Рішення

від 27.06.2024 по справі 420/11123/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11123/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2023 року № 35482/15-32-07-07-23, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк», звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просив суд:

(1). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2023 року № 35482/15-32-07-07-23.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

В обґрунтування позовних вимог вказав, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів п. п. 14.1.162 п. 14.1. ст. 14 ПК України та відповідно нарахування пені у період з 01.01.2021 по день припинення дії карантину суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПК України. Відтак, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях Позивача за період з 30.05.2023 по 14.06.2023 (16 календарних днів) в розмірі 397 659,85 гривень по експортній операції у сумі 226 549,01 дол. США (екв. 8 284 580,13) дата операції 01.12.2022 року, згідно акту № 146 від 01.12.2022 року.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2023року №35482/15-32-07- 07-23 складено з порушенням чинного законодавства, є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

01.05.2024 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, зокрема, що у відзиві на позовну заяву Відповідачем повністю проігноровано правову позицію Верховного суду України, викладену в позовній заяві, а саме Постанові від 15 лютого 2024 року Верховного суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду, якою при розгляді касаційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 у справі №420/1538/23 (адміністративне провадження №К/990/31125/23).

(б) Позиція Відповідача

26.04.2024 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачем зазначено, що перевіркою встановлено порушення в частині несвоєчасного надходження валютних коштів по розрахункам за договором від 01.09.2022 № 120672, укладеним з нерезидентом «Prime Trading SP. z о.о.» (Польща) у сумі 274 495,25 дол. США, а саме: у сумі 226 549,01 дол. CLLLA. кількість прострочених днів - 16 (30.05.2023 по 14.06.2023) у сумі 47 946,24 дол. США, кількість прострочених днів - 21 (04.08.2023 по 24.08.2023). Позивачем не надано висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків встановлених Національним банком України. Позивачем не надано документального підтвердження невиконання умов контракту від 01.09.2022 № 120672 через дію форс-мажорних обставин. В той же час, ТОВ «ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК» не звернулося до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом. На момент винесення податкового повідомлення - рішення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК» було завершено карантин, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARS-CoV-2 відмінили на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARSCoV-2. Адже, норми абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, передбачав не нарахування пені під час дії карантину, а ТОВ «ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК» нарахована пеня згідно податкового повідомлення рішення вже 23.12.2023 року (після завершення дії карантину).

02.05.2024 р. від відповідача до суді надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, зокрема що позивачем у відповіді на відзив зазначено позицію по справі № 420/1538/23 в якій правовідносини не аналогічні даній справі, адже перевірка була проведена за інший перевіряємий період,а ППР прийнято (05.01.2023 року) під час ковідних обмежень, тобто нарахування (прийняття ППР №35482/15-32-07-07-23 від 26.12.2023) відбулося ВЖЕ в період завершення дії карантину.

ІІІ Процедура та рух справи

15.04.2024 року ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 06.11.2023 №9112-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Олсідз Транс Балк» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним договором від 01.09.2022 року №120672 (дата здійснення операції 01.12.2022 та 05.02.2023), за період з 01.09.2022 по 23.11.2023.

За результатами вищезазначеної документальної позапланової виїзної перевірки 30.11.2023 р. Відповідачем було складено Акт № 33731/15-32-07-07-18 від 30.11.2023 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

У ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог ч. 1, 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п. 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами), в частині несвоєчасного надходження валютних коштів по експортним розрахункам за договором від 01.09.2022 № 120672, укладеним з нерезидентом «Prime Trading SP. z o.o.» (Польща) у загальній суму 274 495,25 дол. США, у т. ч. у сумі 226 549,01 дол. США за період з 30.05.2023 по 14.06.2023 та у сумі 47 946,24 дол. США за період з 04.08.2023 по 24.08.2023.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 26 грудня 2023 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 35482/15-32-07-07-23, яким за порушення п. 1,2 сті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами та доповненням, платником податків не в повній мірі вжито заходи щодо дотримання правил та норм валютного законодавства, в результаті чого встановлено порушення граничних строків розрахунків (не своєчасне надходження валютних коштів) по експортним операціям Позивача у загальній сумі 274 495,25 дол. США (екв. 1 037 907,00грн.), у т.ч. 226 549,01 дол. США (екв. 8 284 580,13) дата операції 01.12.2022, у сумі 47 946,24 дол. США (екв. 1 753 326,87грн.) дата операції 05.02.2023 року по розрахункам за договором від 01.09.2022 №120672, укладеним з нерезидентом «Prime Traiding SP. Z.o.o.» (Польща), згідно наданих до перевірки документів (договір, додатки до договору, договори заміни боржника у зобов`язані (переведення боргу), інвойси, акти приймання-передачі наданих послуг, банківські виписки, дані бух.обліку по рах.362; за період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: 16 календарних днів (з 30.05.2023 по 14.06.2023), та 21 календарних днів (з 04.08.2023 по 24.08.2023), позивачеві нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) та/або пеню у розмірі 508119,44 грн.

Відповідно до розрахунку пені за порушення строків розрахунку по зовнішньоекономічних операціях позивача за період порушення граничних строків розрахунків нараховано суму пені, грн.:

з 30.05.2023 по 14.06.2023 397 659,85 грн.

з 04.08.2023 по 24.08.2023 110 459,59 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу, за результатами розгляду якої відповідачем податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

IV. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VII від 21.06.2018 (далі Закон № 2473-VII) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону. Закони України та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов`язки для суб`єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили. У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Частиною 1 статті 13 Закону № 2473-VII встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі Положення № 5) передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

При цьому, згідно абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: - порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; - відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; - порушення вимог законодавства в частині: -обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Так, Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Відтак, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України, з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту14.1.162 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України, та, відповідно, нарахування пені у період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2023 року суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Також, у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі № 420/1538/23 сформульований наступний висновок: «Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилання відповідача, що норми абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, передбачав не нарахування пені під час дії карантину, а ТОВ «ОЛСІДЗ ТРАНС БАЛК» нарахована пеня згідно податкового повідомлення рішення вже 23.12.2023 року (після завершення дії карантину), суд зазначає таке.

Абзацом 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: - порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; - відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; - порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Також Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/1999 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України визначив, що положення вказаної вище норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Тобто, в нормативно правовому акті, який пом`якшує або скасовує відповідальність юридичних осіб, повинно бути прямо зазначено про його зворотною дію в часі.

Закон Україн від 13.05.2020 року № 2876-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» та не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Відповідно, нарахування пені за порушення строків розрахунку по зовнішньоекономічних операціях позивача за період з 30.05.2023 по 14.06.2023 є протиправним, тому податкове повідомлення-рішення в зазначеній частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Жодних інших підстав для визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем не наведено та судом не встановлено.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до задоволення частково.

VI. Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію від 28 березня 2024 р. про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 7621,79 грн.

Виходячи з вищенаведених висновків суду щодо заявлених позовних вимог, судом частково задоволено одну основну вимогу позивача майнового характеру в частині з нарахування пені в розмірі 397 659,85 грн.

Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 5964,89 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2023 року № 35482/15-32-07-07-23 в частині нарахування пені за порушення строків розрахунку по зовнішньоекономічних операціях позивача за період з 30.05.2023 по 14.06.2023;

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» (67543, Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, вул. Другий кілометр автодороги на Морський торгівельний порт «Южний», буд. 2, ЄДРПОУ 39545472) судовий збір у розмірі у розмірі 7621 (сім тисяч шістсот двадцять одну), 79 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО