Рішення

від 27.06.2024 по справі 210/3112/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3112/24

Провадження № 2/210/1216/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 червня 2024 року м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2024 року Криворізька міська рада в особі представника Кудіна М. звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів за користування земельною ділянкою та просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Криворізької міської ради 465719,22 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:02:151:0040, за період з 01.01.2020 до 31.12.2023, а також судовий збір у розмірі 6985,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що земельна ділянка площею 0,1670 га з кадастровим номером 1211000000:02:151:0040, яка розташована на АДРЕСА_1 є сформованою з 27.07.2012 року.30.01.2014 року відомості за вказаною земельною ділянкою внесені до Державного реєстру речових прав за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна -282606612110.Розпорядженням голови Обласної державної адміністрації від 19.05.2016 №Р-223/0/3-16 «Про перейменування топонімів у населених пунктах області» вулиця «Орджонікідзе» міста Кривого Рогу перейменована на вулицю «Криворіжсталі».Відповідачем 22.11.2017 року на праві власності зареєстрована нежитлова будівля (торговельно-офісний комплекс після реконструкції нежитлової будівлі), розташована за адресою АДРЕСА_1 .Відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.11.2017 - з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на вказаній земельній ділянці та у період з 01.01.2020 до 31.12.2023 користувався означеною земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки та не сплачуючи при цьому плату, що у свою чергу позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати. Посилаючись на вимоги ст. 1212 ЦК України представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:151:0040, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати заперіод з01.01.2020по 31.12.2023,зобов`язаний повернутиці коштивласнику земельноїділянки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:151:0040 у 2020 - 2021 роках становить 5151190,23 грн. . (4840745,50 грн. за витягом від 23.02.2016 х 1,06 коефіцієнт індексації за 2016 рік), у 2022 році становить 14471232,52 грн. (16641917,40 грн. за витягом від 04.10.2023 : 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, який не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2022 рік), а у 2023 році 16641917,40 грн.

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.10.2023 №НВ-0002177862023 земельна ділянка, що використовується відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:02:151:0040, за цільовим призначенням віднесена до коду 03.07, що відповідає розміру ставки орендної плати 0,9 % від нормативної грошової оцінки земель міста. Рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу на 2021 рік ставка орендної плати для тієї ж секції 03.07 залишилася незмінною 0,9 % від нормативної грошової оцінки земель міста. Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу ставка орендної плати для тієї ж секції 03.07 встановлена у розмірі 1,2% від нормативної грошової оцінки земель міста, на підставі викладено за період з 01.01.2020 до 31.12.2023 Відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1670 га, з кадастровим номером 1211000000:02:151:0040, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , в розмірі 465719,22 грн. У зв`язку з чим, представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2024 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін.

18 червня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання від відповідача ОСОБА_1 про направлення вказаної справи за підсудність до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в обґрунтування чого зазначив, що для вказаної категорії справи застосовуються загальні правила підсудності, оскільки відповідач зареєстрований в Центрально-Міському районі міста Кривий Ріг, вказану справу слід направити за підсудністю до іншого суду.

Також 18 червня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову, в обґрунтування чого вказав, що згідно з відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно, з 19.12.2012 року до моменту дарування 22.11.2017 року відповідачу, нерухоме майно належало ОСОБА_2 , який є батьком відповідача. 19.11.2013 року ОСОБА_2 уклав з Криворізькою міською радою Договір оренди земельної ділянки №2013498, відповідно до п. 38 вказаного Договору, дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яка істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом. Пунктами 18, 21 Договору оренди передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він її отримав в оренду. Неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне використання земельної ділянки. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки. ОСОБА_2 здійснював плату за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:151:0040 площею 0,1670, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна сума сплаченої орендної плати за вказаною земельною ділянкою за 2020-2021 становить 92361,42 грн. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області листом від 27.02.2024 року №13829/6/04-36-24-17-11 підтвердило, що ОСОБА_2 було сплачено орендну плату на загальну суму 92361,42 грн., а саме: у 2020 році 46180,71 грн., у 2021 році 46180,71 грн., вказаний лист, на думку позивача, також підтверджує факт сплати орендної плати за 2020-2021 роки.

Крім того зазначив, що позивач стягує орендну плату за земельну ділянку, однак повноважень на стягнення податкових зобов`язань у органів місцевого самоврядування не має, до матеріалів справи не долучено жодного доказу, який би підтвердив, що позивач є власником майна, яке зберіг відповідач, що він є власником коштів за користування земельною ділянкою.

21 червня 2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник посилаючись на вимоги ч.3 ст. 7 та ст. 31 Закону України «Про оренду землі», ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України зазначили, що посилання Відповідача на той факт, що нарахування орендної плати припиняється за ОСОБА_2 з дати оформлення акта приймання-передачі спірної земельної ділянки безпідставні та не можуть братися до уваги.Набувши увласність нерухомемайно заадресою: АДРЕСА_1 ,розташоване наземельній ділянціз кадастровимномером 1211000000:02:151:0040,Відповідач ОСОБА_1 ,набув правокористування земельноюділянкою,на умовахвстановлених Договороморенди земельноїділянки від 19листопада 2013. Належним платником плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:151:0040 є її фактичний користувач Відповідач, а саме з моменту набуття права власності на нерухоме майно.Врахування в рамках даного спору коштів сплачених ОСОБА_2 є недоречним за умови наявності встановленої чинним законодавством України можливості повернення з бюджету надмірно сплачених коштів. ОСОБА_2 не є фактичним користувачем спірної земельної ділянки у заявлений період, а відтак і належним платником плати за землю. Податковий кодекс України імперативно покладає обов`язок з плати за землю виключно на землекористувача. Також зазначив, щонезалежно від повноважень податкового органу міська рада виступає як представницький орган власника землі територіальної громади, а це дає відповідне право виконувати повний спектр правомочностей, пов`язаних з відновленням майнових прав останньої.Плата за фактичне користування землею належить до доходу місцевого бюджету та майна відповідної територіальної громади.Відповідно до частини другої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.Щодо посилання відповідача, що Податковий та Бюджетні кодекси України не передбачають кошти за користування земельною ділянкою посилаючись на вимоги ст.. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 1 Бюджетного кодексу України, вказав, щодо місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а томуаргументи Відповідача в цій частині безпідставні та законодавчо необґрунтовані.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.05.2024 № НВ-0001120942024 земельна ділянка площею 0,1670 га, кадастровий номер 1211000000:02:151:0040, розташована в АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності. Дата державної реєстрації земельної ділянки 27.07.2012.(а.с. 11-16)

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майн щодо об`єкта нерухомого майна №362103361 від 17.01.2024 року з 22.11.2017 року на підстав Договору дарування ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлова будівля, розташована за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1414925512110). (а.с. 17-18)

Відповідно до Листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вих. №2859/10 від 01.11.2023 року, згідно наданих Криворізькою міською радою даних щодо укладених/діючих договорів оренди фізична-особа підприємець ОСОБА_1 в переліку орендарів у 2020-2022 роках відсутній, як орендар земельної ділянки в Металургійному районі міста. Відповідно аналітично-інформаційної системи ГУ ДПС, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є платником плати за землю в Металургійному районі. (а.с. 19)

Відповідно до Листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вих. №1982/10 від 01.05.2024 року, згідно наданих Криворізькою міською радою даних щодо укладених/діючих договорів оренди ОСОБА_1 в переліку орендарів у 2022-2023 роках відсутній, як орендар земельної ділянки площею 0,1670 га (кадастровий номер 1211000000:02:151:0040) за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно аналітично-інформаційної системи ГУ ДПС, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є платником плати за землю площею 0,1670 га (кадастровий номер 1211000000:02:151:0040) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20)

Конституції України визначено один із фундаментальних принципів конституційного ладу держави, а саме гарантування права власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За умовами частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстав користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

З долученого Листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вих. №1078/5/04-36-24-17-13 від 01.03.2024 року, вбачається, що згідно інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , станом на 01.03.2024 року, обліковується переплата по орендній платі за землю (Металургійний район) у сумі 112150,11 грн. Відповідно до інформаційно-комунікаційної системи ДПС ОСОБА_1 не є платником плати за земельну ділянку площею 0,1670 га. (кадастровий номер 1211000000:02:151:0040 в Металургійному районі.

З вказаного листа слідує, що відповідач має переплату по орендній платі за землю (Металургійний район) у сумі 112150,11 грн., проте, не є платником плати за земельну ділянку площею 0,1670 га. (кадастровий номер 1211000000:02:151:0040 в Металургійному районі, тому твердження відповідача, що ним сплачену орендну плату за 2020-2021 роки саме за користування земельною ділянкою площею 0,1670 га. (кадастровий номер 1211000000:02:151:0040) в Металургійному районі, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Водночас згідно зі статтями 122- 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Водночас ЗК України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат.superficies solo cedit- збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 .

Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

З матеріалів справи встановлено, що згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.01.2024 № 362103361 право власності на нежитлову будівлю торговельно-офісний комплекс літ. «А-2» загальною площею 1502,6 кв. м, на АДРЕСА_1 із 22.11.2017 зареєстровано за ОСОБА_1 . Зазначена нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,167 га, кадастровий номер 1211000000:02:151:0040.

Отже, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 як власник такого майна стало фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

Суди установили, що згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.01.2024 № 362103361право оренди земельної ділянки площею 00,167 га, кадастровий номер 1211000000:02:151:0040, на АДРЕСА_1 Рігзареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 19.11.2013 року, строком дії 30.01.2019 року.

Установлені обставини свідчать, що відповідач як власник об`єкта нерухомого майна у спірний період із 01.01.2020 по 31.12.2023 користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею, тому ОСОБА_1 є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі, що і було зроблено судами попередніх інстанцій.

Щодо визначення суми безпідставно збережених коштів, що підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

При цьому статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5- 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до статті 20 зазначеного Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" (у редакції, чинній на час розгляду спору судом) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Водночас у пункті 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть бути надані державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний докуме нтообіг" мають однакову юридичну силу.

Зважаючи на викладене, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016 та діяло до 31.12.2021, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втрачає чинність.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік 1,06, 2017 рік 1,0, 2018 рік 1,0, 2019 рік 1,0, 2020 рік 1,0 , 2021 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), за 2023 - 1,051.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:151:0040 у 2020 - 2021 роках становить 5151190,23 грн. . (4840745,50 грн. за витягом від 23.02.2016 х 1,06 коефіцієнт індексації за 2016 рік), у 2022 році становить 14471232,52 грн. (16641917,40 грн. за витягом від 04.10.2023 : 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, який не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2022 рік), а у 2023 році 16641917,40 грн.

26.06.2019 Криворізькою міською радою прийнято рішення №3897 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році», яким установлено ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати) за видом цільового призначення земель згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2020.

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.10.2023 №НВ-0002177862023 земельна ділянка, що використовується відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:02:151:0040, за цільовим призначенням віднесена до коду 03.07, що відповідає розміру ставки орендної плати 0,9 % від нормативної грошової оцінки земель міста

Рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу на 2021 рік, яке набрало чинності з 01.01.2021, та в якому ставка орендної плати для тієї ж секції 03.07 залишилася незмінною 0,9 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу, яке набрало чинності з 01.01.2022, та в якому ставка орендної плати для тієї ж секції 03.07 встановлена у розмірі 1,2% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок за період з 01.01.2020 до 31.12.2023 з якого слідує, що Відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1670 га, з кадастровим номером 1211000000:02:151:0040, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , в розмірі 465719,22 грн.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що позов Криворізької міської ради є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку з чим, з відповідача підлягає стягнення сплачений позивачем за звернення до суду з вказаним позовом судовий збір у розмірі 6985,79 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 9, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за користування земельною ділянкою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,на користь Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ:33874388, місце знаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1,465719,22 грн. (чотириста шістдесят п`ять тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень 22 копійки) за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:02:151:0040, за період з 01.01.2020 до 31.12.2023.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Криворізької міської ради, код ЄДРПОУ: 33874388, місце знаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1, судовий збір 6985,79 грн. (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 79 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович