Постанова

від 30.09.2024 по справі 200/1321/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року справа №200/1321/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі № 200/1321/24 (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мегапром до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки).

В обґрунтування позову зазначив, що вимога містить недостовірну інформацію про розмір недоїмки зі сплати єдиного внеску, оскільки податковий орган не зарахував сплачений на підставі договору доручення ТОВ Шахтоуправління Донбас єдиний внесок в сумі 23 553,28 грн.

Такі дії податкового органу судовим рішенням у справі № 200/6420/21 визнано протиправними. Також, існують і інші судові рішення, якими встановлений факт протиправного незарахування вказаного платежу.

Проте, незважаючи на рішення суду, податковий орган не зарахував сплачені ТОВ Шахтоуправління Донбас кошти в рахунок погашення недоїмки ТОВ Мегапром, як наслідок, відомості про заборгованість, відображені у вимозі, яка є предметом спору, не відповідають дійсності.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року позов задоволено частково.

Скасовано вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки) в частині боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 23 553,28 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ТОВ Мегапром судові витрати по сплаті судового збору в сумі 235,58 гривень.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Згідно з даними інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС України станом на 30 листопада 2023 року заборгованість ТОВ Мегапром зі сплати єдиного внеску, яка виникла за періоди з листопада 2019 року по грудень 2020 року та за І квартал 2021 року ІІІ квартал 2023 року, становила 302 809,98 грн.

У зв`язку з цим податковий орган сформував вимогу від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки), яка надіслана позивачеві рекомендованою поштовою кореспонденцією і вручена адресату 19 січня 2024 року.

Є безпідставними доводи позивача про недостовірність даних вимоги через зарахування податковим органом сплаченого ТОВ Шахтоуправління Донбас за договором доручення з ТОВ Мегапром платіжу з єдиного внеску за листопад 2019 року в розмірі 23 553,28 грн за платіжним дорученням від 20 грудня 2019 року № 2923 в рахунок сплати єдиного внеску ТОВ Шахтоуправління Донбас, а не позивачем, оскільки передача платником єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам була заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Отже, згідно з даними інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС України платіжне доручення від 20 грудня 2019 року № 2923 на суму 23 553,28 грн, яка надійшла з розрахункового рахунку ТОВ Шахтоуправління Донбас, засобами програмного забезпечення, яке діяло на той час, в автоматичному режимі було рознесено до його інтегрованої картки платника за кодом платежу 71010100.

Податковий орган не вніс інформацію з судових рішень та не здійснив коригування відомостей про сплату єдиного внеску в інтегрованій картці ТОВ Мегапром, оскільки відповідними судовими рішеннями скасовані вимоги про сплату боргу (недоїмки). При цьому суд не покладав на податковий орган обов`язку здійснити коригування даних інтегрованої картки платника ТОВ Мегапром.

При цьому скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та здійснення коригування нарахувань в інтегрованій картці платника не є тотожним.

Також, суд першої інстанції не розглянув клопотання відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні, чим порушив норми процесуального права.

Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, суд надає оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ТОВ Мегапром як платник єдиного внеску перебуває на обліку з 25 квітня 2002 року за № 05-37-03-4901 в ГУ ДПС у Донецькій області (Селидівська ДПІ, м. Селидове).

30 січня 2019 року головний державний виконавець Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Білик А.О. у виконавчому провадженні 58156111 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 04 грудня 2018 року № 905/693/18 виніс постанову про арешт коштів боржника.

Згідно з цією постановою накладений арешт на грошові кошти ТОВ Мегапром, що містяться на рахунках, відкритих в публічному акціонерному товаристві комерційний банк Приватбанк, акціонерному банку Укргазбанк, в публічному акціонерному товаристві ПУМБ та на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які, заборонено законом.

Внаслідок того, що нерухоме майно, обладнання та інші основні засоби ТОВ Мегапром залишились на окупованій території, а кошти на рахунках арештовані за постановою державного виконавця, позивач не міг самостійно виконувати свої зобов`язання зі сплати єдиного внеску.

У зв`язку з цим 18 лютого 2019 року ТОВ Мегапром як довіритель та товариство з обмеженою відповідальністю Шахтоуправління Донбас (далі ТОВ Шахтоуправління Донбас) як повірений уклали договір доручення № 18/02.

За умовами Договору № 18/02 повірений прийняв на себе зобов`язання від імені і за рахунок довірителя сплачувати (перераховувати) заробітну плату, податки, збори та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 8.1. Договору № 18/02 цей договір набув чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 18 лютого 2020 року.

18 лютого 2019 року ТОВ Мегапром видало довіреність, якою уповноважило ТОВ Шахтоуправління Донбас сплачувати (перераховувати) заробітну плату, податки, збори та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України, задля виконання зобов`язань в рамках Договору № 18/02.

Довіреність видана строком на один рік і діяла до 18 лютого 2020 року.

Впродовж 2019 року ТОВ Мегапром подавало Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в яких самостійно визначало загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті:

13 лютого 2019 року подало Звіт за січень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 19 921,00 грн;

13 березня 2019 року надало Звіт за лютий 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 19 921,00 грн;

17 квітня 2019 року подало Звіт за березень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 19 921,00 грн;

13 травня 2019 року подало Звіт за квітень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 23 196,61 грн;

12 червня 2019 року подало Звіт за травень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 24 498,12 грн;

06 липня 2019 року подало Звіт за червень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 21 768,02 грн;

05 серпня 2019 року подало Звіт за липень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 22 853,77 грн;

11 вересня 2019 року подало Звіт за серпень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 21 049,64 грн;

07 жовтня 2019 року подало Звіт за вересень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 20 840,51 грн;

08 листопада 2019 року подало Звіт за жовтень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 21 084,80 грн;

20 грудня 2019 року подало Звіт за листопад 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 23 553,28 грн;

13 січня 2020 року подало Звіт за грудень 2019 року, в якому самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті, 21 084,80 грн.

На виконання умов Договору № 18/02 ТОВ Шахтоуправління Донбас від імені ТОВ Мегапром сплачувало єдиний внесок.

Так, згідно з платіжним дорученням від 19 серпня 2019 року № 2349 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 19 921,00 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за січень 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням від 20 березня 2019 року № 2425 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 19 921,00 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за лютий 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням від 19 квітня 2019 року № 2509 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 10 000,00 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за березень 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням від 24 квітня 2019 року № 2521 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 9 921,00 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за березень 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням від 17 травня 2019 року № 2555 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 23 196,91 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за квітень 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням від 20 червня 2019 року № 2613 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 24 498,12 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за травень 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням від 20 червня 2019 року № 2613 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 24 498,12 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за травень 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням від 19 липня 2019 року № 2676 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 21 768,02 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за червень 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням від 23 серпня 2019 року № 2728 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 22 853,77 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за липень 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням від 20 вересня 2019 року № 2768 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 21 049,64 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за серпень 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням від 18 жовтня 2019 року № 2821 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 20 840,51 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за вересень 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням від 20 листопада 2019 року № 2868 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 21 084,80 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за жовтень 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням від 20 грудня 2019 № 2923 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 23 553,28 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за листопад 2019 року.

Згідно з платіжним дорученням від 20 січня 2020 року № 2980 ТОВ Шахтоуправління Донбас сплатило 21 084,80 грн з призначенням платежу за договором доручення № 18/02 від 18 лютого 2019 року на користь ТОВ Мегапром сплата ЄСВ 22,0% за грудень 2019 року.

Однак перераховані ТОВ Шахтоуправління Донбас кошти податковий орган не зарахував в рахунок сплати ТОВ Мегапром єдиного внеску.

Не погодившись з такою бездіяльністю податкового органу, ТОВ Мегапром оскаржило її в судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі № 200/11359/19-а визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Донецькій області щодо не зарахування платежів згідно з платіжними дорученнями № 2509 від 19 квітня 2019 року на суму 10 000,00 грн, № 2521 від 24 квітня 2019 року на суму 9 921,00 грн, № 2555 від 17 травня 2019 року на суму 23 196,91 грн, № 2613 від 20 червня 2019 року на суму 24 498,12 грн в рахунок сплати ТОВ Мегапром єдиного внеску за період березень-травень 2019 року.

Зобов`язано ГУ ДФС у Донецькій області вчинити дії щодо зарахування платежів згідно з платіжними дорученнями № 2509 від 19 квітня 2019 року на суму 10 000,00 грн, № 2521 від 24 квітня 2019 року на суму 9 921,00 грн, № 2555 від 17 травня 2019 року на суму 23 196,91 грн, № 2613 від 20 червня 2019 року на суму 24 498,12 грн в рахунок сплати ТОВ Мегапром єдиного внеску за період березень-травень 2019 року датою їх сплати.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року залишено без змін.

06 березня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53 на суму 51 719,77 грн.

Позивач не погодився з цією вимогою та оскаржив її в судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 200/6420/20-а визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у Донецькій області від 06 березня 2020 року № Ю-130-53 про сплату ТОВ Мегапром боргу (недоїмки) з єдиного внеску в частині суми в рахунок сплати єдиного внеску за листопад 2019 року в сумі 23 553,28 грн.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року залишено без змін рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року.

08 вересня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53 на суму, яка станом на 31 серпня 2020 року становила 124 725,38 грн.

Позивач не погодився з цією вимогою та оскаржив її в судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі № 200/100/21 скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 вересня 2020 року № Ю-130-53.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року апеляційна скарга ГУ ДПС у Донецькій області повернута особі, яка її подала, а рішення суду від 07 червня 2021 року набрало законної сили.

12 жовтня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53, до якої включена недоїмка зі сплати єдиного внеску за період з грудня 2019 року по серпень 2020 року в сумі 127 134,59 грн.

Позивач не погодився з цією вимогою та оскаржив її в судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року, у справі № 200/1163/21 відмовлено в задоволенні позовому ТОВ Мегапром про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 жовтня 2020 року № Ю-130-53.

10 червня 2021 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-52, до якої включена недоїмка зі сплати єдиного внеску, що існувала станом на 31 травня 2021 року за період з 20 грудня 2019 року по 12 травня 2021 року і становила 166 992,10 грн.

Позивач не погодився з цією вимогою та оскаржив її в судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі № 200/10486/21 визнано протиправною і скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 червня 2021 року № Ю-130-53.

Рішення суду набрало законної сили 25 серпня 2022 року на підставі ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 рок про повернення апеляційної скарги.

10 вересня 2021 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53, відповідно до якої станом на 31 серпня 2021 року у ТОВ Мегапром існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 181 198,38 грн (недоїмка, за відсутності штрафів та пені) за період з 31 грудня 2019 року по 31 серпня 2021 року.

Позивач оскаржив її в судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року у справі № 200/17692/21 скасовано вимогу ГУ ДПС у Донецькій області від 10 вересня 2021 року № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки) в частині боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 23 553,28 грн.

15 вересня 2023 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53, відповідно до якої станом на 31 серпня 2023 року у ТОВ Мегапром існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 289 609,98 грн (недоїмка, за відсутності штрафів та пені), за період з 20 грудня 2019 року по 09 серпня 2023 року.

Позивач оскаржив її в судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі № 200/6436/23 визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у Донецькій області від 15 вересня 2023 року № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки) в частині суми недоїмки у розмірі 23 553,28 грн.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2024 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року залишено без змін і набрало законної сили.

26 грудня 2023 року ГУ ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53, відповідно до якої станом на 30 листопада 2023 року у ТОВ Мегапром існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 302 809,98 грн (недоїмка, за відсутності штрафів та пені).

Як свідчить розрахунок суми боргу, до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26 грудня 2023 року № Ю-130-35 включена заборгованість зі сплати якого внеску, яка виникла:

20 грудня 2019 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за листопад 2019 року відповідно до Звіту від 20 грудня 2019 року № 9307036386 на суму 23 553,28 грн. (Сплачені ТОВ Шахтоуправління Донбас від імені ТОВ Мегапром грошові кошти в сумі 21 084,80 грн (платіжне доручення від 20 січня 2020 року № 2980) зараховані податковим органом в рахунок погашення недоїмки за листопад 2019 року в порядку календарної черговості виникнення боргу. Як наслідок, недоїмка за листопад 2019 року склала 2 468,48 грн (23 553,28 грн 21 084,80 грн)).

20 січня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за грудень 2019 року відповідно до Звіту від 13 січня 2020 року № 9325110071 на суму 21 084,80 грн;

20 лютого 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за січень 2020 року відповідно до Звіту від 19 лютого 2020 року № 9029023060 на суму 28 166,49 грн;

20 березня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за лютий 2020 року відповідно до Звіту від 18 березня 2020 року № 9056099956 на суму 23 904,59 грн;

21 квітня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за березень 2020 року відповідно до Звіту від 13 квітня 2020 року № 9077432201 на суму 22 411,40 грн;

20 травня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за квітень 2020 року відповідно до Звіту від 18 травня 2020 року № 9109097715 на суму 22 411,40 грн;

22 червня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за травень 2020 року відповідно до Звіту від 18 червня 2020 року № 9139409467 на суму 1 845,02 грн;

20 липня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за червень 2020 року відповідно до Звіту від 17 липня 2020 року № 9170954826 на суму 1 216,60 грн;

20 серпня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за липень 2020 року відповідно до Звіту від 19 серпня 2020 року № 9205210974 на суму 1 216,60 грн;

21 вересня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за серпень 2020 року відповідно до Звіту від 18 вересня 2020 року № 9236759780 на суму 2 409,21 грн;

20 жовтня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за вересень 2020 року відповідно до Звіту від 12 жовтня 2020 року № 9260687298 на суму 2 853,13 грн;

20 листопада 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за жовтень 2020 року відповідно до Звіту від 19 листопада 2020 року № 9305356339 на суму 6 192,78 грн;

21 грудня 2020 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за листопад 2020 року відповідно до Звіту від 17 грудня 2020 року № 9338088420 суму 5 291,48 грн;

20 січня 2021 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за грудень 2020 року відповідно до Звіту від 18 січня 2021 року № 9356276561 на суму 10 951,02 грн;

12 травня 2021 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за І квартал 2021 року відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 12 травня 2021 року № 9119453441 на суму 4 070,00 грн;

12 травня 2021 року нарахування платником самостійно єдиного внеску за І квартал 2021 року відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 12 травня 2021 року № 9119453441 на суму 5 703,28 грн;

12 травня 2021 року нарахування платником самостійно за І квартал 2021 року відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 12 травня 2021 року № 9119453441 на суму 4 795,82 грн;

09 серпня 2021 року нарахування платником самостійно за ІІ квартал 2021 року відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 08 серпня 2021 року № 9223796426 на суму 4 070,00 грн;

09 серпня 2021 року нарахування платником самостійно за ІІ квартал 2021 року відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 08 серпня 2021 року № 9223796426 на суму 5 476,46 грн;

09 серпня 2021 року нарахування платником самостійно за ІІ квартал 2021 року відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 08 серпня 2021 року № 9223796426 на суму 4 659,82 грн;

09 листопада 2021 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 листопада 2021 року № 9337828794 на суму 4 070,00 грн;

09 листопада 2021 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 листопада 2021 року № 9337828794 на суму 5 794,14 грн;

09 листопада 2021 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 листопада 2021 року № 9337828794 на суму 5 333,46 грн;

09 лютого 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 08 лютого 2022 року № 9430235913 на суму 5 148,00 грн;

09 лютого 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 08 лютого 2022 року № 9430235913 на суму 4 796,00 грн;

09 лютого 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 08 лютого 2022 року № 9430235913 на суму 4 070,00 грн;

11 травня 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 11 травня 2022 року № 9052393540 на суму 4 400,00 грн;

11 травня 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 11 травня 2022 року № 9052393540 на суму 4 400,00 грн;

11 травня 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 11 травня 2022 року № 9052393540 на суму 4 400,00 грн;

09 серпня 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 серпня 2022 року № 9152118178 на суму 4 400,00 грн;

09 серпня 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 серпня 2022 року № 9152118178 на суму 4 400,00 грн;

09 серпня 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 серпня 2022 року № 9152118178 на суму 4 400,00 грн;

09 листопада 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 07 листопада 2022 року № 9232859593 на суму 4 400,00 грн;

09 листопада 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 07 листопада 2022 року № 9232859593 на суму 4 400,00 грн;

09 листопада 2022 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 07 листопада 2022 року № 9232859593 на суму 4 400,00 грн;

09 лютого 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 лютого 2023 року № 9307317557 на суму 4 400,00 грн;

09 лютого 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 лютого 2023 року № 9307317557 на суму 4 400,00 грн;

09 лютого 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 лютого 2023 року № 9307317557 на суму 4 400,00 грн;

10 травня 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 травня 2023 року № 9106113359 на суму 4 400,00 грн;

10 травня 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 травня 2023 року № 9106113359 на суму 4 400,00 грн;

10 травня 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09 травня 2023 року № 9106113359 на суму 4 400,00 грн;

09 серпня 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 02 серпня 2023 року № 9192388550 на суму 4 400,00 грн;

09 серпня 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 02 серпня 2023 року № 9192388550 на суму 4 400,00 грн;

09 серпня 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 02 серпня 2023 року № 9192388550 на суму 4 400,00 грн;

09 листопада 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 31 жовтня 2023 року № 9290220404 на суму 4 400,00 грн;

09 листопада 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 31 жовтня 2023 року № 9290220404 на суму 4 400,00 грн;

09 листопада 2023 року нарахування платником самостійно відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 31 жовтня 2023 року № 9290220404 на суму 4 400,00 грн,

а разом: 323 894,78 грн (нараховано), 21 084,80 грн (сплачено), 302 809,98 грн (недоїмка).

Відомості, наведені у розрахунку суми боргу, узгоджуються з даними інтегрованої картки ТОВ Мегапром за платежем 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомогу по тимчасовій непрацездатності), згідно з якими станом на 30 листопада 2023 року у позивача існувала недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 302 809,98 грн.

При цьому за даними інтегрованої картки платника:

- станом на 31 грудня 2019 року у ТОВ Мегапром обліковувалася недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 23 553,28 грн;

- 20 січня 2020 року в рахунок погашення недоїмки зараховано 21 084,80 грн, сплачені згідно з платіжним дорученням від 20 січня 2020 року № 2980;

- як наслідок, станом на 20 січня 2020 року недоїмка ТОВ Мегапром зі сплати єдиного внеску становила 2 468,48 грн.

В інтегрованій картці платника за період з 31 грудня 2018 року по 29 лютого 2024 року відсутні дані про зарахування єдиного внеску, сплаченого ТОВ Шахтоуправління Донбас від імені ТОВ Мегапром згідно з платіжним дорученням від 20 грудня 2019 року № 2923 на суму 23 553,28 грн.

З лютого 2020 року інтегрована картка платника ТОВ Мегапром не містить відомостей про сплату позивачем (чи ТОВ Шахтоуправління Донбас від імені позивача) єдиного внеску.

Докази, які б свідчили, що після січня 2020 року ТОВ Мегапром (або ТОВ Шахтоуправління Донбас від імені ТОВ Мегапром) сплачувало єдиний внесок, суду не надані.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 надіслана ТОВ Мегапром рекомендованою поштовою кореспонденцією та вручена адресату 19 січня 2024 року, що підтверджено даними онлайн-сервісу АТ Укрпошта Трекінг поштових відправлень щодо поштового відправлення № 0206822290806, а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач не погодився з цією вимогою та оскаржив її в адміністративному порядку, про що свідчить скарга від 26 січня 2024 року № 1-юр з доказами її направлення відповідачу та ДПС України.

15 лютого 2024 року директор Департаменту оскарження рішень контролюючих органів ДПС України Добрянський А. розглянув скаргу ТОВ Мегапром від 26 січня 2024 року № 1-юр (вх. № 2770/6 від 31 січня 2024 року) і прийняв рішення № 3925/6/99-00-06-02-01-06, яким скаргу залишив без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26 грудня 2023 року № Ф-130-35 без змін.

Рішення про результати розгляду скарги від 15 лютого 2024 року надіслане на адресу позивача рекомендованою поштовою кореспонденцією та отримане адресатом 21 лютого 2024 року, про що свідчать конверт, в якому здійснено поштове відправлення, та дані он-лайн-сервісу АТ Укрпошта Трекінг поштових відправлень щодо поштового відправлення 0600088538037.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що перерахування повіреним ТОВ Шахтоуправління Донбас власних коштів платника єдиного внеску ТОВ Мегапром не з його власного рахунку в умовах неможливості використання власних рахунків, не свідчить про порушення платником вимог ч. 9 ст. 25 Закону № 2464, оскільки таке перерахування не є передачею платником єдиного внеску свого обов`язку зі сплати єдиного внеску третім особам.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статте 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон № 2464).

На підставі пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання соціальних виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як визначено пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктами 1,4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі частин восьмої статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як визначено частиною п`ятою статті 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Згідно з абзацом 1 частини сьомої статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок.

На підставі абзацу 1 частини восьмої статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Пунктом 1 частини десятої статті 9 Закону № 2464 визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев`ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Згідно з пунктом 1 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (далі Інструкція № 449) до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до абзацу 3 пункту другого розділу VІ Інструкції № 449 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Пунктом 3 розділу VІ Інструкції № 449 передбачено, що податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у п. 1 ст. 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Згідно з пунктом 4 розділу VІ Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника фізичної особи).

Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина літера Ю (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або Ф (вимога до фізичної особи), друга частина порядковий номер, третя частина літера У (узгоджена вимога).

В третій частині літера У (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:

платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;

вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.

Сформована в ІКС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.

Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІКС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. […]

Відповідно до пункту 6 розділу VІ Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених ст. 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу, у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до ч. 7 ст. 25 або іншого положення Закону;

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

На підставі пункту 7 розділу VІ Інструкції № 449 якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними ІТС станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, податковий орган подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 8 розділу VІ Інструкції № 449 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що податковий орган має сформувати і надіслати (вручити) вимогу про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця. У випадку збільшення суми боргу (недоїмки) загальний порядок формування вимоги не змінюється, але наступна вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Таким чином, нормативно-правовими актами не визначається обов`язок податкового органу скасовувати попередню вимогу про сплату боргу при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця.

Як свідчать матеріали справи вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 сформована відповідачем на підставі даних інтегрованої картки платника ТОВ Мегапром, згідно з якими станом на 30 листопада 2023 року за позивачем обліковувалася заборгованість (недоїмка, за відсутності штрафів та пені) в сумі 302 809,98 грн.

Відомості інтегрованої картки платника свідчать, що до спірної вимоги включена недоїмка зі сплати єдиного внеску, яка виникла починаючи з листопада 2019 року (Звіт від 20 грудня 2019 року № 9307036386, термін сплати 20 грудня 2019 року, станом на 31 грудня 2019 року обліковувалася недоїмка в сумі 23 553,28 грн).

Згідно з платіжним дорученням від 20 грудня 2019 року № 2923 ТОВ Шахтоуправління Донбас від імені ТОВ Мегапром сплатило єдиний внесок за листопад 2019 року в сумі 23 553,28 грн.

Однак цей платіж податковий орган не зарахував в рахунок сплати єдиного внеску ТОВ Мегапром ні в грудні 2019 року, ні на час формування вимоги, яка є предметом спору, незважаючи на те, що правомірність такого способу сплати позивачем єдиного внеску підтверджена низкою судових рішень, які набрали законної сили.

13 січня 2020 року ТОВ Мегапром подало Звіт № 9325110071 про нарахування єдиного внеску за грудень 2019 на суму 21 084,80 грн (термін сплати 20 січня 2020 року).

20 січня 2020 року ТОВ Шахтоуправління Донбас від імені ТОВ Мегапром платіжним дорученням від 20 січня 2020 року № 2980 сплатило єдиний внесок за грудень 2019 року у сумі 21 084,80 грн.

Як свідчать дані інтегрованої картки платника, цей платіж зарахований податковим органом в рахунок сплати ТОВ Мегапром єдиного внеску.

Однак, внаслідок того, що єдиний внесок в сумі 23 553,28 грн за листопад 2019 року, сплачений згідно з платіжним дорученням від 20 грудня 2019 року № 2923 не зарахований, наступний платіж 21 084,80 грн (платіжне доручення від 20 січня 2020 року № 2980) зарахований в рахунок погашення недоїмки зі сплати єдиного внеску за листопад 2019 року, що вникла 20 грудня 2019 року, тобто погашення боргу відбулось в порядку календарної черговості його виникнення.

В інтегрованій картці платника відображено нарахування єдиного внеску виключно на підставі поданої ТОВ Мегапром як платником єдиного внеску звітності.

Докази сплати ТОВ Мегапром (або ТОВ Шахтоуправління Донбас від імені ТОВ Мегапром) єдиного внеску за період з січня 2020 року по ІІІ квартал 2023 року включно суду не надані.

Враховуючи, що станом на 30 листопада 2023 року у ТОВ Мегапром існувала недоїмка зі сплати єдиного внеску, що перевищувала 10 грн, в силу положень ст. 25 Закону № 2464 та розділу VІ Інструкції № 449, податковий орган був зобов`язаний сформувати та направити позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Разом з цим необхідно зазначити, що розмір недоїмки станом на 30 листопада 2023 року, який відображений в інтегрованій картці платника та, відповідно у вимозі, яка є предметом спору, тобто 302 809,98 грн, не відповідав реальному стану розрахунків ТОВ Мегапром з бюджетом в частині сплати єдиного внеску.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, в інтегрованій картці платника не відображена, а податковим органом не врахована сплата ТОВ Шахтоуправління Донбасу від імені позивача 23 553,28 грн згідно з платіжним дорученням від 20 грудня 2019 року № 2923.

Верховний Суд за подібних фактичних обставин в постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 805/1429/17-а навів такі висновки щодо застосування норм права:

[…] Закон № 2464, який є спеціальним, покладає на позивача, як платника єдиного соціального внеску (у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4), безумовний, пріоритетний (ч. 12 ст. 9) обов`язок зі сплати єдиного соціального внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів (ч. 5 ст. 9) з його банківського рахунку (ч. 7 9).

Водночас, в ході судового процесу у справі встановлені обставини, які унеможливлюють виконання Товариством зазначеного обов`язку (перебування виробничих потужностей і працівників на території зони АТО, а також арешт коштів Товариства), у спосіб, визначений Законом № 2464, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів.

Суд враховує, що спірні правовідносини, які стосуються збору (справляння) єдиного соціального внеску, за своєю суттю є публічно-правовими. При цьому Закон № 2464 не передбачає випадків, коли, як у цій справі, існують обставини, що виключають можливість виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску.

Тобто має місце ситуація, коли у спеціальному законі, виключно яким визначається порядок сплати єдиного внеску (ч. ст. 2), наявні прогалини щодо порядку виконання встановленого Законом № 2464 обов`язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цим Законом способу виконання відповідного обов`язку.

Наявність таких прогалин обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цим Законом принципів: обов`язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахований осіб (ст. 3), а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 1).

Суд також виходить з того, що Закон № 2464 передбачає можливість звільнення від виконання обов`язків платників єдиного внеску, визначених ч. 2 ст. 6 цього Закону, у разі перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та подання відповідної заяви (п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону).

Разом з тим, конкретний зміст спірних правовідносин свідчить про те, що Товариство не мало на меті звільнення від обов`язку зі сплати єдиного внеску за ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, але, натомість, здійснювало пошук шляхів виконання цього обов`язку з тим, щоб забезпечити відповідний страховий стаж своїх працівників.

ІІ. Цивільний кодекс України є нормативно-правовим актом матеріального права в значенні ст. 7 КАС.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч. 1 ст. 237). Представництво виникає на підставі зокрема договору (ч. 3 ст. 237).

Ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Висновок щодо зазначеного нормативного регулювання і його застосування у спірних правовідносинах.

Зміст приватно-правових відносин щодо реалізації договору доручення між Товариством та Повіреним не входить до предмету доказування в межах даного адміністративного спору. З цього приводу не має і не може бути правового спору, віднесеного до юрисдикції адміністративного суду.

Втім, відповідні договори (які є правомірними, оскільки іншого не встановлено в порядку відповідного судочинства) та положення цивільного законодавства були проаналізовані судами в межах цієї справи з тим, щоб встановити обґрунтованість позовних вимог Товариства, які носять публічно-правовий характер.

Зазначені положення цивільного законодавства не були застосовані судами до спірних правовідносин, однак використані для висновку про те, чи відбулась передача публічно-правового обов`язку Товариства зі сплати єдиного внеску третій особі.

Виходячи із аналізу саме положень цивільного законодавства, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що в результаті реалізації між Товариством та Повіреним їхніх взаємовідносин за договорами доручення, не відбулось передачі третім особам обов`язку платника (Товариства) по сплаті єдиного внеску, що заборонено ч. 9 ст. 25 Закону № 2464.

У Суду немає підстав вважати цей висновок судів попередніх інстанцій таким, що не відповідає закону, зокрема ч. 9 ст. Закону № 2464, позаяк власником коштів, від імені якого здійснено відповідні платежі в рахунок сплати сум єдиного соціального внеску за наведеними вище платіжними дорученнями, є саме позивач, а не будь-яка третя особа.

Сама лише обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог ч. 9 ст. 25 Закону № 2464.(…)

У випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті Законі № 2464 щодо порядку (способу) виконання обов`язку платника по сплаті єдиного соціального внеску, за умов об`єктивної неможливості використати передбачений Законом спосіб виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству. (…)

Доводи першого відповідача щодо того, що ч. 8 ст. 25 Закону № 2464 передбачає вичерпний перелік випадків, коли можлива сплата єдиного внеску від імені платника третьою особою, Суд відхиляє, позаяк зазначена норма визначає відповідальних за сплату недоїмки (засновників, учасників юридичної особи, правонаступників тощо) у випадку недостатності у платника коштів та майна для її сплати, а не сплату відповідних зобов`язань від імені платника.

Водночас, факт недостатності у платника коштів, що обумовлює застосування наведеного законодавчого положення, відсутній, а неможливість виконання обов`язку обумовлюється іншими причинами, зазначеними вище.

2. Суд вважає неприйнятною позицію першого відповідача щодо неподання Товариством заяви в порядку ст. 43 Податкового кодексу України, як на підставу не зарахування сплачених від його імені сум єдиного внеску, оскільки положення ст. 43 Податкового кодексу України незастосовні до спірних правовідносин а) в силу частини ч. 4 ст. 8 Закону № 2464 і б) в силу того, що спірні правовідносини не входять до предмету правового регулювання цієї статті.

Доводи другого відповідача про технічну неможливість виконати судові рішення в частині зобов`язання зарахувати перераховані від імені платника суми єдиного внеску, Суд оцінює як безпідставні, оскільки саме податковий орган, в якому перебуває позивач за основним місцем обліку, має право вносити відповідні зміни до інтегрованої картки платника з огляду на вимоги п. п. 1 та 4 розділу ІІ, п. 5 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422.[…].

Подібні висновки були наведені Верховним Судом і в постановах від 24 лютого 2022 року у справі № 360/893/20, від 31 березня 2023 року у справі № 640/8090/19.

Таким чином, перерахування повіреним ТОВ Шахтоуправління Донбас власних коштів платника єдиного внеску ТОВ Мегапром не з його власного рахунку в умовах неможливості використання власних рахунків, не свідчить про порушення платником вимог ч. 9 ст. 25 Закону № 2464, оскільки таке перерахування не є передачею платником єдиного внеску свого обов`язку зі сплати єдиного внеску третім особам.

Зазначене свідчить, що вимога ГУ ДПС у Донецькій області від 26 грудня 2023 року № Ю-130-53 про сплату боргу (недоїмки) в частині недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 23553,28 грн не відповідає критерію обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження суд зазначає наступне.

Форми адміністративного судочинства встановлені статтею 12 КАС України, відповідно до частини першої якої адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною четвертою статті 12 КАС України передбачено перелік спорів, у яких виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи.

Як визначено пунктами 7 та 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки ця справа не відноситься до справ, які виключно розглядаються за правилами загального позовного провадження, перелік яких визначено у частині четвертій статті 12, частині другій статті 257 КАС України, тому не є порушенням норм процесуального права розгляд судом першої інстанції цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, навіть, за наявності клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження.

Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі № 200/1321/24 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі № 200/1321/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 30 вересня 2024 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2024 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

СуддіА.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв