Рішення

від 27.06.2024 по справі 420/9430/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9430/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС» до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про скасування постанови № ПШ059744 від 11.03.2024, вирішив у задоволення адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС», звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просив суд:

(1). Скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ059744 від 11.03.2024 р., винесена Державною службою України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Позивач вважає протиправним застосування до нього адміністративно-господарських санкцій за відсутністю документів, неообхідних при міжнародних перевезеннях.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що водій вантажного автотранспортного засобу з державним номером ВН0566BР / ВН6268ХР, що виконував перевезення вантажу за товаротранспортною накладною (CMR) № № б/н від 06.02.2024р., разом із іншими документами для перевірки, надав Старшому державному інспектору відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 00795-05502-23 від 17.05.2023р., яким визначено та підтверджено, що транспортний засіб (тягач) марки FREIGHTLINER, державний номер тягача НОМЕР_1 , «після технічного контрольного огляду визнано технічно справним», з приписом «Міжнародний технічний огляд проведено», та Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 00795-05501-23 від 17.05.2023р., яким визначено та підтверджено, що транспортний засіб (напівпричіп) марки HYUNDAI, державний номер напівпричепу НОМЕР_2 , «після технічного контрольного огляду визнано технічно справним», з приписом «Міжнародний технічний огляд проведено». Позивач зазначає, що Міністерством інфраструктури України було визнано національні Протоколи контролю технічного стану у якості міжнародних Сертифікатів технічного огляду (МСТО).

13.06.2024 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що представником відповідача було подано відзив на позовну заяву із припущеннями, які не відповідають дійсності обставин та суперечать суті викладеного, а також чинному національному і міжнародному законодавству.

(б) Позиція Відповідача

13.06.2024 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач стверджує, що в нього були усі законні підстави для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу через відсутність при перевезенні встановлених законом документів.

Відповідачем зазначено, що відсутність сертифікату відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки допускається лише у випадку, якщо міжнародними договорами України передбачено інший документ наявність якого виключає необхідність отримання такого сертифікату. Зміст Угоди між Урядом України та Урялом Румунії про міжнародне автомобільне сполучення, ратифікованої Законом України від 10.02.2000 № 1451-ІІІ (1451-14), не допускає можливість здійснення перевізниками Договірних Сторін міжнародних перевезень вантажів без сертифікату відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки. Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу є окремим документом, необхідним для здійснення вантажних перевезень, та не є альтернативою сертифікату відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватиметься перевезення. Угодою між Україною та Європейським союзом, на яку посилається позивач, врегульовувалось питання здійснення вантажних перевезень без дозволів, а позивача притягнуто до відповідальності за відсутність сертифікату відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися вантажне перевезення. Дозвіл на здійснення міжнародних вантажних перевезень та сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки - це не тотожні документи і один документ не може замінити інший. Позивачем не було надано сертифікати відповідності транспортних засобів щодо екологічності та безпеки руху на тягач та на напівпричіп під час проведення перевірки, ні безпосередньо під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у Відділі державного нагляду (контролю) у Одеській області.

ІІІ Процедура та рух справи

01.04.2024 року ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12.06.2024 року ухвалою суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

21.06.2024 року ухвалою суд відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без руху.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Позивачу належить транспортний засіб: сідловий тягач марки FREIGHTLINER, державний номер тягача НОМЕР_1 , напівпричіп марки HYUNDAI, державний номер напівпричепу НОМЕР_2 .

Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної позивача здійснювалося ватажне перевезення маршрутом с. Власівка (Україна) м. Констанца (Румунія). /а.с.53/

07.02.2024 р. посадова особа відповідача склала Акт № 320950 під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого перевірка була проведена на ділянці а/д М-14 «Одеса Мелітополь Новоазовськ, 126 км.

Перевірка здійснена щодо транспортного засобу марки FREIGHTLINER, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію СТО № НОМЕР_3 , HYUNDAІ, номерний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 ; водій ОСОБА_1 ,, документ, що посвідчує особу водія, п.в. НОМЕР_5 , видане ТСЦ 4841 від 23.08.2022 р.

У Акті зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 6 ч. 1: виконання резидентами міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, відсутні Сертифікати на автомобіль та напівпричіп вищевказані.

В графі Акту щодо пояснень водія зазначено, що водій від пояснень відмовився; акт водій підписав.

Відповідач направив позивачу запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення від 21.02.2024, яким просив прибути позивача 11.03.2024.

11.03.2024 відповідач прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ059744 на підставі Акту від 07.02.24 р. № 320950, відповідно до якої, враховуючи, що позивач допустив порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт", постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

IV. Джерела права та висновки суду

На виконання частин 12, 14 ст. 6 Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до приписів ст. 1 Закону № 2344-ІІІ рейдова перевірка (перевірка на дорозі) перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з ч.ч. 17, 21 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок № 1567).

За приписами пунктів 4, 12, 13, 15, 19 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з ст. 49 Закону № 2344-ІІІ зазначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув`язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Відповідно до абз. 6 ч.1 ст.60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених ст. 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 53 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

До міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

З аналізу ст. 53 Закону № 2344-ІІІ вбачається, що здійснення міжнародних вантажних перевезень здійснюється за наявності, зокрема, сертифікату відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Як вбачається з акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 07.02.2024 р. № 320950, в порушення абз.6 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ позивачем виконувалося міжнародне вантажне перевезення без сертифікатів відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких здійснюється перевезення.

Позивач фактично не заперечує факту відсутності сертифікатів відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам України та Румунії.

Щодо зазначення позивача про наявність Протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00795-05501-23 від 17.05.2023р., яким визначено та підтверджено, що транспортний засіб (напівпричіп) марки HYUNDAI, державний номер напівпричепу НОМЕР_2 , «після технічного контрольного огляду визнано технічно справним», з приписом «Міжнародний технічний огляд проведено», суд зазначає, що доданий до позовної заяви позивачем протокол перевірки технічного стану транспортного засобу не є сертифікатом відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Крім того, приписи положень Закону № 2344-III зобов`язують автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують міжнародні вантажні перевезення, тому вищезазначені доводи позивача не спростовують порушення ним вимог ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою передбачений імперативний обов`язок наявності сертифікату відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися вантажне перевезення.

Щодо посилання позивача на Указ Президента України № 654/2022 від 16.09.2022 р. «Про затвердження Угоди між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом», суд зазначає таке.

Сторонами даної Угоди є Україна, з однієї сторони, та Європейський Союз, з іншої сторони.

Відповідно до статті 2 цієї Угоди, її дія поширюється на транзитні та міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом між Сторонами за найм, або за плату, або за власний рахунок і не порушує правил, встановлених багатосторонньою системою квот Європейською Конференцією Міністрів Транспорту у рамках Міжнародного транспортного форуму.

Статтею 1 регламентовано мету цієї Угоди, а саме тимчасове полегшення автомобільних вантажних перевезень між Європейським Союзом та Україною, а також транзитом через їх території, шляхом надання додаткових прав на транзит та перевезення вантажів між Сторонами операторам, зареєстрованим в одній із Сторін, у зв`язку з наслідками загарбницької війни Росії проти України та значними збоями у роботі всіх видів транспорту в країні.

Таким чином, з огляду на умови повномасштабної війни та складну логістичну ситуацію в Україні, зумовлену блокадою морських портів та пошкодженням транспортної інфраструктури, що виникли внаслідок вторгнення РФ, встановлено тимчасове право, що дозволяє перевізникам зазначених в Угоді сторін здійснювати міжнародні вантажні перевезення без отримання дозволу для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень між сторонами Угоди та дозволяє державі уникнути зупинки експорту/імпорту через автомобільні пункти пропуску.

Так, статтею 1 Закону № 2344-ІІІ, зазначено, що у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

дозвіл на здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом - документ, що видається уповноваженими органами Договірних Сторін міжнародним автомобільним перевізникам для в`їзду, транзитного проїзду через територію Договірних Сторін, а також здійснення інших видів перевезень, передбачених законодавство.

Разом з тим, сертифікат відповідності на автомобіль це документ, який підтверджує, що транспортний засіб відповідає вимогам та стандартам чинного законодавства України з питань безпеки дорожнього руху, екологічності, енергоефективності та інших параметрів.

З вищенаведеного вбачається, що сертифікат відповідності на автомобіль не є тотожним дозволу на здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, та доказана правомірність оскаржуваної постанови, відповідно підстав для визнання її протиправною та скасування, немає, отже немає підстав для задоволення позову повністю.

V. Розподіл судових витрат

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову суд не здійснює розподіл судових витрат.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС» до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про скасування постанови № ПШ059744 від 11.03.2024 відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО

.