Постанова

від 26.06.2024 по справі 712/4165/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року

м. Київ

справа № 712/4165/19

провадження № 61-655св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «Надія», ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Вініченка Б. Б., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, надалі уточненим, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «Надія» (далі - ПП «Надія»), ОСОБА_4 , про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя.

Просив визнати предмет договору від 14 травня 2015 року № 35-219/15, укладений між ПП «Надія» та ОСОБА_2 , а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2 .

Визнати незаконною уступку на користь ОСОБА_3 спірної квартири, вчиненою укладенням між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ПП «Надія» додаткової угоди від 03 вересня 2018 року № 2 до договору від 14 травня 2015 року № 35-219/15 про зміну пайовика.

Визнати недійсною укладену між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ПП «Надія» додаткову угоду від 03 вересня 2018 року № 2 до договору від 14 травня 2015 року № 35-219/15 про зміну пайовика, укладенням якої відбулась незаконна уступка на користь ОСОБА_3 предмета договору від 14 травня 2015 року № 35-219/15, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровану за ОСОБА_3 .

Поділити квартиру АДРЕСА_1 , припинивши його з ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на неї, визнати за ним право власності на цю квартиру та припинити право власності ОСОБА_2 на частину спірної квартири зі сплатою ним ОСОБА_2 грошової компенсації у розмірі 451 785,60 грн.

Визнати за ним як добросовісним набувачем право власності на автомобіль HONDA ACCORD, номер кузова НОМЕР_1 , придбаний ним на підставі договору купівлі-продажу від 07 серпня 2018 року, укладеного у територіальному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України № 7141, зі сплатою ОСОБА_2 грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності на цей автомобіль у розмірі 105 288,83 грн.

Стягнути з відповідачів на його користь судові витрати, понесені зі слати судового збору та за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

У травні 2019 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов, просила визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на автомобіль HONDA ACCORD, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , номер шасі кузова НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію за 1/2 частини автомобіля у розмірі 121 500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на її користь судові витрати, понесені зі сплати судового збору та витрати за надання правничої допомоги.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2022 року у первісному позові ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації у розмірі 105 288,83 грн.

Ухвалено грошові кошти, належні ОСОБА_1 , у розмірі 105 288,83 грн, які зберігаються на депозитному рахунку територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області згідно з квитанцією АТ «Універсал Банк» від 13 липня 2021 року № 4К2А-К83Н-Е629-ХК45, звернути на користь ОСОБА_2 у рахунок грошової компенсації згідно з рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2022 року у справі № 712/4165/19.

Ухвалено повернути ОСОБА_1 з депозитного рахунку територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області грошові кошти, внесені ним згідно з квитанцією АТ «Універсал Банк» від 13 липня 2021 року № Р69Т-26К1-8090-МК70 у розмірі 451 785,60 грн.

Скасовано заходи забезпечення позову у виді накладення заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо предмета спору - квартири АДРЕСА_1 , власником якого зареєстрована ОСОБА_3 на підставі договору від 14 травня 2015 року № 35-219/15.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги задоволено. Прийнято відмову від апеляційної скарги на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2022 року.

Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ПП «Надія», ОСОБА_4 , про визнання права спільної сумісної власності подружжя та поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя закрито.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 2 000,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2023 року ОСОБА_3 направила засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, просила оскаржуване судове рішення змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 4 000,00 грн замість 2 000,00 грн.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме статті 137, 141, 142 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не врахував правовий висновок, викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15, провадження № 14-382цс19.

ОСОБА_3 та її представник про подання позивачем заяви про відмову від апеляційної скарги дізналися лише 27 грудня 2022 року у судовому засіданні, тому представник відповідача прибув у судове засідання та брав у ньому участь. Вся робота, зазначена у акті приймання-передачі та детальному описі була виконана адвокатом, тому є підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу, надану у суді апеляційної інстанції у розмірі 4 000,00 грн.

Аргументи інших учасників справи

У березні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скіць С. М., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зазначає, що у цій справі суд апеляційної інстанції не встановив необґрунтованих дій позивача при відмові від апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, врахував складність справи, обсяг наданих послуг та виконаних робіт адвокатом та дійшов правильного висновку про зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_3 у суді апеляційної інстанції до 2 000,00 грн.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження за касаційною відкрито з підстави, передбаченої абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвала суду Черкаського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року оскаржується ОСОБА_3 лише в частині відшкодування витрат на правничу допомогу, а тому в іншій частині судове рішення на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції відповідно до вимог частини першої 400 ЦПК України не перевіряється.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, надалі уточненим, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ПП «Надія», ОСОБА_4 , про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності.

У травні 2019 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов, просила визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на автомобіль HONDA ACCORD, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , номер шасі кузова НОМЕР_1 .

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2022 року у первісному позові ОСОБА_1 відмовлено

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації у розмірі 105 288,83 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішення, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2022 року.

22 грудня 2022 року на адресу суду апеляційної інстанції до початку судового засідання від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від апеляційної скарги.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги задоволено. Прийнято відмову від апеляційної скарги на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2022 року.

Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ПП «Надія», ОСОБА_4 , про визнання права спільної сумісної власності подружжя та поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя закрито.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 2 000,00 грн.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з частинами третьою, четвертою, п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність;

3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, на яку посилається заявник у касаційній скарзі.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 268; рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, пункт 30).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, провадження № 14-20цс22, зробила такий правовий висновок.

Розглядом справи по суті у суді першої інстанції є вирішення спору шляхом ухвалення судового рішення. Апеляційне та касаційне провадження відповідно до глав 1, 2 розділу V ЦПК України є одним із етапів перегляду судового рішення у разі незгоди з ним однією із сторін (сторонами).

Подання особою апеляційної (касаційної) скарги та відкриття апеляційного (касаційного) провадження у справі потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення апеляційної (касаційної) скарги, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено статтею 59 Конституції України.

Апеляційне провадження має певні етапи, які вимагають як дій суду, так і дій інших учасників справи. А саме: суд апеляційної інстанції перевіряє відповідність апеляційної скарги щодо форми і змісту вимогам статті 356 ЦПК України, дотримання строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, повноважень особи, яка подала таку скаргу, сплату судових витрат та постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. З цією процесуальною дією суду пов`язано право учасників справи подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого апеляційним судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина перша статті 360 ЦПК України). У частинах другій, четвертій статті 360 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту відзиву та вказано на необхідність надання доказів надсилання його копій та документів, доданих до нього, іншим учасникам справи.

Тобто надання відзиву на апеляційну скаргу є реалізацією принципу змагальності сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 та стаття 12 ЦПК України). Подання апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги. Тому й у випадку закриття апеляційного провадження мають бути враховані судові витрати, які понесли інші учасники справи у зв`язку зі зверненням з апеляційною скаргою та відкриттям апеляційного провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, провадження № 14-280цс18, зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У справі, що переглядається, 29 листопада 2022 року ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Стратілатов К. Г, подала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просила суд апеляційної інстанції стягнути з позивача на її користь судові витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді апеляційної інстанції у розмірі 4 000,00 грн.

До відзиву, на підтвердження понесених витрат надала: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 17 листопада 2022 року, копію акта приймання-передачі наданих послуг згідно з договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 04 січня 2021 року на загальну суму 4 000,00 грн, копію детального опису робіт (наданих послуг) від 28 листопада 2022 року на загальну суму 4 000,00 грн, копію фіскального чека від 29 листопада 2022 року про сплату ОСОБА_3 на користь адвоката Стратілатова К. Г. витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_6 . До відзиву також додані докази його направлення з додатками іншим сторонам у справі.

У судовому засіданні, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Скіць С.М. просив відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки заявлені витрати є завищеними та неспівмірними зі складністю справи.

З огляду на вказане, взявши до уваги характер правовідносин у цій справі, зокрема відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги, обсяг наданих ОСОБА_3 послуг, наявність заперечень представника позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням принципу пропорційності, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції у розмірі 2 000,00 грн, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, відповідності конкретним обставинам справи та з урахуванням необхідності процесуальних дій.

Оскаржуване судове рішення не суперечить висновкам, викладеним у додатковій постанові Верховного Суду від від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, оскільки суд апеляційної інстанції врахував всі критерії визначення розміру витрат на правничу допомогу та дійшов правильного висновку про зменшення розміру заявлених витрат до 2 000,00 грн.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_3 фактично сплатила адвокату 4 000,00 грн, що підтверджується копією фіскального чека від 29 листопада 2022 року, не є підставою для відшкодування цих витрат у повному обсязі.

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, оскаржуваного судового рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська