Рішення

від 27.06.2024 по справі 420/7684/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7684/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (форми «Ф») № 766487-2411-1504 від 13.04.2023 та № 766488-2411-1504 від 13.04.2023, вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просив суд:

(1). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форми «Ф») № 766487-2411-1504 від 13.04.2023 р. Головного управління ДПС в Одеській області;

(2). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форми «Ф») № 766488-2411-1504 від 13.04.2023 р. Головного управління ДПС в Одеській області.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідним чином не підписані, не завірені печаткою контролюючого органу та на податкову адресу позивача не направлялись. Щодо податкового повідомлення-рішення № 766488-2411-1504 від 13.04.2023 року позивачем зазначено, що підставою для його винесення слугувала земельна ділянка сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5120281400:01:004:0478, яка належиться позивачу на праві власності. 03 січня 2022 року між позивачем та ПП «Агрос-Юг» було укладено договір оренди землі № 03/01-3, тому оскільки земельна ділянка знаходиться в оренді, МПЗ має нараховувати орендар, тобто сільгосппідприємство, а не громадянин-власник. Щодо податкового повідомлення-рішення № 766487-2411-1504 від 13.04.2023 року позивачем зазначено, що земельна ділянка зазначена в податковому повідомленні-рішенні не належать позивачу та позивач жодного відношення до неї не має.

(б) Позиція Відповідача

31.05.2024 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачем зазначено, що за 2023 рік позивачу контролюючим органом було проведено нарахування земельного податку: 1. за земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,2938 га, кадастровий номер 5120281400:01:005:0487, у сумі 1640,80 грн. згідно податкового повідомлення-рішення (далі ППР) № 766487-2411-1504 від 13.04.2023. Вручено платнику 31.08.2023 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 66304 0317238 9. Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав, ділянка площею 5,2938 га передана ОСОБА_1 в оренду ПП «Агрос-Юг» (код ЄДРПОУ 35993399) з 01.02.2023 року. Проте, згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України,ПП «Агрос-Юг» у 2023 році не підтвердило статус платника єдиного податку четвертої групи, тому пільга по сплаті земельного податку за ділянку кадастровий номер 5120281400:01:005:0487 у 2023 році не застосовується; 2. За земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,1565 га, кадастровий номер 5120281400:01:004:0478, у сумі 1290,31 грн згідно з ППР № 766488-2411-1504 від 13.04.2023, вручено платнику 31.08.2023 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 66304 0317238 9. Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав, ділянка площею 4,1565 га передана ОСОБА_1 в оренду ПП «Агрос-Юг» (код ЄДРПОУ 35993399) з 01.02.2023 року. Відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України ПП «Агрос-Юг» у 2023 році не підтвердило статус платника єдиного податку четвертої групи, пільга по сплаті земельного податку з фізичних осіб на ділянку кадастровий номер 5120281400:01:004:0478 у 2023 році не застосовується. Враховуючи вищевказане, податкові повідомлення-рішення № 766488-2411-1504 від 13.04.2023 на суму 1290,31 грн та № 766487-2411-1504 від 13.04.2023 на суму 1640,80 грн згідно яких визначено податкові зобов`язання позивача по земельному податку за 2023 рік, є правомірними.

ІІІ Процедура та рух справи

13.03.2024 року ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Згідно із даними Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру станом на 31.01.2024 року земельна ділянка за кадастровим номером 5120281400:01:005:0487, суб`єктом права власності є ОСОБА_2 , дата державної реєстрації (в державному реєстрі прав): 04.04.2016, номер запису про право (в державному реєстрі прав): 14615873, Орган, що здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав): Захарівська районна державна адміністрація Одеської області.

13.04.2023 року відповідач склав податкове повідомлення-рішення № 766487-2411-1504, відповідно до якого визначено позивачу суму податкового зобов`язання за ділянку кадастровий номер 5120281400:01:005:0487 за 2023 рік зі сплати земельного податку з фізичних осіб у розмірі 1610,80 грн.

Згідно із даними Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру станом на 31.01.2024 року земельна ділянка за кадастровим номером 5120281400:01:004:0478, суб`єктом права власності є ОСОБА_1 , суб`єктом речового права на земельну ділянку є ПП «АГРОС-ЮГ» за видом речового права: право оренди земельної ділянки, дата державної реєстрації (в державному реєстрі прав): 03.01.2022, номер запису про право(в державному реєстрі прав): 49156640, Орган, що здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав): Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області.

13.04.2023 року відповідач склав податкове повідомлення-рішення № 766488-2411-1504, відповідно до якого визначено позивачу суму податкового зобов`язання за ділянку кадастровий номер 5120281400:01:004:0478 за 2023 рік зі сплати земельного податку з фізичних осіб у розмірі 1290,31 грн.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

IV. Джерела права та висновки суду

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковим кодексом України встановлений обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (ст. 36 ПК України).

Відповідно до п.п. 36.2 36.5 Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно із ст. 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об`єктами оподаткування платою за землю згідно зі ст. 270 Податкового кодексу України є: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Відповідно до ст. 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;ьв) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Пунктами 271.1, 271.2 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Статтею 10. Податкового кодексу України до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (стаття 58 Податкового кодексу України).

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.04.2023 року № 766488-2411-1504, відповідно до якого визначено позивачу суму податкового зобов`язання за ділянку кадастровий номер 5120281400:01:004:0478 за 2023, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що згідно з даними з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка за кадастровим номером 5120281400:01:004:0478 площею 4.1565 га. розташована за адресою: Одеська обл., Ананьївський р., с/рада. Долинська перебуває у приватній власності позивача.

Отже, з урахуванням того, що позивач є власником земельної ділянки, то він є платником плати за землю та зобов`язаний платити земельний податок.

Суд не бере до уваги позицію позивача, щодо обов`язок плати за землю переходить орендарю згідно з договором оренди землі № 03/01-3 від 3 січня 2022 року, укладеного між позивачем, як орендодавцем, та ПП «Агрос-Юг», з підстав, що статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками плати за землю на умовах оренди є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності.

Разом з тим, земельна ділянка за кадастровим номером 5120281400:01:004:0478 не є земельною ділянкою державної та комунальної власності, а належить позивачу на підставі права власності.

Отже, наведена позиція позивача є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.04.2023 року № 766487-2411-1504, відповідно до якого визначено позивачу суму податкового зобов`язання за ділянку кадастровий номер 5120281400:01:005:0487 за 2023, суд зазначає таке.

Як вбачається з даних Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, станом на 31.01.2024 року, земельна ділянка за кадастровим номером 5120281400:01:005:0487 належить на підставі права власності ОСОБА_2

Разом з тим, з даними з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, станом на 17.06.2024 року, земельна ділянка за кадастровим номером 5120281400:01:005:0487 площею 5.2938 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить позивачу за типом речового права: право власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, за заповітом, серія та номер: р.№1-301, виданого 23.11.2021, видавник: Суворовська державна нотаріальна контора у місті Одеса. Дата, час державної реєстрації: 23.11.2021 14:07:54. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 61781626 від 23.11.2021 14:13:10, ОСОБА_3 , Суворовська державна нотаріальна контора у місті Одеса, Одеський міський нотаріальний округ, Одеська обл. Документи, подані для державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину, за заповітом, серія та номер: р.№1-301, виданий 23.11.2021, видавник: Суворовська державна нотаріальна контора у місті Одеса Розмір частки: 1/1.

Відтак, позивач є власником земельної ділянки за кадастровим номером 5120281400:01:005:0487, тому він є платником плати за землю та зобов`язаний платити земельний податок.

Відповідно, позиція позивача з наведеного питання є помилковою.

Щодо позиції позивача, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідним чином не підписані, не завірені печаткою контролюючого органу та на податкову адресу позивача не направлялись, суд зазначає таке.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Крім того, згідно з п. 42.3 ст. 42 Податкового кодексу України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Так, п.п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків. Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації. У такому разі платник податків, визначений у пункті 64.2 статті 64 цього Кодексу, зобов`язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем направлено оскаржувані повідомлення-рішення рекомендованим повідомленням про вручення за адресою, наявною у відповідача в реєстраційних даних платника податків, яке повернуто до відповідача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відтак, оскаржувані повідомлення-рішення вважається врученими.

Отже, позиція позивача з наведеного питання є помилковою.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, та доказана правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідно підстав для визнання їх протиправними та скасування, немає, отже немає підстав для задоволення позову повністю.

VI. Розподіл судових витрат

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову суд не здійснює розподіл судових витрат.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (форми «Ф») № 766487-2411-1504 від 13.04.2023 та № 766488-2411-1504 від 13.04.2023 відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО

.