Постанова

від 27.06.2024 по справі 160/7940/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/7940/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Личкатої Н.О.

розглянувши у відкритому удовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року ( суддя Врона О.В.) в адміністративній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №1179665/42335319 від 03 червня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 31 березня 2019 року, № 1116860/42335319 від 22 березня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 28 лютого 2019 року, № 1108901/42335319 від 18 березня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 28 лютого 2019 року, № 1173533/42335319 від 28 травня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 07 березня 2019 року, № 1106829/42335319 від 15 березня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 20 лютого 2019 року, №1173535/42335319 від 28 травня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 31 березня 2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №8 від 31 березня 2019 року, № 10 від 28 лютого 2019 року, № 7 від 28 лютого 2019 року, № 5 від 07 березня 2019 року, № 5 від 20 лютого 2019 року та № 7 від 31 березня 2019 року, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Спартак-М» в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, в порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено, а саме суд:

Визнав протиправними та скасував рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №1179665/42335319 від 03 червня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 31 березня 2019 року, № 1116860/42335319 від 22 березня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 28 лютого 2019 року, №1108901/42335319 від 18 березня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 28 лютого 2019 року, № 1173533/42335319 від 28 травня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 07 березня 2019 року, № 1106829/42335319 від 15 березня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 20 лютого 2019 року, №1173535/42335319 від 28 травня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 31 березня 2019 року.

Зобов`язав Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №8 від 31 березня 2019 року, № 10 від 28 лютого 2019 року, № 7 від 28 лютого 2019 року, № 5 від 07 березня 2019 року, № 5 від 20 лютого 2019 року та № 7 від 31 березня 2019 року, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Спартак-М», в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання Державною фіскальною службою України.

Стягнув на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак-М" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 5763 грн. 00 коп.

Стягнув на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спартак-М" за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір у розмірі 5763 грн. 00 коп.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року встановлено для Державної податкової служби України строк для надання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіту про виконання судового рішення від 21 листопада 2019 року у адміністративній справі № 160/7940/19 30 днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року, зокрема, допустив заміну відповідача у справі - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року задоволено заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) про заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва по справі №160/7940/19, допушено процесуальне правонаступництво у справі №160/7940/19, замінивши первинного відповідача у цій справі - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року задоволено заяву ТОВ «Спарк-М» в частині встановлення нового строку для Державної податкової служби України як суб`єкта, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/7940/19 від 21.11.2019, а саме судом: зобов`язано суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Державну податкову службу України, подати у 30-денний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 у адміністративній справі №160/7940/19.

Відмовлено в частині заяви накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у порядку та розмірі встановленому ст. 382 КАС України.

31 грудня 2021 року ТОВ «Спарк-М» подано до суду заяву про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/7940/19, штрафу у порядку та розмірі встановленому ст. 382 КАС України.

Заява мотивована тим, що станом на дату звернення до суду із цією заявою судове рішення не виконано, податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) датою їх фактичного отримання Державною фіскальною службою України. Відповідач вказує на відсутність у позивача необхідного рівня ліміту з ПДВ, проте матеріали справи підтверджують той факт, що сума ліміту з ПДВ станом на дату виписки податкових накладних дозволяє здійснити їх реєстрацію у ЄРПН.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року та від 24 січня 2023 року, задоволено заяву ТОВ «Спарк-М» про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень в адміністративній справі №160/7940/19, судом накладено на керівника Державної податкової служби України в.о. голови Державної податкової служби України Кірієнко Тетяни Павлівни штраф за невиконання рішення суду у розмірі 49620,00 грн., з них: 24810,00 грн. - стягнуто на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М»; 24810,00 грн. - стягнуто до Державного бюджету України.

Зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, ідентифікаційний код 43005393) протягом 10 календарних днів з дня отримання даної ухвали подати суду звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі № 160/7940/19.

14.02.2022 і 16.02.2022 від Державної податкової служби України надійшов звіт про виконання рішення суду від 21.11.2019, в якому зазначив, що на момент винесення ухвали суду в Єдиний реєстр податкових накладних внесено інформацію з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 № 160/7940/19 в частині реєстрації податкових накладних від 20.02.2019 № 5, від 28.02.2019 № 7, від 28.02.2019 № 10, від 07.03.2019 № 5, від 31.03.2019 № 7, від 31.03.2019 № 8. Зазначені податкові накладні мають статус «очікується реєстрація ПН/РК за рішенням суду».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із черговою заявою, в якій просить:

-встановити новий строк для ДПС України як суб`єкта не на користь якого ухвалено судове рішення, подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/7940/19 від 21.11.2019 року;

-накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/7940/19, штраф у порядку та розмірі встановленому ч. 7 ст. 382 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року призначено до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/7940/19 в порядку письмового провадження на 23.03.2022 без виклику учасників справи.

Запропоновано позивачу надати відомості щодо виконання відповідачем-2 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі №160/7940/19, а відповідачу-2 -надати пояснення з приводу поданої позивачем заяви разом із підтверджуючими доказами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень в адміністративній справі №160/7940/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, а саме судом:

Накладено на керівника Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, ідентифікаційний код 43005393) штраф за невиконання рішення суду у розмірі 103300,00 грн., з них:

51650,00 грн. - стягнути на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського, 78-В, ЄДРПОУ 42335319);

51650,00 грн. - стягнути до Державного бюджету України : Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA118999980313090106000026007; Код класифікації доходів бюджету 21081100;

стягувач - Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795, адрес: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5.

Зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, ідентифікаційний код 43005393) протягом 30 календарних днів з дня отримання даної ухвали подати суду звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі № 160/7940/19.

Державній податковій службі України копію звіту направити ТОВ «Спарк-М» та надати докази направлення суду.

21 квітня 2023 року до суду від Державної податкової служби України надійшла заява про прийняття до розгляду звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі №160/7940/19, в якому просить: прийняти до розгляду звіт Державної податкової служби України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 у справі № 160/7940/19; роз`яснити Державній податковій службі України підстави прийняття ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за невиконання рішення суду в адміністративній справі № 160/7940/19, всупереч наявній у Дніпропетровського окружного адміністративного суду, станом на момент винесення ухвали, інформації про виконання рішення у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року задоволено частково заяву Державної податкової служби України про прийняття звіту про виконання рішення суду у справі №160/7940/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, а саме прийнято поданий Державною податковою службою України звіт про виконання рішення суду у справі №160/7940/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарк-М» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. В решті заяви відмовлено.

Державна податкова служба України, з ухвалою суду першої інстанції від 23 березня 2023 року не погодилася, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду.

В обґрунтування скарги зазначено, що ухвалою суду від 17.03.2023 призначено до розгляду заяву про встановлення судового контролю в порядку письмового провадження на 23.03.2023 без виклику учасників справи.

В оскаржуваній ухвалі судом зазначено, що 22.03.2023 від позивача надійшла заява, в якій повідомлено що податкові накладні, визначені рішенням суду станом на 22.03.2023 не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, зазначено, що від ДПС пояснень з приводу поданої позивачем заяви разом із підтверджуючими доказами до суду не надано.

Проте, матеріали справи не містять доказів направлення заяви позивачем на адресу ДПС, про яку йдеться в ухвалі від 23.03.2023, відповідно податковим органом така заява не отримана, з її змістом відповідач не ознайомлений.

Суд за результатами розгляду заяви позивача, дійшов невірного висновку щодо невиконання ДПС рішення суду у даній справі,

На виконання вимог ухвали ДПС негайно направлено звіт про виконання судового рішення, в якому останній зазначив, що рішення суду виконане та податкові накладні зареєстровані.

Відповідно інформації наданій ДПС у звіті про виконання рішення, на момент винесення оскаржуваної ухвали, рішення суду викова ДПС, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податком накладних в ЄРПН, що були надані суду та іншим учасникам справи. Тобто, суд не пересвідчившись у виконанні рішення суду наклав штраф за невиконання рішення суду.

Таким чином, враховуючи вищевказане, податковим органом надано доказ (квитанції) щодо прийняття до реєстрації податкових накладних, що підтверджує виконання рішення суду, проте всупереч цьому, судом не з`ясовано всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору з метою встановлення об`єктивних причин та факторів.

Оскаржуваною ухвалою суду накладено на керівника Державної податкові служби України штраф за невиконання рішення суду та зобов`язано подати звіт на виконання рішення суду у справі № 160/7940/19.

Тобто, судом зобов`язано саме Державну податкову службу України подати звіт, а не сторону по справі - Державну фіскальну службу України, без належним чином процесуальної заміни сторони відповідно до вимог КАС України, обов`язок здійснення якої покладено на суд.

Так, заявник просив накласти на керівника ДПС (ідентифікаційний код 39292197) штраф за невиконання рішення суду. Однак, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код ЄДРПОУ 39292197 присвоєно Державній фіскальній службі України, а код ЄДРПОУ 43005393 - Державній податковій службі України. Ухвалою суду від 23.03.2023 зобов`язано ДПС (код ЄДРПОУ 43005393) подати у 30-денний термін з моменту отримання ухвали до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 21.11.2019 у зазначеній справі.

Скаржник наголошує, що ДПС не є стороною у справі, процесуальної заміни сторони у справі з ДФС на ДПС не відбувалось.

Відсутність процесуального факту заміни відповідача з ДФС на ДПС позбавило ДПС можливості користуватися процесуальними правами, гарантованими КАС України, що є порушенням принципу рівності сторін.

Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права зокрема була висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2024 справі № 2040/5355/18.

Тобто, при поданні процесуального документа (позов, відзив, відповідь, заперечені пояснення, заяви, клопотання тощо) заявленого до неналежного відповідача, такий документ підлягає залишенню без задоволення.

Відтак, суд не дотримався вказаних вимог процесуальної закону, та, розглядаючи заяву про встановлення судового контролю накладення штрафу за невиконання рішення, пред`явлені до податкової органу, не з`ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача.

При цьому слід вважати, що заявлені вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти вимог без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такі прямо стосується (належного відповідача).

До того ж Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційної адміністративного в рамках справи № 826/1460/16, адміністративні провадження № К/9901/1815/17 зазначив, що звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляд справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. При цьому, станом на дату подання заяви про накладення штрафу за невиконання рішення суду, суд проігнорував факт з`ясування належного відповідача по справі.

Також. застосовуючи штрафні санкції до керівника податкового органу, суд його особисто не викликав у судове засідання, та не встановив причини невиконання або перешкоджання керівником ДПС України виконанню судового рішення. Судом порушено право особи на участь в судовому засіданні з відповідними правами та обов`язками, визначені Конституцією та КАС України.

Питання розглянуто у її відсутність, без повідомлення про дату, час та місце розгляду заявленого позивачем клопотання, без досліджування питання умислу чи вини, протиправних дій або бездіяльності,

Крім того, звернуто увагу, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 № 1691-р, тимчасово покладено виконання обов`язків Голови Державної податкової служби України на ОСОБА_1 .

На момент виконання податковим органом рішення суду у даній справі ОСОБА_1 не очолювала ДПС, що унеможливлює останньою умисних дій, які слугували перешкодою у виконанні рішення суду.

Судами не було встановлено жодних обставин, які свідчать умисне невиконання персонально керівником ДПС рішення недобросовісність у її діях або які б свідчили про ухилення від викова рішення суду.

Також, рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної в ЄРПН, відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, приймається відповіді комісією контролюючого органу, до складу якої входять посадові особі територіальних органів ДПС, а не одноособово очільником ДПС, а керівник ДПС не має прямого відношення до виконання рішення суду, та може вчиняти будь-яких дій щодо невиконання/несвоєчасного виконав рішення суду.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 від 10 лютого 2022 року тощо.

Скаржник зазначає, що можливість суду накласти такий штраф може бути реалізовано лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

При цьому, судом не встановлено належними та допустимими доказами умисного здійснення керівником ДПС перешкод у виконанні судового рішення у зазначеній справі, оскільки реєстрація податкових накладних в ЄРПН на виконання судового рішення є можливою лише за умови дотримання вимог діючого законодавства.

Тобто, для того, щоб вирішити питання про накладення штрафу, суд повинен встановити, що рішення суду не виконано (повністю чи частково), з`ясувати причини невиконання та встановити посадову особу, відповідальну за виконання рішення.

Аналізуючи питання щодо належності та допустимості доказів у даному питанні Верховний Суд у постановах від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19, від 01.02.2022 у справі № 420/177/20, від 04.10.2022 у справі № 200/3958/19-а, від 13.05.2021 у справі № 9901/598/19, від 31.10.2018 у справі № 704/1547/17, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 виходив із того, що висновок судів попередніх інстанцій про накладення на керівника Державної податкової служби України санкцій передчасним, оскільки це питання розглянуто у його відсутність, без повідомлення про дату, час та місце розгляду заявленого позивачем клопотання, досліджування питання умислу чи вини, протиправних дій або бездіяльність. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідком розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або y зв`язку з неподання такого звіту.

Скаржник наголошує, що судом порушено право особи на участь в судовому засіданні з відповідними правами та обов`язками, визначені Конституцією та КАС України.

ОСОБА_1 , з ухвалою суду першої інстанції від 23 березня 2023 року не погодилася, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду.

В обґрунтування скарги зазначено, що судом належним чином не виконано процесуального обов`язку, в частині направлення ухвали суду від 17.03.2023 про розгляд заяви, відповідно до порядку, визначеною ч. 5 ст. 251 КАС України, що в свою чергу позбавило можливості скористатись правами, визначеними ст. 44 КАС України. Так, відповідно, дата доставки ухвали суду від 17.03.2023 є 21.03.2023. Тобто, ухвалу суду про призначення на 4 день з моменту складання, що суперечить ст. 251 КАС України.

Ухвала суду від 17.03.2023 надіслана судом до реєстру лише 20.03.2023, зареєстрована 21.03.2023 та оприлюднена 22.03.2023. Тобто, судом порушено термін оприлюднення рішення суду, що призвело до неможливості ДПС своєчасно надати пояснення щодо виконання рішення суду у даній справі.

Матеріали справи не містять доказів направлення заяви позивачем на адресу ДПС, про яку йдеться в ухвалі суду від 23.03.2023, відповідно податковим органом така заява не отримана, з її змістом контролюючий орган не ознайомлений.

Всупереч вимогам ст. 167 КАС України така заява не була повернута позивачу без розгляду та безпідставно розглянута судом, без врахування позиції ДПС.

Також, суд за результатами розгляду заяви позивача від 22.03.2023 (яка не надходила на адресу ДПС), дійшов невірного висновку щодо невиконання ДПС рішення суду у даній справі.

Так, за результатами моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень ДПС дізналась про ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2023.

Крім того, на виконання вимог вказаної ухвали ДПС негайно направлено звіт про виконання судового рішення, в якому останній зазначив, що рішення суду виконане та податкові накладні зареєстровані.

Водночас, в оскаржуваній ухвалі суд зазначив що дослідивши новий звіт встановив, що його доводи містять аналогічні пояснення з попереднім звітом, відповідачем на час прийняття ухвали рішення суду залишається невиконаним.

Зазначене вище суперечить інформації наданій ДПС у звіті про виконання рішення, оскільки на момент винесення ухвали, рішення суду виконано ДПС, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що були надані суду та іншим учасникам справи.

Тобто суд, не пересвідчившись у виконанні рішення суду, наклав штраф на мене за невиконання рішення суду.

При цьому судом в ухвалі від 28.03.2023 зазначено, що станом на 28.03.2023 рішення суду Державною податковою службою України є виконаним, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для винесення окремої ухвали відповідно до ст. 249 КАС України.

Податковим органом надано докази (квитанції) щодо прийняття до реєстрації податкових накладних, що підтверджує виконання рішення суду, проте всупереч цьому, судом першої інстанції не з`ясовано всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору з метою встановлення об`єктивних причин та факторів.

Під час постановлення ухвали від 23.03.2023 судом не враховано, що на момент винесення ухвали суду в Єдиний реєстр податкових накладних внесено інформацію з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 № 160/7940/19 в частині реєстрації податкових накладних.

Також, судом зобов`язано саме Державну податкову службу України подати звіт, а не сторону по справі - Державну фіскальну службу України, без належної процесуальної заміни сторони відповідно до вимог КАС України, обов`язок здійснення якої покладено на суд.

Відповідно до заяви, останній просить накласти на керівника ДПС (ідентифікаційний код 39292197) штраф за невиконання рішення суду. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код ЄДРПОУ 39292197 присвоєно Державній фіскальній службі України, а код ЄДРПОУ 43005393 - Державній податковій службі України. При цьому ухвалою суду від 23.03.2023 зобов`язано ДПС (код ЄДРПОУ 43005393) подати у 30-денний термін з моменту отримання ухвали до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 21.11.2019 у зазначеній справі.

ДПС не є стороною у справі.

Процесуальної заміни сторони у справі з ДФС на ДПС не відбувалось, а тому ДПС не є належним відповідачем, який дійсно суб`єктом порушеного/оспорюваного чи невизнаного матеріального права.

Відсутність процесуального факту заміни відповідача з ДФС на ДПС позбавило ДПС. можливості користуватися процесуальними правами, гарантованими КАС України, що є порушенням принципу рівності сторін. Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права, зокрема, була висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 2040/5355/18.

Суд не дотримався вказаних вимог процесуального закону, та, розглядаючи заяву про встановлення судового контролю та накладення штрафу за невиконання рішення, пред`явлені до податкового органу, не з`ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача.

Заявлені вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Окрім цього, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 № 1691-р, тимчасово покладено виконання обов`язків Голови Державної податкової служби України на ОСОБА_1 .

На момент виконання податковим органом рішення суду в даній справі, ОСОБА_1 не очолювала ДПС, що апріорі унеможливлює вчинення мною умисних дій, які слугували перешкодою у виконанні судового рішення.

Судом не було встановлено жодних обставин, які свідчать про умисне невиконання персонально керівником ДПС рішення суду, недобросовісність у моїх діях або свідчення про ухилення від виконання рішення суду.

Також, рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Приймається відповідною комісією контролюючого органу, до складу якої входять посадові особи територіальних органів ДПС, а не одноособово очільником ДПС, а відтак, керівник ДПС не має прямого відношення до виконання рішення суду та не може вчиняти будь-яких дій щодо невиконання/несвоєчасного виконання рішення суду.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20, від 10 лютого 2022 року у справі № 160/13013/19, від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19. від 31 жовтня 2018 року у справі № 704/1547/17.

Судом не встановлено належними та допустимими доказами умисного здійснення керівником ДПС перешкод у виконанні судового рішення у зазначеній справі, оскільки реєстрація податкових накладних в ЄРПН на виконання судового рішення є можливою лише за умови дотримання вимог чинного законодавства.

Тобто для того, щоб вирішити питання про накладення штрафу, суд повинен встановити, що рішення суду не виконано (повністю чи частково), з`ясувати причини невиконання та встановити посадову особу, відповідальну за виконання рішення.

Верховний Суд у своїх рішеннях вважав висновки судів попередніх інстанцій про накладення на керівника Державної податкової служби України санкцій передчасним, оскільки це питання розглянуто у його відсутність, без повідомлення про дату, час та місце розгляду заявленого позивачем клопотання, без досліджування питання умислу чи вини, протиправних дій або бездіяльності

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, з ухвалою суду першої інстанції від 23 березня 2023 року не погодилось, подало апеляційні скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду.

В обґрунтування скарги зазначено обставини та обґрунтування тотожні викладеним в скаргах ОСОБА_1 та Державної податкової служби України.

Суд, заслухавши представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційних скарг, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Накладаючи на керівника суб`єкта владних повноважень начальника ДПС України ОСОБА_1 штраф за невиконання рішення суду, суд виходив з того, що КАС встановлено право суду накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф, а викладені судом обставини свідчать про невиконання судового рішення протягом тривалого часу, а також те, що позивачеві доводиться докладати значних зусиль для його виконання, в зв`язку з чим наявні підстави для висновку, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду може залишитися невиконаним.

Суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Вказаною нормою законодавець встановив обов`язок учасників справи щодо обов`язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов`язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).

Обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб`єкта, який має виконати таке рішення

Питання, пов`язані із здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані статтею 382 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами 2-3 статті 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

При цьому зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021 року у справі №9901/598/19.

Частиною 4 статті 382 КАС України передбачено, що питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Частиною 7 статті 382 КАС України передбачено, що сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Тобто, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що КАС України регламентовано наслідки неподання суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення у вигляді встановлення нового строку подання звіту або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, як випливає з диспозиції частин 2, 7 статті 382 КАС України, відповідальність у вигляді накладення штрафу, передбаченого цією нормою, настає за невиконання (повторне невиконання) судового рішення і так само за неподання (повторне неподання) відповідачем - суб`єктом владних повноважень звіту про виконання такого судового акту.

Суд зазначає, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Згідно висновків наданих в постанові Верховного Суду від 23.04.2021 по справі №560/523/19 посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацом другим пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Колегія суддів враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №361/2109/17 зазначив, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафних санкцій є заходом для забезпечення права громадян на судовий захист у разі невиконання рішення суду. Для того щоб накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, суд повинен встановити, що рішення суду не виконано та з`ясувати причини її невиконання. Суд має право, але не зобов`язаний накладати штраф. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, то саме лише невиконання судового рішення не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу. Тобто, обов`язковою умовою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу є встановлення для такого суб`єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює та яким не забезпечено виконання судового рішення у встановлений строк. Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов`язані з невиконанням судового рішення в цій справі. За своєю правовою природою накладення судом штрафу за не виконання рішення суду є заходом процесуального примусу, передбаченого статтею 144 КАС України, з метою спонукання відповідних осіб до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, зокрема, в частині накладеного судом обов`язку щодо подання звіту про виконання рішення суду, що обумовлено обов`язковістю виконання судового рішення як важливої складової права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14 та 370 КАС України.

При цьому, як зазначалось, частиною 4 статті 382 КАС України передбачено, що питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.

За ч. 3 ст.126 КАС України, повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні.

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2023 року у справі №640/21223/20 зазначила, що статтею 382 КАС України чітко регламентовано порядок розгляду судами питання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення. Так, відповідно до частини четвертої статті 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Така практика Верховного Суду щодо застосування положень КАС України, які зобов`язують суд вирішувати певні питання виключно у судовому засіданні з повідомленням сторін сформована, зокрема, у постановах від 20 березня 2018 року у справі № 161/6125/17 та від 15 серпня 2019 року у справі № 2а-4641/11/2670.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року призначено до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/7940/19 в порядку письмового провадження на 23.03.2022 без виклику учасників справи.

Отже, застосовуючи штрафні санкції до керівника податкового органу, суд його особисто не викликав у судове засідання, та не встановив причини невиконання або перешкоджання Головою ДПС України виконання судового рішення. Судом порушено право особи на участь в судовому засіданні з відповідними правами та обов`язками, визначені Конституцією та КАС України.

Таким чином, колегія суддів вважає висновок суду про накладення на керівника Державної податкової служби України санкцій передчасним, оскільки це питання розглянуто у його відсутність, без повідомлення про дату, час та місце розгляду заявленого позивачем клопотання, без досліджування питання умислу чи вини, протиправних дій або бездіяльності.

При цьому, суд враховує, що за сталою судовою практикою Верховного Суду, можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року, зокрема, зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №8 від 31 березня 2019 року, № 10 від 28 лютого 2019 року, № 7 від 28 лютого 2019 року, № 5 від 07 березня 2019 року, № 5 від 20 лютого 2019 року та № 7 від 31 березня 2019 року, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Спартак-М», в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання Державною фіскальною службою України.

Рішення суду набрало законної сили 04.03.2020.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року встановлено для Державної податкової служби України строк для надання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіту про виконання судового рішення від 21 листопада 2019 року у адміністративній справі № 160/7940/19 30 днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала суду не оскаржена сторонами та Державною податковою службою України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року задоволено заяву ТОВ «Спарк-М» в частині встановлення нового строку для Державної податкової служби України як суб`єкта, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/7940/19 від 21.11.2019, а саме судом: зобов`язано суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Державну податкову службу України, подати у 30-денний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 у адміністративній справі №160/7940/19. Відмовлено в частині заяви накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у порядку та розмірі встановленому ст. 382 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року та від 24 січня 2023 року, зокрема, накладено на керівника Державної податкової служби України в.о. голови Державної податкової служби України ОСОБА_1 штраф за невиконання рішення суду у розмірі 49620,00 грн., зобов`язано Державну податкову службу України протягом 10 календарних днів з дня отримання даної ухвали подати суду звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі № 160/7940/19.

14.02.2022 і 16.02.2022 від Державної податкової служби України надійшов звіт про виконання рішення суду від 21.11.2019, в якому зазначив, що на момент винесення ухвали суду в Єдиний реєстр податкових накладних внесено інформацію з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 № 160/7940/19 в частині реєстрації податкових накладних від 20.02.2019 № 5, від 28.02.2019 № 7, від 28.02.2019 № 10, від 07.03.2019 № 5, від 31.03.2019 № 7, від 31.03.2019 № 8. Зазначені податкові накладні мають статус «очікується реєстрація ПН/РК за рішенням суду».

Отже, відповідач подав до суду звіт про виконання судового рішення.

Строк подання звіту про виконання рішення суду не було пропущено відповідачем.

У подальшому позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив: встановити новий строк для ДПС України як суб`єкта не на користь якого ухвалено судове рішення, подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/7940/19 від 21.11.2019; накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/7940/19, штраф у порядку та розмірі встановленому ч. 7 ст. 382 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд фактично не надавав оцінку звіту Державної податкової служби України від 14.02.2022 і 16.02.2022, що є порушенням процесуального права.

Також, колегія суддів враховує, що, як зазначалось вище, за своєю правовою природою накладення судом штрафу за не виконання рішення суду є заходом процесуального примусу, передбаченого статтею 144 КАС України, з метою спонукання відповідних осіб до добросовісного виконання процесуальних обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що вказані звіти датовані річною давністю, проте, судом першої інстанції під час вирішення спірного питання не витребував у відповідачів доказів щодо виконання рішення суду на час подання позивачем заяви.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою службою України після прийняття оскаржуваної ухвали було подано звіт та докази щодо виконання рішення суду на дату прийняття судом оскаржуваної ухвали.

Також, суд наголошує, що підставою для накладення штрафу є саме достовірно встановлене судом в ході судового засідання порушення законності та правопорядку, та лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому, визначальною ознакою є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

За приписами ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено колегією суддів, судом першої інстанції не розглянуто звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, з огляду на, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надати оцінку обставинам справи щодо виконання рішення суду.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду прийнято за неповного з`ясування обставин справи, що обумовлює її скасування, з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду заяви позивача.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду заяви позивача та звіту суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 320, 321, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року скасувати, справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяА.В. Суховаров