Рішення

від 26.06.2024 по справі 903/294/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 червня 2024 року Справа № 903/294/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Роботизовані агросистеми, м. Тернопіль

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка, с. Губин Перший, Горохівського району, Волинської області

про стягнення 615844,48 грн.,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: Овчарук А.О. адвокат (ордер серії АС №1090082 від 16.04.2024),

в с т а н о в и в:

26.03.2024 через систему Електронний суд до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява від 26.03.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Роботизовані агросистеми про стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка 615844,48 грн., з них: 385339,80 грн. заборгованості за виконані роботи згідно з договором №39 про виконання робіт від 02.06.2023, 60255,61 грн. пені, 10513,78 грн. збитків, завданих інфляцією, 154135,92 грн. штрафу, 5599,37 грн. процентів річних.

Ухвалою суду від 01.04.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.05.2024; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 06.05.2024.

01.05.2024 через систему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 01.05.2024, в якому відповідач просить: на підставі ч.6 ст. 91 ГПК України витребувати у позивача оригінали усіх копій доказів, що долучені до позовної заяви; не брати до уваги додатки, надані у копіях до позовної заяви на підставі абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України та/або ч. 9 ст. 80 ГПК України; у задоволенні позовних вимог відмовити повністю; зменшити заявлений до стягнення розмір пені на 90% до 6025,56 грн., штрафу у розмірі 40% на 90% до 15413,59 грн. (у випадку задоволення позову); на підставі абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України повідомляє, що витрати на правничу (правову) допомогу становитимуть орієнтовно 10000 грн; докази витрат на правничу(правову) допомогу будуть надані господарському суду протягом п`яти днів після ухвалення відповідного судового рішення.

02.05.2024 через систему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 02.05.2024, в якому відповідач просить:

- на підставі ч. 6 ст. 91 ГПК України витребувати у позивача оригінали усіх копій доказів, що долучені до позовної заяви;

- не брати до уваги додатки, надані у копіях до позовної заяви на підставі абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України та/або ч. 9 ст. 80 ГПК України;

- у задоволенні позовних вимог відмовити повністю; зменшити заявлений до стягнення розмір пені на 90% до 6025,56 грн., штрафу у розмірі 40% на 90% до 15413,59 грн. (у випадку задоволення позову).

Також відповідач у відзиві на підставі абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України повідомляє, що витрати на правничу (правову) допомогу становитимуть орієнтовно 10000 грн; докази витрат на правничу(правову) допомогу будуть надані господарському суду протягом п`яти днів після ухвалення відповідного судового рішення.

02.05.2024 через систему Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання залишено судом без задоволення.

Явка представників сторін у судове засідання 08.05.2024, й, зокрема, представника позивача не визнавалась обов`язковою, а представництво інтересів в суді не обмежено певним колом осіб.

Крім цього, згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 по справі № 907/425/16, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Представник відповідача просив залишити без розгляду відзив на позовну заяву від 01.05.2024 та прийняти до розгляду відзив від 02.05.2024.

За клопотанням представника відповідача суд залишив без розгляду відзив на позовну заяву від 01.05.2024.

В судовому засіданні 08.05.2024 було задоволено клопотання відповідача про витребування оригіналів документів від позивача, з мотивів викладених в ухвалі суду від 08.05.2024.

Ухвалою суду від 08.05.2024 було відкладено підготовче засідання на 22.05.2024; постановлено позивачу до 20.05.2024 подати суду оригінали усіх копій документів, що додані до позовної заяви; запропонувати позивачу подати суду до 20.05.2024 відповідь на відзив відповідача.

17.05.2024 через систему Електронний суд від Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка надійшла заява, в якій підприємство просить надати представнику ПОСП ім. І. Франка - адвокату Овчаруку А.О. можливість брати участь у судовому засіданні 22.05.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 17.05.2024 задоволено заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про участь у судовому засіданні 22.05.2024 о 11:00 год. представника ПОСП ім. І. Франка - адвоката Овчарука А.О. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

20.05.2024 до суду від позивача надійшла заява про надання оригіналів, що додані до позовної заяви на вимогу ухвали суду від 08.05.2024.

22.05.2024 представник відповідача в судове засідання не з`явився, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з невідомих суду причин не взяв.

22.05.2024 в судовому засіданні представник позивача висловила думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 22.05.2024 закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті на 05.06.2024.

В судовому засіданні з 05.06.2024 до 26.06.2024 було оголошено перерву.

25.06.2024 представник позивача надіслала клопотання про відкладення судового засідання, посилаючись на зайнятість в іншій справі.

Явка представників сторін, й, зокрема, представника позивача у судове засідання 26.06.2024 не визнавалась обов`язковою. Крім цього, згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 по справі № 907/425/16, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на викладене, клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи не підлягає до задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив, що 02.06.2023 між Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Івана Франка як замовником і Товариством з обмеженою відповідальністю Роботизовані агросистеми як виконавцем було укладено договір №39 про виконання робіт.

Згідно з п.1.1. договору №39 про виконання робіт від 02.06.2023 (надалі договір) виконавець прийняв на себе зобов`язання виконати за плату сільськогосподарські роботи із внесення отрутохімікатів з оплатити їх.

Як узгоджено у п. 2.2.2. п.2.2. договору замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та здійснити оплату за виконані виконавцем роботи в порядку та на умовах цього договору та додатків до цього договору.

Як передбачено п.3.9. договору акт виконаних робіт, оформлений відповідно до умов цього договору, є підставою для остаточних розрахунків між сторонами в порядку та на умовах, котрі обумовлені цим договором.

На виконання умов договору позивач виконав роботи, замовлені відповідачем вніс засоби захисту рослин на площі 5 951,38 га на загальну суму (з урахуванням понесених виконавцем транспортних витрат) 1 866 876,70 грн. з ПДВ.

Факт виконання робіт позивачем та їх прийняття відповідачем підтверджується копіями актів надання послуг №48 від 16.06.2023 року, №89 від 04.07.2023, №88 від 11.07.2023 року, №125 від 01.08.2023 року, №126 від 02.08.2023 року, №127 від 03.08.2023 року, №128 від 04.08.2023 року, №131 від 16.08.2023 року, №215 від 10.09.2023 року, №218 від 25.09.2023 року, підписаними уповноваженими представниками виконавця та замовника.

Відтак, підписання відповідачем як замовником актів надання послуг без будь-яких зауважень підтверджує, що виконавець належним чином виконав, а замовник прийняв виконані виконавцем роботи.

Відповідно до п.п. 4.4.2. п.4.2. договору остаточна оплата вартості виконаних робіт здійснюється замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт відповідно до п. 3.8. цього договору.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач на виконання господарських зобов`язань за договором сплатив у рахунок вартості виконаних робіт 1 481 536,90 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи на час розгляду справи становить 385339,80 грн.

Доказів, які б спростовували заборгованість у розмірі 385339,80 грн., або доказів її оплати, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки акти наданих послуг підписані представниками сторін, скріплені їх печатками без будь-яких зауважень та претензій щодо якості та обсягу виконаних робіт, то у відповідача виник обов`язок оплатити виконані позивачем роботи.

У зв`язку із неоплатою відповідачем вартості виконаних позивачем робіт у повному обсязі підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 385339,80 грн. заборгованості.

Заборгованість у розмірі 385339,80 грн. підтверджується копіями доказів, приєднаних позивачем до позовної заяви. Разом з цим, у процесі дослідження матеріалів справи суд оглянув також й оригінали доказів, наданих позивачем на підтвердження обставин укладення договору, виконання робіт, звернення з претензією.

У зв`язку із порушенням відповідачем строку оплати виконаних робіт, визначеного договором, позивач у позовній заяві просить також стягнути з відповідача 60255,61 грн. пені з 26.09.2023 по 20.03.2024, 154135,92 грн. штрафу.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із статтями 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом положень ч. 4 та 6 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.5. договору узгоджено, що при порушенні замовником терміну оплати вартості робіт, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості робіт згідно специфікації на виконання робіт за кожен день прострочення терміну остаточного розрахунку. Пеня, передбачена даним пунктом договору, нараховується виконавцем протягом всього строку (періоду) прострочення виконання грошового зобов`язання замовником до моменту його повного та належного виконання.

За змістом п. 6.6. договору у випадку затримки оплати вартості робіт, визначеної на підставі відповідного акту виконаних робіт, більш ніж на 7 (сім) календарних днів, замовник сплачує виконавцю штраф у такому розмірі:

6.6.1. - при затримці оплати виконаних робіт від 8 до 25 календарних днів штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості;

6.6.2. - при затримці оплати виконаних робіт від 25 до 50 календарних днів, штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості;

6.6.3. - при затримці оплати виконаних робіт від 50 і більше календарних днів у розмірі 40 % від суми заборгованості.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов`язання з оплати вартості виконаних робіт, визначених договором, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 60255,61 грн. пені за період з 26.09.2023 по 20.03.2024.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що пеня нарахована відповідно до вимог ч.6 ст.232 ГК України.

Позивач на підставі п.п.6.6.3. пункту 6.6. договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 154135,92 грн.

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати вартості виконаних робіт більше, ніж на 50 календарних днів, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 154135,92 грн. штрафу на підставі п.п.6.6.3. п. 6.6. договору підлягає задоволенню.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а тому, в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, №917/194/18 від 02.04.2019.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить також стягнути з відповідача 10513,78 грн. збитків, завданих інфляцією, 5599,37 грн. процентів річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не оплатив виконані роботи після їх прийняття, вимога позивача про стягнення з відповідача 5599,37 грн. процентів річних за період з 26.09.2023 по 20.03.2024 та 10513,78 грн. збитків, завданих інфляцією, за період жовтень 2023 року лютий 2023 року, нарахованих за порушення строку оплати, підлягає до задоволення в повному обсязі на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить у випадку задоволення позову зменшити заявлений до стягнення з відповідача розмір пені на 90% до 6025,56 грн., штрафу на 90% до 15413,59 грн.

Частина 3 статті 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.

Зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафних санкцій є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Вирішуючи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукуючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягуються в разі порушення такого зобов`язання.

Відповідач обґрунтовує свої вимоги про зменшення розміру санкцій тим, що він у час воєнної агресії продовжує здійснювати агровиробництво та проводити виплати 3000 орендодавцям землі сільськогосподарського призначення у Волинській області.

Також відповідач посилається на підтвердження ТПП форс-мажорних обставин, які виникли у відповідача при здійсненні основного виду діяльності- вирощування зернових культур та вплинули на фінансовий стан ПОСП ім І.Франка; на відсутність заподіяння збитків позивачу, не незначний період прострочення, на максимально утруднений експорт пізніх зернових через пункти пропуску габаритного автомобільного транспорту на західній частині кордону держави.

З матеріалів справи вбачається, що прострочення відповідача з оплати за окремими зобов`язаннями становить вже більше року, виконання зобов`язання з оплати відповідач виконав лише частково.

Посилання відповідача на форс-мажорні обставини, зумовлені воєнними діями на території України, є безпідставними, оскільки відповідач посилається на ці обставини лише як на факт, при цьому не наводячи обставин, які зумовили неможливість виконання зобов`язань саме для нього.

Сертифікат №0700-23-2730 від 08.06.2023 видано Волинською торгово - промисловою палатою на підтвердження засвідчення форс - мажорних обставин, викликаних винятковими погодними умовами і стихійним лихом, зокрема, надмірні опади і підтоплення, щодо обов`язку (зобов`язання) із поставки кукурудзи 3-го класу у кількості 2000 т у термін до 31.12.2022 за договором поставки №КВ-ВЗ-2-1-2619 від 28.09.2022, укладеним із ТзОВ «Агротехніка», а не за договором №39 про виконання робіт від 02.06.2023, укладеним із позивачем у цій справі.

Будь-які докази, які б підтверджували скрутне матеріальне становище відповідача, до матеріалів справи не надано, а саме лише посилання на такі обставини не є автоматичною підставою для зменшення штрафних санкцій на підставі положень статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України.

Не доведено відповідачем й здійснення всіх можливих заходів щодо належного виконання зобов`язань за договором №39 про виконання робіт від 02.06.2023.

Таким чином, відповідачем не доведено поважність причин прострочення виконання договірних зобов`язань перед позивачем, а також скрутного матеріального становища та достатніх підстав для зменшення розміру пені та штрафу на 90%, оскільки таке зменшення нівелюватиме саме значення штрафних санкцій як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) отримання товару або грошових коштів за надані ним послуги.

Отже, для зміни судом розміру санкцій, визначених умовами договору, укладеного сторонами добровільно і за взаємною згодою, повинні бути наявні виняткові обставини. Однак, відповідач наявності таких обставин суду не довів.

За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 90%.

У зв`язку із задоволенням позову витрати позивача, пов`язані з оплатою судового збору, у розмірі 9237,67 грн. на підставі ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (45726, Волинська область, Горохівський район, с. Губин-Перший, код ЄДРПОУ03373842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Роботизовані агросистеми(45002, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Галицька, буд. 18/2 код ЄДРПОУ 39234968)

- 385 339 грн. 80 коп. заборгованості;

- 60 255 грн. 61 коп. пені;

- 154 135 грн. 92 коп. штрафу;

- 10 513 грн. 78 коп. збитків, завданих інфляцією;

- 5 599 грн. 37 коп. процентів річних;

-9237 грн. 67 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.07.2024.

Суддя І. О. Якушева