Постанова

від 25.06.2024 по справі 924/6/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року Справа № 924/6/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

прокурора - Копєйченко О.А.

позивача - Ступка Г.М.

відповідача - Семченко Г.С.

третьої особи Теофіпольська селищна рада - не з`явився

третя особа Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області - Кравець О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теофіпольлісвод" Теофіпольської селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2024 у справі №924/6/24 (ухвалене суддею Музика М.В., повний текст складений 06.05.2024)

за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Хмельницької області

до Комунального підприємства "Теофіпольлісвод" Теофіпольської селищної ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Теофіпольська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області

про стягнення 960 868,05 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2024 у справі №924/6/24 позов задоволено.

Стягнуто з Комунального підприємства "Теофіпольлісвод" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на р/р Теофіпольської селищної ради Хмельницької області грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 960868,05 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства "Теофіпольлісвод" на користь Хмельницької обласної прокуратури 14 413,02 грн витрат по сплаті судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що у даному випадку встановлені всі елементи цивільного правопорушення, а саме неправомірність дій лісівника КП "Теофіпольлісвод" у незаконному включені до лісорубного квитка дерев на земельній ділянці Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, що призвело до рубки таких дерев та заподіяння шкоди в розмірі 960 868,05 грн. Натомість відповідачем належними і допустимими доказами в порядку ст. 74 ГПК України не доведено відсутності його (працівника) вини у незаконній вирубці дерев та заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Комунальне підприємство "Теофіпольлісвод" Теофіпольської селищної ради звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2024 у справі №924/6/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовної заяви повністю. Витрати зі сплати судового збору стягнути з позивача.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- лісничий діяв в межах норм чинного законодавства, керувався діючими Методичними вказівками з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України;

- судом не враховані доводи представника відповідача, що внаслідок вирубки дерев в охоронній зоні ЛЕП не може бути завдано шкоди навколишньому середовищу шляхом втрати лісових ресурсів, так як на такій території дерева мають бути відсутні;

- спірна рубка дерев, здійснена відповідачем в охоронній зоні повітряної лінії електропередач кварталу №15, за вказівкою відповідального за її належне утримання Теофіпольського РЕМ АТ "Хмельницькобленерго", з метою запобігання аварій електромереж і не відноситься до встановлених законодавством видів спеціального використання лісових ресурсів, і навіть не потребує спеціального дозволу та є правомірною. При цьому такі дії є обов`язком АТ "Хмельницькобленерго", що закріплено в Правилах охорони електричних мереж. Інших доказів знесення дерев за межами охоронної зони ЛЕП, чи знесення дерев з іншою метою, ніж розчищення охоронної зони повітряної лінії електропередачі, позивачем не надано. Враховуючи наведе, можна дійти висновку про відсутність порушень з боку відповідача та АТ "Хмельницькобленерго" при здійсненні своїх обов`язків;

- прокурор вказує, що вирубка здійснена на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257 під лінією електропередач, що в будь-якому випадку виключає наявність шкоди навколишньому середовищу, так як в охоронній зоні ЛЕП дерева мають бути відсутні, що не враховано на досудовому розслідуванні, а також при проведені експертизи;

- судом взято до уваги лише доводи позивача, однак суд залишив поза увагою доводи відповідача, що в кримінальному провадження не дослідили той факт, що дана територія є охоронною зоною ЛЕП. Тобто суд враховуючи повністю доводи прокурора та докази з кримінального провадження не надав жодної оцінки запереченням відповідача;

- суд не врахував, що досудове розслідування знаходилось на початковій стадії так як не було оголошено навіть підозри, що свідчить про те, що повністю ще не дослідженні були всі обставини і брати їх повністю за основу без належної оцінки не є правомірним, а тим більше вважати доведеним розмір шкоди;

- прокурором не доведено вини лісничого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, яке завдало шкоди у розмірі 960 868,05 грн, стягнення якої є предметом даного позову, та причинного зв`язку між таким правопорушенням і завданою шкодою;

- невідомо хто і коли здійснював самовільну рубку дерев на земельних ділянках Служби автомобільних доріг, так як це не є сферою його відання. В Служби автомобільних доріг наявні працівники, які згідно своїх посадових обов`язків повинні вживати дії щодо недопущення незаконної вирубки і оперативно реагувати та вживати дії для мінімізації завдання шкоди, що і є деліктною відповідальністю осіб, на праві користування яких знаходиться земельна ділянка.

03.06.2024 на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №924/6/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Теофіпольлісвод" Теофіпольської селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2024 у справі №924/6/24. Розгляд апеляційної скарги призначити на "25" червня 2024 р. об 11:00 год. Запропоновано учасникам справи у строк до 20.06.2024 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

18.06.2024 на адресу суду від керівника Волочиської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2024 у справі №924/6/24 - без змін.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в останній.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області заперечила доводи апеляційної скарги.

В судовому засіданні прокурор заперечила доводи апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області заперечила доводи апеляційної скарги.

В судове засідання представник Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області не з`явився.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представника Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо рішення суду першої інстанції в частині висновків про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави у цій справі, то апеляційний суд зазначає, що скаржник не навів в апеляційній скарзі доводів щодо незгоди із рішенням суду в цій частині, а тому суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ч.1 ст.269 ГПК України, переглядає рішення суду першої інстанції лише в оскаржуваній частині.

Суд звертає увагу, що наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.06.2023 перейменовано Службу автомобільних доріг у Хмельницькій області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області. Відповідно до п. 1.1. Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 №Н-136, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області (далі - Служба) - державна неприбуткова організація, яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (далі - Уповноважений орган управління), що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 р. №29 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" перейменовано з Державного агентства автомобільних доріг України на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, та яке відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року №456 "Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України" є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.

Пунктом 2.1. Положення визначена мета діяльності Служби: забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення у Хмельницькій області (далі - автомобільні дороги) шляхом їх нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонтів та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг (п. 2.1.1.); здійснення в межах визначених повноважень заходів з будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту), ремонту, модернізації інфраструктури, об`єктів житлової нерухомості, громадського призначення, виробничого комплексу, соціальної сфери, сфери громадського призначення, виробничого комплексу, соціальної сфери, сфери житлово-комунального господарства, благоустрою населених пунктів, управління побутовими відходами (об`єктів оброблення відходів, полігонів), інженерно-транспортної, енергетичної інфраструктури, захисних споруд цивільного захисту, інших об`єктів та майна у сферах авіаційного, залізничного (крім утримання), морського та внутрішнього водного транспорту, автомобільного транспорту загального користування, міського електричного транспорту, у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, а також щодо об`єктів і споруд оборонного та спеціального призначення (п. 2.1.2.); здійснення в межах визначених повноважень будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури (п. 2.1.3.); здійснення в межах визначених повноважень розвитку, будівництва, ремонту, облаштування, модернізації та утримання пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного та залізничного сполучення (п. 2.1.4.); здійснення у межах повноважень заходів у сфері безпеки автомобільних доріг (п. 2.1.5.).

Згідно п. 3.1. Положення Служба є державною неприбутковою організацією - юридичною особою публічного права, утвореною в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 4.1. Положення джерелами фінансового забезпечення діяльності Служби є кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а також кошти з інших джерел, не заборонених законодавством, які надходять на рахунки Служби для фінансування мети, предмету діяльності та функцій Служби.

У п. 5.1. Положення передбачено, що майно Служби є державною власністю і закріплюється за нею на праві оперативного управління.

Як передбачено п. 5.2. Положення, майно Служби становлять виробничі і невиробничі засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі Служби.

Пунктом 5.3. Положення передбачено, що на балансі Служби обліковуються об`єкти будівництва (в тому числі автомобільні дороги, що є складовою єдиної транспортної системи України), а також інше майно, яке передано Службі в оперативне управління та належать до сфери управління Уповноваженого органу управління.

Відповідно до п. 5.4. Положення автомобільні дороги, знаходяться у державній власності та не підлягають приватизації. Автомобільні дороги, що закріплені за Службою, обліковуються на її балансі, враховуються і відображаються окремо в аналітичному обліку.

Згідно п. 5.5. Положення джерелами формування майна Служби є: майно закріплене за Службою Уповноваженим органом управління; бюджетні кошти, а також кошти з інших джерел, які згідно з законодавством надходять на рахунки Служби для фінансування мети, предмету діяльності та функцій Служби (у тому числі кошти на утримання Служби); кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування юридичних осіб і громадян; гуманітарна допомога; передане майно інших підприємств, установ, організацій; інші джерела, передбачені законодавством для неприбуткових організацій.

У відповідності до п. 5.14. Положення Служба здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності за погодженням з Уповноваженим органом управління згідно із законодавством.

Як передбачено п. 5.15. Положення збитки, завдані Службі в результаті порушення її майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються Службі відповідно до закону.

Пунктом 6.1. Положення передбачено, що Служба має право, зокрема, порушувати питання або бути позивачем у судових справах щодо зокрема, відшкодування збитків, заподіяних протиправними діями (порушення правил експлуатації доріг і дорожніх споруд, псування чи крадіжки майна дорожнього господарства та інших об`єктів, які закріплені за Службою на праві оперативного управління (обліковуються на її балансі), пошкодження об`єктів дорожньої інфраструктури, неправомірне розміщення об`єктів у межах смуги відведення автомобільних доріг, створення перешкод і безпечного руху на автомобільних дорогах та інше), та притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб згідно із законодавством (п. 6.1.6.).

Відповідно до п. 6.2. Положення Служба зобов`язана, зокрема, забезпечувати дотримання норм і вимог щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав земельна ділянка з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257, площею 12,1872 га, вид користування - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Теофіпольський район, Базалійська сільська рада, перебуває у державній власності та на праві постійного користування у Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області.

У Держаному земельному кадастрі зареєстроване обтяження на земельну ділянку з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257, зокрема, охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи, площами 0,1187 га, 0,0800 га. 0,1676 га та 0,0036 га.

Відповідно до наказу Теофіпольського комунального підприємства "Теофіпольлісвод" №178 від 09.09.2020 прийнято ОСОБА_1 з 09.09.2020 на посаду лісничого.

У листі від 06.04.2023 акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" повідомлено комунальне підприємство "Теофіпольлісвод", що відповідно до п. 7 "Правил охорони електричних мереж" (затверджених постановою КМУ від 27.12.2022 №1455) - охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж ЛЕП - у вигляді земельної ділянки та повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх проводів за умови їх невідхильного положення на відстань 10 м по горизонталі для ЛЕП-10кВ. Відповідно до п. 9 цих правил - юридичні особи, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де розміщуються об`єкти передачі електричної енергії, зобов`язані вживати належних заходів для забезпечення зазначених об`єктів, а саме: утримання в стані пожежної безпеки земельних ділянок, своєчасне прибирання сміття, сухого буряну, сухого очерету; виконання обґрунтованих вимог власників електричних мереж щодо дотримання обмежень та обтяжень в охоронних зонах; забезпечення безперешкодного доступу в установленому порядку уповноважених представників власника електричних мереж до об`єктів передачі електричної енергії, розташованих на території інших юридичних або фізичних осіб / фізичних осіб-підприємців, для ремонту і технічного обслуговування таких об`єктів. Відповідно до п. 10 цих правил уздовж повітряних ліній електропередачі і за периметром трансформаторних підстанцій, споруд (опор), розподільних пунктів та пристроїв, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, які розташовуються на земельних лісових ділянках або на земельних ділянках, зайнятих зеленими насадженнями у межах населених пунктів, іншими багаторічними насадженнями, повинні бути прокладені просіки та улаштовані проїзди до споруд (опор) ліній електропередачі. Відповідно до п. 11 правил юридичні та фізичні особи / фізичні особи-підприємці, яким надано у власність або в користування землі лісогосподарського призначення, де розміщуються об`єкти передачі електричної енергії, повинні разом з власниками електричних мереж утримувати просіки в стані пожежної безпеки. За результатами огляду повітряної лінії електропередач 10 кВ № 28, що проходить населеними пунктами Базалія - Країна, Теофіпольської громади (вздовж автодороги Р-48) встановлено факти наявності в охоронній зоні ЛЕП гілок і дерев (кущів), що перебувають у межах неприпустимих відстаней від ПЛ, а також аварійних дерев, падіння яких може призвести до пошкодження ЛЕП.

Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" звернулося до комунального підприємства "Теофіпольлісвод" із листом № 229 від 27.09.2022, у якому просило для якісної підготовки до осінньо-зимового періоду 2022-2023рр. та забезпеченням мінімізації аварійних осередків допомогти в порізці дерев, що загрожують падінням на проводи повітряної лінії, що знаходяться вздовж повітряної лінії 10 кВ № 28 (автодорога Р-48) від швейної фабрики смт. Базалія до перехрестя повороту на с. Малий Лазучин.

КП "Теофіпольлісвод" 02.01.2023 видано лісорубний квиток на здійснення вибіркової рубки на підставі листа Хмельницькобленерго" від 27.09.2022, строк закінчення заготівлі - 31.12.2023.

Як вбачається із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 10.12.2023, 16.11.2022 зареєстровано кримінальне провадження №42022242220000041 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

В подальшому, Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області звернулася до відділу поліції № 2 Хмельницького районного управління поліції ГУНП у Хмельницькій області із листом №449 від 07.03.2023, у якому довела до відома, що при обстеженні ділянки автомобільної дороги державного значення Р-48 / Р-24/ - Сатанів - Війтівці - Білогір`я - /Р-26/ на ділянці км 123+960 - км 124+500 (права, ліва сторони) працівниками Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області виявлено факт незаконної вирубки придорожніх зелених насаджень на земельних ділянках з кадастровими номерами 6824755300:02:002:0257 та 6824788500:03:019:0002, які знаходяться в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області. Під час вищевказаного обстеження зафіксовано зрізку 156 дерев різних порід та діаметрів, роботи виконувались орієнтовно в листопаді 2022 - січні 2023 років. Вирубка дерев проведена без дозволу Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області як балансоутримувача автомобільної дороги державного значення, що призвело до нанесення матеріальних збитків об`єкту державної власності.

У зв`язку з надходженням від Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області 08.03.2023 повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо незаконної вирубки 156 дерев, відкрито кримінальне провадження №1202324200000092 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4. ст. 246 КК України, яке постановою Волочиської окружної прокуратури від 20.06.2024 року об`єднано в одне провадження за №42022242220000041 від 16.11.2022 року із присвоєнням номеру останнього.

29.06.2023 кримінальне провадження №42022242220000041 в частині розслідування за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, закрито на підставі ч. 1 ст. 284 КК України у зв`язку з відсутністю складу злочину.

16.02.2023 старшим слідчим СВ ВП №2 ХРУП в присутності понятих та за участю спеціаліста-землевпорядника проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257 (щодо якої попередньо встановлено межі земельної ділянки сертифікованим інженером-землевпорядником згідно акту встановлення межових знаків, якими закріплені перенесені в натуру (на місцевість) межі земельної ділянки). За результатами огляду складено протокол огляду місця події від 16.02.2023 року на підставі вчинення кримінального правопорушення, згідно якого під час огляду земельної ділянки виявлено незаконну порубку дерев, перелік порід яких та діаметр пнів зафіксовано в протоколі. До протоколу додано фототаблицю із фотознімками виявлених пнів.

Протокол огляду підписано всіма учасниками огляду та понятими.

Головним судовим експертом сектору будівельних, земельних, екологічних досліджень та оціночної діяльності відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних, екологічних досліджень та оціночної діяльності Тернопільського НДЕКЦ МВС, на підставі постанови від 07.03.2023 року Хмельницького районного управління поліції, проведено інженерно-екологічну експертизу для вирішення наступного запитання: який розмір екологічного збитку внаслідок самовільної вирубки 121 сироростучого дерева в смузі відведення на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257, що знаходиться (між селом Малий Лазучин та селищем міського типу Базалія Теофіпольського району Хмельницької області) біля автомобільної дороги загального значення Р-48/Р-24/Сатанів-Війтівці-Білогір`я.

За результатами дослідження експертом складено висновок №СЕ-19/120-23/4005-ЕЛ від 28.04.2023 року, згідно якого розмір екологічного збитку складає 960 868,05 грн.

Відповідно до протоколів проведення слідчого експерименту від 23.06.2023 старшим слідчим СВ ВП №2 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області за участю свідків, спеціаліста та понятих проведено слідчий експеримент з метою перевірки та уточнення відомостей проведення незаконної порубки дерев комунальним підприємством "Теофіпольлісвод" на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257, що перебуває в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області.

Прокурором також надано в матеріали справи протоколи допиту свідків: від 26.10.2023 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від 12.06.2023 ОСОБА_4 , від 20.07.2023 ОСОБА_5 , від 31.05.2023 ОСОБА_6 , від 08.03.2023 ОСОБА_7 .

Постановою Волочиської окружної прокуратури від 31.10.2023 закрито кримінальне провадження №42022242220000041, відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4. ст. 246 КК України, на підставі п. 5. ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з тим, що померла особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з смертю цієї особи ОСОБА_1 , який не набув статусу підозрюваного у зв`язку з його смертю.

У постанові встановлено, що СВ ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області проводилось досудове розслідування кримінального провадження за ч. 4 ст. 246 КК України (постановою Волочиської окружної прокуратури від 20.06.2024 об`єднано в одне провадження із кримінальним провадженням №42022242220000041 від 16.11.2022 із присвоєнням номеру останнього). Досудовим розслідуванням встановлено, що лісничий комунального підприємства "Теофіпольлісвод" ОСОБА_1., діючи за дорученням директора комунального підприємства, виготовив лісорубний квиток від 02.01.2023 про здійснення санітарної вибіркової рубки деревини з метою розчищення лінії електропередачі у кварталі № 15, виділі № 6, у який неправомірно включив дерева, які знаходились у лісових захисних насадженнях на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257, біля відрізку автодороги Р-48 сполученням Кам`янець-Подільський - Білогір`я між с. Малий Лазучин та смт. Базалія Хмельницького району, яка знаходиться в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області (на даний час Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області). В подальшому, після січня 2023 року лісничий ОСОБА_1 з метою незаконної порубки дерев не провів відвід земельних ділянок, не переконався в законності проведення рубки, проклеймував дерева різних порід на земельній ділянці, належній Службі автомобільних доріг у Хмельницькій області, та надав незаконну вказівку лісорубу ОСОБА_4 здійснити незаконну порубку 121 дерева різних порід, чим спричинено шкоду навколишньому природному середовищу на суму 960868,05 грн.

У постанові зроблено висновок, про наявність здобутих доказів, які в сукупності є достатніми для прийняття відповідного рішення стосовно ОСОБА_1 як особи, щодо якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев в захисних насадженнях, що спричинило тяжкі наслідки.

Водночас, з огляду на смерть ОСОБА_1 та відсутності заперечень дружини померлого щодо закриття кримінального провадження, кримінальне провадження №42022242220000041 закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Матеріали справи також містять договір про надання інформаційних послуг від 01.02.2023, укладений ФОП ОСОБА_9. та ОСОБА_8 ; постанову про залучення спеціаліста від 15.02.2023 в межах кримінального провадження №42022242220000041; протоколи допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; сертифікат калібрування від 30.09.2021; акт обстеження ділянки автомобільної дороги від 11.03.2024 року.

Державна екологічна інспекція в листі від 10.10.2023 повідомила прокуратуру, що нею не вживались заходи досудового врегулювання спору щодо відшкодування відповідачем завданої шкоди у зв`язку з відсутність достатніх матеріалів та обмеженим фінансуванням. При цьому позивач не заперечує проти вжиття прокуратурою заходів представницького характеру в даному випадку.

На підставі викладеного, прокурор в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Правові відносини з метою забезпечення підвищення продуктивності, посилення корисних властивостей, охорони та відтворення лісів, задоволення потреб суспільства та населення в деревині, технічній і лікарській сировині, кормових, харчових продуктах лісу тощо регулюються Лісовим кодексом України.

Відповідно до ст.1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно ст.4 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

Статтею 39 Лісового кодексу України визначено, що ліси України за екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії: захисні ліси (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції); рекреаційно-оздоровчі ліси (виконують переважно рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції); ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення (виконують особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції, тощо); експлуатаційні ліси.

Диференціація різновиду лісів визначена також у п. 2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 №733, відповідно до якого ліси, залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії: ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; рекреаційно-оздоровчі ліси; захисні ліси; експлуатаційні ліси.

У п.7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженому постановою КМУ України від 16.05.2007 №733 зазначено, що до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема: лісові ділянки (смуги лісів) розташовані у смугах відведення каналів, залізниць та автомобільних доріг.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про автомобільні дороги", складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв`язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.

Згідно ст. 48 Закону України "Про автомобільні дороги", захист зелених насаджень повинен здійснюватися згідно з природоохоронним законодавством. Не допускається проводити рубки дерев у снігозахисних лісосмугах та у межах смуги відведення автомобільної дороги, які не пов`язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху відповідно до вимог нормативно-правових актів та виконанням робіт з розширення доріг.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Як вбачається з інформації із Державного реєстру речових прав стверджується, що постійним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257 є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, форма власності - державна; цільове призначення землі - розміщення та експлуатація будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. При цьому, доказів видання Службою як постійним землекористувачем або Хмельницькою ОДА як власником будь-яких дозволів на здійснення на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257 рубки дерев матеріали справи не містять та учасниками справи не надано.

Матеріали справи не містять дозволу Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області на порубку дерев на вказаній земельній ділянці.

Натомість, комунальне підприємство "Теофіпольлісвод", яке не є лісокористувачем на спірній земельній ділянці, незаконно включило до лісорубного квитка від 02.01.2023 про здійснення санітарної вибіркової рубки деревини з метою розчищення лінії електропередачі у кварталі № 15, виділі № 6, та самовільно здійснило рубку 121 дерева, які знаходились у лісових захисних насадженнях на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257, біля відрізку автодороги Р-48 сполученням Кам`янець-Подільський - Білогір`я між с. Малий Лазучин та смт. Базалія Хмельницького району, яка знаходиться в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 40 вказаного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

В той же час, стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 105 Лісового кодексу України визначено, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у: незаконному видобуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Таким чином, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено в статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи, вина завдавача шкоди, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно п. 1.6 роз`яснень Вищого господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища", вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

Колегія суддів зазначає, що включення лісничим комунального підприємства "Теофіпольлісвод" до лісорубного квитка від 02.01.2023 про здійснення санітарної вибіркової рубки деревини з метою розчищення лінії електропередачі у кварталі №15, виділі №6 та здійснення працівниками відповідача рубки 121 дерева, які знаходились у лісових захисних насадженнях на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257, біля відрізку автодороги Р-48 сполученням Кам`янець-Подільський - Білогір`я між с. Малий Лазучин та смт. Базалія Хмельницького району, яка знаходиться в постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, підтверджує факт протиправної поведінки відповідача.

Прокуратурою до матеріалів справи надано висновок експерта Тернопільського НДЕКЦ МВС від 28.04.2023, відповідно до якого розмір екологічного збитку (шкоди, завданої довкіллю) внаслідок самовільної вирубки 121 сироростучого дерева у смузі відведення на земельній ділянці (кадастровий номер 6824755300:00:02:002:0257), що знаходиться між с. Малий Лазучин та смт. Базалія Теофіпольської ТГ Хмельницького району Хмельницької області на території Теофіпольської селищної ради біля автомобільної дороги державного значення Р-48/Р-24/-Сатанів-Війтівці-Білогір`я, становить 9608638,05 грн. При цьому, розмір шкоди визначався експертом на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

Як зазначалося вище, незаконна рубка дерев пов`язана із незаконністю дій працівника комунального підприємства "Теофіпольлісвод", вина якого підтверджується протоколами слідчих дій, а саме: від 26.10.2023 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від 12.06.2023 ОСОБА_4 , від 20.07.2023 ОСОБА_5 , від 31.05.2023 ОСОБА_6 , від 08.03.2023 ОСОБА_7 , що під час вчинення слідчої дії були попередженні про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень; протоколами проведення слідчих експериментів із свідками від 23.06.2023.

Як встановлено вище, кримінальне провадження №42022242220000041 щодо вчинення лісничим КП "Теофіпольлісвод" ОСОБА_1. закрито у зв`язку із смертю особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів у вчиненні кримінального правопорушення, а саме, незаконної вирубки 121 дерева різних порід на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257. Тобто, провадження закрито на підставі нереабілітуючої підстави, що не доводить відсутність його вини у заподіянні шкоди

Враховуючи встановлені в межах кримінального провадження №42022242220000041 обставини шляхом допиту свідків, проведенням слідчих експериментів тощо, що відображено в постанові від 31.10.2023 про закриття кримінального провадження з нереабілітуючої підстави, не надання достатніх доказів на підтвердження відсутності вини лісничого ОСОБА_1 у здійснення рубки на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257, оцінивши наявні докази згідно критеріїв вірогідності та достатності, суд дійшов висновку, що вина лісничого КП "Теофіпольлісвод" у вчиненні незаконної порубки 121 дерева різних порід на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257 не спростована.

Під час досудового розслідування була надана оцінка показанням вказаних осіб (свідків) та іншим доказам, здійснено всі можливі слідчі та процесуальні дії, спрямовані на збирання та дослідження обставин у кримінальному провадженні.

Ураховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022242220000041 проведено повно та всебічно, а оскаржувана постанова прокурора про закриття кримінального провадження є законною, обґрунтованою та такою, що відповідає встановленим у кримінальному провадженні обставинам.

У пункті 105 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №477/2330/18, Верховний Суд вказав, що чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2021 у справі №461/3675/17). Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи.

Відтак, перелічені вище письмові докази, зібрані у кримінальному провадженні №42022242220000041, можуть бути використані як докази у господарській справі щодо розгляду відповідного позову.

Отже, надані прокурором докази свідчать, що шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу у зв`язку з порубкою 121 дерева на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257, спричинена незаконними діями та з вини працівника комунального підприємства "Теофіпольлісвод" під час виконання ним службових обов`язків.

При цьому, оскільки працівник комунального підприємства "Теофіпольлісвод" вчинив правопорушення, перебуваючи у трудових відносинах з комунальним підприємством "Теофіполісвод", підприємство, як юридична особа, несе відповідальність із відшкодування шкоди, завданої його працівником.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у діях комунального підприємства "Теофіпольлісвод" наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема:

- протиправна поведінка відповідача, яка виражається у включенні лісничим до лісорубного квитка та здійснення працівниками відповідача санітарної вибіркової рубки 121 дерева різних порід та діаметрів, які росли на земельній ділянці з кадастровим номером 6824755300:02:002:0257, постійним користувачем якої є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області;

- шкода, яка правомірно розрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу";

- причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою виступає об`єктивним наслідком протиправної поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства (незаконна рубка 121 дерев спричинила втрату лісових ресурсів),

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 960 868,05 грн є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

При цьому, посилання скаржника на недоведеність прокурором у даному спорі факту вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення в порядку ст. 75 ГПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника. За змістом ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, відсутність вини зобов`язана доводити особа, яка завдала таку шкоду.

При цьому, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду відповідачем належними і допустимими доказами в порядку ст. 74 ГПК України не доведено відсутності його (його працівника) вини у незаконному включені до лісорубного квитка дерев та рубці таких дерев на земельній ділянці третьої особи.

Окрім того, господарським судом враховується, що наявність вироку у кримінальному провадженні щодо притягнення службових осіб за незаконну порубку лісу не є визначальним для покладення цивільно-правової відповідальності на підставі ст. 1166 ЦК України. Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.05.2023 у справі №914/669/22.

Посилання відповідача на те, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми особами, суд не бере до уваги, оскільки у даній справі позов пред`явлено саме до винної особи з огляду на її встановлення.

Заперечення відповідача про те, що йому невідомо хто і коли здійснював самовільну рубку дерев на земельних ділянках Служби автомобільних доріг є необґрунтованими та спростовуються матеріалами кримінального провадження №42022242220000041.

Інші доводи скаржника не спростовують вищивикладеного.

Таким чином, позов у справі №924/6/24 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом також враховується, що відповідно до приписів пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу, зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства, про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Статтею 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України передбачено, що розмір шкоди підлягає стягненню із врахуванням наступного розподілу: 50% - до спеціального фонду бюджету місцевого самоврядування, на території якого вчинено правопорушення, 20% - до спеціального фонду обласного бюджету, 30% - до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів на території Теофіпольської селищної ради підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого бюджету органу місцевого самоврядування, на території якого вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2024 у справі №924/6/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теофіпольлісвод" Теофіпольської селищної ради - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теофіпольлісвод" Теофіпольської селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2024 у справі №924/6/24 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.05.2024 у справі №924/6/24 - без змін.

2. Справу №924/6/24 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "27" червня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.