Ухвала

від 26.06.2024 по справі 556/1044/17

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/1044/17

Номер провадження 2-др/556/3/24

У Х В А Л А

Іменем України

26.06.2024 року.

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Котик Л.О.

при секретарі Соловей Г.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Волощука П.С.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області Сидоренка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в селищі Володимирець заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Волощука П.С. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Садово-городнє товариство «Пролісок» про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»,-

встановив:

Адвокат Волощук П.С. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення по цивільній справі №556/1044/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Садово-городнє товариство «Пролісок» про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

В обгрунтиування даної заяви зазначив, що рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області у цивільній справі №556/1044/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Садово-городнє товариство «Пролісок» про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» позовні вимоги були задоволені, а саме: визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №17-1102/16-16-СГ від 18.03.2016 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» громадянці ОСОБА_2 ; визнано недійсним та скасовано запис в поземельній книзі в системі Державного земельного кадастру відкритий на земельну ділянку: цільове призначення якої для індивідуального садівництва , кадастровий номер: 5620889300:04:001:1494

Рішення набрало законної сили.

04 квітня 2024 року ними було направлено адвокатський запит №04/04/24-1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області з вимогами: письмово повідомити про те, чи було виконано Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області рішення Володимирецького районного суду Рівненської області в цивільній справі №556/1044/17 (провадження №№2/556/126/2020) та надати підтверджуючі документи такого виконання; письмово повідомити про те, чи було прийнято Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області інші рішення/накази в період з 18.03.2016 року і по даний час, щодо земельної ділянки цільове призначення якої для індивідуального садівництва, кадастровий номер: 5620889300:04:001:1494 та надати належним чином завірені копії усіх прийнятих Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області рішень/наказів у вказаний період щодо запитуваної земельної ділянки.

Листом №29-17-0.6-2103/2-24 від 10.04.2024 року Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області пославшись на положення ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відповідно до якої ухваления судом рішення про скасування державної ресстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, заресстрованих щодо земельної ділянки, повідомило про те, що на момент набрання законної сили рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області по справі №556/1044/17 Державний земельний кадастр позбавлений можливості скасувати державну реєстрацію земельної ділянки без одночасного припинення речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки та рекомендовано ОСОБА_1 вжити заходів для скасування речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 5620889300:04:001:1494.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати.

Таким чином, ухвалення судом рішення про визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №17-1102/16-16-СГ від 18.03.2016 року «Про надання дозволу на розробления документації із землеустрою» громадянці ОСОБА_2 та визнання недійсним і скасування запису в поземельній книзі в системі Державного земельного кадастру відкритий на земельну ділянку: цільове призначення якої для індивідуального садівництва, кадастровий номер: 5620889300:04:001:1494 без припинення усіх речових прав, їх обтяжень, заресстрованих щодо земельної ділянки 5620889300:04:001:1494 робить неможливим фактичне виконання судового рішення, порушує положення ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

А тому просять ухвалити додатково рішення у цивільінй справі №556/1044/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Садово-городнє товариство «Пролісок» про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким припинити усі речові права , їх обтяження, зареєстровані щзодо земельної ділянки, кадастровий номер: 5620889300:04:001:1494.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Волощук П.С. підтримав дану заяву. Пояснив, що подання такої заяви зумовлено саме позицією Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, так як у інформації надпній на його адвокатський запит, було зазначено, що Державний земельний кадастр позбавлений можливості скасувати державну реєстрацію земельної ділянки без одночасного припинення речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки. Відповідно, щоб усунути неповноту рішення, для реального захисту прав позивача на земельну ділянку, необхідним є ухвалення додаткового рішення по даній справі.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, заперечив, щодо задоволення дланої заяви. Зазначив, що звертаючись з позовом до суду у 2017 році ОСОБА_1 не заявляв позовної вимоги про припинення усіх речових прав на спірну земельну ділянку. 25.03.2021, рішення Володимирецького районного суду Рівненської області набрало законної сили. Таким чином, на даний час минув строк для пред`явлення виконавчих документів.

Крім того, на момент зверненя ОСОБА_1 з позовом до суду, законодавством, чинним на день звернення, не передбачалось, що скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

А тому вважає, що підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Волощука П.С. про ухвалення додаткового рішення, не вбачається.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні також заперечила щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, вважає її безпідставною, оскільки позивач ОСОБА_1 не заявляв позовні вимоги про припинення усіх речових прав, їх обтяжень щодо земельної ділянки, кадастровий номер: 5620889300:04:001:1494, а тому немає підстав для ухвалення додаткового рішення..

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступних висновків:

Як зазначено в ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;3)судом невирішено питанняпро судовівитрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430цього Кодексу.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі»- додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК УКраїни воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах.

При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Суд наголошує, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (стаття 263 ЦПК України). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Рішення суду повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов`язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення. (ухвала Верховного Суду від 21 березня 2023 року по справі №640/8301/19)

09 грудня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/10083/14, назвав критерії вмотивованості судового рішення на підставі прецедентної практики ЄСПЛ., а саме: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Низка рішеньЄСПЛ міститьта розвиваєтакий підхіддо обґрунтованостісудових рішень,зокрема,у справі«Серявін таінші протиУкраїни» (заява№ 4909/04;від 10лютого 2010року;пункт 58)зазначено,що національнийсуд маєпевну свободурозсуду щодовибору аргументіву тійчи іншійсправі таприйняття доказівна підтвердженняпозицій сторін.Ще однепризначення обґрунтованогорішення полягаєу тому,щоб продемонструватисторонам,що вонибули почуті.Крім того,вмотивоване рішеннядає стороніможливість оскаржитийого таотримати йогоперегляд вищестоящоюінстанцією (рішенняу справі«Hirvisaariv.Finland»,заява №49684/99,п.30,від 27вересня 2001року).На важливістьдотримання судамивимоги щодомотивованості (обґрунтованості)рішень йдетьсятакож уряді іншихрішень ЄСПЛ(наприклад,Заява N42310/04,рішення від 21 квітня 2011 року та ін.).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини передбачено, що кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі «Горнсбі проти Греції», рішення від 19 березня 1997?року, суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Як встановлено судом, у липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Садово-городнє товариство «Пролісок» про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 17.11.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. 25.03.2021 дане рішення набрало законної сили.

Звертаючись до суду з вище вказаним позовом ОСОБА_1 не заявляв позовної вимоги про припинення усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки, кадастровий номер: 5620889300:04:001:1494.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 року було доповнено частину 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» абзацом четвертим, згідно якого ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Тобто на момент звернення ОСОБА_1 з вище вказаним позовом до суду, чинним законодавством не передбачалось ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки виключно з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки. І така вимога позивачем не заявлялась.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відсутні підстави , визначені у ст. 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», суд, -

Постановив:

У задоволеннізаяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Волощука П.С. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Садово-городнє товариство «Пролісок» про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області. Апеляційна скаргаподається безпосередньодо судуапеляційної інстанції.На ухвалу суду першої інстанції апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п.15.5) розділ XIII Перехідних положень, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 01 липня 2024 року.

Суддя: Котик Л.О.