Рішення

від 28.06.2024 по справі 200/1321/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2024 року Справа№200/1321/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

встановив:

07 березня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» (далі позивач, ТОВ «Мегапром») до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 06 березня 2024 року, в якому позивач просив:

- скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки).

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

12 березня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; запропонував позивачу надати додаткові докази; витребував у відповідача докази.

Про відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що вимога ГУ ДПС у Донецькій області від 26 грудня 2023 року № Ю-130-35 про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню.

Позивач стверджував, що вимога містить недостовірну інформацію про розмір недоїмки зі сплати єдиного внеску, оскільки податковий орган не зарахував сплачений на підставі договору доручення товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» (далі ТОВ «Шахтоуправління «Донбас») від імені ТОВ «Мегапром» єдиний внесок в сумі 23553,28 грн (платіжне доручення від 20 грудня 2019 року № 2923).

Позивач наголошував, що такі дії податкового органу Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 02 жовтня 2020 року у справі № 200/6420/21 визнав протиправними. Крім того, існують і інші судові рішення, якими встановлений факт протиправного незарахування вказаного платежу.

Вказував на те, що, незважаючи на рішення суду, податковий орган не зарахував сплачені ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» кошти в рахунок погашення недоїмки ТОВ «Мегапром», як наслідок, відомості про заборгованість, відображені у вимозі, яка є предметом спору, не відповідають дійсності.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.

Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваної вимоги, ГУ ДПС у Донецькій області зазначило, що ТОВ «Мегапром» зареєстроване як юридична особа 28 серпня 2000 року; як платник єдиного внеску перебуває на обліку з 25 квітня 2002 року за № 05-37-03-4901.

Згідно з даними інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС України станом на 30 листопада 2023 року заборгованість ТОВ «Мегапром» зі сплати єдиного внеску, яка виникла за періоди з листопада 2019 року по грудень 2020 року та за І квартал 2021 року ІІІ квартал 2023 року, становила 302 809,98 грн.

У зв`язку з цим податковий орган сформував вимогу від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки), яка була надіслана позивачеві рекомендованою поштовою кореспонденцією і вручена адресату 19 січня 2024 року.

Рішенням ДПС України від 15 лютого 2024 року № 3925/6/99-00-06-02-01-06 скарга ТОВ «Мегапром» залишена без задоволення, а вимога про сплату боргу (недоїмки) без змін.

Відповідач вказував на безпідставність твердження позивача про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 містить недостовірні дані через те, що податковий орган помилково зарахував сплачений ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» за договором доручення з ТОВ «Мегапром» платіж з єдиного внеску за листопад 2019 року в розмірі 23 553,28 грн за платіжним дорученням від 20 грудня 2019 року № 2923 в рахунок сплати єдиного внеску ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» та не зарахував його в рахунок сплати єдиного внеску позивачем.

Відповідач наголошував, що згідно ч. 9 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464) в редакції, чинній на дату вищезазначеної операції по сплаті з єдиного внеску ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» за ТОВ «Мегапром», передача платником єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам була заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, згідно з даними інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС України платіжне доручення від 20 грудня 2019 року № 2923 на суму 23 553,28 грн, яка надійшла з розрахункового рахунку ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», засобами програмного забезпечення, яке діяло на той час, в автоматичному режимі було рознесено до його інтегрованої картки платника за кодом платежу 71010100.

Відповідач вказував на безпідставність твердження позивача на те, що податковий орган не вніс інформацію з судових рішень та не здійснив коригування відомостей про сплату єдиного внеску в інтегрованій картці ТОВ «Мегапром», оскільки відповідними судовими рішеннями скасовані вимоги про сплату боргу (недоїмки). При цьому суд не покладав на податковий орган обов`язку здійснити коригування даних інтегрованої картки платника ТОВ «Мегапром».

Наголосив, що скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та здійснення коригування нарахувань в інтегрованій картці платника не є тотожним.

Відповідач зауважив, що сума заборгованості з єдиного внеску, яка утворилась 20 грудня 2019 року відповідно до поданої ним звітності за листопад 2019 року, частково погашена платіжним дорученням від 20 січня 2020 року № 2980 в сумі 21 084,80 грн, що знайшло відображення в інтегрованій картці ТОВ «Мегапром» за 2020 рік.

З лютого 2020 року ТОВ «Мегапром» не здійснює сплату заборгованості з єдиного внеску взагалі, що є грубим порушенням ст. 67 Конституції України та Закону 2464, що позивач не заперечує.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» (ідентифікаційний код: 31023892, місцезнаходження: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Щорса, буд. 10, кв. 67) зареєстроване як юридична особа 28 липня 2000 року, про що 21 вересня 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений відповідний запис.

Основним видом господарської діяльності є код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

До переміщення на підконтрольну органам державної влади територію місцезнаходження позивача було зареєстровано в м. Макіївка Донецької області, яке є територією України, окупованою російською федерацією.

Відповідач Головне управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 44070187).

Як платник єдиного внеску ТОВ «Мегапром» перебуває на обліку з 25 квітня 2002 року за № 05-37-03-4901 в ГУ ДПС у Донецькій області (Селидівська ДПІ, м. Селидове), що підтверджено ідентифікаційними даними платника, які надані податковим органом.

Суд встановив, що 30 січня 2019 року головний державний виконавець Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Білик А.О. у виконавчому провадженні 58156111 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 04 грудня 2018 року № 905/693/18 виніс постанову про арешт коштів боржника.

Згідно з цією постановою накладений арешт на грошові кошти ТОВ «Мегапром», що містяться на рахунках, відкритих в публічному акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк», акціонерному банку «Укргазбанк», в публічному акціонерному товаристві «ПУМБ» та на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які, заборонено законом.

Внаслідок того, що нерухоме майно, обладнання та інші основні засоби ТОВ «Мегапром» залишились на окупованій території, а кошти на рахунках арештовані за постановою державного виконавця, позивач не міг самостійно виконувати свої зобов`язання зі сплати єдиного внеску.

У зв`язку з цим 18 лютого 2019 року ТОВ «Мегапром» як довіритель та товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» (далі ТОВ «Шахтоуправління «Донбас») як повірений уклали договір доручення № 18/02.

За умовами Договору № 18/02 повірений прийняв на себе зобов`язання від імені і за рахунок довірителя сплачувати (перераховувати) заробітну плату, податки, збори та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 8.1. Договору № 18/02 цей договір набув чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 18 лютого 2020 року.

18 лютого 2019 року ТОВ «Мегапром» видало довіреність, якою уповноважило ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплачувати (перераховувати) заробітну плату, податки, збори та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України, задля виконання зобов`язань в рамках Договору № 18/02.

Довіреність видана строком на один рік і діяла до 18 лютого 2020 року.

Впродовж 2019 року ТОВ «Мегапром» подавало Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в яких самостійно визначало загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті:

13 лютого 2019 року подало Звіт за січень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 19921,00 грн;

13 березня 2019 року надало Звіт за лютий 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 19921,00 грн;

17 квітня 2019 року подало Звіт за березень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 19921,00 грн;

13 травня 2019 року подало Звіт за квітень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 23196,61 грн;

12 червня 2019 року подало Звіт за травень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 24498,12 грн;

06 липня 2019 року подало Звіт за червень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 21768,02 грн;

05 серпня 2019 року подало Звіт за липень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 22853,77 грн;

11 вересня 2019 року подало Звіт за серпень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 21049,64 грн;

07 жовтня 2019 року подало Звіт за вересень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 20840,51 грн;

08 листопада 2019 року подало Звіт за жовтень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 21084,80 грн;

20 грудня 2019 року подало Звіт за листопад 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 23553,28 грн;

13 січня 2020 року подало Звіт за грудень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 21084,80 грн.

На виконання умов Договору № 18/02 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» від імені ТОВ «Мегапром» сплачувало єдиний внесок.

Так, згідно з платіжним дорученням від 19 серпня 2019 року № 2349 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 19921,00 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за січень 2019 року».

Згідно з платіжним дорученням від 20 березня 2019 року № 2425 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 19921,00 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за лютий 2019 року».

Згідно з платіжним дорученням від 19 квітня 2019 року № 2509 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 10000,00 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за березень 2019 року».

Згідно з платіжним дорученням від 24 квітня 2019 року № 2521 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 9921,00 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за березень 2019 року».

Згідно з платіжним дорученням від 17 травня 2019 року № 2555 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 23196,91 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за квітень 2019 року».

Згідно з платіжним дорученням від 20 червня 2019 року № 2613 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 24498,12 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за травень 2019 року».

Згідно з платіжним дорученням від 20 червня 2019 року № 2613 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 24498,12 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за травень 2019 року».

Згідно з платіжним дорученням від 19 липня 2019 року № 2676 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 21768,02 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за червень 2019 року».

Згідно з платіжним дорученням від 23 серпня 2019 року № 2728 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 22853,77 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за липень 2019 року».

Згідно з платіжним дорученням від 20 вересня 2019 року № 2768 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 21049,64 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за серпень 2019 року».

Згідно з платіжним дорученням від 18 жовтня 2019 року № 2821 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 20840,51 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за вересень 2019 року».

Згідно з платіжним дорученням від 20 листопада 2019 року № 2868 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 21084,80 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за жовтень 2019 року».

Згідно з платіжним дорученням від 20 грудня 2019 № 2923 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 23553,28 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за листопад 2019 року».

Згідно з платіжним дорученням від 20 січня 2020 року № 2980 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» сплатило 21084,80 грн з призначенням платежу «за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ «Мегапром» сплата ЄСВ 22,0% за грудень 2019 року».

Однак перераховані ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» кошти податковий орган не зарахував в рахунок сплати ТОВ «Мегапром» єдиного внеску.

Не погодившись з такою бездіяльністю податкового органу, ТОВ «Мегапром» оскаржило її в судовому порядку.

26 листопада 2019 року у справі № 200/11359/19-а за позовом ТОВ «Мегапром» до ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково, а саме:

- визнав протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Донецькій області щодо не зарахування платежів згідно з платіжними дорученнями № 2509 від 19 квітня 2019 року на суму 10000,00 грн, № 2521 від 24 квітня 2019 року на суму 9921,00 грн, № 2555 від 17 травня 2019 року на суму 23196,91 грн, № 2613 від 20 червня 2019 року на суму 24498,12 грн в рахунок сплати ТОВ «Мегапром» єдиного внеску за період березень-травень 2019 року;

- зобов`язав ГУ ДФС у Донецькій області вчинити дії щодо зарахування платежів згідно з платіжними дорученнями № 2509 від 19 квітня 2019 року на суму 10000,00 грн, № 2521 від 24 квітня 2019 року на суму 9921,00 грн, № 2555 від 17 травня 2019 року на суму 23196,91 грн, № 2613 від 20 червня 2019 року на суму 24498,12 грн в рахунок сплати ТОВ «Мегапром» єдиного внеску за період березень-травень 2019 року датою їх сплати.

В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Рішення суду від 26 листопада 2019 року залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року і набрало законної сили.

06 березня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53 на суму 51719,77 грн.

Позивач не погодився з цією вимогою та оскаржив її в судовому порядку.

02 жовтня 2020 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/6420/20-а за позовом ТОВ «Мегапром» до ГУ ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 березня 2020 року № Ю-130-53 в частині сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 23553,28 грн, яким позов задовольнив; визнав протиправною та скасував вимогу ГУ ДПС у Донецькій області від 06 березня 2020 року № Ю-130-53 про сплату ТОВ «Мегапром» боргу (недоїмки) з єдиного внеску в частині суми в рахунок сплати єдиного внеску за листопад 2019 року в сумі 23553,28 грн.

Рішення суду від 02 жовтня 2020 року залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року і набрало законної сили.

08 вересня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53 на суму, яка станом на 31 серпня 2020 року становила 124725,38 грн.

Позивач не погодився з цією вимогою та оскаржив її в судовому порядку.

07 червня 2021 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/100/21 за позовом ТОВ «Мегапром» до ГУ ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), яким позов задовольнив та скасував вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 вересня 2020 року № Ю-130-53.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року апеляційна скарга ГУ ДПС у Донецькій області повернута особі, яка її подала, а рішення суду від 07 червня 2021 року набрало законної сили.

12 жовтня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53, до якої включена недоїмка зі сплати єдиного внеску за період з грудня 2019 року по серпень 2020 року в сумі 127134,59 грн.

Позивач не погодився з цією вимогою та оскаржив її в судовому порядку.

05 травня 2021 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/1163/21 за позовом ТОВ «Мегапром» до ГУ ДПС у Донецькій області, ДПС України про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 жовтня 2020 року № Ю-130-53, яким у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Рішення суду від 05 травня 2021 року залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року.

10 червня 2021 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-52, до якої включена недоїмка зі сплати єдиного внеску, що існувала станом на 31 травня 2021 року за період з 20 грудня 2019 року по 12 травня 2021 року і становила 166992,10 грн.

Позивач не погодився з цією вимогою та оскаржив її в судовому порядку.

28 грудня 2021 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/10486/21 за позовом ТОВ «Мегапром» до ГУ ДПС у Донецькій області про скасування податкової вимоги, яким позов задовольнив та визнав протиправною і скасував вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 червня 2021 року № Ю-130-53.

Рішення суду від 28 грудня 2021 року набрало законної сили 25 серпня 2022 року на підставі ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 рок про повернення апеляційної скарги.

10 вересня 2021 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53, відповідно до якої станом на 31 серпня 2021 року у ТОВ «Мегапром» існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 181198,38 грн (недоїмка, за відсутності штрафів та пені) за період з 31 грудня 2019 року по 31 серпня 2021 року.

Позивач не погодився з цією вимогою та оскаржив її в судовому порядку.

23 травня 2022 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/17692/21 за позовом ТОВ «Мегапром» до ГУ ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), яким позов задовольнив частково; скасував вимогу ГУ ДПС у Донецькій області від 10 вересня 2021 року № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки) в частині боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 23553,28 грн; в іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Рішення від 23 травня 2022 року не було оскаржено в апеляційному порядку і набрало законної сили на підставі ст. 255 КАС.

15 вересня 2023 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53, відповідно до якої станом на 31 серпня 2023 року у ТОВ «Мегапром» існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 289609,98 грн (недоїмка, за відсутності штрафів та пені), за період з 20 грудня 2019 року по 09 серпня 2023 року.

Позивач не погодився з цією вимогою та оскаржив її в судовому порядку.

11 січня 2024 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/6436/23 за позовом ТОВ «Мегапром» до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), яким позовом задовольнив частково; визнав протиправною та скасував вимогу ГУ ДПС у Донецькій області від 15 вересня 2023 року № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки) в частині суми недоїмки у розмірі 23553,28 грн; в іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Рішення суду від 11 січня 2024 року залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2024 року і набрало законної сили.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з формуванням податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53.

Суд встановив, що 26 грудня 2023 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53, відповідно до якої станом на 30 листопада 2023 року у ТОВ «Мегапром» існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 302809,98 грн (недоїмка, за відсутності штрафів та пені).

Як свідчить розрахунок суми боргу, до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26 грудня 2023 року № Ю-130-35 включена заборгованість зі сплати якого внеску, яка виникла:

20 грудня 2019 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за листопад 2019 року відповідно до Звіту від 20 грудня 2019 року № 9307036386 на суму 23553,28 грн. (Сплачені ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» від імені ТОВ «Мегапром» грошові кошти в сумі 21084,80 грн (платіжне доручення від 20 січня 2020 року № 2980) зараховані податковим органом в рахунок погашення недоїмки за листопад 2019 року в порядку календарної черговості виникнення боргу. Як наслідок, недоїмка за листопад 2019 року склала 2468,48 грн (23553,28 грн 21084,80 грн)).

20 січня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за грудень 2019 року відповідно до Звіту від 13 січня 2020 року № 9325110071 на суму 21084,80 грн;

20 лютого 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за січень 2020 року відповідно до Звіту від 19 лютого 2020 року № 9029023060 на суму 28166,49 грн;

20 березня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за лютий 2020 року відповідно до Звіту від 18 березня 2020 року № 9056099956 на суму 23904,59 грн;

21 квітня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за березень 2020 року відповідно до Звіту від 13 квітня 2020 року № 9077432201 на суму 22411,40 грн;

20 травня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за квітень 2020 року відповідно до Звіту від 18 травня 2020 року № 9109097715 на суму 22411,40 грн;

22 червня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за травень 2020 року відповідно до Звіту від 18 червня 2020 року № 9139409467 на суму 1845,02 грн;

20 липня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за червень 2020 року відповідно до Звіту від 17 липня 2020 року № 9170954826 на суму 1216,60 грн;

20 серпня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за липень 2020 року відповідно до Звіту від 19 серпня 2020 року № 9205210974 на суму 1216,60 грн;

21 вересня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за серпень 2020 року відповідно до Звіту від 18 вересня 2020 року № 9236759780 на суму 2409,21 грн;

20 жовтня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за вересень 2020 року відповідно до Звіту від 12 жовтня 2020 року № 9260687298 на суму 2853,13 грн;

20 листопада 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за жовтень 2020 року відповідно до Звіту від 19 листопада 2020 року № 9305356339 на суму 6192,78 грн;

21 грудня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за листопад 2020 року відповідно до Звіту від 17 грудня 2020 року № 9338088420 суму 5291,48 грн;

20 січня 2021 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за грудень 2020 року відповідно до Звіту від 18 січня 2021 року № 9356276561 на суму 10951,02 грн;

12 травня 2021 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за І квартал 2021 року відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 12 травня 2021 року № 9119453441 на суму 4070,00 грн;

12 травня 2021 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за І квартал 2021 року відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 12 травня 2021 року № 9119453441 на суму 5703,28 грн;

12 травня 2021 року нарахування платником самостійно за І квартал 2021 року відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 12 травня 2021 року № 9119453441 на суму 4795,82 грн;

09 серпня 2021 року нарахування платником самостійно за ІІ квартал 2021 року відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 08 серпня 2021 року № 9223796426 на суму 4070,00 грн;

09 серпня 2021 року нарахування платником самостійно за ІІ квартал 2021 року відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 08 серпня 2021 року № 9223796426 на суму 5476,46 грн;

09 серпня 2021 року нарахування платником самостійно за ІІ квартал 2021 року відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 08 серпня 2021 року № 9223796426 на суму 4659,82 грн;

09 листопада 2021 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 листопада 2021 року № 9337828794 на суму 4070,00 грн;

09 листопада 2021 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 листопада 2021 року № 9337828794 на суму 5794,14 грн;

09 листопада 2021 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 листопада 2021 року № 9337828794 на суму 5333,46 грн;

09 лютого 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 08 лютого 2022 року № 9430235913 на суму 5148,00 грн;

09 лютого 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 08 лютого 2022 року № 9430235913 на суму 4796,00 грн;

09 лютого 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 08 лютого 2022 року № 9430235913 на суму 4070,00 грн;

11 травня 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 11 травня 2022 року № 9052393540 на суму 4400,00 грн;

11 травня 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 11 травня 2022 року № 9052393540 на суму 4400,00 грн;

11 травня 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 11 травня 2022 року № 9052393540 на суму 4400,00 грн;

09 серпня 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 серпня 2022 року № 9152118178 на суму 4400,00 грн;

09 серпня 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 серпня 2022 року № 9152118178 на суму 4400,00 грн;

09 серпня 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 серпня 2022 року № 9152118178 на суму 4400,00 грн;

09 листопада 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 07 листопада 2022 року № 9232859593 на суму 4400,00 грн;

09 листопада 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 07 листопада 2022 року № 9232859593 на суму 4400,00 грн;

09 листопада 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 07 листопада 2022 року № 9232859593 на суму 4400,00 грн;

09 лютого 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 лютого 2023 року № 9307317557 на суму 4400,00 грн;

09 лютого 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 лютого 2023 року № 9307317557 на суму 4400,00 грн;

09 лютого 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 лютого 2023 року № 9307317557 на суму 4400,00 грн;

10 травня 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 травня 2023 року № 9106113359 на суму 4400,00 грн;

10 травня 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 травня 2023 року № 9106113359 на суму 4400,00 грн;

10 травня 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 травня 2023 року № 9106113359 на суму 4400,00 грн;

09 серпня 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 02 серпня 2023 року № 9192388550 на суму 4400,00 грн;

09 серпня 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 02 серпня 2023 року № 9192388550 на суму 4400,00 грн;

09 серпня 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 02 серпня 2023 року № 9192388550 на суму 4400,00 грн;

09 листопада 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 31 жовтня 2023 року № 9290220404 на суму 4400,00 грн;

09 листопада 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 31 жовтня 2023 року № 9290220404 на суму 4400,00 грн;

09 листопада 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 31 жовтня 2023 року № 9290220404 на суму 4400,00 грн,

а разом: 323894,78 грн (нараховано), 21084,80 грн (сплачено), 302809,98 грн (недоїмка).

Відомості, наведені у розрахунку суми боргу, узгоджуються з даними інтегрованої картки ТОВ «Мегапром» за платежем 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомогу по тимчасовій непрацездатності), згідно з якими станом на 30 листопада 2023 року у позивача існувала недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 302809,98 грн.

При цьому за даними інтегрованої картки платника:

- станом на 31 грудня 2019 року у ТОВ «Мегапром» обліковувалася недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 23553,28 грн;

- 20 січня 2020 року в рахунок погашення недоїмки зараховано 21084,80 грн, сплачені згідно з платіжним дорученням від 20 січня 2020 року № 2980;

- як наслідок, станом на 20 січня 2020 року недоїмка ТОВ «Мегапром» зі сплати єдиного внеску становила 2468,48 грн.

В інтегрованій картці платника за період з 31 грудня 2018 року по 29 лютого 2024 року відсутні дані про зарахування єдиного внеску, сплаченого ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» від імені ТОВ «Мегапром» згідно з платіжним дорученням від 20 грудня 2019 року № 2923 на суму 23553,28 грн.

З лютого 2020 року інтегрована картка платника ТОВ «Мегапром» не містить відомостей про сплату позивачем (чи ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» від імені позивача) єдиного внеску.

Докази, які б свідчили, що після січня 2020 року ТОВ «Мегапром» (або ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» від імені ТОВ «Мегапром») сплачувало єдиний внесок, суду не надані.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 надіслана ТОВ «Мегапром» рекомендованою поштовою кореспонденцією та вручена адресату 19 січня 2024 року, що підтверджено даними онлайн-сервісу АТ «Укрпошта» «Трекінг поштових відправлень» щодо поштового відправлення № 0206822290806, а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач не погодився з цією вимогою та оскаржив її в адміністративному порядку, про що свідчить скарга від 26 січня 2024 року № 1-юр з доказами її направлення відповідачу та ДПС України.

15 лютого 2024 року директор Департаменту оскарження рішень контролюючих органів ДПС України Добрянський А. розглянув скаргу ТОВ «Мегапром» від 26 січня 2024 року № 1-юр (вх. № 2770/6 від 31 січня 2024 року) і прийняв рішення № 3925/6/99-00-06-02-01-06, яким скаргу залишив без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26 грудня 2023 року № Ф-130-35 без змін.

Рішення про результати розгляду скарги від 15 лютого 2024 року надіслане на адресу позивача рекомендованою поштовою кореспонденцією та отримане адресатом 21 лютого 2024 року, про що свідчать конверт, в якому здійснено поштове відправлення, та дані он-лайн-сервісу АТ «Укрпошта» «Трекінг поштових відправлень» щодо поштового відправлення 0600088538037.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч. 2 ст. 2 КАС.

Отже, вирішуючи по суті публічно-правовий спір, суд має перевірити відповідність оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464).

Ч. 1 ст. 2 Закону № 2464 встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску, що установлено ч. 2 ст. 2 Закону № 2464.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання соціальних виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Недоїмка сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, що визначено п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464.

Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов`язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків, що встановлено ч. 1 ст. 3 Закону № 2464.

Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону № 2464.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Права та обов`язки платників єдиного внеску визначені ст. 6 Закону № 2464.

П. п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Щодо механізму справляння єдиного внеску слід зауважити, що згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Ч. 4 ст. 8 Закону № 2464 визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами ч. ч. 8, 12 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску регламентує ст. 9 Закону № 2464.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Згідно з абз. 1 ч. 6 ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску;

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок.

За приписами абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у п. п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з абз. 5 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у п. п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

П. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Ст. 25 Закону № 2464 регламентовані заходи впливу та стягнення за порушення вимог цього Закону.

Ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев`ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону № 2464 вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом № 2464 та процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (далі Інструкція № 449).

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 449 дія цієї Інструкції поширюється на страхувальників, зазначених у ч. 1 ст. 4 Закону, на яких відповідно до цього Закону покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Порядок стягнення заборгованості з платників регламентований розділом VІ Інструкції № 449.

Згідно з п. 1 розділу VІ Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до абз. 3 п. 2 розділу VІ Інструкції № 449 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

П. 3 розділу VІ Інструкції № 449 передбачено, що податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у п. 1 ст. 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Згідно з п. 4 розділу VІ Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника фізичної особи).

Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина літера «Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина порядковий номер, третя частина літера «У» (узгоджена вимога).

В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:

платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;

вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.

Сформована в ІКС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.

Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІКС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

[…]

Дата надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) проставляється:

службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або їх законним чи уповноваженим представником у разі вручення вимоги у паперовій формі під підпис. Проставляється на обох примірниках вимоги;

працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить стягнення недоїмки, після отримання від працівника структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або посадової (службової) особи, якій надані повноваження на виконання такої функції, повідомлення про вручення поштового відправлення (повернення поштового відправлення із зазначенням причин невручення) - у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до другого примірника вимоги про сплату боргу (недоїмки);

ІКС у разі надсилання вимоги в електронній формі до електронного кабінету. Проставляється в електронному документі.

[…]

Після надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику другий примірник такої вимоги з відміткою про вручення підшивається до справи платника та:

якщо вимога податкового органу скасовується чи змінюється судом, підшивається і примірник (копія) рішення суду до справи платника поряд з другим примірником вимоги, щодо якої відбувся судовий розгляд;

у разі списання боргу (недоїмки) у випадках, визначених ст. 25 або іншими положеннями Закону, підшивається і копія рішення про списання.

Згідно з п. 5 розділу VІ Інструкції № 449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до податкового органу вищого рівня або суду платник зобов`язаний одночасно письмово повідомити податковий орган, який направив вимогу.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності):

пред`являє її до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»;

надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.

Якщо платник частково сплатив суми недоїмки та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.

До сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, на вимогу про сплату боргу (недоїмки) за даними ІТС включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.

У зазначених випадках податковий орган також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені. У разі звернення податкового органу з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені до суду передбачені законом заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до п. 6 розділу VІ Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених ст. 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу, у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до ч. 7 ст. 25 або іншого положення Закону;

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

За правилами п. 7 розділу VІ Інструкції № 449 якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, податковий орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 8 розділу VІ Інструкції № 449 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених вище положень ст. 25 Закону № 2464 та розділу VІ Інструкції № 449 зумовлює висновок, що податковий орган має сформувати і надіслати (вручити) вимогу про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця. У випадку збільшення суми боргу (недоїмки) загальний порядок формування вимоги не змінюється, але наступна вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Таким чином, нормативно-правовими актами не визначається обов`язок податкового органу скасовувати попередню вимогу про сплату боргу при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця.

Суд встановив, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 сформована відповідачем на підставі даних інтегрованої картки платника ТОВ «Мегапром», згідно з якими станом на 30 листопада 2023 року за позивачем обліковувалася заборгованість (недоїмка, за відсутності штрафів та пені) в сумі 302809,98 грн.

Відомості інтегрованої картки платника свідчать, що до спірної вимоги включена недоїмка зі сплати єдиного внеску, яка виникла починаючи з листопада 2019 року (Звіт від 20 грудня 2019 року № 9307036386, термін сплати 20 грудня 2019 року, станом на 31 грудня 2019 року обліковувалася недоїмка в сумі 23553,28 грн).

Суд встановив, що згідно з платіжним дорученням від 20 грудня 2019 року № 2923 ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» від імені ТОВ «Мегапром» сплатило єдиний внесок за листопад 2019 року в сумі 23553,28 грн.

Однак цей платіж податковий орган не зарахував в рахунок сплати єдиного внеску ТОВ «Мегапром» ні в грудні 2019 року, ні на час формування вимоги, яка є предметом спору, незважаючи на те, що правомірність такого способу сплати позивачем єдиного внеску підтверджена низкою судових рішень, які набрали законної сили.

13 січня 2020 року ТОВ «Мегапром» подало Звіт № 9325110071 про нарахування єдиного внеску за грудень 2019 на суму 21084,80 грн (термін сплати 20 січня 2020 року).

20 січня 2020 року ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» від імені ТОВ «Мегапром» платіжним дорученням від 20 січня 2020 року № 2980 сплатило єдиний внесок за грудень 2019 року у сумі 21084,80 грн.

Як свідчать дані інтегрованої картки платника, цей платіж зарахований податковим органом в рахунок сплати ТОВ «Мегапром» єдиного внеску.

Однак, внаслідок того, що єдиний внесок в сумі 23553,28 грн за листопад 2019 року, сплачений згідно з платіжним дорученням від 20 грудня 2019 року № 2923 не зарахований, наступний платіж 21084,80 грн (платіжне доручення від 20 січня 2020 року № 2980) зарахований в рахунок погашення недоїмки зі сплати єдиного внеску за листопад 2019 року, що вникла 20 грудня 2019 року, тобто погашення боргу відбулось в порядку календарної черговості його виникнення.

Суд зауважує, що в інтегрованій картці платника відображено нарахування єдиного внеску виключно на підставі поданої ТОВ «Мегапром» як платником єдиного внеску звітності.

Докази сплати ТОВ «Мегапром» (або ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» від імені ТОВ «Мегапром») єдиного внеску за період з січня 2020 року по ІІІ квартал 2023 року включно суду не надані.

Враховуючи, що станом на 30 листопада 2023 року у ТОВ «Мегапром» існувала недоїмка зі сплати єдиного внеску, що перевищувала 10 грн, в силу положень ст. 25 Закону № 2464 та розділу VІ Інструкції № 449, податковий орган був зобов`язаний сформувати та направити позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Разом з цим необхідно зазначити, що розмір недоїмки станом на 30 листопада 2023 року, який відображений в інтегрованій картці платника та, відповідно у вимозі, яка є предметом спору, тобто 302809,98 грн, не відповідав реальному стану розрахунків ТОВ «Мегапром» з бюджетом в частині сплати єдиного внеску.

Цей висновок суду ґрунтується на тому, що в інтегрованій картці платника не відображена, а податковим органом не врахована сплата ТОВ «Шахтоуправління «Донбасу» від імені позивача 23553,28 грн згідно з платіжним дорученням від 20 грудня 2019 року № 2923.

З приводу сплати єдиного внеску від імені ТОВ «Мегапром» іншою юридичною особою ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» суд зазначає наступне.

Верховний Суд за подібних фактичних обставин в постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 805/1429/17-а навів такі висновки щодо застосування норм права:

«[…]

Висновок щодо зазначеного нормативного регулювання і його застосування у спірних правовідносинах.

Закон № 2464, який є спеціальним, покладає на позивача, як платника єдиного соціального внеску (у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4), безумовний, пріоритетний (ч. 12 ст. 9) обов`язок зі сплати єдиного соціального внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів (ч. 5 ст. 9) з його банківського рахунку (ч. 7 9).

Водночас, в ході судового процесу у справі встановлені обставини, які унеможливлюють виконання Товариством зазначеного обов`язку (перебування виробничих потужностей і працівників на території зони АТО, а також арешт коштів Товариства), у спосіб, визначений Законом № 2464, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів.

Суд враховує, що спірні правовідносини, які стосуються збору (справляння) єдиного соціального внеску, за своєю суттю є публічно-правовими. При цьому Закон № 2464 не передбачає випадків, коли, як у цій справі, існують обставини, що виключають можливість виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску.

Тобто має місце ситуація, коли у спеціальному законі, виключно яким визначається порядок сплати єдиного внеску (ч. ст. 2), наявні прогалини щодо порядку виконання встановленого Законом № 2464 обов`язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цим Законом способу виконання відповідного обов`язку.

Наявність таких прогалин обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цим Законом принципів: обов`язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахований осіб (ст. 3), а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 1).

Суд також виходить з того, що Закон № 2464 передбачає можливість звільнення від виконання обов`язків платників єдиного внеску, визначених ч. 2 ст. 6 цього Закону, у разі перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та подання відповідної заяви (п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону).

Разом з тим, конкретний зміст спірних правовідносин свідчить про те, що Товариство не мало на меті звільнення від обов`язку зі сплати єдиного внеску за ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, але, натомість, здійснювало пошук шляхів виконання цього обов`язку з тим, щоб забезпечити відповідний страховий стаж своїх працівників.

ІІ. Цивільний кодекс України є нормативно-правовим актом матеріального права в значенні ст. 7 КАС.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч. 1 ст. 237). Представництво виникає на підставі зокрема договору (ч. 3 ст. 237).

Ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Висновок щодо зазначеного нормативного регулювання і його застосування у спірних правовідносинах.

Зміст приватно-правових відносин щодо реалізації договору доручення між Товариством та Повіреним не входить до предмету доказування в межах даного адміністративного спору. З цього приводу не має і не може бути правового спору, віднесеного до юрисдикції адміністративного суду.

Втім, відповідні договори (які є правомірними, оскільки іншого не встановлено в порядку відповідного судочинства) та положення цивільного законодавства були проаналізовані судами в межах цієї справи з тим, щоб встановити обґрунтованість позовних вимог Товариства, які носять публічно-правовий характер.

Зазначені положення цивільного законодавства не були застосовані судами до спірних правовідносин, однак використані для висновку про те, чи відбулась передача публічно-правового обов`язку Товариства зі сплати єдиного внеску третій особі.

Виходячи із аналізу саме положень цивільного законодавства, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що в результаті реалізації між Товариством та Повіреним їхніх взаємовідносин за договорами доручення, не відбулось передачі третім особам обов`язку платника (Товариства) по сплаті єдиного внеску, що заборонено ч. 9 ст. 25 Закону № 2464.

У Суду немає підстав вважати цей висновок судів попередніх інстанцій таким, що не відповідає закону, зокрема ч. 9 ст. Закону № 2464, позаяк власником коштів, від імені якого здійснено відповідні платежі в рахунок сплати сум єдиного соціального внеску за наведеними вище платіжними дорученнями, є саме позивач, а не будь-яка третя особа.

Сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог ч. 9 ст. 25 Закону № 2464.

Позаяк саме наведена вище обставина і норма права покладена в основу позиції першого відповідача, Суд вважає його доводи в цій частині неприйнятними.

Загальний висновок щодо правової оцінки обставин справи, здійсненої судами попередніх інстанцій.

У випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті Законі № 2464 щодо порядку (способу) виконання обов`язку платника по сплаті єдиного соціального внеску, за умов об`єктивної неможливості використати передбачений Законом спосіб виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.

Доказів чи належних обґрунтувань того, що внаслідок обраного Товариством способу реалізації обов`язку по сплаті єдиного соціального внеску допущено порушення закону, відповідачами в ході судового розгляду справи не надано.

Висновки Суду щодо решти доводів відповідачів.

1. Доводи першого відповідача щодо того, що ч. 8 ст. 25 Закону № 2464 передбачає вичерпний перелік випадків, коли можлива сплата єдиного внеску від імені платника третьою особою, Суд відхиляє, позаяк зазначена норма визначає відповідальних за сплату недоїмки (засновників, учасників юридичної особи, правонаступників тощо) у випадку недостатності у платника коштів та майна для її сплати, а не сплату відповідних зобов`язань від імені платника.

Водночас, факт недостатності у платника коштів, що обумовлює застосування наведеного законодавчого положення, відсутній, а неможливість виконання обов`язку обумовлюється іншими причинами, зазначеними вище.

2. Суд вважає неприйнятною позицію першого відповідача щодо неподання Товариством заяви в порядку ст. 43 Податкового кодексу України, як на підставу не зарахування сплачених від його імені сум єдиного внеску, оскільки положення ст. 43 Податкового кодексу України незастосовні до спірних правовідносин а) в силу частини ч. 4 ст. 8 Закону № 2464 і б) в силу того, що спірні правовідносини не входять до предмету правового регулювання цієї статті.

Доводи другого відповідача про технічну неможливість виконати судові рішення в частині зобов`язання зарахувати перераховані від імені платника суми єдиного внеску, Суд оцінює як безпідставні, оскільки саме податковий орган, в якому перебуває позивач за основним місцем обліку, має право вносити відповідні зміни до інтегрованої картки платника з огляду на вимоги п. п. 1 та 4 розділу ІІ, п. 5 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422.

[…]».

Подібні висновки були наведені Верховним Судом і в постановах від 24 лютого 2022 року у справі № 360/893/20, від 31 березня 2023 року у справі № 640/8090/19 та інших.

Отже, перерахування повіреним ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» власних коштів платника єдиного внеску ТОВ «Мегапром» не з його власного рахунку в умовах неможливості використання власних рахунків, не свідчить про порушення платником вимог ч. 9 ст. 25 Закону № 2464, оскільки таке перерахування не є передачею платником єдиного внеску свого обов`язку зі сплати єдиного внеску третім особам.

Таким чином, вимога ГУ ДПС у Донецькій області від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки) в частині недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 23553,28 грн не відповідає критерію обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Позовні вимоги ТОВ «Мегапром» про скасування вимоги про сплату боргу від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 в іншій частині, тобто на суму 279256,70 грн, задоволенню не підлягають, оскільки ця сума являє собою недоїмку зі сплати єдиного внеску за період з січня 2020 року по ІІІ квартал 2023 року включно, яка ні позивачем, ні іншою особою, що діє від його імені, не сплачена.

Як наслідок, правові та фактичні підстави для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) в цілому, як про це просить позивач, відсутні.

Суд не приймає заперечення відповідача, які ґрунтуються на висновках судів у справі № 200/1163/21, оскільки фактичні обставини у справі, що розглядається, та у справі № 200/1163/21 мають істотні відмінності.

Так, в постанові від 11 жовтня 2021 року у справі № 200/1163/21 апеляційний суд зауважив:

«[…] Є неприйнятними доводи позивача, що спірна вимога містить недійсні дані із сплати єдиного внеску в зв`язку з не зарахуванням податкових органом платежу, який здійснило ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» по договору доручення з позивачем за листопад 2019 року в розмірі 23 553,28 грн (платіжне доручення № 2923 від 20.12.2019, оскільки рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі № 200/6420/20-а набрало законної сили 03.02.2021 року, тобто після прийняття відповідачем податкової вимоги від 12.10.2020 року […]».

Натомість предметом спору у справі, що розглядається, є вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53, сформована 26 грудня 2023 року, тобто вже після набрання законної сили рішенням суду у справі № 200/6420/20-а.

Суд приймає заперечення відповідача, які полягають у тому, що з огляду на наявність раніше сформованих вимог про сплату ТОВ «Мегапром» боргу (недоїмки), які вже пред`явлені до примусового виконання, наступні вимоги пред`являтимуться до примусового виконання тільки на суму зростання боргу (недоїмки). Такі дії податкового органу відповідають приписам п. 7 розділу VI Інструкції № 449.

Щодо посилання сторін на рішення суду у справі № 200/6420/20 суд зазначає таке.

Дійсно, за цим судовим рішенням скасована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06 березня 2020 року № Ю-130-53 в частині боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 23553,28 грн.

Разом з цим, як обґрунтовано, зауважує відповідач, решта сум єдиного внеску, які нараховані платником самостійно, не сплачені та обліковуються в інтегрованій картці як недоїмка, не були скасовані.

Враховуючи встановлені фактичні обставини та застосувавши до спірних правовідносин наведені вище правові норми, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 3028,00 грн (платіжна інструкція від 27 лютого 2024 року).

Докази здійснення позивачем інших судових витрат суду не надані.

Предметом спору у справі є вимога про сплату боргу (недоїмки) на суму 302809,9800 грн. Суд задовольнив позовні вимоги частково на суму 23553,28 грн, що становить 7,78% від первісно заявлених вимог.

Таким чином, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати по сплаті судового збору в сумі 235,58 грн, тобто пропорційно задоволений частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» (ідентифікаційний код: 31023892, місцезнаходження: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Щорса, буд. 10, кв. 67) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44070187, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити частково.

2. Скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки) в частині боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 23553,28 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 235 (двісті тридцять п`ять) гривень 58 копійок.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повне судове рішення складено 28 червня 2024 року.

Суддя Т.О. Кравченко