальника Одеського КЕУ (з основної діяльності) від 08.05.2024 №33 Одеське КЕУ направило до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Миколаєві повідомлення від 10.05.2024 №2164 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 402, ч.5 ст.407 КК України. На теперішній час в Одеського КЕУ відсутні відомості про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вищеописаними повідомленнями про кримінальні правопорушення, у зв`язку із чим Одеське КЕУ подало до Київського районного суду м. Одеси скаргу, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Миколаєві.

14.06.2024 до суду від Міністерства оборони України надійшли пояснення щодо позову, згідно з якими Міністерство оборони України заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 до Одеського квартирно-експлуатаційного управління, вважає їх незаконними та необґрунтованими. Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 про звільнення підполковника ОСОБА_1 з займаної посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення на посаду старшого офіцера організаційно-планового відділу логістики управління 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України має бути виконаний позивачем шляхом здавання посади та вибуття до нового місця служби. Припис не вручається військовослужбовцю тільки, якщо він знаходиться на лікуванні. З матеріалів справи вбачається, що підполковник ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону з 25.03.2024 по 29.04.2024. Отже, згідно припису Одеського КЕУ за вих.№1932 від 30.04.2024, підполковник ОСОБА_1 на виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 повинен був 30.04.2024 вибути до нового місця проходження військової служби із встановленим строком прибуття 02.05.2024. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.04.2024 №144 зобов`язано підполковника ОСОБА_1 у термін з 29.04.2024 по 30.04.2024 здати посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ. Оскаржуваний наказ видано на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 та згідно вимог Положення. Наказ про надання відпустки для лікування після захворювання підполковнику ОСОБА_1 видається за новим місцем служби підполковника ОСОБА_1 за його рапортом. Розгляд позовної вимоги щодо поновлення підполковника ОСОБА_1 на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ неможливий, адже діє наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678, який підлягає виконанню та виключає видання іншого наказу. Можна зробити висновок про те, що заявлення таких позовних вимог є штучним, тобто містить ознаки зловживання процесуальними правами. Питання надання підполковнику ОСОБА_1 відпустки для лікування після захворювання вирішується за новим місцем служби, а не за посадою, з якої його переміщено. Згідно п. 9.1.5. Положення про військове (корабельне) господарство, затверджене наказом Міністерства оборони України № 300 від 16.07.1997, приймання справ і посади проводиться особисто тим, хто приймає, від того, хто здає, у присутності комісії. Під час дії особливого періоду та воєнного стану, здавання та приймання справ та посади проводиться комісійно за участі того, хто приймає, без участі особи, яка має здати посаду, у разі: визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатним до військової служби із переоглядом через 6-12 місяців; зарахування військовослужбовця наказом по особовому складу в розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду, якщо військовослужбовець перебуває на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні як заручник або інтернована особа. Відтак підполковник ОСОБА_1 був зобов`язаний здати посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ Сил логістики Збройних Сил України.

Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 2347 з 25.03.2024 по 29.04.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону Міністерства оборони України із діагнозом: поперековий остеохондроз. Лівостороння секвестрована грижа між хребцевого диску L5-S1 з вираженим больовим лівостороннім S1 корінцевим синдромом. Гіпертонічна хвороба І, 2 ступеню, ризи 2 (помірний) CH0. 17.04.2024 проведена операцій мікродискектомія L5-S1 зліва. На фоні проведеного лікування стан хворого покращився, біль в лівій нозі регресував. Хворий активний самостійно ходить в межах відділення. На момент виписки скарги відсутні. Представлений на ВЛК 26.04.2024 та згідно рішення ВЛК потребує відпустки для лікування після захворювання на 45 календарних днів. Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби. У задовільному стані виписується під спостереження невропатолога та лікаря частини за місцем служи.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 № 678 звільнено підполковника ОСОБА_1 з займаної посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено на посаду старшого офіцера організаційно-планового відділу логістики управління 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.

У вказаному наказі визначено підставу його прийняття, а саме: «Призначається на посаду передбачену штатом воєнного часу, у зв`язку із введенням правового режиму воєнного стану з шпк "підполковник" на шпк "підполковник". Підстава: рішення Головнокомандувача ЗС України від 19.04.2024 №62635/С».

Витяг із вказаного наказу надійшов до Одеського КЕУ 25.04.2024, при цьому на той час, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2347, підполковник ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону з 25.03.2024 по 29.04.2024.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.04.2024 №140 для прийняття справ та посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ призначено комісію у складі: голова комісії - начальник служби охорони праці Одеського КЕУ працівник Збройних Сил України ОСОБА_4 , члени комісії: провідний інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Одеського КЕУ працівник Збройних Сил України ОСОБА_5 , економіст паливної групи Одеського КЕУ працівник Збройних Сил України ОСОБА_6 , бухгалтер фінансово-економічного відділу Одеського КЕУ працівник Збройних Сил України ОСОБА_7 .

Відповідно до наказу начальника Одеського КЕУ (по стройовій частині) від 29.04.2024 №149, підполковник ОСОБА_1 прибув з Військово-медичного клінічного центру Південного регіону та повернувся до виконання службових обов`язків за посадою.

В день повернення підполковника ОСОБА_1 на військову службу з лікування, останньому було доведено наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 в присутності комісії, призначеної наказом начальника Одеського КЕУ від 25.04.2024 №140, а також інженера відділу матеріально-технічного забезпечення Одеського КЕУ працівника Збройних Сил України ОСОБА_8 та тимчасово виконуючої обов`язки помічника начальника управління з правової роботи начальника юридичної групи Одеського КЕУ працівника Збройних Сил України ОСОБА_9 .

Наказом начальника Одеського КЕУ від 29.04.2024 №144 зобов`язано підполковника ОСОБА_1 у термін з 29.04.2024 по 30.04.2024 здати посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ.

29.04.2024 комісією, призначеною наказом начальника Одеського КЕУ від 25.04.2024 №140, складено акт про прийняття і здавання посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління за вх. №3880 від 30.04.2024, згідно якого підполковник ОСОБА_1 відмовився від здачі посади та від підписання вказаного акту.

На підставі цього цією ж комісією складено акт про відмову підполковника ОСОБА_1 від підписання акту про прийняття і здавання посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління за вх.№3881 від 30.04.2024.

У свою чергу, представник позивача в адміністративному позові зазначає, що будь-якого наказу на переведення позивачеві на ознайомлення надано не було, а позивач не відмовлявся від проходження військової служби.

Отже, твердження представника позивача, що останньому не було доведено наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 не відповідають дійсності оскільки підполковнику ОСОБА_10 достеменно було відомо про наявність такого наказу та його зміст, а також про необхідність здачі займаної посади та убуття до нового місця служби.

29.04.2024 підполковник ОСОБА_1 звернувся до начальника Одеського КЕУ з рапортом за вх.№3820 про надання відпустки для лікування у зв`язку із хворобою на підставі довідки ВЛК від 26.04.2024 №1072.

Начальником Одеського КЕУ було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання підполковника ОСОБА_1 та накладено на рапорті резолюцію наступного змісту: «На виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 вибути до нового місця служби і там порушити клопотання про відпустку. Справу та посаду передати працівнику ЗСУ ОСОБА_8 в термін до 30.04.2024».

Водночас позивач про ці події повідомляє таким чином, що його рапорт від 29.04.2024 взагалі прийнятий не був, використовуючи формулювання «Отсанній ( ОСОБА_2 ) відмовився його брати», у зв`язку із чим він його направив 30.04.2024 через поштове відділення «Нової пошти». Також позивач зазначає, що побачив, що його службовий кабінет відкритий, звідки вилучено службову документацію та інші речі. Також позивач зазначає, що ОСОБА_2 постійно погрожував позивачеві, кажучи про те, що направить його служити в іншу частину, на що позивач не заперечував та казав, що виконає розпорядження після проведення лікування.

Отже, доводи представника позивача про те, що рапорт підполковника ОСОБА_1 не було розглянуто начальником Одеського КЕУ не відповідає дійсності.

При цьому суд враховує, що відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2347 підполковник ОСОБА_1 виписується із стаціонарного лікування у задовільному стані під спостереження невропатолога та лікаря частини за місцем служби. На фоні проведеного лікування стан хворого покращився, біль в лівій нозі регресував. Хворий активний самостійно ходить в межах відділення. Що не узгоджується із твердженнями позивача про те, що він не міг пересуватися, та суперечить обставинам його прибуття до військової частини. Тобто медичний стан дозволяв позивачу прибути за місце військової служби та написати рапорт, однак позивач зазначає, що він не міг пересуватися.

30.04.2024 інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Одеського КЕУ працівник Збройних Сил України ОСОБА_8 рапортом за вх. №3882 доповів начальнику Одеського КЕУ про відсутність підполковника ОСОБА_1 на робочому місці.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.04.2024 №147 призначено службове розслідування за фактом відсутності підполковника ОСОБА_1 на військовій службі без поважних причин.

Того ж дня, з метою встановлення місця перебування підполковника ОСОБА_1 , начальник Одеського КЕУ разом із комісією, призначеної наказом начальника Одеського КЕУ від 25.04.2024 №140, та тимчасово виконуючою обов`язки помічника начальника управління з правової роботи начальника юридичної групи Одеського КЕУ працівником Збройних Сил України ОСОБА_9 виїхали до місця проживання відсутнього на військовій службі військовослужбовця за адресою: АДРЕСА_1 .

Підполковник ОСОБА_1 перебував за місцем свого проживання. Начальник Одеського КЕУ усно наказав йому з`явитися на службу, повторно довів йому наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 та намагався вручити припис на вибуття до нового місця служби. Однак, підполковник ОСОБА_1 відкрито відмовився від отримання припису та від виконання вказаного наказу Головнокомандувача Збройних Сил України. Зазначений факт було зафіксованого комісією актом про відмову від отримання припису про вибуття на нове місце служби за вх.№3879 від 30.04.2024.

У позові зазначені події позивачем описані наступним чином: 30.04.2024 ОСОБА_2 прибув за місцем проживання позивача із комісією в кількості десяти осіб. Без будь-яких на те причин зайшов до житла, де став знімати ОСОБА_1 на мобільний телефон, убачивши те, що позивач знаходиться у корсеті і фактично не пересувається.

Згідно припису Одеського КЕУ за вих.№1932 від 30.04.2024, підполковник ОСОБА_1 на виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 № 678 повинен був 30.04.2024 вибути до нового місця проходження військової служби із встановленим строком прибуття 02.05.2024.

Вказані викладені обставини передували виданню оспорюваного наказу начальника Одеського КЕУ (по стройовій частині) від 30.04.2024 №150, яким підполковника ОСОБА_1 на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 з 30.04.2024 виключено зі списків особового складу Одеського КЕУ, не погодившись із яким позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Предметом спору у даній справі є наказ начальника Одеського КЕУ (по стройовій частині) від 30.04.2023 №150, яким визнано підполковника ОСОБА_1 , начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління Одеського КЕУ, призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 на посаду старшого офіцера організаційно-планового відділу логістики управління 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби, а також з 30.04.2024 виключено зі списків особового складу Одеського КЕУ та знято з усіх видів забезпечення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , він вважає протиправним наказ начальника Одеського КЕУ (по стройовій частині) від 30.04.2023 №150, посилаючись на те, що начальником Одеського КЕУ не було розглянуто його рапорт на відпустку, а також через те, що в оскаржуваному наказі не визначено правову підставу для його переведення до іншого місця служби.

Підставами для видання начальником Одеського КЕУ оскаржуваного наказу були 2 (дві) обставини, а саме наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 та відмова підполковника ОСОБА_1 від його виконання та від вибуття до нового місця служби.

Згідно пп. 6 п. 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення), призначення військовослужбовців на посади здійснюється, зокрема, у зв`язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану.

Вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця. (п. 109 Положення).

Військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами.

Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків: неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії; неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують; потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують (п. 112 Положення).

Відповідно до п.1 розділу Х Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, накази по особовому складу є основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу. Вони видаються посадовими особами, яким Положенням надано право присвоєння, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення (поновлення) контракту та військової служби тощо на підставі відповідних документів, установлених Міноборони.

У наказі Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 № 678 визначено підставу його прийняття, а саме: «Призначається на посаду передбачену штатом воєнного часу, у зв`язку із введенням правового режиму воєнного стану з шпк "підполковник" на шпк "підполковник". Підстава: рішення Головнокомандувача ЗС України від 19.04.2024 №62635/С».

Відповідно до преамбули Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV, цей Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначені обов`язки військовослужбовців, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Як передбачено ст. 30 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Статтями 35, 36 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення. Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV.

Статтями 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України (ч. 2 ст. 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів (ч. 1 ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.

Тобто підлеглі військовослужбовці зобов`язані виконувати свої службові обов`язки, в тому числі накази командира (начальника), крім явно злочинних наказів, у визначений термін, а у разі невиконання чи неможливості виконати той чи інший наказ, підлеглий зобов`язаний повідомити командира (начальник) про причини невиконання такого наказу.

Однак, підполковник ОСОБА_1 відкрито відмовився від здавання займаної посади, від отримання припису на убуття до нового місця служби та від виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678, про поважність причин неможливості його виконання підполковник ОСОБА_1 начальника Одеського КЕУ не повідомляв.

Оскільки комісією, призначеною наказом начальника Одеського КЕУ від 25.04.2024 №140, було складено акт про прийняття і здавання посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління за вх. №3880 від 30.04.2024, згідно якого посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління тимчасово прийняв працівник ЗСУ ОСОБА_8 , та в свою чергу, підполковник ОСОБА_1 безпідставно відмовився від підписання зазначеного акту та здачі посади, отже вважається, що така посада була здана та прийнята у встановленому порядку.

При цьому посилання представника ОСОБА_1 на те, що його рапорт на відпустку не було розглянуто, у зв`язку із чим наказ начальника Одеського КЕУ (по стройовій частині) від 30.04.2024 №150 є незаконним не відповідають дійсним обставинам, а відмова у задоволенні рапорту підполковника ОСОБА_1 від 29.04.2024 не є підставою для видачі оскаржуваного наказу.

Водночас позивачем не оскаржується бездіяльність начальника Одеського КЕУ щодо незадоволення його рапорту в світлі його медичного стану, потреби в лікуванні тощо. Натомість вся позиція сторони позивача зосереджена навколо видачі спірного наказу, якому передували події щодо доведення до позивача наказу про переведення, за умови безпідставного заперечення позивачем цього. Зокрема позивача наголошує, що йому не було для ознайомлення надано наказ про переведення.

На противагу цим твердженням позивача, відповідачем зазначається, що в день повернення підполковника ОСОБА_1 на військову службу з лікування, останньому було доведено наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 в присутності комісії, призначеної наказом начальника Одеського КЕУ від 25.04.2024 №140, а також інженера відділу матеріально-технічного забезпечення Одеського КЕУ працівника Збройних Сил України ОСОБА_8 та тимчасово виконуючої обов`язки помічника начальника управління з правової роботи начальника юридичної групи Одеського КЕУ працівника Збройних Сил України ОСОБА_9 .

Відповідно до п. 6 розділу XIV Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 15 вересня 2022 року № 280, Пересилка документів персонального обліку ведеться тільки із супровідними листами із зазначенням причин пересилки в установлені строки: із військових частин на переміщених і звільнених військовослужбовців - у день вручення припису про вибуття (у разі доведення витягу з наказу по особовому складу за допомогою технічних засобів передачі документованої інформації - у день отримання витягу з наказу по особовому складу, завіреного підписом керівника служби персоналу, в якій було видано наказ, та гербовою печаткою), а на військовослужбовців, виключених із списків особового складу Збройних Сил (Держспецтрансслужби), - не пізніше наступного дня після одержання витягу з наказу по особовому складу; із військових частин, якщо припис про вибуття не вручається (довготривале відрядження, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показаннями), перебування на лікуванні), особові справи разом з приписом до місця призначення - не пізніше наступного дня після одержання витягу з наказу.

З наведеного слідує, що припис не вручається військовослужбовцю тільки, якщо він знаходиться на лікуванні.

Як вже зазначалось вище, начальником Одеського КЕУ, в межах своїх дискреційних повноважень, було відмовлено у задоволенні рапорту підполковника ОСОБА_1 про надання відпустки та накладено на рапорті резолюцію наступного змісту: «На виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 №678 вибути до нового місця служби і там порушити клопотання про відпустку. Справу та посаду передати працівнику ЗСУ ОСОБА_8 в термін до 30.04.2024».

Однак позивач лише зазначає, що його рапорт від 29.04.2024 прийнято не було, умовчуючи про ті суттєві обставини, що на рапорт було накладено конкретного змісту резолюцію.

Окремо слід зазначити, що позивачем не оскаржується підстава для видачі спірного наказу наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 № 678, який є чинним та обов`язковим до виконання. В свою чергу, зазначений наказ, який не є спірним, прямо суперечить вимогам позивача, який бажає бути поновленим на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління Одеського квартирно-експлуатаційного управління та поставленим на усі види забезпечення в умовах діючого наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 № 678 про його переведення на посаду старшого офіцера організаційно-планового відділу логістики управління 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.

Згідно п. 83 Положення, на підставі якого виданий наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 № 678, військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

Відтак підполковник ОСОБА_1 був зобов`язаний здати посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ.

Відповідач зазначає, що питання надання підполковнику ОСОБА_1 відпустки для лікування після захворювання вирішується за новим місцем служби, а не за посадою, з якої його переміщено. Однак в цьому аспекті позивачем не оскаржується дії / бездіяльність відповідача щодо ненадання йому відпустки тривалістю 45 діб на виконання рішення ВЛК, а спір зводиться до оскарження наказу, підставою для його слугував наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 № 678.

Поряд із тим, на момент вирішення справи 45 діб (з 29.04.2024) вже минуло, а за результатами службового розслідування, призначеного наказом начальника Одеського КЕУ (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.05.2024 №158, встановлено, що підполковник ОСОБА_1 30.04.2024 відкрито відмовився від виконання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 № 678 та від вибуття до нового місця проходження військової служби та з 30.04.2024 по теперішній час підполковник ОСОБА_1 є відсутнім на військовій службі без поважних причин.

Суд не оминає увагою той факт, що за медичною випискою № 2347 згідно рішення ВЛК від 26.04.2024 позивач потребував відпустки для лікування після захворювання на 45 днів, однак цьому факту відповідає спір з приводу ненадання такої відпустки за поданим позивачем рапортом, а не з приводу видання наказу про переведення, що виданий на підставі наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2024 № 678, та поновлення позивача на посаді та всіх видах забезпечення в ОКЕУ.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеського квартирно-експлуатаційного управління (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18; ЄДРПОУ 08038284), третя особа Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6; ЄДРПОУ 00034022), про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк