Постанова

від 06.06.2024 по справі 668/4140/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1006/24

Справа № 668/4140/15

Головуючий у першій інстанції Булах Є.М.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач: Приватна фірма «Капітал - Сервіс», Спільне українсько - чеське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕВСО», Приватне підприємство «Фірми «Євро - Авто», Приватне підприємство «Фірми «Італія - Моторс»,

відповідач: Публічне акціонерне товариство «Златобанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа: Національний Банк України, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Козоріз Роман Володимирович, приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко Світлана Іванівна, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Національного банку України на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року у складі судді Булах Є.М.,

встановив:

У квітні 2015 року ПФ «Капітал-Сервіс», СУЧП у формі ТОВ «Вевсо», ПП «Італія Моторс», ПП «Фірма «Євро-Авто» звернулися до суду з позовом про визнання недійсними кредитних договорів, договорів іпотеки та поруки, скасування рішень про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, у якому з урахуванням поданих в ході розгляду справи заяв, остаточно просили:

-визнати недійсними: кредитний договір №111/1/13-KL від 19.04.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та Приватною Фірмою «Капітал-Сервіс»; кредитний договір №108/1/13-KL від 19.04.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та Спільним українсько-чеським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «BEBCO»; кредитний договір №109/1/13-KL від 19.04.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та Приватним підприємством «Фірма «Євро-Авто»; кредитний договір №110/1/13-KL від 19.04.2013р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та Приватним підприємством «Італія-Моторс»;

-визнати недійсними: договір іпотеки від 15.07.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та Приватною Фірмою «Капітал-Сервіс», посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козоріз Р.В.; договір іпотеки від 18.07.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та Спільним українсько-чеським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «BEBCO», посвідчений приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко С.І.;

-визнати недійсними договір поруки №108/109/110/111/1/-KL-13/P-1 від 19.04.2013р., укладений між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_2 ; договір поруки №108/109/110/111/1/-KL-13/P-1 від 19.04.2013р., укладений між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 ;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 3972921 від 15.07.2013р., а також запис про іпотеку №1657399;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 3971658 від 15.07.2013р., а також запис про обтяження №1656573;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 4103705 від 18.07.2013р., а також запис про іпотеку №1714321;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 4100809 від 18.07.2013р., а також запис про обтяження №1712930;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 4104412 від 18.07.2013р., а також запис про іпотеку №1714728;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 4101704 від 18.07.2013р., а також запис про обтяження №1713340;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 4105246 від 18.07.2013р., а також запис про іпотеку №1715062;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 4102424 від 18.07.2013р., а також запис про обтяження №1713766.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 квітня 2013 року між позивачами та ПАТ «Златобанк» укладені кредитні договори, згідно з умовами яких та з урахуванням додаткових договорів про внесення змін до кредитних договорів від 30 липня 2014 року, ПФ «Капітал-Сервіс» відкрито кредитну лінію в межах 1 594 000,00 доларів США, ПП «Фірма «Євро-Авто» - 506 865,00 доларів США; ТОВ «Вевсо» - 213 000,00 доларів США; ПП «Італія-Моторс» - 213 000,00 доларів США, із строком їх повернення не пізніше 17 квітня 2015 року та сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 14,5 % річних.

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаними вище кредитними договорами, 19 квітня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з кожним окремо, укладені договори поруки.

Також 15 та 18 липня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та ПФ «Капітал-Сервіс», ТОВ «Вевсо», з кожним окремо, укладені договори іпотеки, на підставі яких приватним нотаріусом Козорізом Р.В. і приватним нотаріусом Іваніщенко С.І. відповідно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеки та обтяження.

Позивачі посилалися на те, що під час укладення вказаних кредитних договорів від 19 квітня 2013 року ПАТ «Златобанк» порушено вимоги статей 1, 36 та 66 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки та банківську діяльність», статті 6 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», і статей 7, 59 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України».

Вважають, що порушення відповідачем ПАТ «Златобанк» наведених вимог законодавства України при укладенні оспорюваних кредитних договорів суперечить положенням частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України та є підставою для визнання договорів недійсними згідно ч.1 ст.215 ЦК України.

Також, зазначають, що оскільки недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, то іпотечні договори між ПАТ «Златобанк» та ПФ «Капітал-Сервіс» від 15.07.2013 та між ПАТ «Златобанк» та Спільним українсько-чеським підприємством у формі ТОВ «BEBCO» від 18.07.2013, укладені на їх забезпечення, а також договори поруки №108/109/110/111/1/-KL-13/P-1 від 19.04.2013 між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_2 та №108/109/110/111/1/-KL-13/P-1 від 19.04.2013 між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 є також недійсним в силу закону.

Крім того, зазначають, що з огляду на те, що недійсність договору має наслідком скасування державної реєстрації прав, проведеної на підставі такого договору, то у зв`язку з недійсністю договорів іпотеки підлягають скасуванню як незаконні відповідні записи про обтяження іпотечного майна іпотекою та забороною відчуження.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року позовні вимоги Приватної фірми «Капітал-Сервіс», Спільного українсько-чеського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕВСО», Приватного підприємства «Фірма «Євро-Авто, Приватного підприємства «Італія-Моторс» задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 05.12.2022 Публічне акціонерне товариство "Златобанк" подало до суду апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року у справі №668/4140/15 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що наведені судом обставини щодо порушення банком порядку формування резервів та перевірки платоспроможності позичальника, незалежно від їх доведеності чи недоведеності, не є встановленими законом підставами недійсності правочину, оскільки вказані обставини: не стосуються змісту оспорюваних правочинів; є засобами контролю банком за власними ризиками під час здійснення банківської діяльності; не створюють права та обов`язки для третіх осіб; стосуються порядку виконання правочинів банком, тобто не існували на момент укладенні правочинів; є знеособленими, тобто не стосуються конкретно оспорюваних правочинів. Скаржник також зазначає, що зазначені судом обставини не є підставою недійсності договорів, оскільки між позивачами та банком було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору. Формування чи не формування банком резерву, перевірка платоспроможності позичальника жодним чином не впливає на зміст договору.

Крім того, не погоджуючись з вказаним рішенням суду 07.12.2022 Національний банк України також подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року у справі №668/4140/15 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що жодних доказів твердження позивачів, що ПАТ «Златобанк» не забезпечив формування в повному обсязі резервів за відповідними Кредитними договорами позивачами не надано, більш того, якщо лише допустити порушення АТ «Златобанк» порядку формування резервів, то зазначене може бути підставою для застосування Національним Банком відповідних санкцій, а не визнання Кредитних договорів недійсними. Апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні фактично не наведено жодної норми права , згідно якої Кредитні договори не відповідають законодавству та, відповідно, на підставі яких Кредитні договори мають бути визнані недійсними. Крім того, НБУ зазначає про преюдиційність рішення суду у іншій справі, зокрема у справі №668/477/15-ц де вже розглядались позовні вимоги АТ «Златобанк» до Спільного українсько - чеського підприємства «ВЕВСО», Приватної фірми «Капітал - Сервіс», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №108/1/13-KL від 19.04.2013. Дана справа розглянута судами усіх інстанцій, в тому числі Верховний судом України. Судами було постановлено стягнути кредитну заборгованість з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , при цьому в частині юридичних осіб провадження у справі було закрите Верховним Судом України з підстав порушення підвідомчості спору. Також при розгляді даної справи судами була надана і правова оцінка положенням кредитного договору, який повністю відповідає положенням законодавства. При цьому, Кредитні договори від 19.04.2013 є однотипними та укладеними в один день.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.12.2022 клопотання Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Національного банку України задоволено. Поновлено Публічному акціонерному товариству "Златобанк" та Національному банку України строк на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року. Відстрочено Публічному акціонерному товариству "Златобанк" сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року до ухвалення судом рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Національного банку України на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року. Направлено ухвалу до Малиновського районного суду м. Одеси для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у справі (унікальний номер 668/4140/15) в обсязі, необхідному для апеляційного перегляду рішення суду. До надходження до апеляційного суду матеріалів відновленого втраченого судового провадження у вказаній справі зупинено провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Національного банку України на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2023 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі унікальний номер 668/4140/15 в частині зібраних матеріалів.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.03.2023 поновлено провадження у справі № 668/4041/15 за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Національного банку України на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року. Направлено ухвалу Одеського апеляційного суду від 17.03.2023 разом зі сформованими судом першої інстанції матеріалами по справі для вирішення Малиновським районним судом м. Одеси питання щодо відновлення втраченого судового провадження у справі (Єдиний унікальний номер 668/4041/15) протягом місяця з дня надходження вказаних матеріалів. До надходження до апеляційного суду матеріалів відновленого втраченого судового провадження у справі (Єдиний унікальний номер 668/4041/15) зупинено провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Національного банку України на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 травня 2023 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі №668/4140/15 в частині відповідних документів. Ухвалено вважати встановленим зміст відновленого рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року в відповідній редакції.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 червня 2023 відновлено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Національного банку України на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року та призначено розгляд справи в судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного суду.

У відзиві на апеляційні скарги, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить задовольнити апеляційні скарги, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання, призначене на 06.06.2024 та проведеному в режимі відеоконференції з`явився: представник скаржника ПАТ «Златобанк» - Коваль Л.Л., представник скаржника НБУ - Перетятько С.М. та представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Музтчук Л.В.

Інші учасники справи про час та місце слухання даної справи апеляційним судом повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа і смс повідомлення, а також публікацією на сайті Судової Влади.

Від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Іваніщенко С.І. надійшла заява, у якій нотаріус просить проводити розгляд справи без її участі.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 квітня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та ПФ «Капітал-Сервіс» укладено кредитний договір, згідно з умовами якого та з урахуванням договору про внесення змін до кредитного договору від 30 липня 2014 року, остання отримала кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії із визначеним максимальним лімітом заборгованості за кредитною лінією в розмірі 1 594 000,00 доларів США строком до 17 квітня 2015 року. За користування кредитом позичальник зобов`язався сплачувати проценти у вигляді фіксованої процентної ставки в розмірі 14,5 процентів річних.

19 квітня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «Вевсо» укладено кредитний договір, згідно з умовами якого та з урахуванням договору про внесення змін до кредитного договору від 30 липня 2014 року, останнє отримало кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії із визначеним максимальним лімітом заборгованості за кредитною лінією у розмірі 213 000,00 доларів США строком до 17 квітня 2015 року. За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати проценти у вигляді фіксованої процентної ставки у розмірі 14,5 % річних.

19 квітня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та ПП «Фірма «Євро-Авто» укладено кредитний договір, згідно з умовами якого та з урахуванням договору про внесення змін до кредитного договору від 30 липня 2014 року, останнє отримало кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії із визначеним максимальним лімітом заборгованості за кредитною лінією у розмірі 506 865,00 доларів США строком до 17 квітня 2015 року. За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати проценти у вигляді фіксованої процентної ставки у розмірі 14,5 % річних.

19 квітня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та ПП «Італія-Моторс» укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останнє та з урахуванням договору про внесення змін до кредитного договору від 30 липня 2014 року, отримало кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії із визначеним максимальним лімітом заборгованості за кредитною лінією у розмірі 213 000,00 доларів США строком до 17 квітня 2015 року. Позичальник зобов`язаний сплачувати за користування кредитними коштами проценти у вигляді фіксованої процентної ставки у розмірі 14,5 % річних.

У всіх випадках цільове призначення наданого кредиту - поповнення обігових коштів.

На забезпечення виконання позичальниками зобов`язань за вказаними кредитними договорами між ПАТ «Златобанк» та ПФ «Капітал-Сервіс» від 15 липня 2013 року укладено договір іпотеки та між ПАТ «Златобанк» із ТОВ «Вевсо» від 18 липня 2013 року.

Також 19 квітня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з кожним окремо, укладені договори поруки на забезпечення виконання згаданих кредитних договорів.

05 березня 2014 року між НБУ та ПАТ «Златобанк» укладено договір застави майнових прав за кредитними договорами, укладеними останнім, зокрема й з позивачами, а також із зобов`язань, якими забезпечуються укладені із ПФ «Капітал-Сервіс», ТОВ «Вевсо», ПП «Італія Моторс», ПП «Фірма «Євро-Авто» оспорювані кредитні договори, з метою забезпечення виконання вимог НБУ, що випливають із укладеного між ним та ПАТ «Златобанк» кредитного договору від 05 березня 2014 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 30 від 13 лютого 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Златобанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, а рішенням того ж органу № 99 від 13 травня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк» з 14 лютого 2015 року.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, районний суд виходив з того, що в порушення приписів Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, постанови НБУ від 11.03.2013 №82, Законів України «Про банки та банківську діяльність», «Про Національний банк України», в редакції на момент укладання кредитних договорів, відповідач ПАТ «Златобанк» не забезпечив формування в повному обсязі резервів за наданими позивачам кредитами згідно кредитних договорів №№111/1/13-KL від 19.04.2013, №108/1/13-KL від 19.04.2013, №109/1/13-KL від 19.04.2013, №110/1/13-KL від 19.04.2013. Також в порушення вимог чинного законодавства України ПАТ «Златобанк», як спеціалізована фінансова установа, не провів аналіз кредитоспроможності своїх контрагентів-позичальників, в межах повноважень та у спосіб, визначений Положенням та іншими нормативно-правовими актами, які надані лише банку та відсутні у юридичної особи-позичальника, в той час як обов`язок банку як фінансової установи перевіряти кредито- та платоспроможність позичальника є встановленою у статті 1 Закону №2121-III гарантією належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, захисту прав та законних інтересів вкладників і клієнтів банків. Крім того, суд також дійшов висновку, що з аналізу кредитних договорів вбачається, що вони не містять і умов порядку зміни і припинення договорів, не передбачено і умов на розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин та обмежено у п.5.1 гл.1 договорів, що є порушенням приписів ст. 652 ЦК України. Оскільки судом визнано недійсними кредитні договори №111/1/13-KL від 19.04.2013, №108/1/13-KL від 19.04.2013, №109/1/13-KL від 19.04.2013, №110/1/13-KL від 19.04.2013 р. та укладені в їх забезпечення договори іпотеки, тому суд також дійшов до висновку про задоволення вимог позивачів в частині скасування рішень та записів, внесених на підставі цих договорів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Проте апеляційний суд не може погодитися із такими висновками районного суду, оскільки вони не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

За загальним правилом, викладеним у ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч.1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Апеляційним розглядом справи встановлено, що визнаючи на підставі ч.1 ст. 203 ЦК України та ч.1 ст. 215 ЦК України недійсними кредитні договори №111/1/13-KL від 19.04.2013, №108/1/13-KL від 19.04.2013, №109/1/13-KL від 19.04.2013 та №110/1/13-KL від 19.04.2013 р., районний суд виходив з того, що при їх укладанні ПАТ «Златобанк» порушив вимоги цивільного законодавства України, а саме ПАТ «Златобанк» не забезпечив формування в повному обсязі резервів за наданими позивачам кредитами згідно оспорюваних кредитних договорів та не провів аналіз кредитоспроможності своїх контрагентів-позичальників, в межах повноважень та у спосіб, визначений Положенням та іншими нормативно-правовими актами, які надані лише банку.

Разом з тим, зазначені судом підставі не є підставою недійсності договорів.

З матеріалів справ вбачається, що спірні кредитні договори підписані сторонами, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Заявники на момент укладення договору не заявляли додаткових вимог щодо умов спірних договорів.

Посилання районного суду на Порядок резервування коштів за сформованими резервами за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає документально підтверджених очікуваних надходжень валютної виручки, затвердженого Постановою НБУ від 11.03.2013 №82 є помилковим, оскільки згідно вказаного Порядку, резервування коштів є засобом контролю банком за власними ризиками під час здійснення банківської діяльності та не створює права та обов`язки для третіх осіб, а також здійснюється щодо вже укладених договорів, тобто на стадії виконання укладених договорів, тобто не існувало на момент укладення договорів.

Так, у постановах Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №201/8412/18 та від 22.06.2020 у справі №177/1942/16-ц вказано, що "наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним".

Отже, резервування коштів є вимогою до організації банківської діяльності, яка призвана запобігти власним ризикам банку від втрати коштів та забезпечити виконання банком зобов`язань перед іншими контрагентами. Отже цей процес не створює будь - яких прав та обов`язків для позивачів і не входить до умов договору, які створюють для позивачів певні права та обов`язки.

Матеріали справи не містять доказів того, що АТ «Златобанк» порушив порядок формування резервів за наданими позивачам кредитними договорами.

Більш того, апеляційний суд наголошує, що навіть якщо допустити порушення АТ «Златобанк» порядку формування резервів, то це може бути підставою для застосування Національним Банком відповідних санкцій, а не визнання Кредитних договорів недійсними.

Щодо обов`язку банку перевірити платоспроможність позичальника та неможливість позичальника зробити це самостійно, то такий висновок суду також є необґрунтованим, оскільки зазначені обставини не впливають на дійсність договору.

Згідно ст. 617 ЦК України, відсутність коштів у боржника не є підставою звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язання.

При цьому, як вбачається з опису предмета забезпечення кредитних договорів, виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором було в достатній мірі забезпечено за рахунок іпотеки та поруки.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Суворовського районного суду м.Херсона перебувала цивільна справа №668/477/15-ц де вже розглядались позовні вимоги АТ «Златобанк» до Спільного українсько - чеського підприємства «ВЕВСО», Приватної фірми «Капітал - Сервіс», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №108/1/13-KL від 19.04.2013. Дана справа розглянута судами усіх інстанцій, в тому числі Верховний судом України. Судами було постановлено стягнути кредитну заборгованість з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , при цьому в частині юридичних осіб провадження у справі було закрите Верховним Судом України з підстав порушення підвідомчості спору. Також при розгляді даної справи судами була надана і правова оцінка положенням кредитного договору, який повністю відповідає положенням законодавства. При цьому, Кредитні договори від 19.04.2013 є однотипними та укладеними в один день.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного, районний суд дійшов помилкового висновку про порушення ПАТ «Златобанк» вимог чинного законодавства України.

Також помилковим є і висновок суду про те, що кредитні договори не містять і умов порядку зміни і припинення договорів, оскільки як вбачається зі змісту оспорюваних договорів, порядок зміни та припинення кредитних договорів передбачено в Розділі 7 вказаних договорів.

Враховуючи вищевикладене, оскільки правових підстав для визнання оспорюваних кредитних договорів немає, тому і вимоги позивачів щодо визнання недійсним договору іпотеки від 15.07.2013, укладеного між ПАТ «Златобанк» та ПФ «Капітал-Сервіс», договору іпотеки від 18.07.2013, укладеного між ПАТ «Златобанк» та СУЧП у формі товариства з обмеженою відповідальністю «BEBCO», договору поруки №108/109/110/111/1/-KL-13/P-1 від 19.04.2013р., укладеного між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_2 та договору поруки №108/109/110/111/1/-KL-13/P-1 від 19.04.2013р., укладеного між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є похідними від визнання недійсними кредитних договорів.

Зважаючи на викладене, судом невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову з мотивів та підстав, викладених вище.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

У відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Златобанк", Національного банку України задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2021 року скасувати.

В задоволенні позову Приватної фірма «Капітал - Сервіс», Спільного українсько - чеського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕВСО», Приватного підприємства «Фірми «Євро - Авто», Приватного підприємства «Італія - Моторс» до Публічного акціонерного товариства «Златобанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи -приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Козоріз Роман Володимирович, приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко Світлана Іванівна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний Банк України, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради про визнання недійсними кредитних договорів, договорів іпотеки та поруки, скасування рішень про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.06.2024.

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.С. Комлева