Постанова

від 26.06.2024 по справі 753/646/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року

м. Київ

справа № 753/646/22

провадження № 61-9547св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Ільченко Іриною Валентинівною, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року у складі судді Коренюк А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (далі - ТОВ «Київоблгаз Збут») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позову посилався на те, що 10 серпня 2021 року його прийнято на посаду менеджера із збуту відділу продажів юридичним особам ТОВ «Київоблгаз Збут».

Наказом ТОВ «Київоблгаз Збут» від 30 листопада 2021 року № 203 о/с «Про оголошення догани» за неналежне виконання посадових обов`язків у частині залучення клієнтів та утримання існуючих, на порушення пунктів 2.1, 2.3 посадової інструкції менеджера із збуту відділу продажів юридичним особам ТОВ «Київоблгаз Збут» (далі - посадова інструкція) його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани. Підставою для видання наказу про оголошення догани була доповідна записка начальника відділу продажів юридичним особам Петренко С. В. від 24 листопада 2021 року та його ( ОСОБА_1 ) письмове пояснення від 25 листопада 2021 року.

Наказом ТОВ «Київоблгаз Збут» від 17 грудня 2021 року № 214 о/с у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, його звільнено з посади менеджера згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Підставою для видання наказу про звільнення була доповідна записка начальника відділу продажів юридичним особам Петренко С. В. від 16 грудня 2021 року № Ст-504-1221, його ( ОСОБА_1 ) доповідна записка від 16 грудня 2021 року № СТ-505-1221 та наказ від 30 листопада 2021 року № 203 о/с «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Відповідач порушив вимоги статті 43 КЗпП України та не отримав згоди виборного органу первинної профспілкової організації на його звільнення.

Для правомірності розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного допущення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.

Відповідач у наказі про звільнення на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України не зазначив, у чому проявилося невиконання посадових обов`язків, яке стало підставою для звільнення, а лише зазначив, що підставою для такого звільнення є наказ від 30 листопада 2021 року № 203 о/с та доповідна записка Петренко С. В. від 16 грудня 2021 року № Ст-504-1221.

У наказі про звільнення відсутні обґрунтування дій та бездіяльності, які призвели до вчинення проступку, вини позивача, причинного зв`язку між діями та невиконанням службових обов`язків; не обґрунтовано тяжкість обраного виду стягнення у виді звільнення, не враховано, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, проігноровано його заяву на відпустку, відсутність шкоди, яка завдана підприємству, а також обставини, за яких позивач не мав можливості залучати нових клієнтів та утримувати існуючих.

Обставини загостреної конфліктної ситуації з керівництвом стали наслідком його незаконного звільнення.

Просив визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення, поновити його на посаді, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме за період з 18 грудня 2021 року й до дня ухвалення судом рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 вчинив систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків, а тому у відповідача були наявні правові підстави для звільнення позивача з посади на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Суд першої інстанції відповідно до частини дев`ятої статті 43 КЗпП України зупинив провадження у справі для запиту згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 та отримав повідомлення із Протоколом первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» від 10 серпня 2022 року про згоду на звільнення ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач довів систематичне невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. Виборний орган профспілкового комітету надав згоду на звільнення позивача, що свідчить про законність дій відповідача, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2023 року ОСОБА_1 направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, просив ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження порушення позивачем посадових обов`язків, передбачених пунктами 2.6-2.9, 2.12, 2.13, 2.17 посадової інструкції, а також невиконання доручень начальника відділу продажів. Роботодавець не запропонував ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо конкретних фактів порушення ним трудової дисципліни. Суди не врахували, що позивач всупереч вимогам частини другої статті 149 КЗпП України був двічі притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді догани та звільнення за одне й те саме порушення пунктів 2.1, 2.3 посадової інструкції. Звільнення позивача відбулося із порушенням пункту 1.1 посадової інструкції, оскільки не було подання начальника відділу продажів юридичним особам на звільнення ОСОБА_1 . Розгляд питання про надання згоди на звільнення позивача виборним органом первинної профспілкової організації проведено формально, без повного та об`єктивного з`ясування всіх підстав звільнення.

Суди попередніх інстанцій не застосували правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18, від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 705/539/21, від 27 лютого 2020 року у справі № 266/7382/18, від 24 травня 2022 року у справі № 703/3231/20.

Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України та статті 9 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1982 року № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» (далі - Конвенція Міжнародної орагнізації праці № 158) у подібних правовідносинах щодо дотримання роботодавцем обов`язку довести в суді порушення працівником усіх трудових обов`язків, зазначених як підстави для звільнення.

28 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , в інетерсах якого діє адвокат Ільченко І. В.

Згідно з частиною першою статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статей 392-395 ЦПК України заявами по суті справи в суді касаційної інстанції є саме касаційна скарга та відзив на касаційну скаргу.

Отже, подані до Верховного Суду додаткові пояснення представника ОСОБА_1 , в інетерсах якого діє адвокат Ільченко І. В., підлягають залишенню без розгляду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц, провадження № 14-184цс20; від 14 грудня 2022 року у справа № 477/2330/18, провадження № 14-31цс22).

Аргументи інших учасників справи

У серпні 2023 року надійшов відзив, у якому ТОВ «Київоблгаз Збут» просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

На обґрунтування відзиву ТОВ «Київоблгаз Збут» посилається на те, що висновки Верховного Суду, на які заявник посилається у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними із правовідносинами у цій справі.

Доводи позивача про те, що всупереч положенням частини першої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення в нього не були відібрані письмові пояснення, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 подав доповідну записку від 16 грудня 2021 року, у якій виклав свої пояснення щодо конкретних фактів порушення ним трудової дисципліни. Найменування документа «доповідна записка», а не «письмові пояснення» не змінює правову природу цього документа.

Позивач помилково посилається на порушення відповідачем вимог частини другої статті 149 КЗпП України щодо неприпустимості подвійного дисциплінарного стягнення з тих самих підстав, оскільки дисциплінарне стягнення у виді догани застосоване за незалучення клієнтів за період до 24 листопада 2021 року, а дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення - за відсутність залучених клієнтів у грудні 2021 року, відсутність звітної інформації за формами та відсутність проведення навчання менеджерів зі збуту.

Підставою для прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 від 17 грудня 2021 року була доповідна записка начальника відділу продажів юридичним особам Петренко С. В. , у якій вона пропонувала застосувати до позивача заходи дисциплінарного стягнення, тому посилання позивача на те, що його звільнення відбулось без подання начальника відділу, є помилковими.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з пунктами 1, 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставин справи, встановлені судами

Наказом директора ТОВ «Київоблгаз Збут» ОСОБА_3 від 09 серпня 2021 року № 1566/с ОСОБА_1 прийнято на посаду менеджера із збуту відділу продажів юридичним особам ТОВ «Київоблгаз Збут» (т. 1, а. с. 18).

Посадовою інструкцією, з якою ОСОБА_1 був ознайомлений 10 серпня 2021 року під особистий підпис (т. 1, а. с. 98-101), визначено такі обов`язки: пошук та залучення нових клієнтів на придбання електричної енергії (пункт 2.1). Здійснення пошуку шляхів збільшення ринку продажу газу та електричної енергії юридичним особам та фізичним особам - підприємцям (пункт 2.2). Утримання існуючих клієнтів на поставці електричної енергії та природного газу. Підготовка пропозицій та розробка рекомендацій щодо підвищення якості в обслуговуванні споживачів з метою утримання існуючих та залучення нових споживачів (пункт 2.3). Контроль за укладенням договорів менеджерами із збуту юридичним особам територіальних відділів продажів (пункт 2.6). Супровід клієнтів, контроль за виконанням договірних відносин споживачами електроенергії та природного газу (пункт 2.7). Управління дебіторською та кредиторською заборгованістю клієнтів. Вживання заходів із забезпечення своєчасного надходження коштів за реалізовану електроенергію та заходів із забезпечення своєчасного надходження коштів за реалізовану електроенергію та природний газ. Внесення пропозиції щодо покращення рівня оплат. Повідомлення споживачів про наявну заборгованість. Підготовка документів для стягнення заборгованості в судовому порядку (пункт 2.8). Організація зв`язків з діловими партнерами, забезпечення своєчасного виконання обов`язків перед контрагентами (пункт 2.10). Навчання менеджерів із збуту юридичним особам територіальних відділів продажів електроенергії та природного газу навичкам та прийомам збільшення продажів (пункт 2.11). Забезпечення складання встановленої звітності (пункт 2.12). Робота в СRМ, актуалізація інформації по контрагентам та укладених договорах. Своєчасне виконання поставлених завдань (пункт 2.13). Виконання інших розпоряджень (доручень), доведених начальником відділу продажів юридичних осіб (пункт 2.17). За дорученням керівництва забезпечувати своєчасну підготовку та надання відповідної інформації, звітів, довідок (пункт 2.18).

Наказом директора ТОВ «Київоблгаз Збут» ОСОБА_3 від 30 листопада 2021 року № 203 о/с «Про оголошення догани ОСОБА_1 » за неналежне виконання посадових обов`язків у частині незалучення клієнтів та неутримання існуючих, на порушення пунктів 2.1, 2.3 посадової інструкції, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани (т. 1, а. с. 20).

Підставою для видання наказу про оголошення догани була доповідна записка начальника відділу продажів юридичним особам Петренко С. В. від 24 листопада 2021 року та письмове пояснення ОСОБА_1 від 25 листопада 2021 року, у яких факт незалучення жодного споживача працівник не спростував.

Надалі начальник відділу продажів юридичним особам ТОВ «Київоблгаз Збут» видав ОСОБА_1 доручення щодо виконання таких завдань:

1. виконати менеджеру зі збуту юридичним особам відділу продажів юридичним особам ТОВ «Київоблгаз Збут» ОСОБА_1 такі завдання у зазначений період відповідно до посадової інструкції, а саме: 1.1 Надати звіт про організацію з утримання існуючих клієнтів на постачання електричної енергії та природного газу з ресурсу товариства. Термін виконання: 01 грудня 2021 року. 1.2 Підготувати презентацію та провести відповідне навчання менеджерам зі збуту юридичним особам територіальних відділів продажів електричної енергії та природного газу стосовно покращення навичок та прийомів у частині збільшення продажів, зокрема: моніторинг ринків, а також аналіз інформації, отриманої з відкритих джерел, стосовно ціноутворення та прогнозування цін на електричну енергію у поточному та наступному місяцях; проведення аналізу коливання цін на природній газ та електричну енергію із застосуванням графіків та діаграм у відсотковому співвідношенні подекадного формування цін на ці електричні ресурси, відповідно до їх росту чи падіння; надати план переваг товариства, які оголошуються потенційному клієнту під час проведення переговорів щодо залучення на постачання по природному газу та електричній енергії, окремо по кожному товару. З терміном виконання: 15 грудня 2021 року.1.3 Виконати доведений начальником відділу план залучення клієнтів на грудень 2021 року, а саме: з природнього газу - 1 непобутовий споживач, з електричної енергії - 2 непобутові споживачі. З терміном виконання: 15 грудня 2021 року.1.4 Надати начальнику відділу продажів юридичним особам інформацію з проведеної роботи, відповідно до своїх посадових обов`язків, за формулою, встановленою додатком 1 до цього доручення № 1 від 03 грудня 2021 року. Термін виконання: 15 грудня 2021 року. 1.5 Надати звіт з проведеної роботи відповідно до формули, встановленої додатком 2 до цього доручення № 1 від 03 грудня 2021 року. Термін виконання: щоденно до 17.30 год.

Із дорученням № 1 від 03 грудня 2021 року керівника ТОВ «Київоблгаз Збут» ОСОБА_3 позивача було ознайомлено 03 грудня 2021 року.

Трудові обов`язки працівника визначені пунктами 2.1., 2.2., 2.3., 2.6., 2.7., 2.8., 2.9., 2.11, 2.12, 2.13 посадової інструкції.

Відповідно до пункту 1.2 посадової інструкції менеджер безпосередньо підпорядковується начальнику відділу продажів юридичним особам ТОВ «Київоблгаз Збут».

Згідно з пунктами 2.17, 2.18 посадової інструкції до обов`язків менеджера відноситься виконання інших розпоряджень (доручень), доведених начальником відділу продажів юридичним особам; забезпечення своєчасної підготовки та надання відповідної інформації, звітів, довідок за дорученням керівництва.

16 грудня 2021 року начальник відділу продажів юридичним особам ТОВ «Київоблгаз Збут» Петренко С. В. на ім`я директора ТОВ «Київоблгаз Збут» подала доповідну записку про невиконання ОСОБА_1 доручення від 16 грудня 2021 року № 1 у повному обсязі із детальним описом кожного пункту. Тому на підставі викладеного, з урахуванням того, що за грудень 2021 року менеджер зі збуту ОСОБА_1 не виконав своїх посадових обов`язків, передбачених пунктами 2.1., 2.2., 2.3., 2.6., 2.7., 2.8., 2.9., 2.11, 2.12, 2.13 посадової інструкції, та не виконав доручення № 1 від 03 грудня 2021 року, запропонувала застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення.

Після ознайомлення із доповідною запискою начальника відділу продажів юридичним особам ТОВ «Київоблгаз Збут» Петренко С. В. від 16грудня 2021 року директор ОСОБА_3 зробив на ній резолюцію « ОСОБА_1 надати пояснення».

Менеджер зі збуту відділу збуту із продажів юридичним особам ОСОБА_1 на ім`я директора ТОВ «Київоблгаз Збут» ОСОБА_3 та начальника відділу продажів юридичним особам Петренко С. В. 16 грудня 2021 року надав доповідну записку, у якій ОСОБА_1 зазначив, що, на його думку, доручення від 03 грудня 2021 року він виконав.

Наказом директора ТОВ «Київоблгаз Збут» ОСОБА_3 від 17 грудня 2021 року№ 214 о/с у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, ОСОБА_1 звільнено з посади згідно із пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Відповідно до наказу директора ТОВ «Київоблгаз Збут» ОСОБА_3 від 17 грудня 2021 року № 214 о/с ОСОБА_1 звільнено у зв`язку з невиконанням посадових обов`язків, передбачених пунктами 2.1-2.3, 2.6-2.9, 2.11-2.13, 2.17 - 2.18 посадової інструкції, затвердженої 29 липня 2021 року, що полягає у невиконанні доручення № 1 від 03 грудня 2021 року та доручення начальника відділу продажів юридичним особам, що відображено у доповідній записці Петренко С. В. від 16 грудня 2021 року, враховуючи систематичний характер невиконання посадових обов`язків. Оскільки до ОСОБА_1 раніше було застосовано заходи дисциплінарного стягнення у виді догани наказом від 30 листопада 2021 року № 203 о/с, які не було знято, звільнено менеджера із збуту продажів юридичним особам ОСОБА_1 17 грудня 2021 року у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Підставою для видання наказу про звільнення були: доповідна записка начальника відділу продажів юридичним особам Петренко С. В. від 16 грудня 2021 року

№ Ст-504-1221; доповідна записка ОСОБА_1 від 16 грудня 2021 року

№ СТ-505-1221; наказ від 30 листопада 2021 року № 203 о/с «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

За передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 754/695/20 зазначено, що «у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на них трудовим договором, суди повинні з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Отже, працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). При звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення».

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 9901/743/18 (провадження

№ 11-914заі19), на який посилається заявник у касаційній скарзі.

Отже, для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.

Встановивши, що ОСОБА_1 притягувався до дисциплінарної відповідальності у виді догани на підставі наказу від 30 листопада 2021 року за невиконання конкретно визначених пунктів посадової інструкції, у подальшому йому було надано доручення, яке містило зобов`язання щодо виконання цих та інших пунктів посадової інструкції із визначенням термінів виконання та надання звітів, яке також не було виконане, суд першої інстанцій, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для звільнення позивача з роботи за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18, від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 705/539/21, від 27 лютого 2020 року у справі № 266/7382/18, від 24 травня 2022 року у справі № 703/3231/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19) зазначено, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) допущення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суди не врахували, що він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді догани та звільнення за одне й те ж порушення (пункти 2.1, 2.3 посадової інструкції), яке охоплювало той самий період (з 10 серпня 2021 року до 24 листопада 2021 року), що є порушенням частини другої статті 149 КЗпП України.

Верховний Суд відхиляє зазначені посилання з огляду на таке.

Наказом директора ТОВ «Київоблгаз Збут» ОСОБА_3 від 30 листопада 2021 року № 203 о/с «Про оголошення догани ОСОБА_1 » за неналежне виконання посадових обов`язків у частині незалучення клієнтів та не утримання існуючих клієгтів, на порушення пунктів 2.1, 2.3 посадової інструкції, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Підставою видання наказу про оголошення догани була доповідна записка начальника відділу продажів юридичним особам Петренко С. В. від 24 листопада 2021 року та письмове пояснення ОСОБА_1 від 25 листопада 2021 року, у яких працівник не спростував факт незалучення нових споживачів.

Відповідно до наказу директора ТОВ «Київоблгаз Збут» ОСОБА_3 від 17 грудня 2021 року № 214 о/с ОСОБА_1 звільнено у зв`язку із невиконанням посадових обов`язків, передбачених пунктами 2.1-2.3, 2.6-2.9, 2.11-2.13, 2.17-2.18 посадової інструкції менеджера із збуту продажів юридичним особам, затвердженої 29 липня 2021 року, що полягає у невиконанні доручення від 03 грудня 2021 року № 1 та доручення начальника відділу продажів юридичним особам, що відображено у доповідній записці Петренко С. В. від 16 грудня 2021 року.

Підставою для видання наказу про звільнення були: доповідна записка начальника відділу продажів юридичним особам Петренко С. В. від 16 грудня 2021 року

№ Ст-504-1221; доповідна записка ОСОБА_1 від 16 грудня 2021 року

№ СТ-505-1221; наказ від 30 листопада 2021 року № 203 о/с «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

З урахуванням наведеного доводи касаційної скарги про застосування до позивача заходів стягнення у виді догани та звільнення за одне і те саме порушення є безпідставними, оскільки наказом від 30 листопада 2021 року № 203 о/с ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання пунктів 2.1, 2.3 посадової інструкції, а назом від 17 грудня 2021 року № 214 о/с ОСОБА_1 звільнено за невиконання доручення, яке містило зобов`язання щодо виконання зазначених та інших пунктів (2.6-2.9, 2.11-2.13, 2.17-2.18) посадової інструкції з визначенням термінів такого виконання та надання звітів, яке не було виконане та стало підставою для звільнення.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 705/539/21 зазначено, що у справах, у яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Відповідно до висноків, викладених у постанові Верховного Суду від 24 травня 2022 року у справі № 703/3231/20, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на них трудовим договором, судам потрібно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 266/7382/18 зазначено, що при звільненні працівника з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли. Чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, та чи можна вважати його вчинення систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Тобто, необхідна наявність застосованого й такого, що не втратив юридичної сили за давністю або не знятого, заходу дисциплінарного чи громадського стягнення, а не фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення.

Оскаржувані судові рішення не суперечать зазначеним висновкам Верховного Суду, оскільки суди встановили, що позивач допустив порушення трудової дисципліни після винесення догани за неналежне виконання його посадових обов`язків, тобто наявна систематичність невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків. Накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийняті відповідачем із дотриманням вимог статей 139, 147, 149 КЗпП України. Суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку доводами позивача щодо співмірності застосованих відповідачем заходів дисциплінарного стягнення та рішення про звільнення позивача за систематичне невиконання посадових обов`язків та дійшли обґрунтованого висновку, що такі доводи не можуть бути достатньою підставою для скасування оспорюваних наказів з огляду на характер проступків та їх наслідки.

Верховний Суд відхиляє посилання заявника на неврахування судами висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, оскільки у цій справі позивач був звільнений на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, тому правовідносини у зазначеній справі не є подіними до правовідносин у справі, що переглядається.

Доводи заявника про те, що роботодавець на порушення вимог частини першої статті 149 КЗпП України не відібрав від нього письмові пояснення є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Після ознайомлення із доповідною запискою начальника відділу продажів юридичним особам ТОВ «Київоблгаз Збут» Петренко С. В. від 16 грудня 2021 року директор ОСОБА_3 поставив на ній резолюцію « ОСОБА_1 надати пояснення». 16 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав доповідну записку, у якій виклав свої пояснення щодо конкретних фактів порушення ним трудової дисципліни (т. 1, а. с. 92). Найменування позивачем документа «доповідна записка», а не «пояснення» не свідчить про недотримання роботодавцем вимог частини другої статті 149 КЗпП України.

Також Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що звільнення позивача відбулося без погодження з виборним органом первинної профспілкової організації, оскільки суд першої інстанції відповідно до частини дев`ятої статті 43 КЗпП України, зупинив провадження у справі для запиту згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 та отримав повідомлення із Протоколом первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» від 10 серпня 2022 року про згоду на звільнення ОСОБА_1 .

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що його звільнення відбулось із порушенням пунтку 1.1 посадової інструкції, оскільки не було подання начальника відділу продажів юридичним особам на звільнення ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1.1 посадової інструкції менеджер із збуту відділу продажів юридичним особам призначається на посаду та звільняється з неї наказом директора товариства за поданням начальника відділу продажів юридичним особам.

Верховний Суд відхиляє зазначені посилання, оскільки підставою для прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 від 17 грудня 2021 року була доповідна записка начальника відділу продажів юридичним особам Петренко С. В. від 16 грудня 2021 року, у якій вона пропонувала застосувати до позивача заходи дисциплінарного стягнення.

Як на підставу касаційного оскарження заявник також посилається на відстуність висновку щодо питання застосування пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України та статті 9 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 у подібних правовідносинах щодо дотримання роботодавцем обов`язку довести в суді порушення працівником усіх трудових обов`язків, зазначених як підстави для звільнення.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Ця правова норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України заявник повинен обґрунтувати, у чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовані неправильно).

Згідно зі статтею 4 Конвенції Міжнародної орагнізації праці № 158 трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Відповідно до частини першої статті 8 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 працівник, який вважає, що його звільнили необґрунтовано, має право оскаржити це рішення, звернувшись до такого безстороннього органу, як суд, трибунал у трудових питаннях, арбітражний комітет чи до арбітра.

Згідно зі статтею 9 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 щоб тягар доведення необґрунтованості звільнення не лягав лише на працівника, методами, зазначеними в статті 1 цієї Конвенції, передбачено першу або другу чи обидві такі можливості: a) тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві; b) згадані в статті 8 цієї Конвенції органи наділяються повноваженнями виносити рішення про причину звільнення з урахуванням поданих сторонами доказів та відповідно до процедур, передбачених національними законодавством і практикою.

У цій справі суди не поклали тягар доведення підстави звільнення на ОСОБА_1 .

Вказавши на відсутність висновків у подібних правовідносинах та зазначивши пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як підстави касаційного оскарження, заявник у касаційній скарзі посилається на те, що роботодавець не довів у суді порушення працівником усіх трудових обов`язків, зазначених як підстави для звільнення, проте такі доводи фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю.

Верховний Суд також зазначає, що з урахуванням встановлених обставин судами попередніх інстанцій у цій справі звільнення ОСОБА_1 проведено відповідно до вимог закону.

З урахуванням підстав позову, встановлених обставин справи, меж касаційного розгляду, підстав для скасування судового рішення у справі немає.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1 , подану адвокатом Ільченко Іриною Валентинівною, залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточноюі оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська