Постанова

від 04.10.2024 по справі 420/14873/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14873/24

Категорія:106030000Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 28.06.2024р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського квартирно-експлуатаційного управління, третя особа Міністерство оборони України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського квартирно-експлуатаційного управління (далі КЕУ), третя особа Міністерство оборони України (далі МОУ), про:

-визнання протиправним та скасування Наказу начальника Одеського КЕУ (по стройовій частині) №150 від 30 квітня 2024 року, яким підполковника ОСОБА_1 , начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління Одеського КЕУ, призначеного наказом Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678, переведено на посаду старшого офіцера організаційно-планового відділу логістики управління 10 армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ, вважати, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З 30 квітня виключити зі списків особового складу Одеського КЕУ та знято з усіх видів забезпечення;

-поновлення підполковника ОСОБА_1 на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління Одеського КЕУ; включити з 30 квітня 2024 року підполковника ОСОБА_1 до списків особового складу Одеського КЕУ та поставити на усі види забезпечення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що після виходу з лікарняного 29 квітня 2024 року ним пройдено ВЛК, за рішенням якої позивач потребує відпустки для лікування після захворювання на 45 календарних днів. Позивач прибув до військової частини (далі в/ч) та написав рапорт на відпустку, проте ОСОБА_2 відмовився його брати, у зв`язку із чим позивач направив рапорт засобами поштового зв`язку 30 квітня 2024 року. Також 30 квітня 2024 року ОСОБА_3 прибув за місцем проживання позивача разом із комісією в кількості 10 осіб. Цього ж дня було винесено оскаржуваний наказ №150 від 30 квітня 2024 року, яким підполковника ОСОБА_1 , начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління Одеського КЕУ, призначеного наказом Головнокомандувача ЗСУ (далі ЗСУ) (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678, переведено на посаду старшого офіцера організаційно-планового відділу логістики управління 10 армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ, вважати, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З 30 квітня виключено зі списків особового складу Одеського КЕУ та знято з усіх видів забезпечення. Таким чином, звернення позивача із рапортом 29 та 30 квітня 2024 року були проігноровані, а натомість було винесено спірний наказ, в якому не зазначено жодної з п`яти визначених Наказом МОУ №170 від 10 квітня 2009 року підстав для переведення з військової частини.

Відповідач, Одеське КЕУ, позов не визнав, вказуючи, що Наказом Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 звільнено підполковника ОСОБА_1 з займаної посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ Сил логістики ЗСУ та призначено на посаду старшого офіцера організаційно-планового відділу логістики управління 10-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ. В день повернення підполковника ОСОБА_1 на військову службу з лікування, останньому було доведено наказ Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 в присутності комісії, призначеної наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 квітня 2024 року №140, а також інженера відділу матеріально-технічного забезпечення Одеського КЕУ працівника ЗСУ ОСОБА_4 та тимчасово виконуючої обов`язки помічника начальника управління з правової роботи начальника юридичної групи Одеського КЕУ працівника ЗСУ ОСОБА_5 . Варто звернути увагу, що чинними нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, не визначено обов`язку командира (начальника) військової частини (установи, організації) доводити накази про переведення того чи іншого військовослужбовця до нового місця служби йому під підпис. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 квітня 2024 року №144 зобов`язано підполковника ОСОБА_1 у термін з 29 квітня 2024 року по 30 квітня 2024 року здати посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ. Твердження представника позивача, що останньому не було доведено наказ Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 не відповідають дійсності оскільки підполковнику ОСОБА_6 достеменно було відомо про наявність такого наказу та його зміст, а також про необхідність здачі займаної посади та убуття до нового місця служби.

Одеське КЕУ також вказувало, що доводи представника позивача про те, що рапорт підполковника ОСОБА_1 не було розглянуто начальником Одеського КЕУ не відповідає дійсності. Підполковник ОСОБА_1 відкрито відмовився від отримання припису та від виконання вказаного наказу Головнокомандувача ЗСУ. Зазначений факт було зафіксованого комісією актом про відмову від отримання припису про вибуття на нове місце служби за вх.№3879 від 30 квітня 2024 року. Згідно припису Одеського КЕУ за вих.№1932 від 30 квітня 2024 року, підполковник ОСОБА_1 на виконання наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 повинен був 30 квітня 2024 року вибути до нового місця проходження військової служби із встановленим строком прибуття 02 травня 2024 року. У зв`язку із тим, що начальником Одеського КЕУ здійснено всі належні дії для виконання наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 з 30 квітня 2024 року, а саме доведено цей наказ підполковнику ОСОБА_1 , створено всі умови для здачі справ та посади, а також для убуття до нового місця служби, між тим останній відмовився виконувати як наказ Головнокомандувача ЗСУ так і накази начальника Одеського КЕУ. Вказані викладені обставини передували спірному наказу начальника Одеського КЕУ (по стройовій частині) від 30 квітня 2024 року №150, яким підполковника ОСОБА_1 , на підставі наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 з 30 квітня 2024 року виключено зі списків особового складу Одеського КЕУ.

Окрім того, Одеське КЕУ зазначало, що за результатами службового розслідування, призначеного наказом начальника Одеського КЕУ (з адміністративно-господарської діяльності) від 03 травня 2024 року №158, встановлено, що підполковник ОСОБА_1 30 квітня 2024 року відкрито відмовився від виконання наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 та від вибуття до нового місця проходження військової служби та з 30 квітня 2024 року по теперішній час підполковник ОСОБА_1 є відсутнім на військовій службі без поважних причин. На підставі наказу начальника Одеського КЕУ (з основної діяльності) від 08 травня 2024 року №33 Одеське КЕУ направило до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Миколаєві повідомлення від 10 травня 2024 року №2164 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 402, ч.5 ст. 407 КК України. На теперішній час в Одеського КЕУ відсутні відомості про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вищеописаними повідомленнями про кримінальні правопорушення, у зв`язку із чим Одеське КЕУ подало до Київського районного суду м. Одеси скаргу, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Миколаєві.

Відповідач, МОУ, позов не визнав, вказуючи, що наказ Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 про звільнення підполковника ОСОБА_1 з займаної посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ Сил логістики ЗСУ та призначення на посаду старшого офіцера організаційно-планового відділу логістики управління 10-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ має бути виконаний позивачем шляхом здавання посади та вибуття до нового місця служби. Припис не вручається військовослужбовцю тільки, якщо він знаходиться на лікуванні. З матеріалів справи вбачається, що підполковник ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону з 25 березня 2024 року по 29 квітня 2024 року. Отже, згідно припису Одеського КЕУ за вих.№1932 від 30 квітня 2024 року, підполковник ОСОБА_1 на виконання наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 повинен був 30 квітня 2024 року вибути до нового місця проходження військової служби із встановленим строком прибуття 02 травня 2024 року. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 квітня 2024 року №144 зобов`язано підполковника ОСОБА_1 у термін з 29 квітня 2024 року по 30 квітня 2024 року здати посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ.

Окрім того, МОУ вказувало, що розгляд позовної вимоги щодо поновлення підполковника ОСОБА_1 на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ неможливий, адже діє наказ Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678, який підлягає виконанню та виключає видання іншого наказу. Можна зробити висновок про те, що заявлення таких позовних вимог є штучним, тобто містить ознаки зловживання процесуальними правами. Питання надання підполковнику ОСОБА_1 відпустки для лікування після захворювання вирішується за новим місцем служби, а не за посадою, з якої його переміщено. Згідно п.9.1.5. Положення про військове (корабельне) господарство, затверджене наказом МОУ №300 від 16 липня 1997 року, приймання справ і посади проводиться особисто тим, хто приймає, від того, хто здає, у присутності комісії. Під час дії особливого періоду та воєнного стану, здавання та приймання справ та посади проводиться комісійно за участі того, хто приймає, без участі особи, яка має здати посаду, у разі: визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатним до військової служби із переоглядом через 6-12 місяців; зарахування військовослужбовця наказом по особовому складу в розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду, якщо військовослужбовець перебуває на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні як заручник або інтернована особа. Відтак підполковник ОСОБА_1 був зобов`язаний здати посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеського КЕУ, третя особа: МОУ, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-апелянт звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 прибув до в/ч у корсеті виключно для подачі рапорту на лікування. В подальшому неодноразово на протязі тривалого часу викликав КШД, яка надавала йому медичну допомогу, внаслідок чого не міг виїхати до іншого місця несення служби, про що доповідав ОСОБА_2 ;

-суд посилається лише на резолюцію на рапорті, однак не бере до уваги те, що відсутнє рішення за результатами розгляду рапорту;

-апелянт вказує, що переведення військовослужбовців в іншу частину здійснюється на підставі Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженого Наказом МОУ №170 від 10 квітня 2009 року (далі Інструкція №170), відповідно до якого право на переведення з частини можливе: 1) за станом здоров`я згідно з висновком ВЛК, 2) за сімейними обставинами, 3) в разі службової необхідності, 4) в разі проведення організаційних заходів, 5) за висновком службової характеристики. При цьому, жоден із цих п`яти пунктів в оскаржуваному наказі не зазначено.

У відзиві Одеського КЕУ на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є правильним, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ Сил логістики ЗСУ.

Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №2347 з 25 березня 2024 року по 29 квітня 2024 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону МОУ із діагнозом: поперековий остеохондроз. Лівостороння секвестрована грижа між хребцевого диску L5-S1 з вираженим больовим лівостороннім S1 корінцевим синдромом. Гіпертонічна хвороба І, 2 ступеню, ризи 2 (помірний) CH0. 17 квітня 2024 року проведена операцій мікродискектомія L5-S1 зліва. На фоні проведеного лікування стан хворого покращився, біль в лівій нозі регресував. Хворий активний самостійно ходить в межах відділення. На момент виписки скарги відсутні. Представлений на ВЛК 26 квітня 2024 року та згідно рішення ВЛК потребує відпустки для лікування після захворювання на 45 календарних днів. Захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби. У задовільному стані виписується під спостереження невропатолога та лікаря частини за місцем служби.

Наказом Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 звільнено підполковника ОСОБА_1 з займаної посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ Сил логістики ЗСУ та призначено на посаду старшого офіцера організаційно-планового відділу логістики управління 10-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ.

У вказаному наказі визначено підставу його прийняття, а саме: "Призначається на посаду передбачену штатом воєнного часу, у зв`язку із введенням правового режиму воєнного стану з ШПК "підполковник" на ШПК "підполковник". Підстава: рішення Головнокомандувача ЗСУ від 19 квітня 2024 року №62635/С".

Витяг із вказаного наказу надійшов до Одеського КЕУ 25 квітня 2024 року, при цьому на той час, відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2347, підполковник ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону з 25 березня 2024 року по 29 квітня 2024 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 квітня 2024 року №140 для прийняття справ та посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ призначено комісію у складі: голова комісії начальник служби охорони праці Одеського КЕУ працівник ЗСУ ОСОБА_7 , члени комісії: провідний інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Одеського КЕУ працівник ЗСУ ОСОБА_8 , економіст паливної групи Одеського КЕУ працівник ЗСУ ОСОБА_9 , бухгалтер фінансово-економічного відділу Одеського КЕУ працівник ЗСУ ОСОБА_10 .

Відповідно до наказу начальника Одеського КЕУ (по стройовій частині) від 29 квітня 2024 року №149, підполковник ОСОБА_1 прибув з Військово-медичного клінічного центру Південного регіону та повернувся до виконання службових обов`язків за посадою.

В день повернення підполковника ОСОБА_1 на військову службу з лікування, останньому було доведено наказ Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 в присутності комісії, призначеної наказом начальника Одеського КЕУ від 25 квітня 2024 року №140, а також інженера відділу матеріально-технічного забезпечення Одеського КЕУ працівника ЗСУ ОСОБА_4 та тимчасово виконуючої обов`язки помічника начальника управління з правової роботи начальника юридичної групи Одеського КЕУ працівника ЗСУ ОСОБА_5 .

Наказом начальника Одеського КЕУ від 29 квітня 2024 року №144 зобов`язано підполковника ОСОБА_1 у термін з 29 квітня 2024 року по 30 квітня 2024 року здати посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ.

29 квітня 2024 року комісією, призначеною наказом начальника Одеського КЕУ від 25 квітня 2024 року №140, складено акт про прийняття і здавання посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління за вх.№3880 від 30 квітня 2024 року, згідно якого підполковник ОСОБА_1 відмовився від здачі посади та від підписання вказаного акту.

На підставі цього цією ж комісією складено акт про відмову підполковника ОСОБА_1 від підписання акту про прийняття і здавання посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління за вх.№3881 від 30 квітня 2024 року.

29 квітня 2024 року підполковник ОСОБА_1 звернувся до начальника Одеського КЕУ з рапортом за вх.№3820 про надання відпустки для лікування у зв`язку із хворобою на підставі довідки ВЛК від 26 квітня 2024 року №1072.

Начальником Одеського КЕУ було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання підполковника ОСОБА_1 та накладено на рапорті резолюцію наступного змісту: "На виконання наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 вибути до нового місця служби і там порушити клопотання про відпустку. Справу та посаду передати працівнику ЗСУ ОСОБА_4 в термін до 30 квітня 2024 року".

30 квітня 2024 року інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Одеського КЕУ працівник ЗСУ ОСОБА_4 рапортом за вх.№3882 доповів начальнику Одеського КЕУ про відсутність підполковника ОСОБА_1 на робочому місці.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 квітня 2024 року №147 призначено службове розслідування за фактом відсутності підполковника ОСОБА_1 на військовій службі без поважних причин.

Того ж дня, з метою встановлення місця перебування підполковника ОСОБА_1 , начальник Одеського КЕУ разом із комісією, призначеної наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 квітня 2024 року №140, та тимчасово виконуючою обов`язки помічника начальника управління з правової роботи начальника юридичної групи Одеського КЕУ працівником ЗСУ ОСОБА_5 виїхали до місця проживання відсутнього на військовій службі військовослужбовця за адресою: АДРЕСА_1 .

Підполковник ОСОБА_1 перебував за місцем свого проживання. Начальник Одеського КЕУ усно наказав йому з`явитися на службу, повторно довів йому наказ Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 та намагався вручити припис на вибуття до нового місця служби. Однак, підполковник ОСОБА_1 відкрито відмовився від отримання припису та від виконання вказаного наказу Головнокомандувача ЗСУ. Зазначений факт було зафіксованого комісією актом про відмову від отримання припису про вибуття на нове місце служби за вх.№3879 від 30 квітня 2024 року.

У позові зазначені події позивачем описані наступним чином: 30 квітня 2024 року ОСОБА_2 прибув за місцем проживання позивача із комісією в кількості десяти осіб. Без будь-яких на те причин зайшов до житла, де став знімати ОСОБА_1 на мобільний телефон, убачивши те, що позивач знаходиться у корсеті і фактично не пересувається.

Згідно припису Одеського КЕУ за вих.№1932 від 30 квітня 2024 року, підполковник ОСОБА_1 на виконання наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 повинен був 30 квітня 2024 року вибути до нового місця проходження військової служби із встановленим строком прибуття 02 травня 2024 року.

Вказані обставини передували виданню оспорюваного наказу начальника Одеського КЕУ (по стройовій частині) від 30 квітня 2024 року №150, яким підполковника ОСОБА_1 на підставі наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 з 30 квітня 2024 року виключено зі списків особового складу Одеського КЕУ, не погодившись із яким позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять докази відмови ОСОБА_1 здавати займану посаду, отримання припису на убуття до нового місця служби, тобто від виконання наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678, що в розумінні ч.ч.3, 6 ст.2 Закону №2232-ХІІ, Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного статуту ЗСУ є недопустимим.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ, п.12, пп.6 п.82, п.109 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, ст.ст. 11, 16, 30, 35, 36 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ).

Відповідно ст. 2 Закону №2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Частиною 3 цієї статті визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Частиною 6 ст. 2 Закону №2232-ХІІ визначено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі Положення №1153/2008).

Пунктом 12 Положення №1153/2008 визначено, що встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Згідно пп.6 п.82 Положення №1153/2008, призначення військовослужбовців на посади здійснюється, зокрема, у зв`язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану.

Вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця. (п.109 Положення №1153/2008).

Військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених п.82 цього Положення №1153/2008, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами.

Пунктом 112 Положення №1153/2008 визначено, що зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків: неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії; неможливість проживання членів сім`ї військовослужбовця за станом здоров`я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують; потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім`ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

Згідно п.1 розділу Х Інструкції з організації обліку особового складу в системі МОУ, затвердженої наказом МОУ від 15 вересня 2022 року №280, зареєстрованої в МОУ 14 листопада 2022 року за №1407/38743, накази по особовому складу є основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу. Вони видаються посадовими особами, яким Положенням надано право присвоєння, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення (поновлення) контракту та військової служби тощо на підставі відповідних документів, установлених Міноборони.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для видання начальником Одеського КЕУ оскаржуваного наказу №150 від 30 квітня 2024 року (вважати, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби) були дві обставини, а саме:

-наказ Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 "Призначається на посаду передбачену штатом воєнного часу, у зв`язку із введенням правового режиму воєнного стану з ШПК "підполковник" на ШПК "підполковник". Підстава: рішення Головнокомандувача ЗСУ від 19 квітня 2024 року №62635/С";

-відмова підполковника ОСОБА_1 від його виконання та від вибуття до нового місця служби.

Відповідно до преамбули Статуту внутрішньої служби ЗСУ, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV, цей Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців ЗСУ і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначені обов`язки військовослужбовців, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів ЗСУ; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою ЗСУ та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця ЗСУ; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно ст. 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Як передбачено ст. 30 Статут внутрішньої служби ЗСУ, начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Статтями 35, 36 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення. Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

Відповідно ст. 37 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут ЗСУ, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV.

Статтями 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами ЗСУ та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Частиною 2 ст. 3 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів ЗСУ.

Згідно ч.1 ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів ЗСУ, накази командирів.

Відповідно ст. 6 Дисциплінарного статуту ЗСУ, право командира віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.

Тобто підлеглі військовослужбовці зобов`язані виконувати свої службові обов`язки, в тому числі накази командира (начальника), крім явно злочинних наказів, у визначений термін, а у разі невиконання чи неможливості виконати той чи інший наказ, підлеглий зобов`язаний повідомити командира (начальник) про причини невиконання такого наказу.

Як вбачається з матеріалів справи, підполковник ОСОБА_1 відмовився від здавання займаної посади, від отримання припису на убуття до нового місця служби, тобто від виконання наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678.

Матеріали справи не містять докази повідомлення підполковником ОСОБА_1 начальника Одеського КЕУ про поважність причин неможливості його виконання.

Колегія суддів враховує, що 25 квітня 2024 року комісією, призначеною наказом начальника Одеського КЕУ №140, було складено акт про прийняття і здавання посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління за вх.№3880 від 30 квітня 2024 року, згідно якого посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління, тимчасово прийняв працівник ЗСУ ОСОБА_4 . При цьому, підполковник ОСОБА_1 безпідставно відмовився від підписання зазначеного акту та здачі посади, отже така посада була здана та прийнята у встановленому порядку.

Колегія суддів вважає необґрунтованим довід ОСОБА_1 про те, що його рапорт на відпустку не було розглянуто, у зв`язку із чим апелянт вважає, що наказ начальника Одеського КЕУ (по стройовій частині) від 30 квітня 2024 року №150 є незаконним, оскільки позивачем не оскаржується бездіяльність начальника Одеського КЕУ щодо незадоволення його рапорту в світлі його медичного стану, потреби в лікуванні тощо.

При цьому, колегія суддів враховує, що в день повернення підполковника ОСОБА_1 на військову службу з лікування, останньому було доведено наказ Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 в присутності комісії, призначеної наказом начальника Одеського КЕУ від 25 квітня 2024 року №140, а також інженера відділу матеріально-технічного забезпечення Одеського КЕУ працівника ЗСУ ОСОБА_4 та тимчасово виконуючої обов`язки помічника начальника управління з правової роботи начальника юридичної групи Одеського КЕУ працівника ЗСУ ОСОБА_5 .

Відповідно п.6 розділу XIV Інструкції з організації обліку особового складу в системі МОУ, затвердженої наказом МОУ 15 вересня 2022 року №280, пересилка документів персонального обліку ведеться тільки із супровідними листами із зазначенням причин пересилки в установлені строки: із військових частин на переміщених і звільнених військовослужбовців у день вручення припису про вибуття (у разі доведення витягу з наказу по особовому складу за допомогою технічних засобів передачі документованої інформації у день отримання витягу з наказу по особовому складу, завіреного підписом керівника служби персоналу, в якій було видано наказ, та гербовою печаткою), а на військовослужбовців, виключених із списків особового складу Збройних Сил (Держспецтрансслужби), - не пізніше наступного дня після одержання витягу з наказу по особовому складу; із військових частин, якщо припис про вибуття не вручається (довготривале відрядження, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку - за медичними показаннями), перебування на лікуванні), особові справи разом з приписом до місця призначення - не пізніше наступного дня після одержання витягу з наказу.

З наведеного слідує, що припис не вручається військовослужбовцю тільки, якщо він знаходиться на лікуванні.

Як вже зазначалось вище, начальником Одеського КЕУ, в межах своїх дискреційних повноважень, було відмовлено у задоволенні рапорту підполковника ОСОБА_1 про надання відпустки та накладено на рапорті резолюцію наступного змісту: "На виконання наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 вибути до нового місця служби і там порушити клопотання про відпустку. Справу та посаду передати працівнику ЗСУ ОСОБА_4 в термін до 30 квітня 2024 року".

Колегія суддів також враховує, що позивачем не оскаржується підстава для видачі спірного наказу наказ Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678, який є чинним та обов`язковим до виконання. В свою чергу, зазначений наказ, який не є спірним, прямо суперечить вимогам позивача, який бажає бути поновленим на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника управління Одеського квартирно-експлуатаційного управління та поставленим на усі види забезпечення в умовах діючого наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 про його переведення на посаду старшого офіцера організаційно-планового відділу логістики управління 10-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ.

При цьому, колегія суддів вказує, що згідно п.83 Положення, на підставі якого виданий наказ Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678, військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених МОУ. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування ЗСУ в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

Відтак колегія суддів вважає, що підполковник ОСОБА_1 був зобов`язаний здати посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення заступника начальника Одеського КЕУ.

В свою чергу колегія суддів враховує, що на момент вирішення справи 45 діб (відпустка для лікування після захворювання з 29 квітня 2024 року) вже минуло, а за результатами службового розслідування, призначеного наказом начальника Одеського КЕУ (з адміністративно-господарської діяльності) від 03 травня 2024 року №158, встановлено, що підполковник ОСОБА_1 30 квітня 2024 року відкрито відмовився від виконання наказу Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 24 квітня 2024 року №678 та від вибуття до нового місця проходження військової служби, та з 30 квітня 2024 року по теперішній час підполковник ОСОБА_1 є відсутнім на військовій службі без поважних причин.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 04 жовтня 2024 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.