Рішення

від 28.06.2024 по справі 910/19503/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.06.2024Справа № 910/19503/23Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/19503/23.

За позовом Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32; адреса для листування: 02094, м. Київ, пр-т. Леоніда Каденюка, буд. 23, а/с 57)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС БУД-ПРАЙМ» (04111, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 43)

про стягнення 460 181, 39 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ОТІС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС БУД-ПРАЙМ» про стягнення 460 181, 39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.08.2017 між сторонами укладено Договір № D2N17773 на поставку та монтаж ліфтового обладнання. Вартість договору становить 4 522 800 грн. В подальшому між сторонами укладені додаткові угоди (№ 1 від 20.11.2017, № 2 від 14.06.2019, № 3 від 16.07.2019) за якими вносились зміни в договір № D2N17773 від 28.08.2017, зокрема сторони погодили зміну вартості договору, так у відповідності до додаткової угоди № 3 від 16.07.2019 до договору № D2N17773 від 28.08.2017 вартість договору з урахуванням ПДВ становить - 4 660 860, 00 грн.

Однак, всупереч умов договору № D2N17773 від 28.08.2017 відповідач здійснив оплату на загальну суму 4 388 400, 00 грн.

Таким чином у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 272 460, 00 грн.

У зв`язку з викладеним заявник просить стягнути з ТОВ «СТАТУС БУД-ПРАЙМ» 460 181, 39 грн, з яких: 272 460, 00 грн - основний борг; 27 423, 00 грн - пені; 27 254, 00 грн - 3% річних; 133 044, 39 грн - інфляційних втрат. Також заявник просить стягнути з ТОВ «СТАТУС БУД-ПРАЙМ» понесені судові витрати (судовий збір; витрати на професійну правничу допомогу).

15.01.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 15.01.2024 для усунення недоліків позовної заяви.

25.01.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 15.01.2024.

21.02.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/19503/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

28.08.2017 між Приватним акціонерним товариством «ОТІС», як підрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАТУС БУД-ПРАЙМ», як замовником укладено договір на поставку та монтаж ліфтового обладнання № D2N17773, за умовами якого підрядник зобов`язується виготовити ліфтове обладнання та провести монтажно-налагоджувальні роботи обладнання для житлової будівлі за адресою м. Київ, вул. Глибочинцька, 73-77 (Секція-3): 1) ліфт №1 в/п 1000 кг на 22 зупинки, кількістю одна одиниця; 2) ліфт №2 в/п 630 кг на 22 зупинки, кількістю одна одиниця; 3) ліфт №3 в/п 630 кг на 22 зупинки, кількістю одна одиниця. На умовах викладених у цьому договорі, а замовник зобов`язується прийняти роботи і провести прийомку поставленого від підрядника обладнання у відповідності до умов розділу 4 та сплатити підряднику вартість обладнання та робіт, за ціною, визначеною цим договором у розділі 2.

Специфікації, додатки та доповнення є невід`ємною частиною цього договору (пункт 12.3 договору № D2N17773 від 28.08.2017).

Пунктом 12.2 договору № D2N17773 від 28.08.2017 встановлено, що будь-які зміни та доповнення до цього договору дійсні лише у тому випадку, якщо вони виконані у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

20.11.2017 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору. 14.06.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору. 16.07.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору.

В пункті 2.1. договору № D2N17773 від 28.08.2017 в редакції додаткової угоди № 3 від 16.07.2019 сторони узгодили вартість одиниці обладнання та робіт:

Вартість обладнання:

- ліфт №1 в/п 1000 кг на 22 зупинки - 1 235 000 гривень

- ліфт №2 в/п 630 кг на 22 зупинки - 1 096 000 гривень

- ліфт №3 в/п 630 кг на 22 зупинки - 1 096 000 гривень

Вартість монтажно-налагоджувальних робіт:

- ліфт №1 в/п 1000 кг на 22 зупинки - 118 000 гривень

- ліфт №2 в/п 630 кг на 22 зупинки - 140 000 гривень

- ліфт №3 в/п 630 кг на 22 зупинки - 140 000 гривень

Вартість монтажу постійного освітлення по шахті:

- ліфт №2 в/п 630 кг на 22 зупинки - 7 250 гривень

- ліфт №3 в/п 630 кг на 22 зупинки - 7 250 гривень

Вартість будівельно-оздоблювальних робіт:

- ліфт №2 в/п 630 кг на 22 зупинки - 22 275 гривень

- ліфт №3 в/п 630 кг на 22 зупинки - 22 275 гривень

Всього вартість договору без урахування ПДВ - 3 884 050 гривень.

Загальна вартість договору з урахуванням ПДВ - 4 660 860 гривень.

Згідно пункту 3.1. договору № D2N17773 від 28.08.2017, виконання робіт по договору здійснювати в 2 етапи: 1-й етап - поставка обладнання, що оформлюється видатковою накладною; 2-й етап - виконання робіт, що оформлюється актом прийомки виконаних робіт.

У відповідності до підпункту 5.1.1 та 5.1.4 пункту 5.1. договору № D2N17773 від 28.08.2017, підрядник зобов`язується виготовити все необхідне обладнання згідно зі специфікацією, зазначеною у додатку № 1 для житлової будівлі за адресою м. Київ, вул. Глибочинцька, 73-77 (Секція-3). Якісно та вчасно провести монтажно-налагоджувальні роботи, згідно з договором та додатком №1.

Відповідно до пункту 2.2. договору № D2N17773 від 28.08.2017, розрахунки за договором здійснюються шляхом поетапної оплати:

1-й етап - 150 000 гривень з урахуванням ПДВ (вартість обладнання ліфта №1) і 50 000 гривень з урахуванням ПДВ (вартість обладнання ліфтів №2, №3) у термін до 08.09.2017;

2-й етап - 333 000 гривень з урахуванням ПДВ (доплата до 32% вартості обладнання ліфта №1) у термін до 15.09.2017;

3-й етап - 333 000 гривень з урахуванням ПДВ (доплата до 54% вартості обладнання ліфта №1) у термін до 15.10.2017;

4-й етап - 333 000 гривень з урахуванням ПДВ (доплата до 77% вартості обладнання ліфта №1) у термін до 01.11.2017;

5-й етап - 333 000 гривень з урахуванням ПДВ (доплата до 100% вартості обладнання ліфта №1) у термін до 15.11.2017;

6-й етап - 50% вартості ліфта №1 протягом 5 (п`яти) банківських днів після прибуття ліфта №1 на об`єкт монтажу, на підставі рахунку від підрядника;

7-й етап - 1 265 200 гривень з урахуванням ПДВ (доплата до 77% вартості обладнання ліфтів №2, №3) у термін визначений за згодою обох сторін оформленою додатковою угодою;

8-й етап - 1 315 200 гривень з урахуванням ПДВ (доплата до 100% вартості обладнання ліфтів №2, №3) у термін визначений за згодою обох сторін оформленою додатковою угодою;

9-й етап - 50% вартості робіт ліфтів №2, №3, протягом 5 (п`яти) банківських днів після прибуття ліфтів №2, №3 на об`єкт монтажу, на підставі рахунку від підрядника;

10-й етап - подальші розрахунки - 50% вартості робіт ліфтів №1-№3 здійснюються замовником на підставі акту (форми КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін.

Акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника в термін не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом 10 робочих днів перевіряє обґрунтованість акту та підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт або направляє письмові заперечення підряднику з вказанням причини не підписання акту. У випадку, якщо замовник не підписує акт та не надає письмові заперечення, роботи вважаються виконаними та прийнятими. Факт передачі актів КБ-2В та довідки КБ-3 засвідчується шляхом підписання представником замовника на додатковому екземплярі довідки КБ-3 терміну вручення актів. Оплата за виконані роботи здійснюється на протязі 10 днів після підписання акту. Сторони погодили, що порушення черговості етапів оплати згідно умов договору не допускається.

У відповідності до пункту 3.2 договору № D2N17773 від 28.08.2017, постачання обладнання та монтажні роботи здійснюються у термін, який зазначено у додатку №1 після оплати першого етапу договору згідно п. 2.2 та після повного погодження креслення будівельної частини ліфтів, згідно завдань на проектування ПрАТ «ОТІС».

Згідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2. договору № D2N17773 від 28.08.2017, замовник зобов`язується сплатити вартість договору згідно п. 2.1, 2.2 цього договору.

Відповідно до пунктів 6.6 та 6.7 договору № D2N17773 від 28.08.2017, при порушенні терміну сплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0, 4% від вартості робіт за кожний день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості робіт по договору. Загальна сума штрафних санкцій, що сплачують сторони не повинна перевищувати 5% від вартості договору.

Пунктом 10.1 договору № D2N17773 від 28.08.2017 сторони узгодили, що всі спори за договором вирішуються в господарському суді за місцезнаходженням відповідача.

Також невід`ємними частинами договору № D2N17773 від 28.08.2017 є додатки до нього, а саме: Додаток № 1, який визначає терміни постачання обладнання, виконання робіт та технічну характеристику обладнання; Додаток № 2, який встановлює перелік підготовчих робіт; Додаток № 3, який визначає вимоги до умов зберігання, якості електроенергії та захисту ліфтового обладнання при виконанні будівельних робіт.

Позивач на виконання умов договору № D2N17773 від 28.08.2017 здійснив відповідачу поставку та монтаж ліфтового обладнання на суму, яка обумовлені сторонами в пункті 2.1. договору № D2N17773 від 28.08.2017 в редакції додаткової угоди № 3 від 16.07.2019, а саме 4 660 860, 00 грн, що підтверджується: видатковою накладною № 189 від 28.02.2018 на суму 1 482 000, 00 грн; акт виконаних будівельних робіт № 15193 від 31.07.2018 на суму 115 380, 42 грн; видаткова накладна № 903 від 30.10.2018 на суму 2 630 400, 00 грн; акт виконаних будівельних робіт № б/н від 30.09.2019 на суму 216 360, 84 грн; акт виконаних будівельних робіт № 3 від 30.10.2020 на суму 26 219, 58 грн; акт виконаних будівельних робіт № 4 від 30.10.2020 на суму 119 639, 16 грн; акт виконаних будівельних робіт № 5 від 30.10.2020 на суму 17 400, 00 грн; акт виконаних будівельних робіт № 6 від 30.10.2020 на суму 53 460, 00 грн.

Відповідач в свою чергу здійснив лише часткову оплату позивачу у загальному розмірі 4 388 400, 00 грн.

Позивач направляв відповідачу листи-вимоги в яких просив останнього здійснити оплату суми заборгованості у розмірі 272 460, 00 грн.

Однак, позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують оплату вище зазначеної суми.

З огляду на зазначене позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу за поставку та монтаж ліфтового обладнання у розмірі 272 460, 00 грн, а також щодо стягнення з відповідача за прострочення вчасної 27 423, 00 грн пені, 27 254, 00 грн 3 % річних, 133 044, 39 грн інфляційних втрат.

II. Предмет позову та підстави позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього не оплаченої суми за поставку та монтаж ліфтового обладнання у розмірі 272 460, 00 грн та за прострочення своєчасної оплати пеню, штраф, 3% річних, інфляційні втрати.

Юридичними підставами позову є статті 173, 193 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору № D2N17773 від 28.08.2017 в частині своєчасної оплати за поставку та монтаж ліфтового обладнання.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору № D2N17773 від 28.08.2017 здійснив поставку та монтаж ліфтового обладнання на загальну суму 4 660 860, 00 грн, зазначена сума обумовлені сторонами в пункті 2. 1. договору № D2N17773 від 28.08.2017 в редакції додаткової угоди № 3 від 16.07.2019. Відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату у загальному розмірі 4 388 400, 00 грн. У зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі неоплаченої суми, а саме 272 460, 00 грн. За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи..

18.10.2023 введено в дію норми Закону №3200-ІХ від 29.06.2023, яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомуційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІТС внормовано, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 21.02.2024 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронні кабінети сторін по справі.

Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В матеріалах справи міститься підтвердження доставлення до «Електронного кабінету» Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС БУД-ПРАЙМ» документа по справі в електронному вигляді, так з повідомлення про доставку електронного листа вбачається, що ухвалу від 21.02.2024 по справі № 910/19503/23 доставлена в «Електронний кабінет» відповідача - 22.02.2024 о 17:53.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на те, що ухвалу від 21.02.2024 відповідач отримав 22.02.2024 о 17:53, таким чином вважається, що заявник отримав ухвалу в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» - 23.02.2024.

В пункті 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 21.02.2024 була вручена відповідачу - 23.02.2024.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/19503/23, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

VІ. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи був порушений відповідачем обов`язок по оплаті за поставку та монтаж ліфтового обладнання по договору № D2N17773 від 28.08.2017?

- чи правомірно позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати відповідачу?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

(1) Щодо стягнення суми основного боргу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (частина 1, пункт 2 частини 2 стаття 11 Цивільного кодексу України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частина 1, 2 стаття 202 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 стаття 509 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 стаття 626 Цивільного кодексу України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 стаття 173 Господарського кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, 28.08.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір на поставку та монтаж ліфтового обладнання № D2N17773, за умовами якого позивач зобов`язується виготовити ліфтове обладнання та провести монтажно-налагоджувальні роботи обладнання для житлової будівлі за адресою м. Київ, вул. Глибочинцька, 73-77 (Секція-3): 1) ліфт №1 в/п 1000 кг на 22 зупинки, кількістю одна одиниця; 2) ліфт №2 в/п 630 кг на 22 зупинки, кількістю одна одиниця; 3) ліфт №3 в/п 630 кг на 22 зупинки, кількістю одна одиниця. На умовах викладених у цьому договорі, а відповідач зобов`язується прийняти роботи і провести прийомку поставленого від позивача обладнання та сплатити позивачу вартість обладнання та робіт, за ціною, визначеною договором.

Сторони пунктом 2.1. договору № D2N17773 від 28.08.2017 в редакції додаткової угоди № 3 від 16.07.2019 узгодили вартість обладнання, робіт та визначили, що загальна вартість договору з урахуванням ПДВ становить 4 660 860, 00 грн.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 стаття 530 Цивільного кодексу України).

В пункті 2.2. договору № D2N17773 від 28.08.2017 сторони узгодили, що оплата за виконані роботи здійснюється на протязі 10 днів після підписання акту. Акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника в термін не пізніше 25 числа звітного місяця.

Відповідач здійснив оплату за договором № D2N17773 від 28.08.2017 у загальному розмірі 4 388 400, 00 грн, що підтверджується довідкою вих. № 2309949/0401-1 від 07.11.2023 АТ «Сітібанк» щодо здійснення ТОВ «СТАТУС БУД-ПРАЙМ» перерахування коштів позивачу у період з 28.08.2017 по 01.11.2023.

Таким чином, не оплачена сума становить 272 460, 00 грн.

Відповідач, заперечень щодо зазначених обставини до суду не подав.

Суд зазначає, що як випливає з матеріалів справи, відповідач за поставлене обладнання, а саме ліфти №1, №2, №3 за видатковими накладними № 189 від 28.02.2018, № 903 від 30.10.2018 на загальну суму 4 112 400, 00 грн здійснив оплату в повному розмірі, а за монтажно-налагоджувальні роботи обладнання відповідач здійснив лише часткову оплату.

Окрім цього, позивач зазначає, що відповідач не підписав акти виконаних будівельних робіт № б/н від 30.09.2019, № 3 від 30.10.2020, № 4 від 30.10.2020, № 5 від 30.10.2020, № 6 від 30.10.2020.

Суд констатує, що в матеріалах справи наявний лист вих. № 373 від 17.10.2023 в якому позивач просив відповідача здійснити оплату заборгованості у розмірі 272 460, 00 грн, який позивач направив на адресу відповідача та з якого вбачається, що до нього були додані акти виконаних робіт від 30.09.2019, 30.10.2020. Зазначений лист відповідач отримав 24.10.2024.

Пунктом 2.2. договору № D2N17773 від 28.08.2017 передбачено, що уповноважений представник замовника протягом 10 робочих днів перевіряє обґрунтованість акту та підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт або направляє письмові заперечення підряднику з вказанням причини не підписання акту. У випадку, якщо замовник не підписує акт та не надає письмові заперечення, роботи вважаються виконаними та прийнятими.

Однак, в матеріалах справи відсутні обґрунтовані заперечення відповідача щодо не підписання актів.

Таким чином, акти виконаних будівельних робіт № б/н від 30.09.2019, № 3 від 30.10.2020, № 4 від 30.10.2020, № 5 від 30.10.2020, № 6 від 30.10.2020 в силу пункту 2.2. договору № D2N17773 від 28.08.2017 вважаються підписаними.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом (стаття 610 Цивільного кодексу України). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України).

Підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. договору № D2N17773 від 28.08.2017 сторони узгодили, що відповідач зобов`язується сплатити вартість договору.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 статті 13 та частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на все вище зазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за поставку та монтаж ліфтового обладнання по договору № D2N17773 від 28.08.2017 складає 272 460, 00 грн, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

(2) Щодо стягнення пені.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 27 423, 00 грн.

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина 1 статті 624 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі (Господарський кодекс України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 статті 343 Господарського кодексу України).

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Пунктом 6.6. договору № D2N17773 від 28.08.2017 сторони узгодили, що при порушенні терміну сплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0, 4% від вартості робіт за кожний день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості робіт по договору.

В ухвалі від 15.01.2024 (про залишення позовної заяви без рух) суд зазначив позивачу, що суду не зрозуміла методика нарахування пені позивачем, у зв`язку з чим на підставі пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язав позивача подати до суду письмову заяву на виконання ухвали із доданням до неї обґрунтованого розрахунку суми пені.

В заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач зазначив наступне: «у зв`язку із складністю обрахунку пені за всіма актами з врахуванням частини 6 статті статті 232 Господарського кодексу України та при узгодженому в договорі обмежені такого розміру 5% від загальної вартості робіт, просимо вважати розмір пені за всіма актами - 27 423 грн.»

Позивач надає формулу розрахунку: 548 460:100*5=27 423 грн. Де 548 460, 00 грн, це загальна вартість робіт за актами № 15193 від 31.07.2018, № б/н від 30.09.2019, № 3 від 30.10.2020, № 4 від 30.10.2020, № 5 від 30.10.2020, № 6 від 30.10.2020. Таким чином, 5% зазначених робіт буде становити 27 423, 00 грн.

Позивач до матеріалів справи долучив розрахунок пені з якого вбачається, що період заборгованості по акту № б/н від 30.09.2019 на неоплачену суму у розмірі 55 741, 34 грн позивач визначає з 01.10.2019 по 10.12.2023. Щодо актів № 3, 4, 5, 6 позивач розпочинає нараховувати пеню з 01.11.2020 по 10.12.2023.

Проте, в позовній заяві або в заяві про усунення недоліків позивач не обґрунтував визначення початку заборгованості щодо акту від 30.09.2019 та актів від 30.10.2020.

Відповідно до пункту 2.2. договору № D2N17773 від 28.08.2017 розрахунки за договором здійснюються шляхом поетапної оплати: 9-й етап - 50% вартості робіт ліфтів №2, №3, протягом 5 (п`яти) банківських днів після прибуття ліфтів №2, №3 на об`єкт монтажу, на підставі рахунку від підрядника; 10-й етап - подальші розрахунки - 50% вартості робіт ліфтів №1-№3 здійснюються замовником на підставі акту (форми КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін.

Акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника в термін не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом 10 робочих днів перевіряє обґрунтованість акту та підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт або направляє письмові заперечення підряднику з вказанням причини не підписання акту. У випадку, якщо замовник не підписує акт та не надає письмові заперечення, роботи вважаються виконаними та прийнятими. Факт передачі актів КБ-2В та довідки КБ-3 засвідчується шляхом підписання представником замовника на додатковому екземплярі довідки КБ-3 терміну вручення актів. Оплата за виконані роботи здійснюється на протязі 10 днів після підписання акту.

В матеріалах справи міститься лист вих. № 249-НО від 23.11.2020, в якому позивач просив відповідача сплатити заборгованість та який був направлений до адресу відповідача, проте зазначений лист повернувся позивачу у зв`язку «із закінченням терміну зберігання». З опису вкладення суд вбачає, що відповідачу направлявся лише лист на 1 аркушу в кількості 1 штука.

Поряд з цим, як зазначено вище, в матеріалах справи також міститься лист вих. № 373 від 17.10.2023, який позивач направив відповідача та зі змісту якого, а також з опису вкладення вбачається, що до листа позивач долучив акти від 30.09.2019 та від 30.10.2020. Зазначений лист відповідач отримав 24.10.2023, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні інші докази вручення відповідачу актів виконаних робіт, відсутності заперечень відповідача щодо даних обставин, в силу статті 79 Господарського процесуального кодексу України у відповідності до доказів, які наявні в матеріалах справи, вірогідно відповідач отримав акти виконаних робіт - 24.10.2023.

Отже, у відповідності до пункту 2.2. договору № D2N17773 від 28.08.2017 відповідач впродовж 10 робочих днів, тобто до 06.11.2023 включно повинен був підписати акти або направити позивачу заперечення щодо підписання актів. Оскільки, відповідач не підписав акти та не направив заперечення проти підписання, акти вважаються підписаними та в такому разі відповідач зобов`язаний був здійснити оплату протягом 10 календарних днів, тобто до 16.11.2023 включно.

Відтак, початком порушенням зобов`язання та підставою для нарахування штрафних санкцій буде вважатися 17.11.2023.

Суд, здійснивши перерахунок пені за актом від 30.09.2019 та актами від 30.10.2020 в період з 17.11.2023 по 10.12.2023 (дата визначена позивачем) в межах сум, які зазначені позивачем в розрахунку пені зазначає, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 5 732, 87 грн.

(3) Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в загальному розмірі 27 254, 00 грн та інфляційні втрати у загальному розмірі 133 044, 39 грн.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Суд констатує, що в нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат міститься аналогічна обставина як і в нарахуванні пені, які судом зазначені вище.

Відтак, суд здійснив перерахунок 3% річних з 17.11.2023 по дату визначену позивачем, зазначає, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 559, 85 грн.

Щодо інфляційних втрат, позивач здійснює розрахунок до листопада 2023 року.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (пункт 43 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2018 у справі № 916/1883/16).

Таким чином, оскільки борговий період розпочинається з 17.11.2023, а позивач здійснює нарахування до листопада 2023 року, з урахуванням вище зазначеного роз`яснення розрахунку інфляційних втрат, суд констатує, що здійснити розрахунок інфляційних втрат не можливо, з огляду на що суд відмовляє в задоволенні вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат.

VI. Розподіл судових витрат.

(1) Щодо судового збору.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки даним рішенням позовні вимоги задовольняються частково, в такому випадку суд покладає суму судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача 4 181, 30 грн, інша частина судового збору покладається на позивача.

(2) Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

В попередньому (орієнтованому) розрахунку суми судових витрат позивач зазначив, що орієнтована сума судових витрат на професійну правничу допомогу становить 7 000, 00 грн.

Суд констатує, що на момент ухвалення рішення по справі, позивачем не надано доказів передбачених частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, які б підтвердили, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу. Також в позовній заяві та в інших заявах поданих позивачем не міститься застережень, що в силу частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України позивач має намір подати такі докази протягом 5 днів після ухвалення рішення по справі.

Таким чином, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу (7 000, 00 грн) та покладає їх на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «ОТІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС БУД-ПРАЙМ» про стягнення 460 181, 39 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС БУД-ПРАЙМ» (04111, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 43; ідентифікаційний код: 40512094) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32; ідентифікаційний код: 14357579) суму основного боргу у розмірі 272460 (двісті сімдесят дві тисячі чотириста шістдесят) грн 00 коп., пеню у розмірі 5732 (п`ять тисяч сімсот тридцять дві) грн 87 коп., 3% річних у розмірі 559 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 85 коп. та судовий збір у розмірі 4181 (чотири тисячі сто вісімдесят одна) грн 30 коп.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 21 690 грн, 3% річних у розмірі 26694, 15 грн, інфляційні втрати у розмірі 133 044, 39 грн.

4. Витрати на професійну правничу допомогу позивача у розмірі 7 000, 00 грн покласти на позивача.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких