Постанова

від 27.12.2024 по справі 420/11123/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11123/24

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

10 квітня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2023 року №35482/15-32-07-07-23, яким позивачу нараховано пеню за порушення строку розрахунків в іноземній валюті .

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Олсідз Транс Балк» зазначило, що за порушення граничних строків розрахунків відповідачем нараховано суму пені:

з 30.05.2023 по 14.06.2023 397 659,85 грн,

з 04.08.2023 по 24.08.2023 110 459,59 грн.

Проте, норми абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільняють від нарахування пені під час дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARSCoV-2.

Відповідно до відзиву ГУ ДПС в Одеській області, позивачу нарахована пеня податковим повідомленням-рішенням від 26 грудня 2023 року, тобто оскаржуване ППР винесено після закінчення дії карантину. Таким чином положення абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не розповсюджують свою дію на спірні правовідносини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року позовну заяву ТОВ «Олсідз Транс Балк» задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головного управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що на момент проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Олсідз Транс Балк» та винесення податкового повідомлення-рішення карантин завершився.

ТОВ «Олсідз Транс Балк» подало відзив на апеляційну скарну, у якому заперечувало проти її задоволення та просило суд залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 06.11.2023 №9112-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Олсідз Транс Балк» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним договором від 01.09.2022 року №120672 (дата здійснення операції 01.12.2022 та 05.02.2023), за період з 01.09.2022 по 23.11.2023.

За результатами вищезазначеної документальної позапланової виїзної перевірки складено акт № 33731/15-32-07-07-18 від 30.11.2023 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

У ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог ч. 1, 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п. 14-2 постанови правління Національного банку України від 24 лютого 2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами), в частині несвоєчасного надходження валютних коштів по експортним розрахункам за договором від 01.09.2022 № 120672, укладеним з нерезидентом «Prime Trading SP. z o.o.» (Польща) у загальній суму 274 495,25 дол. США, у т. ч. у сумі 226 549,01 дол. США за період з 30.05.2023 по 14.06.2023 та у сумі 47 946,24 дол. США за період з 04.08.2023 по 24.08.2023.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 26 грудня 2023 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 35482/15-32-07-07-23, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) та/або пеню у розмірі 508 119,44 грн.

Відповідно до розрахунку пені за порушення строків розрахунку по зовнішньоекономічних операціях позивачу нараховано суму пені:

з 30.05.2023 по 14.06.2023 397 659,85 грн,

з 04.08.2023 по 24.08.2023 110 459,59 грн.

Не погоджуючись з правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що допущені позивачем порушення строків розрахунку по зовнішньоекономічних операціях, здійснені у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARSCoV-2.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закону України «Про валюту і валютні операції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Так, відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Крім того, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

При цьому колегія суддів зауважує, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: « 13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426".

Тобто, на переконання колегії суддів, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що пеня, передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №240/25642/22.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону № 2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Пунктом 14-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (в редакції постанови від 4 квітня 2022 року №68) встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року зменшено з 365 днів до 90 календарних днів. В подальшому граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року згідно постанови Національного банку України від 07.06.2022 №113 становили 120 днів, а згідно постанови Національного банку України від 07.07.2022 №142 - 180 днів.

Отже, у спірному періоді граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів становлять 180 календарних днів.

Як встановлено судом під час розгляду справи валютна виручка по контракту з нерезидентом «Prime Trading SP. z o.o.» (Польща) у загальній суму 274 495,25 дол. США, надійшла з порушенням строку:

у сумі 226 549,01 дол. США - 16 календарних днів (з 30.05.2023 по 14.06.2023);

у сумі 47 946,24 дол. США - 21 календарний день (з 04.08.2023 по 24.08.2023).

Зазначені обставини позивачем не заперечувались та не спростовувались.

Так, колегія суддів зазначає, що доказів наявності висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, про продовження строків розрахунку в іноземній валюті по експортному контракту № 120672 від 01.09.2022 року чи звернення товариства до суду з позовом про стягнення боргу з нерезидента позивачем ні до перевірки ні до суду надано не було, не було надано і сертифікату про форс-мажорні обставини.

З урахуванням вищенаведеного правового регулювання, встановлених обставин у справі, колегія суддів вважає, що контролюючим органом правомірно та обґрунтовано застосовано до позивача пеня за порушення строків розрахунків по експортному контракту № 120672 від 01.09.2022 року, укладеному з нерезидентом нерезидентом «Prime Trading SP. z o.o.» (Польща).

Позивач не оскаржує сам розмір пені згідно оскаржуваного ППР, а посилається лише на відсутність підстав для нарахування такої на підставі абзацу 11 пункту52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ«Олсідз Транс Балк» та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 15 квітня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. «а»-»г» п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року скасувати.

Ухвалити постанову, якою у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Транс Балк» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко