Вирок

від 01.07.2024 по справі 453/2039/23

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/2039/23

№ провадження 1-кп/453/96/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ;

при секретарі ОСОБА_2 ;

з участю прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника-адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, із вищою освітою, працюючого директором ТзОВ «Бориспіль Нафтотермінал», раніше не судимого, депутатом не являється,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТзОВ «Полісся» з 01 листопада 2019 року по 06 серпня 2021 року, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та будучи службовою особою, керівником Товариства, умисно, порушуючи вимоги статей Конституції України, Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці», злісно ігноруючи права працівників ТзОВ «Полісся» на своєчасне одержання винагороди запрацю, які гарантовані ст. 43 Конституції України, діючив силу наданих йому службових повноважень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, грубо порушуючи вимоги ст. 97 Кодексу законів про працю України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці», знаючи про необхідність першочергової виплати заробітної плати працівникам підприємства та маючи реальну фінансову можливість здійснити такі виплати, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисну, безпідставну невиплату заробітної плати оператору із видобутку нафти і газу вказаного підприємства ОСОБА_6 , у результаті чого, у періодз грудня 2020 року по 06 серпня 2021 року допустив заборгованість по заробітній платі перед вказаним працівником на суму 64232 гривні 82 копійки.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення йому змісту ч.3 ст. 349 КПК України та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності позиції обвинуваченого, вину визнав повністю та пояснив, що дійсно він, перебуваючи на посаді директора ТзОВ «Полісся» з 01 листопада 2019 року по 06 серпня 2021 року, діючив силу наданих йому службових повноважень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи про необхідність першочергової виплати заробітної плати працівникам підприємства та маючи реальну фінансову можливість здійснити такі виплати, безпідставно не виплатив заробітну плату оператору із видобутку нафти і газу вказаного підприємства ОСОБА_6 , у результаті чого, у періодз грудня 2020 року по 06 серпня 2021 року заборгованість по заробітній платі перед вказаним працівником становила 64232 гривні 82 копійки. Додатково вказав, що йому стало відомо про те, що Товариство частково виплатило потерпілому зарплату. Шкодує, що так сталось, щиро розкаюється. Просить не застосовувати до нього додаткову міру покарання.

У судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з`явився, подав клопотання(вх.№761 від 29 січня 2024 року), в якому просить справу слухати у його відсутності, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст. 175 КК України, визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши йому положення ч.3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі вище наведеного, суд, допитавши обвинуваченого, взявши до уваги думку потерпілого з приводу призначення судом покарання ОСОБА_4 та дослідивши матеріали кримінального провадження в частині характеризуючих матеріалів, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії ОСОБА_4 у безпідставній невиплаті заробітної плати громадянам більш як за один місяць, вчиненої умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності - вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 175 КК України, оскільки він, будучи керівником Товариства, умисно, безпідставно не виплатив працівнику Товариства ОСОБА_6 заробітну плату більше як за один місяць.

Обтяжуючих вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку обставин, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Пом`якшуючими вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку обставинами, передбаченими ст. 66 КК України, суд вбачає його активне сприяння у розкритті кримінального проступку, щире каяття.

При визначенні міри покарання ОСОБА_7 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, який задовільно характеризується, на ОСОБА_8 обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, а також той факт, що він повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному проступку. Суд враховує і те, що обвинувачений щиро кається.

З урахуванням наведених обставин, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ч.1 ст. 175 КК України, у вигляді штрафу із позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльність на певний строк.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно господарськими функціями строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сколівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1