Постанова

від 29.10.2024 по справі 522/10041/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6495/24

Справа № 522/10041/24

Головуючий у першій інстанції Косіцина В.В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Карташова О.Ю.,Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання - Пересипка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу Споживчого товариства «Сузір`я Плюс»

на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2024 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс» про захист прав споживачів, визнання майнових прав на об`єкти інвестування та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває вказана вище цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», ТОВ «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс» про захист прав споживачів, визнання майнових прав на об`єкти інвестування та зобов`язання вчинити дії, у якій позивачка просить визнати згідно договору асоційованого членства в споживчому товаристві, укладеному між нею та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» майнові права на об`єкти інвестування у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 128 470, згідно договору №4/138-КР від 25 квітня 2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою, додатковою угодою №2 та додатковою угодою №3 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м.; зобов`язати СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» виконати у повному обсязі умови вказаних договорів, шляхом забезпечення будівництва будинку, закріплення та передачі квартир (нежитлових приміщень, паркінгів), правовстановлюючі документи; зобов`язати ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» виконати умови договору про спільну діяльність №1/Г-19 від 23.08.2016 року, укладеного з СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ТОВ «БАУБУД» у повному обсязі.

Також ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просила:

- заборонити СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» в будь-який спосіб відчужувати будь-яким іншим особам майнові права позивачки на об`єкти будівництва (інвестування) згідно укладеного з ОСОБА_1 договору, зокрема, договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.19.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470,00 гривень;

- заборонити ТОВ «УВГП-Система» діяти в будь-який спосіб, що утворює передумови для відчуження будь-яким способом майнові права позивача на об`єкт будівництва, у тому числі передавати СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» або іншим суб`єктам право забудови на земельній ділянці за кадастровим номером - 5110137500:44:001:0057 в частині майнових прав ОСОБА_1 згідно договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.09.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470,00 гривень;

- заборонити СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС», а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно - здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав ОСОБА_1 згідно договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.09.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470 гривень.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести у подальшому до відчуження спірного об`єкту нерухомості на користь третіх осіб, що утруднить виконання рішення по справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2024 року заборонено Споживчому товариству «Сузір`я Будова» в будь-який спосіб відчужувати будь-яким іншим особам майнові права на об`єкт будівництва (інвестування) згідно укладеного з

ОСОБА_1 договору, зокрема, договору №4/138-КР від 25 квітня 2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою, додатковою угодою №2 та додатковою угодою №3 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470 грн. Заборонено Споживчому товариству «Сузір`я Плюс», а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно - здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав ОСОБА_1 згідно договору, зокрема, згідно договору №4/138-КР від 25 квітня 2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою, додатковою угодою №2 та додатковою угодою №3 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1128 470 грн.

В апеляційній скарзі відповідач СТ «Сузір`я Плюс», посилаючись на відсутність між ним та позивачкою будь-яких правовідносин та спору, тотожність вжитих судом заходів забезпечення позову, позовним вимогам та безпідставність обмеження його у можливості вчинення реєстраційних дій стосовно спірного нерухомого майна, просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2024 року у частині заборони СТ «Сузір`я Плюс», а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно - здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав ОСОБА_1 згідно договору, зокрема, за №4/138-КР від 25 квітня 2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою, додатковою угодою №2 та додатковою угодою №3 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1128 470 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_1 , заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги, просила залишити ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2024 року в оскаржуваній частині без змін, як законну та обґрунтовану.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвоката Дімітріу В.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, із заявами (клопотаннями) про відкладення розгляду справи не зверталися, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачки

ОСОБА_1 - адвоката Дімітріу В.В. за доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зауважує про таке.

Відповідно до приписів статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вказаним вимогам судове рішення в оскаржуваній частині відповідає не у повній мірі, зважаючи на таке.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною десятою статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Частиною другою статті 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із системного аналізу зазначених норм права убачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача.

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Заборона вчиняти певні дії застосовується у разі необхідності обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Апеляційний суд погоджується із доводами скаржника про безпідставність заборони СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» вчиняти реєстраційні дії щодо майнових прав ОСОБА_1 , зважаючи на таке.

Так, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 , судом, зокрема, заборонено СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС», м. Одеса, вул. Осипова, 25, ЄДРПОУ - 45159936, а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно - здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав.

Проте, пунктами 1, 9 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

У постанові КЦС ВС від 17 січня 2024 року у справі №522/11884/22-Е зазначено, що реєстраційна дія охоплює поняття відчуження, передання в оренду, управління, суборенду, лізинг, інші види оплатного чи безоплатного користування іншим особам, видачу довіреності щодо зазначеного майна, укладення інших видів договорів, в тому числі попередніх, договорів охорони, зберігання з будь-якими іншими особами чи організаціями та установами. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року у справі № 457/1089/22 (провадження № 61-9420св23).

З огляду на наведені вище положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» не є суб`єктом, уповноваженим вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна (майнових прав), тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави забезпечення вказаного позову, зокрема, шляхом заборони СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС», м. Одеса, вул. Осипова, 25, ЄДРПОУ - 45159936, вчиняти реєстраційні дії щодо майнових прав ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності між скаржником та позивачкою будь-яких правовідносин чи спору стосуються вирішення спору у цій справі по суті, у зв`язку із чим колегією суддів відхиляються як передчасні та такі, що не дають передбачених законом підстав для скасування судового рішення в оскаржуваній частині.

Безпідставними є також і посилання скаржника про тотожність заходів забезпечення позову, про які просила ОСОБА_1 та вжитих судом, позовним вимогам у цій справі.

Дійсно ч.8. ст. 150 ЦПК України забороняє вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Так, у поданому до суду позові, ОСОБА_1 просила:

1. визнати згідно договору асоційованого членства в споживчому товаристві, укладеному між СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ОСОБА_1 майнові права на об`єкти інвестування у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 128 470, згідно договору №4/138-КР від 25 квітня 2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою, додатковою угодою №2 та додатковою угодою №3 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м.;

2. зобов`язати СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» виконати у повному обсязі умови вказаних договорів, шляхом забезпечення будівництва будинку, закріплення та передачі квартир (нежитлових приміщень, паркінгів), правовстановлюючі документи позивачам;

3. зобов`язати ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» виконати умови договору про спільну діяльність №1/Г-19 від 23.08.2016 року, укладеного з СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ТОВ «БАУБУД» у повному обсязі.

У заяві ж про забезпечення позову, позивачка просила суд:

- заборонити СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» в будь-який спосіб відчужувати будь-яким іншим особам її майнові права на об`єкти будівництва (інвестування) згідно укладеного з нею договору, зокрема, за №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.19.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470,00 гривень;

- заборонити ТОВ «УВГП-Система» діяти в будь-який спосіб, що утворює передумови для відчуження будь-яким способом її майнові права на об`єкт будівництва, у тому числі передавати СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» або іншим суб`єктам право забудови на земельній ділянці за кадастровим номером - 5110137500:44:001:0057 в частині її майнових прав згідно договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.09.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470,00 гривень;

- заборонити СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС», а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно - здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) її майнових прав згідно договору №4/138-КР від 25.04.2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17.09.2018 року, додатковою угодою №2 від 26.03.2021 року та додатковою угодою №3 від 26.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470 гривень.

Отже зміст вказаних вище позовних вимог та вимог заяви про забезпечення позову спростовує твердження скаржника про їх тожність.

Отже доводи апеляційної скарги СТ «Сузір`я Плюс» спростовуються матеріалами справи і не вказують про неправильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права та суперечність висновків суду судовій практиці Верховного Суду.

Зазначені скаржником доводи, у взаємозв`язку із дослідженими судом матеріалами справи, не дають апеляційному суду підстав вважати, що висновки суду першої інстанцій щодо вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони СТ «Сузір`я Плюс» здійснювати будь-які дії щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття), а будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно - здійснювати, також реєстраційні дії відносно майнових прав ОСОБА_1 згідно договору, зокрема, згідно договору №4/138-КР від 25 квітня 2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою, додатковою угодою №2 та додатковою угодою №3 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1128 470 грн є непропорційним втручанням у право сторони спору на вільне володіння своїм майном або що цей висновок не є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення принципу верховенства права.

Відповідно до п.п.1-3 ч.1, абз.1 ч. 2, ч. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу Споживчого товариства «Сузір`я Плюс» задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2024 року в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони Споживчому товариству «СУЗІР`Я ПЛЮС» (ЄДРПОУ - 45159936) вчиняти реєстраційні дії щодо майнових прав ОСОБА_1 згідно договору, зокрема, згідно договору №4/138-КР від 25 квітня 2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17 вересня 2018 року, додатковою угодою №2 від 26 березня 2021 року та додатковою угодою №3 від 26 березня 2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470 грн скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони Споживчому товариству «СУЗІР`Я ПЛЮС» (ЄДРПОУ - 45159936) вчиняти реєстраційні дії щодо майнових прав ОСОБА_1 згідно договору, зокрема, згідно договору №4/138-КР від 25 квітня 2018 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 17 вересня 2018 року, додатковою угодою №2 від 26 березня 2021 року та додатковою угодою №3 від 26 березня 2021 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,4 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 128 470 грн.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2024 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: О.Ю. Карташов

М.В. Назарова