Постанова

від 28.06.2024 по справі 440/733/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 р. Справа № 440/733/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, повний текст складено 28.06.24 по справі № 440/733/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи №141 від 26 грудня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області підтвердити ОСОБА_1 пільгові періоди роботи, передбачені пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 25 грудня 1987 року по 23 вересня 1995 року та з 21 вересня 1995 року по 13 січня 1999 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі № 440/733/24 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №141 від 26 грудня 2023 року.

Зобов`язано Комісію при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи від 17 листопада 2023 року з урахуванням висновків суду.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 року у справі № 440/733/24, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про визнання протиправним та скасування рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №141 від 26 грудня 2023 року, щодо результатів розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, оскільки така комісія розглядає і підтверджує стаж роботи працівників лише за умови ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про підтвердження стажу роботи від 17 листопада 2023 року, в якій просив розглянути його заяву про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, в Карлівській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння з 25 грудня 1987 року по 23 вересня 1991 року, з 21 вересня 1995 року по 13 січня 1999 року. Засідання комісії просив провести без його участі.

До вказаної заяви додав дані про державну реєстрацію припинення юридичної особи (кількість 1); трудова книжка (кількість 1); документи, видані архівними установами: довідка про заробітку плату (кількість 4), копії документів про проведення атестації робочих місць (кількість 2), копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (кількість 2), інші документи (кількість 18).

Рішенням про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №141 від 26 грудня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у підтвердженні періодів роботи, передбачених пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пунктом «б» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 25 грудня 1987 року по 23 вересня 1991 року, з 21 вересня 1995 року по 13 січня 1999 року у зв`язку з відсутністю відомостей про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника та відомостей про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянула заяву про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 для підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, і встановила таке:

- згідно із заявою від 17 листопада 2023 року претендує на підтвердження періоду роботи з 25 грудня 1987 року по 23 вересня 1991 року дизелістом, мотористом бурових установок та з 21 вересня 1995 року по 13 січня 1999 року мотористом, машиністом бурових установок в Карлівській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «Полтавнафтогазгеологія» (Карлівській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтавнафтогазгеологія»);

- згідно витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено припинення з 05 січня 2022 року державної реєстрації юридичної особи: Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтавнафтогазгеологія» у зв`язку з визнанням її банкрутом;

- відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 від 03 липня 1985 року з 25 грудня 1987 року прийнятий дизелістом (мотористом) бурових установок центральної інженерно-технологічної служби по 3 розряду в Карлівську нафтогазорозвідувальну експедицію глибокого буріння об`єднання «Полтавнафтогазгеологія», з 01 грудня 1990 року переведений мотористом бурової установки центральної інженерно-технологічної служби по 4 розряду, 23 вересня 1991 року звільнений; з 21 вересня 1995 року прийнятий мотористом бурових установок центральної інженерно-технологічної служби по 4 розряду в Карлівську нафтогазорозвідувальну експедицію глибокого буріння об`єднання «Полтавнафтогазгеологія», з 01 лютого (рік не зазначено) переведений машиністом бурових установок тієї ж служби по 5 розряду (наказ №4-к від 01 лютого 1996 року), 13 січня 1999 року звільнений;

- згідно архівних довідок від 30 жовтня 2023 року №Г-05.7-13/32, виданих виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ОСОБА_1 зарахований на посаду дизеліста (моториста) бурових установок 3 розряду центральної інженерно-технологічної служби Карлівської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння Об`єднання «Полтавнафтогазгеологія» з 25 грудня 1987 року. З 01 грудня 1990 року ОСОБА_1 , моторист бурових установок центральної інженерно-технологічної служби Карлівської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння Об`єднання «Полтавнафтогазгеологія», переведений на посаду моториста бурових установок 4 розряду центральної інженерно-технологічної служби Карлівської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння Об`єднання «Полтавнафтогазгеологія». Звільнений з посади моториста бурових установок центральної інженерно-технологічної служби Карлівської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння Об`єднання «Полтавнафтогазгеологія» 23 вересня 1991 року. Зарахований на посаду моториста бурових установок 4 розряду центральної інженерно-технологічної служби Карлівської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння Державного геологічного підприємства «Полтавнафтогазгеологія» 21 вересня 1995 року. З 01 лютого 1996 року ОСОБА_1 , моторист бурових установок центральної інженерно-технологічної служби Карлівської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння Державного геологічного підприємства «Полтавнафтогазгеологія», переведений на посаду машиніста бурових установок 5 розряду центральної інженерно- технологічної служби Карлівської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння Державного геологічного підприємства «Полтавнафтогазгеологія». Звільнений з посади машиніста бурових установок центральної інженерно-технологічної служби з 13 січня 1999 року.

Відповідно до особової картки форми П-2 Карлівської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння Об`єднання «Полтавнафтогазгеологія» за періоди роботи ОСОБА_1 з 25 грудня 1987 року по 23 вересня 1991 року на посаді дизеліста (моториста) бурових установок 3 розряду, моториста бурових 4 розряду центральної інженерно-технологічної служби та з 21 вересня 1995 року по 13 січня 1999 року на посаді моториста бурових установок 4 розряду, машиніста бурових установок 5 розряду центральної інженерно-технологічної служби, наказів про переведення на інші роботи, на роботи з неповним робочим днем та про надання відпусток без збереження заробітної плати немає.

З 1964 року по 31 грудня 1969 року Карлівська контора розвідувального буріння Полтавського нафтогазорозвідувшіьного тресту «Полтаванафтогазрозвідка». З 01 січня 1970 року по 30 вересня 1979 року Карлівська нафтогазорозвідувальна експедиція глибокого буріння тресту «Полтаванафтогазрозвідка». З 01 жовтня 1979 року по 27 листопада 1991 року Карлівська нафтогазорозвідувальна експедиція глибокого буріння Полтавського виробничого геологічного об`єднання по розвідці нафти та газу «Полтаванафтогазгеологія». З 28 листопада 1991 року Карлівська нафтогазорозвідувальна експедиція глибокого буріння Державного геологічного підприємства «Полтаванафтогазгеологія». З 15 травня 2001 року Карлівська нафтогазорозвідувальна експедиція глибокого буріння Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтаванафтогазгеологія», яке є правонаступником Державного геологічного підприємства «Полтаванафтогазгеологія». З 22 березня 2004 року Красноградське НГРЕ перетворена в Красноградську партію глибокого буріння та приєднана до Карлівської НГРЕ, яка була відособленим підрозділом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтавнафтогазгеологія». З 01 травня 2009 року даний відособлений підрозділ ліквідований та створена Партія глибокого буріння з безпосереднім підпорядкуванням Дочірньому підприємству.

Документів про ліквідацію Партії глибокого буріння або її правонаступництво відносно Карлівської нафтогазорозвідувльної експедиції глибокого буріння не надано;

- згідно копії наказу Карлівської експедиції глибокого буріння об`єднання «Полтавнафтогазгеологія» від 21 грудня 1987 року №51-к прийнято ОСОБА_1 з 25 грудня 1987 року дизелістом (мотористом) бурових установок центральної інженерно-технологічної служби по 3 розряду;

- згідно копії наказу Карлівської експедиції глибокого буріння об`єднання «Полтавнафтогазгеологія» від 03 рудня 1990 року №41-к переведено ОСОБА_1 , моториста бурових установок центральної інженерно-технологічної служби, 01 грудня 1990 року мотористом бурових тієї ж служби по 4 розряду;

- згідно копії наказу Карлівської експедиції глибокого буріння об`єднання «Полтавнафтогазгеологія» від 20 вересня 1991 року №31-к звільнено ОСОБА_1 , моториста бурових установок центральної інженерно-технологічної служби 23 вересня 1991 року;

- згідно копії наказу Карлівської експедиції глибокого буріння Державного геологічного підприємства «Полтавнафтогазгеологія» від 20 вересня 1995 року №34-к прийнято ОСОБА_1 21 вересня 1995 року мотористом бурових установок центральної інженерно- технологічної служби по 4 розряду;

- згідно копії наказу Карлівської експедиції глибокого буріння Державного геологічного підприємства «Полтавнафтогазгеологія» від 01 лютого 1996 року №4-к переведено ОСОБА_1 , моториста бурових установок центральної інженерно-технологічної служби 01 лютого 1996 року машиністом бурових установок тієї ж служби по 5 розряду;

- згідно копії наказу Карлівської експедиції глибокого буріння Державного геологічного підприємства «Полтавнафтогазгеологія» від 11 січня 1999 року №2-к ОСОБА_1 , машиністу бурових установок центральної інженерно-технологічної служби, надано відпустку без збереження заробітної плати з 12 січня 1999 року по 13 січня 1999 року, звільнено з 13 січня 1999 року;

- згідно архівної довідки про заробітну плату від 30 жовтня 2023 року №Г-05.7-13/32, виданої виконавчим комітетом Полтавської міської ради, оплата праці проводилася за періоди роботи: з 25 грудня 1987 року по 23 вересня 1991 року; з 21 вересня 1995 року по 13 січня 1999 року;

- згідно інформації, наданої в листі Державного геологічного підприємства «Полтавнафтогазгеологія» від 27 квітня 1995 року №11-1в/18, атестація робочих місць за умовами праці не проводилась у зв`язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 розділ «Геологорозвідувальні роботи» не включено, а розділ XII «Буріння, видобування...» на галузь не розповсюджена. З 01 січня 1992 року у відповідності з пунктом «б» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники експедицій, партій, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних роботах.

На підставі встановлених обставин позивачу було відмовлено в підтвердженні періодів роботи, передбачених пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пунктом «б» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 25 грудня 1987 року по 23 вересня 1991 року, з 21 вересня 1995 року по 13 січня 1999 року.

Не погодившись з вказаним рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №141 від 26 грудня 2023 року про результати розгляду заяви щодо підтвердження стажу роботи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач не дав належної оцінки документам, доданим позивачем до заяви від 17 листопада 2023 року щодо роботи позивача в Карлівській нафтогазорозвідувальній експедиції глибокого буріння Полтавського виробничого геологічного об`єднання по розвідці нафти та газу Полтавнафтогазгеологія (Державного геологічного підприємства Полтавнафтогазгеологія) у періоди з 25 грудня 1987 року по 23 вересня 1991 року, з 21 вересня 1995 року по 13 січня 1999 року та дійшов передчасного висновку про відмову у підтвердженні позивачу періодів роботи, передбачених пунктом б статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, а відтак належним способом захисту порушеного права позивача відповідно до встановлених у справі обставин та висновків суду є визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №141 від 26 грудня 2023 року та зобов`язання Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву позивача про підтвердження стажу роботи від 17 листопада 2023 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003, № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, оскільки і Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону

За змістом пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Тобто необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку № 2 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.

За приписами пункту б статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 (надалі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За змістом приписів пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема ст. 62 Закону № 1788-XII та п. 1 Порядку № 637, слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із п. 2, 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року за № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Так, якщо пільгова робота мала місце до 31.12.1991, застосовуються Списки № 1, № 2 затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, № 2, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 за № 162.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за № 58 (далі - Інструкція від 29.07.1993 за № 58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 за № 301 Про трудові книжки працівників, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 1.2 Інструкції № 58 від 29.07.1993 передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п. 4.1 Інструкції № 58 від 29.07.1993 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою від 17.11.2023 про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

За результатом розгляду заяви про підтвердження стажу роботи відповідачем прийнято рішення № 141 від 26.12.2023.

Як зазначає відповідач, ним не зараховано період роботи позивача на Карлівській нафтогазоразвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «ПОЛТАВНАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ» з 25.12.1987 по 23.09.1991, з 21.09.1995 по 13.01.1999 до пільгового трудового стажу, оскільки відсутні відомості про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника.

Проте відповідно до записів в трудовій книжці позивача період роботи з 25.12.1987 по 23.09.1991, з 21.09.1995 по 13.01.1999 на займаній ним посаді на Карлівській нафтогазоразвідувальній експедиції глибокого буріння об`єднання «ПОЛТАВНАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ» підтверджено відповідними записами в трудовій книжці, засвідчено підписами та відтиском печатки.

Згідно з копією довідки Національної акціонерної компанії «Надра України» дочірнього підприємства «ПОЛТАВНАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ» від 19.08.2022 за № 1-9/12-19/234 ОСОБА_1 працював з 25 грудня 1987 року по 30 листопада 1990 року - моторист бурових установок ЦІТС з повним робочим днем, наказ № 41-К від 03.12.1990.

Згідно з копією довідки Національної акціонерної компанії «Надра України» дочірнього підприємства «ПОЛТАВНАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ» від 19.08.2022 за № 1-9/12-19/235 ОСОБА_1 працював з 21 вересня 1995 року по 31 січня 1996 року - моторист бурових установок ЦІТС з повним робочим днем, наказ № 34-К від 20.09.1995. Атестація робочого місця за умовами праці не проводилась.

Колегія суддів згодна з висновками суду першої інстанції, що комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області протиправно відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні пільгового стажу за період з 25.12.1987 по 23.09.1991, з 21.09.1995 по 13.01.1999 з підстав, зазначених у рішенні № 141 від 26.12.2023.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 141 від 26.12.2023 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи.

Доводи відповідача про те, що комісія розглядає і підтверджує стаж роботи працівників лише за умови ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (далі Порядок № 18-1, в редакції, на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Відповідно до пунктів 3,4 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань

Згідно з пунктом 6 Порядку № 18-1 основними завданнями Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку; участь у підготовці методичних посібників з розгляду питань про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право: - заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально; - запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій; - отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку; - інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії (пункт 6 Порядку № 18-1).

Пунктом 8 Порядку № 18-1 визначено, що засідання Комісії проводиться в міру потреби, але не рідше двох разів на місяць. Комісія правомочна приймати рішення за участю у засіданні не менше як 2/3 її членів

Комісії повідомляють заявника про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи та розглядають її не пізніше двох місяців з дня звернення за підтвердженням стажу роботи. Рішення про результати розгляду заяви (додаток 2) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення (пункти 9,10 Порядку № 18-1).

Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи (пункт 12 Порядку № 18-1)

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення (пункт 15 Порядку № 18-1)

Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, є обов`язковими для органів пенсійного фонду України при виконанні покладених на них функцій.

Колегія суддів згодна з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем була надана до заяви архівна довідка Виконавчого комітету Полтавської міської ради №Г-05.7-13/32 від 30 жовтня 2023 року та у відповідача наявний доступ до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Полтавнафтогазгеологія (ідентифікаційний код 01431630), суд доходить висновку, що відсутність відомостей про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника не може бути підставою для відмови у підтвердженні стажу роботи.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції та правильності судового рішення не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі № 440/733/24 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 по справі № 440/733/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський