Постанова

від 28.06.2024 по справі 260/4005/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/4005/23 пров. № А/857/4938/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року, ухвалене суддею Микуляк П.П. у м. Ужгороді, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 260/4005/23 за адміністративним позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 40225,40 грн.

29 січня 2024 року Закарпатський окружний адміністративний суд прийняв рішення про відмову в задоволенні позову.

Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач створив робоче місце для осіб з інвалідністю, подала відповідний звіт, проте працевлаштування осіб з інвалідністю не є обов`язком відповідача.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач зазначає, що відповідач не виконав нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році. .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що середньооблікова чисельність штатних працівників за 2022 рік у відповідача складає 9 осіб. Отже, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 1 особа. Разом з тим, середньооблікова кількість працівників, яким, відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, у відповідача складає 0 осіб.

У зв`язку із цим позивач самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що підлягали сплаті у сумі 39252,00 грн. та здійснив нарахування пені за 31 день прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 973,40 грн.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначеніЗаконом України від 21.03.1991 № 875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"(далі - Закон № 875-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин 1, 3ст.18 Закону № 875-XII,забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, виходячи з наведених норм, обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають:

- у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

- у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

- у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

- у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційний суд встановив, що норматив робочих місця для працевлаштування інвалідів для відповідача становить одне робоче місце.

Із наданих відповідачем доказів, апеляційний суд встановив, що у відповідача з 04.06.2021 року по 04.03.2022 року працювала одна особа з інвалідністю (а.с. 24 і на звороті).

У 2022 році відповідач створив одне робоче місце для особи з інвалідністю на посаду прибиральника виробничих приміщень.

20.09.2022 року відповідач подав звітність форми № 3-ПН (інформація про попит на робочу силу) до Тячівського районного центру зайнятості.

Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70(далі - Порядок, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, також подають (надсилають) копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ. Оригінал довідки пред`являється під час подання звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю. У разі надсилання звіту поштою копія довідки засвідчується нотаріально.

Апеляційний суд встановив, що відповідач звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів до 01.03.2022 року не подав.

Згідно з п.4 ч.3ст.50 Закону України "Про зайнятість населення",роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про, зокрема, попит на робочу силу (вакансії).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316«Про затвердження форм звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання» затверджено форму звітності та інструкцію щодо її заповнення, де передбачено звітування по вакансіям для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до п. 5 розділу І наказу № 316, форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Із наданих відповідачем документів видно, що відповідач подав звіт форми 3-ПН 20.09.2022 року, яким підтверджено актуальність 1 вакансії для працевлаштування особи з інвалідністю на посаду прибиральника виробничих приміщень.

Однак, відповідно до наведених вище норм, звіт за формою 3-ПН подається з не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії, якою є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним.

Із матеріалів справи видно, що робоче місце для особи з інвалідністю на посаду прибиральниці виробничих приміщень створене 01.01.2022 року, а звіт за формою 3-ПН поданий 20.09.2022 року, тобто з порушенням встановленого строку для його подання.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченимстаттею 19цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленогочастиною першоюстатті 19 цього Закону.

Оскільки, відповідач не виконав обов`язок щодо надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, то відповідач має нести відповідальність передбаченустаттею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", у вигляді адміністративно-господарський санкцій в сумі 39252 грн.

Оскільки відповідач до 15.04.2023 самостійно адміністративно-господарські санкції не сплатив, то позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 973,40 грн. за 31 день прострочення платежу, станом на день подачі позову 18.05.2023 року.

Цей висновок є підставою для задоволення позову про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 40225,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги підставними, татакими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, прийняти постанову, якою рішення суду першої інстанції скасувати і задовольнити позов.

Оскільки апеляційний суд задовольнив позов суб`єкта владних повноважень, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,325,328,329,331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року в справі № 260/4005/23 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 40225,40 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель