Ухвала

від 28.06.2024 по справі 522/10041/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/10041/24

Провадження № 2-з/522/209/24

УХВАЛА

28 червня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Дімітріу Вікторії Валеріївни про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система» та до Споживчого товариства «СУЗІР`Я ПЛЮС» про захист прав споживачів, визнання майнових прав на об`єкти інвестування та зобов`язання вчинити дії.

25 червня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Дімітріу Вікторії Валеріївни про забезпечення позову, у якій заявник просить забезпечити позов шляхом:

- заборони СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» в будь-який спосіб відчужувати будь-яким іншим особам майнові права позивачів на об`єкти будівництва (інвестування) згідно укладеного з ОСОБА_1 договору, зокрема, договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.19.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1128470,00 гривень;

- заборонити ТОВ «УВГП-Система» діяти в будь-який спосіб, що утворює передумови для відчуження будь-яким способом майнові права позивача на об`єкт будівництва, у тому числі передавати СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» або іншим суб`єктам право забудови на земельній ділянці за кадастровим номером 5110137500:44:001:0057 в частині майнових прав ОСОБА_1 згідно договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.19.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1128470,00 гривень;

- заборонити СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС», а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав ОСОБА_1 згідно договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.19.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1128470,00 гривень.

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження спірного об`єкту нерухомості на користь третіх осіб, що утруднить виконання рішення по справі.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України вказано, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Постанова ВП ВС від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 містить висновок про те, що тлумачення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що можливість забезпечення судом позову не пов`язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.

Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.

У частині першій статті 150 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, серед яких у пункті 1 законодавець вирізняє накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом:

1) наявності спору між сторонами;

2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами;

4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Із зазначеної норми вбачається, що арешт, як захід забезпечення позову може бути застосовано виключно до майна, що належить на праві власності відповідачеві.

При цьому, положення статті 150 ЦПК України, в якому передбачено перелік заходів забезпечення позову не передбачає такого заходу забезпечення позову як арешт майнових прав, а передбачено лише захід забезпечення позову у вигляді арешту майна (створеного, існуючого, завершеного).

Тому, з огляду на зазначене, суд вважає, що обрані позивачем заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчинення певних дій є належними заходами забезпечення позову у даному випадку.

Згідно постанови КЦС ВС від 04.10.2023 у справі № 504/158/22, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».

Заява про забезпечення позову в частині заборони СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» в будь-який спосіб відчужувати будь-яким іншим особам майнові права позивачів на об`єкти будівництва (інвестування) згідно укладеного з ОСОБА_1 договору, зокрема, договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.19.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470,00 гривень мотивована тим, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» може не виконати зобов`язання за договором №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.19.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року, що у свою чергу перешкоджатиме виконанню рішення по справі.

На підтвердження цього була надана відповідь СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», відповідно до якої вони повідомили, що право СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» на подальше використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 скасовано, а тому, об`єкти вказані в договорах з асоційованими членами не можуть бути передані членам.

З зазначеного вбачається, що між сторонами дійсно існує спір з приводу належного виконання договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.19.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року.

При цьому, захід забезпечення, який просить застосувати позивач безпосередньо стосується зазначеного договору, та власне майнових прав, визнати які за собою просить позивач, а тому, суд вважає, що обраний засіб забезпечення позову є співмірний заявленим позовним вимогам.

Тому, суд погоджується із зазначеними доводами, та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у цій частині.

Щодо такого заходу забезпечення позову як заборона ТОВ «УВГП-Система» діяти в будь-який спосіб, що утворює передумови для відчуження будь-яким способом майнові права позивача на об`єкт будівництва, у тому числі передавати СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» або іншим суб`єктам право забудови на земельній ділянці за кадастровим номером 5110137500:44:001:0057 в частині майнових прав в частині майнових прав ОСОБА_1 згідно договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.19.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470,00 гривень суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що ціна позову становить 1128470,00 гривень.

Проте, у заяві про забезпечення позову заявник просить заборонити ТОВ «УВГП-Система» передавати будь-яким іншим суб`єктам право забудови на земельній ділянці за кадастровим номером 5110137500:44:001:0057, в частині майнових прав ОСОБА_1 .

На думку суду, заявлений захід забезпечення позову не є співмірний заявленим позовним вимогам, оскільки, ТОВ «УВГП-Система» фактично буде позбавлено права вчиняти будь-які дії щодо передачі іншим суб`єктам право забудови на земельній ділянці за кадастровим номером 5110137500:44:001:0057, що може впливати на права та інтереси інших асоційованих членів СТ «СУЗІР`Я БУДОВА».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Порівнюючи негативні наслідки, які можуть настати від вжиття такого заходу забезпечення позову із наслідками його невжиття, суд вважає, що негативні наслідки вжиття такого заходу забезпечення позову будуть значно переважати наслідки невжиття такого заходу забезпечення позову з огляду на те, що може порушувати права, свободи та законні інтереси інших асоційованих членів.

Також, залишається недоведеним той факт, що ТОВ «УВГП-Система» вживає або буде вживати заходів, спрямованих на створення перешкоди під час поновлення позивачем порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Тому, суд доходить до висновку про те, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову у цій частині відсутні.

Щодо такого заходу забезпечення позову як заборона СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС», а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав ОСОБА_1 згідно договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.19.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470,00 гривень, суд зазначає наступне.

Заява у цій частині мотивована тим, що СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання у користуванні, розпорядженні та відчуженні майнових прав позивача на об`єкт будівництва (інвестування), та на підтвердження цього посилається на проєкт запропонованого позивачу договору із СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС».

Також, на підтвердження своєї позиції заявник посилається на статті засобів масової інформації, розміщених у мережі інтернет, а саме, на статті: Одеська "Будова" пропонує інвесторам ЖК "Чотири сезони" доплатити за добудову їхнього житла (https://interfax.com.ua/news/economic/975890.html) та Одеська Будова вимагає з інвесторів доплатити 25% або квартир не буде (https://culturemeter.od.ua/uk/odeska-budova-vymahaye-z-investoriv-doplatyty-25-abo-kvartyr-ne-bude-211002/).

Враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження спірних майнових прав на користь третіх осіб, що в подальшому може впливати на строки процесуального розгляду справи, спричинити труднощі під час виконання рішення по справі, беручи до уваги те, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, а заборона вчинення певних дій, як захід забезпечення позову, який просить застосувати заявник є належним, співмірним та збалансованим заявленим позовним вимогам, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149-154,157,259-261,353-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката ДімітріуВікторії Валеріївнипро забезпеченняпозову задовольнити частково.

Заборонити Споживчому товариству «СУЗІР`Я БУДОВА», м. Одеса, вул. Осипова, 25, ЄДРПОУ 40355181, в будь-який спосіб відчужувати будь-яким іншим особам майнові права на об`єкт будівництва (інвестування) згідно укладеного з ОСОБА_1 договору, зокрема, договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.19.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470,00 гривень.

Заборонити СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС», м. Одеса, вул. Осипова, 25, ЄДРПОУ 45159936, а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав ОСОБА_1 згідно договору, зокрема, згідно договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.19.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470,00 гривень

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Суддя Косіцина В.В.