Рішення
від 28.06.2024 по справі 580/3754/24
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року справа № 580/3754/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2024 №1927/23-00-07-08-01.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.02.2024 №1927/23-00-07-08-01, яким позивачу нараховану пеню у сумі 242687,52 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є необгурнтованим, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки розрахунок за експортний товар здійснено після закінчення 365 денного строку, встановленого Постановою Правління Національного Банку України, так як порушення таких термінів відбулось поза волею та відсутності зловживань з боку позивача та зумовлений незаконним заволодінням невідомими особами та ТОВ «Модерн Логістік» всією територією (будівель, виробничого корпусу) товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня». Такоє вказано, що відповідачем невірно здійснено розрахунок днів затримки з розрахунків експорту товару, а також з тих підстав, що нерезидент несвоєчасно здійснив з позивачем розрахунок за експортні операції, тому позивач не повинен нести відповідальність за дії третіх осіб.

Ухвалою суду від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що позивачем до перевірки не надавалось жодних документів, які могли бути підставою для не нарахування пенні та для зняття експортної операції з валютного контролю, тому вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі наказу від 18.12.2023 №2208-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» з питань дотримання вимог валютного законодавства. Результати перевірки оформлені актом від 26.01.2024 №846/23-00-07-08-01/40817035.

Вищезазначеною перевіркою встановлено порушення товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» ч.ч 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями), а саме порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за експортним контрактом, укладеними з FRESHFROST Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (ПОЛЬЩА) від 02.05.2022 № 020522, в розмірі 11 682,10 євро на 1 день, в розмірі 3 317,90 євро на 1 день, в розмірі 14 351,10 євро на 2 дні, в розмірі 648,90 євро на 2 дні, в розмірі 10 000,00 євро на 7 днів, в розмірі 5 000,00 євро на 9 днів, в розмірі 1 020,27 євро на 13 днів, в розмірі 15 187,50 євро на 13 днів, в розмірі 18 792,23 євро на 13 днів, в розмірі 1 867,10 євро на 16 днів, в розмірі 10 000,00 євро на 6 днів, в розмірі 5 041,74 євро на 7 дні, в розмірі 4 958,26 євро на 4 днів, в розмірі 10 000,00 євро на 7 днів, в розмірі 1 241,74 євро на 19 днів, в розмірі 16 200,00 євро на 19 днів, в розмірі 16 200,00 євро на 19 днів, в розмірі 16 200,00 євро на 18 днів, в розмірі 16 200,00 євро на 18 днів.

На підставі висновків акта перевірки від 26.01.2024 №846/23-00-07-08-01/40817035 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20.02.2024 №1927/23-00-07-08-01, яким позивачу нараховану пеню у сумі 242687,52 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI у редакції, що була чинною на момент їх виникнення (далі - ПК України).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спірні правовідносини врегульовані Законом №2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі - Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція).

Частино першою статті 13 Закону №2473 визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Згідно пункту 21 Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 7 Інструкції, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів. Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).

Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону №2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною третьою статті 3 Закону №2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону №2473 порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Тож, з наведеного слідує, що порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Матеріалами справи підтверджено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» порушено граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за експортним контрактом, укладеними з FRESHFROST Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (Польща) від 02.05.2022 №020522, а саме:

- у розмірі 11 682,10 євро на 1 день;

- у розмірі 3 317,90 євро на 1 день;

- у розмірі 14 351,10 євро на 2 дні;

- у розмірі 648,90 євро на 2 дні;

- у розмірі 10 000,00 євро на 7 днів;

- у розмірі 5 000,00 євро на 9 днів;

- у розмірі 1 020,27 євро на 13 днів;

- у розмірі 15 187,50 євро на 13 днів;

- у розмірі 18 792,23 євро на 13 днів;

- у розмірі 1 867,10 євро на 16 днів;

- у розмірі 10 000,00 євро на 6 днів;

- у розмірі 5 041,74 євро на 7 дні;

- у розмірі 4 958,26 євро на 4 днів;

- у розмірі 10 000,00 євро на 7 днів;

- у розмірі 1 241,74 євро на 19 днів;

- у розмірі 16 200,00 євро на 19 днів;

- у розмірі 16 200,00 євро на 19 днів;

- у розмірі 16 200,00 євро на 18 днів;

- у розмірі 16 200,00 євро на 18 днів.

Враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно дійшов висновку про порушення позивачем ч.ч 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» стосовно граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за експортним контрактом, укладеними з FRESHFROST Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (Польща) від 02.05.2022 №020522, як наслідок, оскаржуване ППР про застосування до позивача пені на суму 242687,52 грн винесено правомірно.

Посилання позивача на те, що порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД відбулось поза волею та відсутності зловживань з боку позивача та зумовлений незаконним заволодінням невідомими особами та ТОВ «Модерн Логістік» всією територією (будівель, виробничого корпусу) товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» не приймається судом до уваги, оскільки порушення позивачем граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за експортним контрактом, укладеними з FRESHFROST Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (Польща) від 02.05.2022 №020522 мало місце у період з 24.08.2023 по 04.10.2023, у той час, як в ухвалі слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19.01.2024 у справі №711/401/24 вказано, що саме 28.12.2023 близько 08 год. 55 хв. невідомими особами та ТОВ «Модерн Логістік» здійснено привласнення майна (заблоковано доступ до приміщень та будівель товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня»).

Стосовно твердження позивача про те, що контролюючим органом невірно застосовано норми чинного законодавства, що в свою чергу призвело до неправомірного, необґрунтованого та безпідставного розрахунку суми нарахування пені, то суд зазначає наступе.

Частиною 2 статті 13 Закону №2473 передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання, а дня перетину товарами митного кордону України, як зазначає позивач.

Слід зазначити, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу та регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (із змінами та доповненнями) (далі по тексту МК України)

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Частиною першою ст. 248 МК України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною п`ятою ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Таким чином, саме МК України, визначено термін митного оформлення, порядок початку та його закінчення, тому початок (момент) здійснення експортної операції, не може визначатись Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Необхідно зазначити, що саме за датою проставлення на електронній митній декларації відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, яка зазначена на митній декларації як ОНП, враховується день, з якого розпочинається відліку строку для зарахування валютної виручки при здійсненні розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2473.

Таким чином, термін «митне оформлення продукції» та дата його завершення визначено Митним кодексом України, при цьому, дата митного оформлення продукції та дата перетину товаром митного кордону України не є тотожними.

Позивачем в обґрунтування позову та правомірності своєї позиції здійснено посилання судову практику Верховного Суду у справах №П/811/2370/15, №П811/16 щодо моменту вчинення експортної операції, для застосування ст. ст. 1, 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та регулювання дати початку відліку строку для зарахування валютної виручки при здійсненні розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Однак суд зазначає, що вищевказана судова практика Верховного Суду у справах №П/811/2370/15, №П811/16 була сформована під час дії Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який втратив чинність з 07,02.2019 у зв`язку з набуттям чинності Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції».

Таким чином, прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 20.02.2024 №1927/23-00-07-08-01 є правомірним, відповідає встановленій формі та змісту, тому скасуванню не підлягає.

Крім того, у контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява №22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивача, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ

СудЧеркаський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.06.2024
Оприлюднено01.07.2024
Номер документу120063430
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —580/3754/24

Ухвала від 09.01.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Постанова від 28.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 16.09.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 05.08.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Рішення від 28.06.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Віталіна ГАЙДАШ

Ухвала від 29.04.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Віталіна ГАЙДАШ

Ухвала від 22.04.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Віталіна ГАЙДАШ

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні