Ухвала

від 26.06.2024 по справі 924/375/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"26" червня 2024 р. Справа № 924/375/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Тлустій У.О., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Західного офісу Державної аудиторської служби, м. Львів

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

до:

1)Фізичної особи-підприємця Гащука Юрія Миколайовича, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Пашківці

2) Акціонерного товариства ''Українська залізниця'' в особі Філії ''Старокостянтинівський завод залізобетоних шпал'' АТ'' Українська залізниця''

про визнання недійсним договору від 04.10.2021№20-Т/2021-33БШ та стягнення 2129752,20 грн.

Представники Сторін:

позивача: Нестерук М.П. представник згідно Витягу

відповідача 1: Мініх І.М. адвокат

відповідача 2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

за участю: Ленчика В.М. прокурора Хмельницької обласної прокуратури

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 15 квітня 2024 відкрито провадження за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Західного офісу Державної аудиторської служби за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України до: Фізичної особи-підприємця Гащука Юрія Миколайовича, Акціонерного товариства ''Українська залізниця'' в особі Філії ''Старокостянтинівський завод залізобетоних шпал'' АТ'' Українська залізниця'' про визнання недійсним договору від 04.10.2021№20-Т/2021-33БШ та стягнення 2129752,20 грн, підготовче засідання призначено на 12:30 ''14'' травня 2024 року.

29.04.2024 року на адресу суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обзясі.

08.05.2024 року на адресу суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд зупинити провадження у справі № 924/375/24 до вирішення питання Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднакового застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №918/1043/21.

16.05.2024 року на адресу суду від Хмельницької обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив у якій прокурор просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі, оскільки вважає, що у справі №918/1023/21 інший предмет спору та різні обставини укладання спірних договорів.

03.06.2024 року в судовому засіданні представник відповідача 1 повідомив, що клопотання про зупинення провадження у справі підтримує та просив суд його задовольнити.

Прокурор проти задоволення зазначеного клопотання заперечив та просив суд відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №924/375/24.

Дослідивши клопотання про зупинення провадження у справі судом береться до уваги наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що договір №20-Т/2021-33БШ від 04.10.2021 року укладений між Філією «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» АТ «Укрзалізниця» та ФОП Гащуком Ю.М. суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а тому, на думку прокурора підлягає визнанню недійсним у судовому порядку з підстав ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 ГК України.

Прокурор зазначає про вчинення оспорюваного правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, з умислу лише однієї сторони - ФОП Гащука Юрія Миколайовича, тому кошти у сумі 2 129 752,20 грн., які цим суб`єктом отримані за правочином, повинні бути повернуті Акціонерному товариству «Українська залізниця», а з АТ «Укрзалізниця» стягнуті в дохід держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби.

Ухвалою від 13.10.2022 відкрито касаційне провадження у справі №918/1043/21.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2023 на підставі ч. 4, 5 ст. 302 ГПК України передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 918/1043/21, оскільки: наявна виключна правова проблема у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК України з урахуванням ст.ст. 203, 216 цього Кодексу та ст. 208 Господарського кодексу України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики; існує необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (ст. 216 ЦК України); є потреба у висновку щодо того, хто може звертатися з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається ч. 3 ст. 228 ЦК України, - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а в разі відсутності такого органу - прокурор, чи таке право мають й інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема, мотивують наявність порушених прав/ інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства.

Ухвалою від 02.08.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 918/1043/21.

Згідно з імперативними вимогами ст. 13 Закону України ''Про судоустрій і статус суддів'' та ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону України ''Про судоустрій і статус суддів'' Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Враховуючи викладене, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Приймаючи до уваги підстави позову у справі №924/375/24, а також те, що питання застосування приписів, зокрема, ч. 3 ст. 228 ЦК України до спірних правовідносин є предметом розгляду суду, з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №918/1043/21 може мати суттєве значення для правильного вирішення даної справи, суд вважає необхідним задовольнити клопотання відповідача 1 та зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Керуючись ст.ст. 183, 228, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження у справі №924/375/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 28.06.2024 року.

СуддяВ.В. Димбовський